Постанова

від 11.12.2019 по справі 810/1457/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/1457/18 Суддя (судді) першої інстанції: Шрамко Ю.Т.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Аліменка В.О., Кучми А.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Лещенко В.С.

розглянувши у судовому засіданні у місті Києві апеляційні скарги Міністерства юстиції України та ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року ( повний текст рішення складено 20 серпня 2019 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, Державного реєстратора Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області Захарченко Людмили Миколаївни, Державного реєстратора Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області Тодоренка Олександра Володимировича та Державного реєстратора Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області Пільганчука Віталія Миколайовича, треті особи: ОСОБА_1 , Приватне орендне сільськогосподарське підприємство "Одісей", ОСОБА_3 , про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2018 року позивач, ОСОБА_2 , звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому ( з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) просив:

- визнати протиправними дії Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін`юсту у складі голови Комісії Гайдука В.М., заступника голови комісії Оскірко А.О., членів комісії Кузика П.В., Смука М.М., Макогон Є.С., секретаря комісії Трофименка І.В. щодо задоволення скарги ОСОБА_1 від 12.02.2018, зареєстрованої в Мін`юсті 12.02.2018 р. за №4122-0-33-18 (з доповненням до неї від 15.02.2018 р.) та скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 22.03.2016 р. №13531050012005479 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи", проведеної державним реєстратором Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області Тодоренком Олександром Володимировичем стосовно ПОСП "Одісей" (код за ЄДРПОУ 32268744);

- визнати протиправним та скасувати наказ Мін`юсту №428/5 від 19.02.2018 р. Про скасування реєстраційної дії №13531050012005479 від 22.03.2016 р. у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- зобов`язати відповідача поновити реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; 22.03.2016 13531050012005479; Тодоренко Олександр Володимирович; Білоцерківська районна державна адміністрація Київської області; зміна органу управління, зміна статутного або складеного капіталу, зміна складу або інформації про засновників;

- скасувати реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; 26.02.2018 13531050014005479; Захарченко Людмила Миколаївна ; Виконавчий комітет Ржищівської міської ради Київської області; зміна статутного або складеного капіталу, зміна складу або інформації про засновників.

- скасувати реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; 27.02.2018 13531050015005479; Захарченко Людмила Миколаївна ; Виконавчий комітет Ржищівської міської ради Київської області; зміна статутного або складеного капіталу, зміна складу або інформації про засновників;

- скасувати реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; 14.03.2018 13531050016005479; Захарченко Людмила Миколаївна ; Виконавчий комітет Ржищівської міської ради Київської області; зміна складу або інформації про засновників;

- скасувати реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; 27.03.2018 13531050017005479; Захарченко Людмила Миколаївна ; Виконавчий комітет Ржищівської міської ради Київської області; зміна складу або інформації про засновників;

- скасувати реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; 27.03.2018 13531070018005479; Захарченко Людмила Миколаївна ; Виконавчий комітет Ржищівської міської ради Київської області; зміна керівника юридичної особи;

- скасувати реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; 03.05.2018 13531070019005479; Пільганчук Віталій Миколайович; Білоцерківська районна державна адміністрація Київської області; зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів.

Рішенням Окружного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України №428/5 від 19.02.2018 р. "Про скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань";

- зобов`язано відповідача поновити реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відносно Приватного орендного сільськогосподарського підприємства "Одісей": Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; 22.03.2016 13531050012005479; Тодоренко Олександр Володимирович; Білоцерківська районна державна адміністрація Київської області; зміна органу управління, зміна статутного або складеного капіталу, зміна складу або інформації про засновників;

- скасовано реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відносно Приватного орендного сільськогосподарського підприємства "Одісей": Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; 26.02.2018 13531050014005479; Захарченко Людмила Миколаївна ; Виконавчий комітет Ржищівської міської ради Київської області; зміна статутного або складеного капіталу, зміна складу або інформації про засновників;

- скасовано реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відносно Приватного орендного сільськогосподарського підприємства "Одісей": Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; 27.02.2018 13531050015005479; Захарченко Людмила Миколаївна ; Виконавчий комітет Ржищівської міської ради Київської області; зміна статутного або складеного капіталу, зміна складу або інформації про засновників;

- скасовано реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відносно Приватного орендного сільськогосподарського підприємства "Одісей": Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; 14.03.2018 13531050016005479; Захарченко Людмила Миколаївна ; Виконавчий комітет Ржищівської міської ради Київської області; зміна складу або інформації про засновників;

- скасовано реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відносно Приватного орендного сільськогосподарського підприємства "Одісей": Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; 27.03.2018 13531050017005479; Захарченко Людмила Миколаївна ; Виконавчий комітет Ржищівської міської ради Київської області; зміна складу або інформації про засновників;

- скасовано реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відносно Приватного орендного сільськогосподарського підприємства "Одісей": Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; 27.03.2018 13531070018005479; Захарченко Людмила Миколаївна ; Виконавчий комітет Ржищівської міської ради Київської області; зміна керівника юридичної особи;

- скасовано реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відносно Приватного орендного сільськогосподарського підприємства "Одісей": Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; 03.05.2018 13531070019005479; Пільганчук Віталій Миколайович; Білоцерківська районна державна адміністрація Київської області; зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів.

Позов в іншій частині залишено без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням Окружного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року, відповідачем Міністерством юстиції України подано апеляційну скаргу у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та провадження у справі № 810/1457/18 закрити. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що судом першої інстанції порушено правила предметної підсудності. Зокрема, апелянт, з посиланням на позицію викладену в численних постановах Верховного суду, вказує, що спір в даній справі не є публічно-правовим і має вирішуватися за правилами господарського судочинства, оскільки спірні правовідносини виникли щодо правомірності переходу частки у статутному капіталі ПОСП Одісей , призначення керівника та зміни місця його знаходження, а отже має місце спір про право.

