Рішення

від 26.12.2019 по справі 140/2759/19

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2759/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Приватного підприємства КУРУС ПЛЮС до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство КУРУС ПЛЮС (далі - ПП КУРУС ПЛЮС , позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області), Державної фіскальної служби України (далі - ДФС) про визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія ГУ ДФС у Волинській області) про внесення до переліку ризикових платників податків та зобов`язання Комісії ГУ ДФС у Волинській області виключити з переліку ризикових платників податків; про визнання протиправними дій ДФС щодо зупинення реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) та зобов`язання ДФС зареєструвати податкові накладні (далі - ПН) та розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - РК) в ЄРПН.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваним рішенням Комісії ГУ ДФС у Волинській області позивача віднесено до переліку ризикових платників податків.

Позивач категорично не погоджується із вказаним рішенням з тих підстав, що критерії ризиковості не були зареєстровані в Міністерстві юстиції України, а затверджені листом ДФС, тому не можуть бути застосовані. Крім того, підставою для прийняття оскаржуваного рішення є наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій, проте така інформація не конкретизована, що позбавляє платника можливості надати будь-які пояснення щодо цього. При цьому, вказане рішення потягло правові негативні наслідки для позивача у вигляді автоматичного зупинення усіх ПН та РК, поданих до реєстрації.

Позивач просить: визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДФС у Волинській області про внесення ПП КУРУС ПЛЮС до переліку ризикових платників податків та зобов`язати Комісію ГУ ДФС у Волинській області виключити позивача з переліку ризикових платників податків; визнати протиправними дії ДФС щодо зупинення реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних в ЄРПН, а саме: ПН № 58 від 22.05.2019, ПН № 61 від 24.05.2019, ПН № 64 від 28.05.2019, ПН № 65 від 29.05.2019, ПН № 67 від 28.05.2019, ПН № 68 від 27.05.2019, ПН № 69 від 28.05.2019, ПН № 70 від 29.05.2019, ПН № 71 від 30.05.2019, ПН № 72 від 31.05.2019, ПН № 73 від 31.05.2019, ПН № 74 від 31.05.2019, РК № 1 від 05.06.2019 до ПН № 95 від 25.04.2019, РК № 2 від 19.06.2019 до ПН № 34 від 10.04.2019, РК № 3 від 19.06.2019 до ПН № 92 від 23.04.2019, РК № 4 від 19.06.2019 до ПН № 29 від 11.05.2019, ПН № 3 від 07.06.2019, ПН № 4 від 04.06.2019, ПН № 5 від 11.06.2019, ПН № 6 від 13.06.2019, ПН № 7 від 13.06.2019, ПН № 8 від 14.06.2019, ПН № 9 від 14.06.2019, ПН № 10 від 18.06.2019, ПН № 11 від 18.06.2019, ПН № 12 від 18.06.2019, ПН № 13 від 18.06.2019, ПН № 14 від 18.06.2019, ПН № 15 від 18.06.2019, ПН № 16 від 18.06.2019, ПН № 17 від 18.06.2019, ПН № 18 від 19.06.2019, ПН № 19 від 20.06.2019, ПН № 20 від 21.06.2019, ПН № 21 від 24.06.2019, ПН № 22 від 24.06.2019, ПН № 23 від 24.06.2019, ПН № 24 від 25.06.2019, ПН № 25 від 25.06.2019, ПН № 26 від 27.06.2019, ПН № 27 від 26.06.2019, ПН № 28 від 27.06.2019, ПН № 29 від 27.06.2019, ПН № 1 від 01.07.2019, ПН № 2 від 02.07.2019, ПН № 3 від 03.07.2019, ПН № 4 від 04.07.2019, ПН № 5 від 08.07.2019, ПН № 6 від 08.07.2019, ПН № 7 від 09.07.2019, ПН № 8 від 09.07.2019, ПН № 9 від 11.07.2019, ПН № 10 від 15.07.2019, ПН № 11 від 15.07.2019, ПН № 12 від 15.07.2019, РК № 1 від 28.01.2019 до ПН № 60 від 28.01.2019, РК № 2 від 25.04.2019 до ПН № 102 від 25.04.2019, РК № 14 від 18.03.2019 до ПН № 84 від 18.03.2019; РК № 15 від 20.03.2019 до ПН № 85 від 20.03.2019, ПН № 13 від 15.07.2019, ПН № 14 від 17.07.2019, ПН № 16 від 18.07.2019, ПН № 17 від 18.07.2019, ПН № 18 від 19.07.2019, ПН № 19 від 19.07.2019, ПН № 20 від 19.07.2019, ПН № 21 від 19.07.2019, ПН № 22 від 23.07.2019, ПН № 23 від 23.07.2019, ПН № 24 від 24.07.2019, ПН № 25 від 19.07.2019, ПН № 26 від 25.07.2019, ПН № 27 від 25.07.2019, ПН № 28 від 25.07.2019, ПН № 29 від 30.07.2019, ПН № 30 від 30.07.2019, ПН № 31 від 31.07.2019, ПН № 32 від 30.07.2019, ПН № 33 від 31.07.2019, ПН № 34 від 22.07.2019, ПН № 35 від 23.07.2019, ПН № 01 від 02.08.2019, ПН № 02 від 06.08.2019, ПН № 03 від 06.08.2019, ПН № 04 від 07.08.2019, ПН № 05 від 07.08.2019, ПН № 06 від 07.08.2019, ПН № 07 від 07.08.2019, ПН № 08 від 13.08.2019, ПН № 09 від 14.08.2019, ПН № 10 від 29.08.2019, ПН № 11 від 29.08.2019, ПН № 12 від 28.08.2019, ПН № 13 від 28.08.2019, РК № 1 від 05.07.2019 року до ПН № 61 від 13.02.2019 та зобов`язати ДФС зареєструвати вказані ПН та РК в ЄРПН.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 20.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін суддею одноособово (т. 1, а. с. 1).

