Постанова

від 11.12.2019 по справі 140/2759/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2019 рокуЛьвів№ 857/11289/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кушнерика М.П.

суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.

за участю секретаря судового засідання Волошин М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області на ухвалу судді Волинського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року про забезпечення позову, прийняту суддею Валюх В.М. в м.Луцьку у справі № 140/2759/19 за адміністративним позовом приватного підприємства КУРУС ПЛЮС до Головного управління ДФС у Волинській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним дій та зобов"язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

11 вересня 2019 року Приватне підприємство КУРУС ПЛЮС звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення до переліку ризикових платників податків та зобов`язання комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації виключити з переліку ризикових платників податків; про визнання протиправними дій Державної фіскальної служби України щодо зупинення реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язання Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

20 вересня 2019 року позивачем подано заяву про забезпечення позову, шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення про внесення ПП КУРУС ПЛЮС до переліку ризикових платників податків, яке обґрунтоване, зокрема, тим, що внаслідок безпідставного прийняття оскаржуваного рішення настали негативні наслідки для підприємства, у т.ч. погіршення ділової репутації, настання прямих та непрямих збитків, розірвання ділових відносин аж до повного блокування роботи підприємства.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року зупинено до набрання законної сили рішенням суду у цій справі, дію рішення Комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформленого протоколом від 22 травня 2019 року №49, в частині включення Приватного підприємства КУРУС ПЛЮС (ідентифікаційний код 42308772) до переліку ризикових платників податків ІТС Податковий блок .

Головне управління ДФС у Волинській області подало апеляційну скаргу з підстав порушення норм процесуального права.

В обгрунтування апеляційної скарги покликається на те, що внесення контролюючим органом платника податків до переліку ризикових платників податків є лише діяльністю контролюючого органу з виконання своїх повноважень по збиранню та формуванню податкової інформації, яка сама по собі не створює для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків. Включення суб`єктом владних повноважень до бази даних певної інформації не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Позивачем не доведено та документально не підтверджено обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди їх правам, свободам та інтересам, які б унеможливили захист її прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, а тому суд неправильно вирішив заяву про забезпечення позову, задоволивши її.

Просить скасувати ухвалу.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч.4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, оскільки сам факт віднесення позивача до переліку ризикових платників податків зумовив настання для нього негативних наслідків у вигляді покладення додаткового обов`язку щодо надання пояснень та документів для реєстрації податкових накладних, а також збільшення строку їх реєстрації, що також негативно впливає на господарську діяльність позивача та його взаємовідносини із багатьма контрагентами. Забезпечення позову на час судового розгляду справи відновить право позивача на здійснення повноцінної господарської діяльності як платника податку на додану вартість, дасть можливість позивачу до остаточного вирішення даного спору реалізовувати своє право щодо реєстрації податкових накладних.

Апеляційний суд, погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України(далі КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з частиною 2 цієї статті забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Слід зазначити, що суд при розгляді клопотання про забезпечення позову повинен у кожному випадку, виходячи із конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна із передбаченихч.2 ст.150 КАС України обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Для забезпечення адміністративного позову суд може вживати заходи шляхом: зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; заборони відповідачу вчиняти певні дії; встановлення обов`язку відповідача вчинити певні дії; заборони іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку (ч.1 ст. 151 КАС України).

Водночас, при розгляді заяви про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх тверджень, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема, заборони відповідачу та іншим особам вчиняти певні дії. Однак, передумовою для вжиття таких заходів з урахуванням положень ч. 2 ст. 151 КАС України є існування та встановлення судом обставин, визначених ч. 2 ст. 150 КАС України.

При вирішенні питання щодо доцільності вжиття заходів забезпечення позову підлягають врахуванню пов`язаність заходів щодо забезпечення позову з його предметом, співмірність таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам.

Також, суд звертає увагу на те, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати, що ухвала суду про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову не змінює обсягу прав та обов`язків сторін у спорі, а лише спрямована на виконання вимог ст.2 КАС України, на захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, та має тимчасовий характер - до вирішення спору по суті.

Судом встановлено, що предметом спору є визнання протиправним та скасування рішення про включення ПП КУРУС ПЛЮС до переліку ризикових платників податків, зобов`язання виключити підприємство з переліку ризикових платників податків (а.с.5-13 відокремлених матеріалів)

Відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (далі Порядок №117), у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Отже, Порядком №117 визначено, що віднесення платника податків до ризикових є підставою для зупинення реєстрації поданих таким платником податкових накладних.

Водночас, пунктами 12, 13 Порядку №117 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, наведений у пункті 14 Порядку №117.

З наведеного слідує, що зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є однією з форм контролю щодо дотримання платником податків норм податкового законодавства та перевірки фактичного здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній/розрахунку коригування.

За такого правового регулювання, віднесення позивача до переліку ризикових платників податків є лише підставою для зупинення реєстрації поданих ним податкових накладних, що в свою чергу, не позбавляє платника податків права на реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування за умови подання пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Тобто, негативні наслідки для платника податків не наступають у зв`язку із зупиненням реєстрації податкових накладних.

Колегія суддів також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними.

Згідно з Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.

Водночас, доводи позивача щодо протиправності Рішення Комісії є предметом розгляду при вирішенні даної адміністративної справи по суті позовних вимог.

Із протоколу засідання комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 22.05.2019 №49, вбачається, що позивача включено до переліку ризикових платників податку ІТС Податковий блок відповідно до абзацу 7 підпункту 1.6 пункту 1 листа ДФС України від 05.11.2018 №4065/99-99-07-05-04-18 критеріїв ризиковості платника податку. Також міститься покликання на запит Генеральної прокуратури України від 15.05.2019 №17/1/2-28298-16, у якому вказується на ознаки фіктивності взаємовідносин між Приватним підприємством КУРУС ПЛЮС та Товариством з обмеженою відповідальністю Вест Сейл .

Апеляційний суд вважає, що оскільки скаржником не наведено переконливих підстав обгрунтованості застосування заходів забезпечення адміністративного позову, не подано суду належних та допустимих доказів наявності очевидної небезпеки його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості або ускладнення захисту за умови скасування заходів забезпечення позову, апеляційний суд не вбачає підстав необхідності забезпечення адміністративного позову згідно з ст.150 КАС України.

З врахуванням вищевикладеного, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а тому оскаржувану ухвалу суду слід скасувати, а в задоволенні заяви - відмовити.

Керуючись статтями 243 ч.3, 308, 312, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області - задоволити.

Ухвалу судді Волинського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року про забезпечення позову, у справі № 140/2759/19, - скасувати.

В задоволенні заяви приватного підприємства КУРУС ПЛЮС про забезпечення позову у справі №140/2759/19 - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя М. П. Кушнерик судді А. Р. Курилець О. І. Мікула Повне судове рішення складено 12.12.19