Крім того, апелянт Міністерство юстиції України вказує на помилковість висновків суду першої інстанції щодо порушення відповідачем процедури прийняття оскаржуваного наказу та відсутності порушення вимог законодавства у сфері державної реєстрації.

Також, не погоджуючись з рішенням Окружного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року третьою особою ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, неправильно та неповно дослідив докази і обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Зокрема, апелянт вказує на у разі прийняття суб`єктом владних повноважень рішення про державну реєстрацію змін до установчих документів підприємства, оспорювання правомірності володіння, користування та розпорядження корпоративними правами підприємства має вирішуватись у порядку господарської юрисдикції, оскільки існує спір про право, а тому даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Апелянт вказує, що пред`явлена позивачем заява про збільшення позовних вимог не пов`язана із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єкта владних повноважень - державного реєстратора.

20.09.2019 до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримав позицію суду першої інстанції.

Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, пояснення учасників процесу, що з`явилися, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг та відзиву на них, колегія суддів зазначає про таке.

Судом першої інстанції встановлено, що 07.03.2016 позивач звернувся із заявою про вступ до ПОСП "Одісей", у якій просив включити його до складу учасників.

14.03.2016 ОСОБА_1 , який був єдиним засновником ПОСП "Одісей", було прийнято рішення №1-16.

Зазначеним рішенням прийнято до складу засновників ПОСП "Одісей" ОСОБА_2 з внеском до статутного капіталу в розмірі 55 (п`ятдесят п`ять) грн. згідно поданої заяви; затверджено внесок ОСОБА_1 до статутного капіталу ПОСП "Одісей" в розмірі 45 (сорок п`ять) грн.

Також, вказаним рішенням затверджено розподіл внесків засновників до статутного капіталу наступним чином: ОСОБА_2 - 55 грн., що становить 55% статутного капіталу; ОСОБА_1 - 45 грн, що становить 45% статутного капіталу; затверджено та підписано статут ПОСП "Одісей" в новій редакції. Зобов`язано директора ПОСП "Одісей" Хейленка В.П. подати необхідні документи для проведення державної реєстрації статуту ПОСП "Одісей" в новій редакції до Білоцерківського міськрайонного управління юстиції.

22.03.2016 суб`єктом державної реєстрації на підставі поданих керівником підприємства - Хейлою В.П. документів, було проведено державну реєстрацію змін до установчих документів ПОСП "Одісей".

Для проведення зазначеної реєстраційної дії керівником ПОСП "Одісей" - Хейлою В.П. державному реєстратору були подані:

- реєстраційна картка на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи;

- рішення про внесення змін до установчих документів (рішення засновника ПОСП "Одісей" №1-16 від 14.03.2016, примірник оригіналу);

- нову редакцію установчих документів - статут ПОСП "Одісей";

- копію квитанції про сплату адміністративного збору, виданої банком.

12.02.2018 Мін`юст України зареєстрував скаргу ОСОБА_1 , в якій останній просив: провести перевірку правомірності прийнятого рішення державного реєстратора Білоцерківської районної державної адміністрації про державну реєстрацію змін до установчих документів (№13531050055479 від 22.03.2016) ПОСП "Одісей"; скасувати рішення державного реєстратора Білоцерківської районної державної адміністрації про державну реєстрацію змін до установчих документів (№13531050055479 від 22.03.2016) ПОСП "Одісей", проведену на підставі рішення засновника №1-16 від 14.03.2016, а також повернути ПОСП "Одісей" в попередній стан з діючим статутом від 02.12.2002, затвердженого засновником ОСОБА_1 та зареєстрованим Білоцерківською районною державною адміністрацією 05.12.2002, реєстраційний номер №19425498100020338.

Вимоги ОСОБА_1 мотивовані тим, що:

- проведена на підставі рішення засновника "Одісей" №1-16 від 14.03.2016 державна реєстрація змін до установчих документів ПОСП "Одісей" не відповідає вимогам чинного законодавства, через відсутність документу, що підтверджує перехід частки 55% ОСОБА_2 ;

- подана державному реєстратору нова редакція установчого документу - статуту ПОСП "Одісей" суперечить вимогам закону, оскільки в ньому не вказане повне місцезнаходження товариства, а саме, не вказаний населений пункт;

- подане державному реєстратору рішення засновника "Одісей" №1-16 від 14.03.2016 не відповідає вимогам закону, оскільки містить помилку у прізвищі керівника підприємства, якого уповноважено подати документи для проведення реєстрації.

Скарга ОСОБА_1 розглянута на засіданні Комісії 15.02.2018 та задоволена, реєстраційна дія від 22.03.2016 №13531050012005479 скасована.

Згідно висновку Комісії від 15.02.2016, державному реєстратору Тодоренку О.В. не було подано документ про перехід чи передачу частки учасника у статутному капіталі підприємства; в новій редакції статуту не визначено населений пункт, у якому розташоване підприємство; рішення засновника підприємства від 14.03.2016 №1-16 не містить інформації про збільшення статутного капіталу; та у рішенні засновника підприємства від 14.03.2016 №1-16 особою, уповноваженою на проведення змін до установчих документів, зазначено директора Хейленка В. П. При цьому згідно з відомостями ЄДР керівником підприємства є Хейла В.П.

На підставі висновків Комісії, відповідачем винесено наказ від 19.02.2018 №428/5 про задоволення скарги ОСОБА_1 та скасування реєстраційної дії від 22.03.2016 №13531050012005479.