В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 03.10.2019 (т. 2, а. с. 107-111) представник відповідачів Федорчук І.Ю. позов не визнала та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваних рішень та відсутності порушень прав платника.

Ухвалою суду від 08.10.2019 замінено у справі відповідача ГУ ДФС у Волинській області на правонаступника Головне управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області) та відповідача ДФС на правонаступника Державну податкову службу України (далі - ДПС) (т. 2, а. с. 125). Крім того, ухвалою суду від 23.09.2019 клопотання ПП КУРУС ПЛЮС про забезпечення позову задоволено, зупинено до набрання законної сили рішенням суду у цій справі дію рішення Комісії ГУ ДФС у Волинській області, оформленого протоколом від 22.05.2019 № 49, в частині включення ПП КУРУС ПЛЮС (ідентифікаційний код 42308772) до переліку ризикових платників податків ІТС Податковий блок (т. 2, а. с. 102-103), а ухвалою суду від 08.10.2019 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідачів про розгляд справи в судовому засіданні (т. 2, а. с. 122).

Інших заяв по суті справи на адресу суду від учасників справи не надходило.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що рішенням Комісії ГУ ДФС у Волинській області, оформленим протоколом від 22.05.2019 № 49, ПП КУРУС ПЛЮС включено до переліку ризикових платників податків ІС Податковий блок відповідно до абзацу 7 підпункту 1.6 пункту 1 (наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником) листа ДФС від 05.11.2018 № 4065/99-99-07-05-04-18 та відповідно до листа ДФС від 21.05.2019 № 15996/7/99-99-29-02-01-17, запиту Генпрокуратури України від 15.05.2019 № 17/1/2-28298-16 (т. 2, а. с. 97-100).

