Постанова

від 03.02.2021 по справі 183/563/17

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/46/21 Справа № 183/563/17 Суддя у 1-й інстанції - Сорока О. В. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2021 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого - Городничої В.С.,

суддів - Лаченкової О.В., Петешенкової М.Ю.,

за участю секретаря - Солодової І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Віта 2000" на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 липня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Віта 2000", третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Олімпекс-Агро" про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2017 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯЕ № 176348, виданого Новомосковською районною державною адміністрацією 27 квітня 2005 року йому передано у приватну власність земельну ділянку площею 6,080 га, кадастровий номер 1223286000:02:035:0264, що розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. Землю передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. У 2010 році між ним та ТОВ АФ Олімпекс-Агро було укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки, за домовленістю між сторонами державну реєстрацію договору оренди повинно було здійснити саме це підприємство, яке в період з 2010 по 2016 рік виплачувало йому орендну плату. У грудні 2016 року позивач звернувся до ТОВ АФ Олімпекс-Агро за отриманням свого примірника договору оренди, внаслідок чого ним було отримано примірник договору оренди з ТОВ Агро-Віта 2000 , який нібито укладено 10.03.2012 року з ним, договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Новомосковському районі Дніпропетровської області 24.09.2012 року. Позивач вказав, що зазначений договір підлягає визнанню недійсним в судовому порядку, оскільки він його не підписував, а отже його волевиявлення на укладення такого правочину не було, а сторонами не дотримана обов`язкова письмова форма правочину, яка встановлена законодавством для договорів даного виду.

Враховуючи вищезазначене, позивач просив суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки без номеру від 10 березня 2012 року, що був укладений між ним та ТОВ Агро-Віта 2000 , щодо оренди земельної ділянки, площею 6,080 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1223286000:02:035:0264, що знаходиться на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 липня 2019 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсним, з моменту укладення, договір оренди земельної ділянки без номеру, укладений 10 березня 2012 року між ОСОБА_1 та ТОВ Агро-Віта 2000 (код ЄДРПОУ 35601700), щодо оренди земельної ділянки площею 6,080 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1223286000:02:035:0264, що знаходиться на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, зареєстрований 24.09.2012 року у відділі Держкомзему Новомосковського району Дніпропетровської області. Стягнуто з ТОВ Агро-Віта 2000 (ЄДРПОУ 35601700) на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в сумі 640 грн., витрати, пов`язані із проведенням експертизи в сумі 3961,40 грн., що разом складає 4601,40 (чотири тисячі шістсот одна грн.,40 коп).

В своїй апеляційній скарзі ТОВ Агро-Віта 2000 посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, а також, на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Інші учасники процесу своїм правом, передбаченим положеннями ст. 360 ЦПК України щодо подання відзиву на апеляційну скаргу, не скористались.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - залишити без змін, з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯА № 176348, виданого Новомосковською районною державною адміністрацією 27 квітня 2005 року, ОСОБА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину, на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 6,080 га, кадастровий номер 1223286000:02:035:0264, що розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. Землю передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно копії договору оренди земельної ділянки без номеру від 10 березня 2012 року судом встановлено, що ОСОБА_1 та ТОВ Агро-Віта 2000 уклали договір оренди земельної ділянки, площею 6,080 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, договір зареєстровано у відділі Держкомзему у Новомосковському районі Дніпропетровської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24.09.2012 року (а.с.76,79), а також копію акту встановлення меж земельної ділянки в натурі та її приймання-передачі (а.с. 83).

Представником відповідача для проведення почеркознавчої експертизи суду було надано оригінал зазначеного договору.

Згідно з висновком експерта № 2859-17 від 06.10.2017 року за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи по цивільній справі № 183/563/17 встановлено, що підпис від імені ОСОБА_1 , в графі Орендодавець на договорі оренди без номеру від 10.03.2012 року, щодо оренди земельної ділянки площею 6,080 га та акту встановлення меж земельної ділянки в натурі, який складено до вказаного договору - виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції посилався на те, що надані позивачем докази у виді висновку експерту доводять, що ОСОБА_1 особисто не підписувала договір оренди земельної ділянки без номеру від 10 березня 2012 року, не був ознайомлений з його змістом, не виявляв волевиявлення на орендні відносини з відповідачем, як і не надавав згоду на реєстрацію договору. Крім того, суд зазначив, що договір подано на реєстрацію відповідачем без відома позивача, що суперечить п. 3 ст. 203 ЦК України, та є беззаперечною підставою для визнання його недійсним.

В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на передчасний висновок суду першої інстанції щодо задоволення позову, оскільки вважає висновок експерта № 2859-17 від 06.10.2017 р., на який посилався суд першої інстанції, є неповним та необгрунтованим. Зокрема, апелянт зазначає, що кількість наданих зразків підпису є недостатньою для всебічного встановлення обставин справи, а також датовані 2017-2018 рр., тобто зі значною різницею у часі від дати укладання договору; обсяг порівняльного матеріалу, який було надано експерту для проведення експертизи був недостатнім.

Однак, вищезазначені доводи апелянта не заслуговують на увагу, оскільки зводяться до тлумачення вказаного висновку експерта на власний розсуд.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За положеннями ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Тобто, серед джерел доказів, відповідно до ст. 76 ЦПК України, крім іншого, є висновок експерта.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі, зокрема для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Отже, судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, для вирішення питання чи підписував ОСОБА_1 договір оренди земельної ділянки без номеру від 10 березня 2012 року ухвалою суду першої інстанції було призначено по справі судову почеркознавчу експертизу.

Оскільки за результатами проведення судової почеркознавчої по даній цивільній справі встановлено, що підпис від імені ОСОБА_1 , в графі Орендодавець на договорі оренди без номеру від 10.03.2012 року, щодо оренди земельної ділянки площею 6,080 га та акту встановлення меж земельної ділянки в натурі, який складено до вказаного договору - виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою, тому колегія суддів приходить до висновку про обгрунтованість задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Крім того, колегія суддів наголошує, що апелянт під час розгляду справи в суді першої інстанції не позбавлений був права, в разі незгоди із висновком експерта, заявити вмотивоване клопотання про проведення повторної судової почеркознавчої експертизи, але своїм процесуальним правом не скористався. Крім того, апелянт не надав згідно ст. 81 ЦПК України належні докази на спростування висновку експерта.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновок експерта відповідає вимогам Закону України Про судову експертизу та Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, експертизу проведено експертом, який був попереджений про кримінальну відповідальність, має відповідну технічну освіту, стаж експертної роботи у відповідній галузі, кваліфікаційний клас судового експерта за відповідною спеціальністю. При проведенні експертизи використані затверджені методики, нормативні акти та довідкова література.

Тож, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України, як підстави для скасування рішень.

Приведені в апеляційній скарзі доводи апелянтом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення апелянтом норм процесуального закону.

Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.

Крім цього, зазначене також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України від 18 липня 2006 року).

Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Тому, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Віта 2000" - залишити без задоволення.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 липня 2019 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: В.С. Городнича

Судді: О.В. Лаченкова

М.Ю. Петешенкова