Вважаючи такий наказ протиправним, позивач звернувся з даним позовом в суд.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив частково та вказав на недотримання відповідачем покладеного на нього обов`язку по належному та завчасному повідомленню позивача, як зацікавленої особи, про час та місце розгляду Комісією скарги ОСОБА_1 , а тому проведення Комісією розгляду скарги ОСОБА_1 за вказаних обставин свідчить про порушення прав Позивача на участь у розгляді такої скарги, наданні пояснень та доказів на їх підтвердження, що вказує на прийняття висновку Комісії без дотримання таких критеріїв як добросовісність, рівність сторін та забезпечення права особи на участь у процесі прийняття рішення, які передбачені ч.2 ст.2 КАС України, та неможливості врахування таких висновків при прийнятті оскаржуваного наказу.

Крім того, суд першої інстанції вказував, що зазначені у висновку Комісії підстави скасування реєстраційної дії не свідчать про невідповідність відомостей, зазначених у заяві про державну реєстрацію, відомостям, зазначеним у документах, поданих для державної реєстрації, або відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі. Відповідно, подане заявником рішення засновника ПОСП "Одісей" №1-16 від 14.03.2016 р. містить повну інформацію стосовно: прийняття у склад засновників ОСОБА_2 , визначення його частки у розмірі 55%, нового розподілу часток в статутному капіталі підприємства, підписане як самим скаржником - ОСОБА_1 , на той час єдиним засновником підприємства, так і прийнятим засновником - ОСОБА_2 та відповідає вимогам законодавства, що діяло на момент проведення даної реєстраційної дії.

Також, суд першої інстанції вважав обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги позивача, пов`язані із скасуванням реєстраційних дій, що були вчинені після скасуванням наказом Мінюсту реєстраційної дії від 22.03.2016 №13531050012005479.

Даючи правову оцінку викладеним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції.

Щодо дотримання правил предметної підсудності, колегія суддів зазначає про таке.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, крім іншого, виходив з того, що даний спір є публічно-правовим та підлягає розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно п.1 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Пунктом 2 ч.1 ст.4 КАС України визначено, що публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Натомість однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Публічно-правовий спір має свою особливість суб`єктного складу - участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий.

При цьому, спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб`єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій. Однак сам по собі цей факт не дає підстав ототожнювати із публічно-правовим та відносити до справи адміністративної юрисдикції будь-який спір за участю суб`єкта владних повноважень.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Відповідно до ч.1,3 ст.67 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Водночас, належність корпоративних прав щодо ПОСП Одісей , реєстрація яких є предметом оскарження, були предметом самостійного спору, справа щодо якого розглядалася в порядку господарського судочинства.

Так, в провадженні Господарського суду Київської області перебувала справа №911/1955/17 за позовом ОСОБА_1 до ПОСП "Одісей", Білоцерківської районної державної адміністрації, м. Біла Церква, третя особа - ОСОБА_2 , про визнання недійсним рішення засновника від 14.03.2016 №1-16 та визнання недійсною державну реєстрацію змін до установчих документів (№13531050012005479 від 22.03.2016).

За результатами судового розгляду зазначеної справи в Господарському суді Київської області, Київському апеляційному господарському суді та Касаційному господарському суді, в позовних вимогах ОСОБА_1 було відмовлено повністю. Рішення набрали законної сили.

Отже, що корпоративні відносини, які виникли між учасниками даної справи, були предметом самостійного судового оскарження, в межах розгляду даної справи адміністративні суди відповідно до визначених законом завдань адміністративного судочинства мають перевірити саме дотримання процедури під час реалізації Міністерством юстиції України владних управлінських функцій щодо забезпечення адміністративного оскарження у сфері державної реєстрації юридичних осіб.

Тобто, предметом розгляду у справі не є оцінка дій державного реєстратора. Спір у справі стосується виключно процедури розгляду Міністерством юстиції України скарги на дії державного реєстратора.

Відповідно до сталої практики Верховного Суду, в тому числі його Великої Палати (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 910/8424/17), справи щодо оскарження рішень Міністерства юстиції України, прийнятих за наслідками розгляду скарг на дії державних реєстраторів, підлягають розгляду за правилами саме адміністративної юстиції.

Щодо доводів апелянта ОСОБА_1 про те, що пред`явлена позивачем заява про збільшення позовних вимог не пов`язана із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єкта владних повноважень - державного реєстратора, колегія суддів зазначає про те, що обраний позивачем спосіб захисту шляхом поновлення скасованого запису та скасування реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вчинених після скасування спірної реєстраційної дії за своєю правовою природою не є спором про відновлення корпоративних прав позивача.

Міністерство юстиції України виступає у спірних правовідносинах як суб`єкт владних повноважень, спір в цій частині пов`язаний з оскарженням дій суб`єкта владних повноважень, не стосується порушеного права позивача, а стосується публічно - правових відносин і ґрунтується виключно на непогодженні з управлінськими функціями Міністерства юстиції України, тому за суб`єктним складом і характером правовідносин позов у цій частині також належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, враховуючи суть спірних правовідносин та їх суб`єктний склад колегія суддів вважає , що на цей спір поширюється юрисдикція адміністративних судів та необхідність його вирішення в порядку саме адміністративного судочинства.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" від 15.05.2003 року №755-IV (далі - Закон №755-IV) та Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1128 (далі - Порядок № 1128). (тут і далі - нормативно-правові акти в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Частиною 1 ст.34 Закону №755-IV передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Пунктом 2 Порядку № 1128, в редакції, що діяла на час подання скарги та її розгляду, встановлено, що для забезпечення розгляду скарг суб`єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, положення та склад яких затверджуються Мін`юстом або відповідним територіальним органом.

До повноважень комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації належить розгляд скарги по суті, встановлення наявності чи відсутності обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

В пункті 12 цього вказаного Порядку передбачено, що за результатами розгляду скарги суб`єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законами, у формі наказу.