Як також вбачається із матеріалів справи, відповідно до квитанцій була зупинена реєстрація ПН та РК в ЄРПН, а саме: ПН № 58 від 22.05.2019, ПН № 61 від 24.05.2019, ПН № 64 від 28.05.2019, ПН № 65 від 29.05.2019, ПН № 67 від 28.05.2019, ПН № 68 від 27.05.2019, ПН № 69 від 28.05.2019, ПН № 70 від 29.05.2019, ПН № 71 від 30.05.2019, ПН № 72 від 31.05.2019, ПН № 73 від 31.05.2019, ПН № 74 від 31.05.2019, РК № 1 від 05.06.2019 до ПН № 95 від 25.04.2019, РК № 2 від 19.06.2019 до ПН № 34 від 10.04.2019, РК № 3 від 19.06.2019 до ПН № 92 від 23.04.2019, РК № 4 від 19.06.2019 до ПН № 29 від 11.05.2019, ПН № 3 від 07.06.2019, ПН № 4 від 04.06.2019, ПН № 5 від 11.06.2019, ПН № 6 від 13.06.2019, ПН № 7 від 13.06.2019, ПН № 8 від 14.06.2019, ПН № 9 від 14.06.2019, ПН № 10 від 18.06.2019, ПН № 11 від 18.06.2019, ПН № 12 від 18.06.2019, ПН № 13 від 18.06.2019, ПН № 14 від 18.06.2019, ПН № 15 від 18.06.2019, ПН № 16 від 18.06.2019, ПН № 17 від 18.06.2019, ПН № 18 від 19.06.2019, ПН № 19 від 20.06.2019, ПН № 20 від 21.06.2019, ПН № 21 від 24.06.2019, ПН № 22 від 24.06.2019, ПН № 23 від 24.06.2019, ПН № 24 від 25.06.2019, ПН № 25 від 25.06.2019, ПН № 26 від 27.06.2019, ПН № 27 від 26.06.2019, ПН № 28 від 27.06.2019, ПН № 29 від 27.06.2019, ПН № 1 від 01.07.2019, ПН № 2 від 02.07.2019, ПН № 3 від 03.07.2019, ПН № 4 від 04.07.2019, ПН № 5 від 08.07.2019, ПН № 6 від 08.07.2019, ПН № 7 від 09.07.2019, ПН № 8 від 09.07.2019, ПН № 9 від 11.07.2019, ПН № 10 від 15.07.2019, ПН № 11 від 15.07.2019, ПН № 12 від 15.07.2019, РК № 1 від 28.01.2019 до ПН № 60 від 28.01.2019, РК № 2 від 25.04.2019 до ПН № 102 від 25.04.2019, РК № 14 від 18.03.2019 до ПН № 84 від 18.03.2019; РК № 15 від 20.03.2019 до ПН № 85 від 20.03.2019, ПН № 13 від 15.07.2019, ПН № 14 від 17.07.2019, ПН № 16 від 18.07.2019, ПН № 17 від 18.07.2019, ПН № 18 від 19.07.2019, ПН № 19 від 19.07.2019, ПН № 20 від 19.07.2019, ПН № 21 від 19.07.2019, ПН № 22 від 23.07.2019, ПН № 23 від 23.07.2019, ПН № 24 від 24.07.2019, ПН № 25 від 19.07.2019, ПН № 26 від 25.07.2019, ПН № 27 від 25.07.2019, ПН № 28 від 25.07.2019, ПН № 29 від 30.07.2019, ПН № 30 від 30.07.2019, ПН № 31 від 31.07.2019, ПН № 32 від 30.07.2019, ПН № 33 від 31.07.2019, ПН № 34 від 22.07.2019, ПН № 35 від 23.07.2019, ПН № 01 від 02.08.2019, ПН № 02 від 06.08.2019, ПН № 03 від 06.08.2019, ПН № 04 від 07.08.2019, ПН № 05 від 07.08.2019, ПН № 06 від 07.08.2019, ПН № 07 від 07.08.2019, ПН № 08 від 13.08.2019, ПН № 09 від 14.08.2019, ПН № 10 від 29.08.2019, ПН № 11 від 29.08.2019, ПН № 12 від 28.08.2019, ПН № 13 від 28.08.2019, РК № 1 від 05.07.2019 року до ПН № 61 від 13.02.2019 (т. 1, а. с. 24-250, т. 2, а. с. 1-67).

Пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 6, 10 розділу Автоматизований моніторинг відповідності податкових накладних /розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 (далі - Порядок № 117), у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

На виконання пункту 10 Порядку № 117 наказом ДФС від 21.03.2018 № 144 Про затвердження Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків, Рішення про врахування/неврахування Таблиці даних платника податків, Рішення про неврахування Таблиці даних платника податків було, зокрема, затверджено Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків, абзацами першим - сьомим якого було визначено порядок розгляду на засіданнях комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, питань щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків / виключення з переліку ризикових платників податків. Проте, наказ ДФС від 21.03.2018 № 144 втратив чинність на підставі іншого наказу ДФС від 03.08.2018 № 522.

Листом ДФС від 05.11.2018 № 4065/99-99-07-05-04-18 визначені критерії ризиковості платника податку, відповідно до абзацу 7 підпункту 1.6 пункту 1 цього листа комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Разом з тим, критерії ризиковості платника затверджені листом ДФС, а не нормативно-правовим актом, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України, а тому такий лист не може бути застосований у спірних правовідносинах.

Суд звертає увагу, що саме відсутністю відповідного наказу ДФС про затвердження критеріїв ризиковості платника податків були умотивовані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі № 340/258/19, якими визнано протиправним та скасовано рішення відповідної Комісії ДФС в області про включення платника до переліку ризикових платників податку та зобов`язано відповідну комісію виключити товариство з переліку ризикових платників податків, і з такими доводами погодився Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відповідно до ухвали від 19.08.2019 у справі № 340/258/19 (а. с. 30-31).

Суд також враховує, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення стали лист ДФС від 21.05.2019 № 15996/7/99-99-29-02-01-17 та запит Генпрокуратури України від 15.05.2019 № 17/1/2-28298-16, у яких вказано про можливе штучне формування податкового кредиту по операціях між ПП КУРУС ПЛЮС та ТзОВ Вест Сейл . Проте, будь-яких доказів на підтвердження такої інформації суду не надано, як і не надано доказів того, що відповідач ГУ ДФС у Волинській області вчиняв будь-які дії, спрямовані на перевірку отриманої інформації шляхом направлення відповідного запиту платнику.

Крім того, суд звертає увагу на такі положення нормативно-правових актів.

За правилами підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію.

Підпунктами 21.1.1-21.1.5 пункту 21.1 статті 21 ПК України визначено, що посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій; коректно та уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм цього Кодексу та інших законів, не принижувати їх честі та гідності.

Згідно із підпунктом 20.1.1 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право запрошувати платників податків, зборів, платежів або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків, зборів, платежів, дотримання вимог іншого законодавства, у тому числі законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків).

Відповідно до частин першої, другої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як передбачено частиною першою статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, в силу прямих приписів підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17, пункту 56.1 статті 56 ПК України платник податків має право оскаржити до адміністративного суду будь-яке рішення, прийняте контролюючим органом, у тому числі рішення відповідної комісії головного управління ДФС в області, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС щодо встановлення ризиковості платника податків, позаяк жодним нормативно-правовим актом юрисдикція адміністративного суду на розгляд спорів між платниками та контролюючими органами щодо оскарження такого роду рішень не виключається.

При цьому, під час судового розгляду справи суд має встановити порушення прав платника внаслідок прийняття оскаржуваного рішення та перевірити, чи прийняте таке рішення з дотримання критеріїв, визначених частиною другою статті 2 КАС України.

Суд звертає увагу, що пунктом 6 розділу Автоматизований моніторинг відповідності податкових накладних /розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків Порядку № 117 прямо передбачено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Підпунктом 3 пункту 13 розділу Зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі Порядку № 117 визначено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються, зокрема, критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Отже, включення платника податків до переліку ризикових платників податків тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних / розрахунків коригувань, поданих платником. При цьому, такі наслідки є неминучі та носять для платника негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на платника покладається додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів та за результатами їх розгляду комісією центрального рівня.

З матеріалів справи вбачається, що протягом 2019 року була зупинена реєстрація поданих позивачем значної кількості податкових накладних та розрахунків коригувань саме з підстави відповідності вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критерії ризиковості платника податку , що підтверджується відповідними квитанціями. Окремо суд звертає увагу, що була зупинена реєстрація податкових накладних, виписаних позивачем в адресу не ТзОВ Вест Сейл , а інших контрагентів.