Під час розгляду скарги по суті обов`язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду (п. 9 Порядку).

Суб`єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів:

1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі);

2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту;

3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги) (п. 10 Порядку).

Копії скарги та доданих до неї документів надаються суб`єкту оскарження та заінтересованим особам, зазначеним у скарзі або встановленим відповідно до відомостей реєстрів, не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті. Суб`єкт оскарження має право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов`язково приймаються комісією до розгляду (п. 11 Порядку).

Відповідач в обґрунтування своїх доводів вказував на відсутність порушення Міністерством юстиції України пунктів 9,10,11 Порядку № 1128.

Колегія суддів зауважує на важливість дотримання і неухильного виконання процедури розгляду скарги, що безпосередньо пов`язана із забезпеченням права суб`єкта особи, інтересів якої вона стосується, на захист, зокрема надання нею відповідних пояснень з приводу правовідносин, що виникли. Тому, невиконання суб`єктом влади вимог законодавства в цій частині зводить нанівець законність всієї процедури розгляду скарги та, як наслідок, прийнятого за її результатами рішення.

Відповідач в апеляційній скарзі наголошує, що положеннями п.11 Порядку № 1128 передбачено саме надання копії скарги та доданих до неї документів особам запрошеним до розгляду скарги по суті, а не обов`язок суб`єкта розгляду скарги направити вказані документи таким особам. Відповідач вважає, що надання таких документів зацікавленим особам можливе за умови наявності відповідного звернення вказаних осіб до суб`єкта розгляду скарг.

Однак, пунктом 11 Порядку № 1128 чітко визначено, що копії скарги та доданих до неї документів надаються суб`єкту оскарження та заінтересованим особам, зазначеним у скарзі або встановленим відповідно до відомостей реєстрів, не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті.

Так, в матеріалах справи наявний лист Мін`юсту України від 13.02.2018 №4122-33-18/19К, про направлення на адресу позивача копії скарги ОСОБА_1 від 12.02.2018 та повідомлення, що про місце, дату та час розгляду зазначеної скарги буде опубліковано на офіційному сайті Мін`юсту України.

Разом з тим, копії скарги та доданих до неї документів позивачу не були направлені, доказів направлення зазначених документів та/або отримання їх позивачем, відповідачем надано не було.

Таким чином, відповідач не надав жодних доказів, стосовно своєчасного надсилання та отримання позивачем документів щодо розгляду поданої скарги та доказів, які б свідчили про належне ознайомлення позивача з скаргою.

Отже, Міністерством юстиції України не дотримано вимог Порядку № 1128 щодо дотримання прав та інтересів позивача, як зацікавленої особи в частині надання останньому копії скарги та доданих до неї документів при розгляді скарги ОСОБА_1 .

Окрім того, Мін`юст стверджує, що належним чином позивача повідомлено про розгляд Комісією скарги ОСОБА_1 шляхом:

- розміщення повідомлення на офіційному сайті Мін`юсту України;

- телефонування на телефонний номер ПОСП "Одісей", на який ніхто не відповів.

Щодо доводів відповідача про належне повідомлення шляхом телефонування на телефонний номер ПОСП "Одісей", то колегія суддів вважає, що таке не є належним і допустимим доказом повідомлення саме позивача про дату, час і місце розгляду скарги.

Крім того, колегія суддів наголошує, що оголошення з сайту Міністерства юстиції України, не є доказом, який підтверджує факт ознайомлення позивача з датою засідання, оскільки з оголошення не вбачається, якою датою, та в якій годині воно було розміщено на сайті.

Натомість, відповідно до листа Державного підприємства Національні інформаційні системи від 31.10.2018 № 4631/06.3-11 оголошення про те, що засідання Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації відбудеться 15.02.2018 на офіційному веб-сайті Міністерства розміщено - 14.02.2018.

Однак, з такого оголошення не вбачається суть скарги, що виключає можливість надання позивачем належних пояснень.

Колегія суддів зауважує, що Порядок № 1218 не визначає вимог щодо змісту повідомлення. Водночас, враховуючи мету такого повідомлення, воно повинно містити інформацію щонайменше про скаржника, суб`єкта оскарження (державного реєстратора, дії якого оскаржуються), суть скарги, час та місце розгляду скарги. Зміст повідомлення повинен бути достатнім для того щоб зацікавлені особи могли зрозуміти, що скарга стосується реєстраційних дій, до яких вони мають стосунок, і суть цієї скарги.

Таке повідомлення має на меті не лише проінформувати зацікавлених осіб про розгляд скарги, але й забезпечити їм реальну можливість взяти участь у засіданні, з тим, щоб їхні пояснення були прийняті та враховані.

Відтак, докази належного повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду скарги, а також вручення йому копії скарги та доданих до неї документів відсутні.

В той же час, на Міністерство юстиції України покладено обов`язок забезпечення участі заінтересованих осіб у розгляді скарги шляхом належного повідомлення з метою реалізації їхнього права на захист, подання відповідних пояснень.

Неприбуття осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

При цьому, відповідно до п. 9 Порядку № 1128 під час розгляду скарги по суті обов`язково запрошується скаржник та / або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів.

Тобто, неповідомлення скаржника та / або його представника (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі, не може вважатися формальним порушенням.

Натомість, з матеріалів справи вбачається, що позивач не брав участі у розгляді скарги та не надавав жодних пояснень.

Отже, Міністерством юстиції України не подано належних доказів того, що під час розгляду скарг по суті запрошувався позивач, що його своєчасно повідомлялося про час та місце розгляду скарги, а також, що йому своєчасно направлялася копія скарги та додані до неї документи, чим позбавила права надати відповідні пояснення з приводу скарги, які також мали б враховуватися під час розгляду зазначеної скарги.

Щодо дотримання, визначених ст.34 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , строків оскарження дій державного реєстратора.

Так, згідно з ч. 3 ст. 34 наведеної норми Закону рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Тобто, законодавцем чітко визначено строк в межах якого особа, права якої порушено діями чи бездіяльністю суб`єкта державної реєстрації, може звернутися з відповідною скаргою на них до Міністерства юстиції України, та порядок його обчислення.

Судом першої інстанції встановлено, що спірна реєстраційна дія вчинена 22.03.2016, тобто з моменту вчинення такої до моменту оскарження пройшло майже два роки.

Так, скаржник ОСОБА_1 зазначав, що дізнався про оскаржувану реєстраційну дію нещодавно .

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що ОСОБА_1 особисто підписував рішення засновника від 14.03.2016 №1-16 про перехід частки 55% статутного капіталу підприємства на позивача, а також установчі документи підприємства. Зазначене позивач підтверджує в самій скарзі.

22.03.2016 , на підставі рішення від 14.03.2016 №1-16, була вчинена спірна реєстраційна дія.

Окрім того, на момент звернення ОСОБА_1 зі скаргою, в провадженні Господарського суду Київської області перебувала справа №911/1955/17 за позовом ОСОБА_1 до ПОСП "Одісей", Білоцерківської районної державної адміністрації, м. Біла Церква, третя особа - ОСОБА_2 , про визнання недійсним рішення засновника від 14.03.2016 №1-16 та визнання недійсною державну реєстрацію змін до установчих документів (№13531050012005479 від 22.03.2016). Провадження у справі було порушено ухвалою від 27.06.2017.

Тобто, станом на червень 2017 року ОСОБА_1 був обізнаний про наявність реєстрації змін до установчих документів №13531050012005479 від 22.03.2016.

Вищенаведене дає підстави для висновку, що ОСОБА_1 при поданні до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації скарги від 12 лютого 2018 року був обізнаний про те, що ним значно був пропущений строк звернення з вказаною скаргою.

При цьому, законодавством не передбачено підстав та повноважень суб`єкта розгляду скарги для поновлення строків для звернення зі скаргою.

Апелянт Міністерство юстиції України наголошує, що для відмови у розгляді скарги на підставі пропуску строків на оскарження, Мін`юст має мати беззаперечні докази порушення цього строку, а чинним законодавством не покладено обов`язок щодо перевірки відомостей в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що в силу приписів норм чинного законодавства у відповідача передбачений обов`язок перевіряти чи дотримано вимоги Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або документів, що долучаються до скарги.

Окрім того, колегія суддів зауважує, що скарга ОСОБА_1 від 12.02.2018 не містила інформації стосовно оскарження реєстраційної дії в судовому порядку, хоча відповідно п. 3-1 частини п`ятої ст. 34 Закону скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, має містити відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення, повідомлення або реєстраційної дії державного реєстратора та/або внесення відомостей до Єдиного державного реєстру.

Частинами 6, 8 статті 34 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань визначено, що за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 1) відмову в задоволенні скарги; 2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування реєстраційної дії, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатом розгляду скарги, - у разі оскарження реєстраційної дії, рішення територіального органу Міністерства юстиції; б) проведення державної реєстрації - у разі оскарження відмови у державній реєстрації; в) виправлення технічної помилки, допущеної державним реєстратором; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру; д) скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України; є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо: 1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою цієї статті; 2) на момент прийняття рішення про задоволення скарги шляхом скасування реєстраційної дії щодо державної реєстрації новоствореної юридичної особи, іншої організації, державної реєстрації фізичної особи підприємцем, припинення юридичної особи, іншої організації, припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця або шляхом проведення реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі проведено наступну реєстраційну дію щодо відповідної особи; 3) у разі наявності інформації про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін; 4) у разі наявності інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави; 5) є рішення цього органу з такого самого питання; 6) в органі ведеться розгляд скарги з такого самого питання від цього самого скаржника; 7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень; 8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги; 9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу; 10) державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо не дотримання вимог статті 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , оскільки скаргу до Міністерства юстиції подано з пропущенням встановленого строку, тоді як рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю, відповідачем даного факту встановлено не було, що свідчить про порушення останнім вимог чинного законодавства в даній частині.

Відповідно до пункту 7 Порядку, у разі коли встановлено порушення вимог Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги, суб`єкт розгляду скарги на підставі висновку комісії приймає мотивоване рішення про відмову у задоволенні скарги без розгляду її по суті у формі наказу.

Таким чином, недотримання особою, яка подає скаргу, передбачених законом вимог щодо її оформлення, неподання доказів порушення внаслідок прийняття державним реєстратором рішень її прав, виключає можливість розгляду скарги та є безумовною підставою для відмови у її задоволенні.

Щодо доводів апелянта, що суд першої інстанції помилково ототожнює предмет спору в господарському суді по справі № 911/1955/17 та скаргою ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, за результатами розгляду якої винесено оскаржуваний позивачем наказ, колегія суддів зазначає про таке.

Так, пунктом 4 частини 8 статті 34 Закону № 755-IV передбачено, що Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, у разі наявності інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави.

Отже, з наведеного слідує що підставою для відмови у задоволенні скарги є наявність судового провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави, тобто за наявності усіх вказаних обставин.

Так, дійсно скарга позивача від 12.02.2018 та адміністративна справа господарського суду № 911/1955/17 не є тотожними, оскільки спір не пов`язаний між тими самими сторонами, як у справі № 911/1955/17.