З огляду на вказані правові норми та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про порушення прав позивача внаслідок прийняття оскаржуваного рішення.

При цьому, оскаржуване рішення не відповідає усім критеріям, які визначені частиною другою статті 2 КАС України, зокрема, воно прийняте не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (з огляду на те, що відповідач застосував критерії ризиковості платника, які затверджені листом ДФС, а не нормативно-правовим актом, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України), з порушенням вимог щодо обґрунтованості, неупередженості та права особи на участь у процесі прийняття рішення (з огляду на те, що на відповідне засідання Комісії ГУ ДФС у Волинській області, на яких приймалося оскаржуване рішення, представники позивача запрошені не були, що позбавило їх можливості подати свої пояснення та їх документальне підтвердження).

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення Комісії ГУ ДФС у Волинській області, оформлене протоколом від 22.05.2019 № 49, в частині включення ПП КУРУС ПЛЮС до переліку ризикових платників податків ІС Податковий блок не відповідає усім критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, та порушує права позивача як платника податку, тому з метою повного та ефективного захисту порушених прав позивача, виходячи із наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, взаємопов`язані позовні вимоги належить задовольнити шляхом прийняття судом рішення про визнання протиправним та скасування вказаного рішення Комісії ГУ ДФС у Волинській області та зобов`язання ГУ ДПС у Волинській області виключити позивача з переліку ризикових платників податку.

Разом з тим, у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій ДФС щодо зупинення реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних в ЄРПН та зобов`язати ДФС зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних в ЄРПН належить відмовити, з огляду на таке.

За приписами пунктів 19 - 22, 27 Порядку № 117 Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі. Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку. Рішення комісії центрального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено у судовому порядку.

Отже, у випадку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН платнику надсилається відповідна квитанція, щодо зупинення реєстрації не приймається окремого рішення, яке підлягає судовому оскарженню, як у випадку відмови в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, рішення про яке може бути оскаржено у судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що рішень про відмову у реєстрації спірних податкових накладних / розрахунків коригувань не приймалося.

На думку суду, зважаючи на ту обставину, що зупинення реєстрації спірних податкових накладних / розрахунків коригувань в ЄРПН не має наслідком остаточної відмови у їх реєстрації та платник податків має право додатково надати письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у спірних податкових накладних / розрахунках коригувань, реєстрацію яких зупинено, тому достатнім та ефективним способом захисту порушених прав позивача у даній справі є прийняття судом рішення про визнання протиправним та скасування рішення Комісії ГУ ДФС у Волинській області про включення ПП КУРУС ПЛЮС до переліку ризикових платників податків та зобов`язання ГУ ДПС у Волинській області виключити позивача з переліку ризикових платників податку, позаяк у випадку набрання законної сили даним судовим рішенням виключається прийняття рішень про відмову у реєстрації спірних податкових накладних / розрахунків коригувань з покликанням на скасоване рішення Комісії ГУ ДФС у Волинській області про включення ПП КУРУС ПЛЮС до переліку ризикових платників податків.

Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З матеріалів справи вбачається, що за подання даного позову позивач сплатив судовий збір у розмірі 3842,00 грн. відповідно до квитанції від 11.09.2019 № 1467 (т. 1, а. с. 2, т. 2, а. с. 69), тому зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача ГУ ДПС у Волинській області судові витрати у вигляді судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 1921,00 грн.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформлене протоколом № 49 від 22 травня 2019 року, про включення Приватного підприємства КУРУС ПЛЮС до переліку ризикових платників податків.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, м. Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код 43143484) виключити Приватне підприємство КУРУС ПЛЮС (43020, Волинська область, м. Луцьк, вул. Рівненська, 76А, ідентифікаційний код 42308772) з переліку ризикових платників податків.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, м. Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код 43143484) на користь Приватного підприємства КУРУС ПЛЮС (43020, Волинська область, м. Луцьк, вул. Рівненська, 76А, ідентифікаційний код 42308772) судові витрати в розмірі 1921 гривня 00 копійок (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня нуль копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.М.Валюх