Разом з тим, судом першої інстанції не зазначалося та не досліджувалося такої підстави відмови у задоволенні скарги, як передбачена пунктом 4 частини 8 статті 34 Закону № 755-IV під час розгляду даної справи.

А лише зазначалось, що недотримання ОСОБА_1 вимог до скарги в частині зазначення інформації про наявні судові провадження з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення, повідомлення або реєстраційної дії державного реєстратора та/або внесення відомостей до Єдиного державного реєстру.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що критерії, за якими адміністративний суд перевіряє рішення суб`єктів владних повноважень, визначені у ч. 2 ст. 2 КАС України.

Так, частинами 1, 2 ст.2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому колегія суддів враховує положення ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів наголошує на важливості дотримання і неухильного виконання процедури розгляду скарги, що безпосередньо пов`язано із забезпеченням права суб`єкта особи, інтересів якої вона стосується, на захист, зокрема надання нею відповідних пояснень з приводу правовідносин, що виникли.

Слід зауважити, що у пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".

У пункті 70 рішення Європейського суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року у справі Рисовський проти України Суд зазначив, що принцип належного урядування , зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що невиконання суб`єктом владних повноважень вимог законодавства в цій частині зводить нанівець законність всієї процедури розгляду скарги та, як наслідок, прийнятого за її результатами рішення.

Наразі, відповідач, приймаючи спірне рішення діяв з порушенням вимог пунктів 9-11 Порядку з порушенням права позивача на участь у процесі прийняття рішення.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведена правомірність та обґрунтованість прийнятого ним рішення в цій частині з урахуванням вимог встановлених ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскільки розгляд скарги здійснено з порушенням встановленої законом процедури, а тому не може вважатись законними і обґрунтованим рішення відповідача, які прийняті з порушенням порядку їх прийняття.

Щодо суті встановлених Комісією Міністерства юстиції порушень під час здійснення реєстраційних дій, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно висновку Комісії від 15.02.2018 допущене державним реєстратором Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області Тодоренком О.В. порушення законодавства у сфері державної реєстрації полягає в тому, що при вчиненні 22.03.2018 реєстраційної дії №13531050012005479 щодо зміни cкладу засновників та розподілу внесків до статутного капіталу ПОСП "Одісей", не було подано документ про перехід чи передачу частки учасника у статутному капіталі підприємства; реєстратором прийняті для здійснення реєстраційних дій документи, які не відповідають чинному законодавству та не були подані документи, а саме, в новій редакції статуту не визначено населений пункт, у якому розташоване підприємство; рішення засновника підприємства від 14.03.2016 №1-16 не містить інформації про збільшення статутного капіталу; та у рішенні засновника підприємства від 14.03.2016 №1-16 особою, уповноваженою на проведення змін до установчих документів, зазначено директора Хейленка В.П . При цьому згідно з відомостями ЄДР керівником підприємства є Хейла В.П.

Так, рішенням засновника від 14.03.2016 №1-16 прийнято до складу засновників ПОСП "Одісей" ОСОБА_2 з внеском до статутного капіталу в розмірі 55 (п`ятдесят п`ять) грн. згідно поданої заяви; затверджено внесок ОСОБА_1 до статутного капіталу ПОСП "Одісей" в розмірі 45 (сорок п`ять) грн.; затверджено розподіл внесків засновників до статутного капіталу наступним чином: ОСОБА_2 - 55 грн., що становить 55% статутного капіталу, ОСОБА_1 - 45 грн, що становить 45% статутного капіталу; затверджено та підписано статут ПОСП "Одісей" в новій редакції.

22.03.2016 суб`єктом державної реєстрації на підставі поданих керівником підприємства - Хейлою В.П. документів, було проведено державну реєстрацію змін до установчих документів ПОСП "Одісей".

Для проведення зазначеної реєстраційної дії керівником ПОСП "Одісей" - Хейлою В.П. державному реєстратору були подані:

- реєстраційна картка на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи;

- рішення про внесення змін до установчих документів (рішення засновника ПОСП "Одісей" №1-16 від 14.03.2016, примірник оригіналу);

- нову редакцію установчих документів - статут ПОСП "Одісей";

- копію квитанції про сплату адміністративного збору, виданої банком.

Частиною 4 ст.17 Закону №755-IV визначено, що для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, подаються такі документи:

1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі;

2) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру, крім внесення змін до інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичної особи, у тому числі кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) її засновника, якщо засновник - юридична особа, про місцезнаходження та про здійснення зв`язку з юридичною особою;

3) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) протоколу засідання керівного органу громадського формування, на якому відповідно до установчого документа було скликано засідання вищого органу управління, - у разі державної реєстрації змін до відомостей про громадське формування;

4) документ, що підтверджує правомочність прийняття рішення відповідно до статуту громадського формування про внесення змін до Єдиного державного реєстру, - у разі державної реєстрації змін до відомостей про громадське формування;

5) відомості про керівні органи громадського формування (ім`я, дата народження керівника, членів інших керівних органів, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), посада, контактний номер телефону та інші засоби зв`язку) - у разі внесення змін до складу керівних органів;

6) документ, що підтверджує реєстрацію іноземної особи в країні її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського, судового реєстру тощо), - у разі змін, пов`язаних із входженням до складу засновників юридичної особи іноземної юридичної особи;

7) документ про сплату адміністративного збору - у випадках, передбачених статтею 36цього Закону;

8) установчий документ юридичної особи в новій редакції - у разі внесення змін, що містяться в установчому документі;

9) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) передавального акта - у разі внесення змін, пов`язаних із внесенням даних про юридичну особу, правонаступником якої є зареєстрована юридична особа;

10) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про вихід із складу засновників (учасників) та/або заява фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників), та/або договору, іншого документа про перехід чи передачу частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, та/або рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про примусове виключення із складу засновників (учасників) юридичної особи або ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи, судове рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою - у разі внесення змін, пов`язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи.

З висновку Комісії вбачається, що для здійснення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу ПОСП "Одісей", щодо зміни cкладу засновників та розподілу внесків до статутного капіталу, наданий не повний пакет документів, а саме, не було надано документу про перехід чи передачу частки учасника у статутному капіталі підприємства, для реєстрації таких змін.

Окрім того, у висновку Комісії зазначено, що у новій редакції статуту підприємства, який було подано державному реєстратору Тодоренко О.В. не визначено населений пункт, у якому розташоване підприємство; рішення засновника підприємства від 14.03.2016 № 1-16 не містить інформації про збільшення статутного капіталу; у рішенні засновника підприємства особою уповноваженою на проведення змін до установчих документів, зазначено директора Хейленка В.П. , а згідно відомостей ЄДР керівником підприємства є Хейла В .П .

А тому, Комісія вважала, що державний реєстратор Тодоренко О.В. мав підстави для зупинення розгляду документів, поданих для проведення оскаржуваної реєстраційної дії, відповідно до п.3 ч.1 ст.27 Закону.

Так, відповідно до пункту 3 ч.1 ст.27 Закону №755-IV підставою для зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації, є невідповідність відомостей, зазначених у заяві про державну реєстрацію, відомостям, зазначеним у документах, поданих для державної реєстрації, або відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі.

Колегія суддів звертає увагу, що обставина правомірності рішення засновника підприємства № 1-16 від 14.03.2016, встановлена судовими рішеннями, що набрали законної сили.

Так, за результатами судового розгляду справи № 911/1955/17 в Господарському суді Київської області, Київському апеляційному господарському суді та Касаційному господарському суді встановлено, що державна реєстрація змін до установчих документів (№13531050012005479 від 22.03.2016) була проведена державним реєстратором Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області на підставі належних документів зокрема, рішення засновника від 14.03.2016 №1-16, яке містить повну інформацію щодо прийняття ОСОБА_2 до складу засновників підприємства, визнання його частки та відповідає вимогам ст. 17 Закону №755-IV, відповідно законодавством України, що діяло на момент проведення реєстраційної дії, не було передбачено обов`язку подання при державній реєстрації змін до установчих документів підприємства договору купівлі-продажу корпоративних прав.

Також, суди зазначали, що ОСОБА_2 правомірно став учасником ПОСП "Одісей", що було зафіксовано у відповідному рішенні засновника та статуті. Тому державну реєстрацію було проведено на підставі належних документів, відповідно вимог відносно необхідності укладення окремого договору щодо продажу частки не передбачено, зокрема, ні приписами чинного законодавства щодо регулювання діяльності приватних підприємств, ані чинним на той час статутом ПОСП "Одісей". Таким чином, рішення засновника ПОСП "Одісей" №1-16 від 14.03.2016 р. містить повну інформацію стосовно прийняття у склад засновників ОСОБА_2 , визначення його частки та відповідає вимогам ст. 17 Закону №755-IV, а чинним законодавством України не передбачено обов`язку подання при державній реєстрації змін до установчих документів підприємства договору купівлі-продажу корпоративних прав.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України . обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

А тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначені у висновку Комісії підстави скасування реєстраційної дії не свідчать про невідповідність відомостей, зазначених у заяві про державну реєстрацію, відомостям, зазначеним у документах, поданих для державної реєстрації, або відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі. Відповідно подане заявником рішення засновника ПОСП "Одісей" №1-16 від 14.03.2016 містить повну інформацію стосовно: прийняття у склад засновників ОСОБА_2 , визначення його частки у розмірі 55%, нового розподілу часток в статутному капіталі підприємства, підписане як самим скаржником - ОСОБА_1 , на той час єдиним засновником підприємства, так і прийнятим засновником - ОСОБА_2 та відповідає вимогам законодавства, що діяло на момент проведення даної реєстраційної дії.

Натомість, решта зазначених у висновку Комісії підстав скасування реєстраційної дії не свідчать про невідповідність відомостей, зазначених у заяві про державну реєстрацію, відомостям, зазначеним у документах, поданих для державної реєстрації, або відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі.

А відтак, підстави, визначені пунктом 3 ч.1 ст.27 Закону №755-IV для зупинення державним реєстратором Тодоренком О.В. розгляду документів, поданих для проведення оскаржуваної реєстраційної дії були відсутні.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача поновити реєстраційну дію, скасовану оскаржуваним наказом, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та скасувати послідуючі реєстраційні дії, колегія суддів зазначає про таке.

Судом першої інстанції встановлено, що після скасування реєстраційної дії оскаржуваним наказом Мін`юсту, щодо ПОСП Одісей вчинялися наступні реєстраційні дії:

- державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; 26.02.2018 13531050014005479; Захарченко Людмила Миколаївна ; Виконавчий комітет Ржищівської міської ради Київської області; зміна статутного або складеного капіталу, зміна складу або інформації про засновників;

- державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; 27.02.2018 13531050015005479; Захарченко Людмила Миколаївна ; Виконавчий комітет Ржищівської міської ради Київської області; зміна статутного або складеного капіталу, зміна складу або інформації про засновників;

- державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; 14.03.2018 13531050016005479; Захарченко Людмила Миколаївна ; Виконавчий комітет Ржищівської міської ради Київської області; зміна складу або інформації про засновників;

- державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; 27.03.2018 13531050017005479; Захарченко Людмила Миколаївна ; Виконавчий комітет Ржищівської міської ради Київської області; зміна складу або інформації про засновників;

- внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; 27.03.2018 13531070018005479; Захарченко Людмила Миколаївна ; Виконавчий комітет Ржищівської міської ради Київської області; зміна керівника юридичної особи;

- внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; 03.05.2018 13531070019005479; Пільганчук Віталій Миколайович; Білоцерківська районна державна адміністрація Київської області; зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України , завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В силу положень ч. 1 та ч. 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України , кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

В той же час, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин; вирішуючи спір суд повинен встановити, що у зв`язку з прийнятим рішенням, вчиненням дії чи допущенням бездіяльності суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи інтереси особи у сфері публічно-правових відносин; при цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

При цьому, колегія суддів зауважує, що порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

Згідно зі ст. 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Згідно Рішення ЄСПЛ по справі "Рисовський проти України" (Rysovskyyv. Ukraine) від 20.10.2011 року (заява № 29979/04), принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.

Частиною 2 ст. 7 Закону № 755-IV передбачено, що єдиний державний реєстр ведеться державною мовою з використанням програмного забезпечення, розробленого відповідно до державних стандартів, що забезпечує його сумісність і взаємодію з іншими інформаційними системами та мережами, що становлять інформаційний ресурс держави.

Пунктом 12 ч. 3 ст. 7 Закону № 755-IV встановлено, що програмне забезпечення Єдиного державного реєстру повинно забезпечувати виконання в повному обсязі функцій адміністратора бази даних Єдиного державного реєстру (накопичення, аналіз даних, актуалізація та обробка даних, права доступу тощо).

Тобто, проведення реєстраційних дій ведеться з використанням програмного забезпечення, яким забезпечується виконання актуалізації даних.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону № 755-IV державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться, зокрема, на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України Про виконавче провадження щодо скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі.

Пунктом 3 ч. 5 ст. 25 Закону № 755-IV визначено, що суб`єкт державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дати отримання судового рішення, передбаченого пунктом 2 частини першої цієї статті проводить відповідну реєстраційну дію шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру (крім випадків, передбачених пунктами 1 та 2 цієї частини).

Відповідно до п.19 Порядку №1128 рішення Мін`юсту у випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, у разі скасування рішення про задоволення скарги виконується державним реєстратором шляхом внесення відповідних записів до реєстрів відповідно до Законів. У разі коли після задоволення Мін`юстом скарги та внесення відповідного запису до реєстрів у таких реєстрах проведено інші реєстраційні дії, внесення відповідних записів до реєстрів здійснюється державним реєстратором виключно за наявності судового рішення, яким вирішується питання щодо правового статусу таких реєстраційних дій.

Згідно абзацу другого цього ж пункту Порядку №1128 у разі скасування судом рішення Мін`юсту про задоволення скарги або про відмову у задоволенні скарги, у тому числі без розгляду її по суті, Мін`юст не пізніше п`яти робочих днів з дня надходження рішення суду приймає рішення про скасування відповідного власного рішення у формі наказу.

Рішення Мін`юсту у випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, у разі скасування рішення про задоволення скарги виконується державним реєстратором шляхом внесення відповідних записів до реєстрів відповідно до Законів. У разі коли після задоволення Мін`юстом скарги та внесення відповідного запису до реєстрів у таких реєстрах проведено інші реєстраційні дії, внесення відповідних записів до реєстрів здійснюється державним реєстратором виключно за наявності судового рішення, яким вирішується питання щодо правового статусу таких реєстраційних дій.

З аналізу зазначених норм Порядку № 1128 вбачається, що прийняття судом судового рішення про скасування рішення Мін`юсту про задоволення скарги є підставою для виконання його державним реєстратором шляхом внесення відповідних записів до реєстрів відповідно до Законів .

З урахуванням визначеного статтею 8 Конституції України принципу верховенства права та встановлених статтею 2 КАС України завдань суду, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з метою повного захисту порушених прав та інтересів позивача, необхідним є задовольнити вимоги про зобов`язання поновити реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; 22.03.2016 13531050012005479; Тодоренко Олександр Володимирович; Білоцерківська районна державна адміністрація Київської області; зміна органу управління, зміна статутного або складеного капіталу, зміна складу або інформації про засновників та скасування послідуючих реєстраційних дій, вчинених після прийняття відповідачем оскаржуваного наказу.

Відтак, позовні вимоги в цій частині також підлягають до задоволення.

Щодо посилань апелянта ОСОБА_1 на порушення судом першої інстанції норм процесуального права при розгляді заяв про відвід судді Шрамко Ю.Т., колегія суддів зазначає про обґрунтованість такої ухвали та вважає, що суд першої інстанції діяв у відповідності до приписів КАС України .

Також, щодо посилань апелянта ОСОБА_1 на позицію висловлену Верховним Судом у постанові від 03.10.2018 справа № 810/620/17 та постанові від 06.06.2018 справа № 804/2296/17, у яких визнано розміщення на офіційному веб-сайті оголошення про засідання комісії достатнім способом повідомлення та зазначено про можливість надання особою заперечень на підтвердження позиції щодо скарги на дії державного реєстратора вже під час судового розгляду, колегія суддів зазначає, що рішення в даних справах ухвалені за відмінних ніж в цій справі фактичних обставин.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, Державного реєстратора Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області Захарченко Людмили Миколаївни, Державного реєстратора Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області Тодоренка Олександра Володимировича та Державного реєстратора Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області Пільганчука Віталія Миколайовича, треті особи: ОСОБА_1 , Приватне орендне сільськогосподарське підприємство "Одісей", ОСОБА_3 , про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу.

Згідно з положеннями ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.

Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, пояснення учасників процесу, що з`явилися доводи апеляційних скарг та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційні скарги Міністерства юстиції України та ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 12.12.2019.

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді В.О.Аліменко,

А.Ю.Кучма