Рішення
від 10.12.2019 по справі 160/10881/19
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2019 року Справа № 160/10881/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коренева А.О. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екосвіт-С" до Державної податкової служби України про визнання дій протиправним, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Екосвіт-С" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України у якому просили:

визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо зупинення рестрації в єдиному реєстрі податкових накладних: № 8 від 20.05.2019року, № 2 від 02.08.2019року, № 11 від 12.08.2019року, № 1 від 03.09.2019року, № 1 від 24.09.2019 року поданні Товариством з обмеженою відповідальністю "Екосвіт-С";

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: № 8 від 20.05.2019року, № 2 від 02.08.2019 року, № 11 від 12.08.2019 року, № 1 від 03.09.2019 року, № 1 від 24.09.2019 року датою їх подання.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ТОВ "Екосвіт-С" було подано на реєстрацію податкові накладні № 8 від 20.05.2019 року, № 2 від 02.08.2019року, № 11 від 12.08.2019року, № 1 від 03.09.2019року, № 1 від 24.09.2019 року, які згідно квитанцій були прийнятті, але реєстрацію зупинено з посиланням на пп. 1.6 п.1 та пп. 2.1 п.2 Критеріїв ризиковості платника податків . Позивач зазначив, що у відповідача не було правових підстав для зупинення накладних, оскільки відповідно до п. 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , затвердженого Постановою КМ України № 117 від 21 лютого 2018 р. Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади . Так, за пошуковим критерієм Критерії ризиковості платника податку в спірний період існували два документа: від 08.08.2019 Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій та показники, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку; від 13.11.2018 Критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників та коефіцієнтів, що визначають позитивну податкову історію платника податку. Вказані документи не мають державної реєстрації, як нормативно правового акту у відповідності із Указом Президента України від 3 жовтня 1992 р. № 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" та Положенням про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.92 № 731.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року у даній справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження на 25.11.2019 року.

У зв`язку з перебуванням судді Коренева А.О. на лікарняному справу 25.11.2019 року було знято з розгляду та призначено на 10 грудня 2019 року.

10 грудня 2019 року представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача, який судом повідомлявся належними чином, в судове засідання на призначенні дати не звявився, у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не надав. Заяву про відкладення розгляду справи до суду не направив.

Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (пункт 10 частини першої статті 4 КАС України).

Фіксування судового засідання відповідно до статті 229 КАС України не здійснювалося, тому керуючись приписами пункту 10 частини 1 статті 4 та частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд заяви судом вирішено здійснювати у порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши адміністративний позов, письмові заперечення, дослідивши надані письмові докази, оцінивши їх у взаємозв`язку та сукупності, встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю ЕКОСВІТ-С , зокрема, здійснює неспеціалізовану оптову торгівлю (КВЕД 46.90) та пов`язану з нею зовнішньоекономічну діяльність.

На підставі договору поставки № 121 від 13.05.2019р., укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Екосвіт-С" з постачальником ТОВ КОМПАНІЯ КС-МЕГАТРЕЙД , позивачем було придбане у власність продукцію з харчової безпеки, за цінами, в асортименті та кількості, що остаточно погоджується Сторонами у видаткових накладни. На виконання вказаного договору було складено рахунок-фактура № КС-166 від 20.05.2019 року та видаткову накладну № КС-0162 від 20.05.2019 року (а.с. 15-17,18,19). Вказаний товар оплачено позивачем, згідно платіжних доручень № 023 від 31.05.2019р. та № 032 від 04.06.2019р. За вказаною операцією була складена податкова накладна № 22 від 20.05.2019р та згідно квитанції № 1, реєстровий № 9104115011 прийнята ДПС України.

Вищевказаний товар був реалізований позивачем на підставі Договору поставки № Е-003 від 14 травня 2019 року. Згідно умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Екосвіт-С" як Постачальник зобов`язується поставити, а Товариство з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ ТЕРАЛАЙТ УКРАЇНА , як Покупець прийняти продукцію з харчової безпеки, за його замовленнями окремими партіями , за цінами, в асортименті та кількості, що остаточно погоджується Сторонами у видаткових накладних. На виконання вказаного договору було складено рахунок-фактура № Е-00000008 від 20.05.2019 року та видаткову накладну № № Е-00000008від 20.05.2019 року (а.с. 24-29,30,31). Вказаний товар оплачено позивачем, згідно платіжних доручень № 65 від 27.05.2019р. та № 75 від 10.06.2019р.

У відповідності до вимог п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, у позивачем було складено податкову накладну № 8 від 20.05.2019р. на поставку від ТОВ "Екосвіт-С" на ТОВ ТЕРАЛАЙТ УКРАЇНА товарів на загальну суму 321.900,00 грн. в т. ч. ПДВ 20% -53650,00 грн. Вищевказану податкову накладну було прийнято контролюючим органом, проте її реєстрацію було зупинено у зв`язку з тим, що податкова накладна відповідає вимогам пп. 2.1.п. 2 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та/або копії документів достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, позивачем було складено податкові накладні:

№ 2 від 02.08.2019р. на поставку від ТОВ "Екосвіт-С" на ТОВ ТЕРАЛАЙТ УКРАЇНА товарів на загальну суму 261972,00 грн. в т. ч. ПДВ 20% -43662,00 грн;

№ 11 від 12.08.2019р. на поставку від ТОВ "Екосвіт-С" на ТОВ КОМПАНІЯ ТЕРАЛАЙТ товарів на загальну суму 118807,20 грн. в т. ч. ПДВ 20% - 19801,20 грн;

№ 1 від 03.09.2019р.на поставку від ТОВ "Екосвіт-С" на ТОВ КОМПАНІЯ ТЕРАЛАЙТ товарів на загальну суму 105600,20 грн. в т. ч. ПДВ 20% - 17600,20 грн;

№ 1 від 24.09.2019р. на поставку від ТОВ "Екосвіт-С" на ТОВ ТЕРАЛАЙТ товарів на загальну суму 813858,00 грн. в т. ч. ПДВ 20% - 135643,00 грн.;

Вищевказанні податкові накладні були прийнятті контролюючим органом, проте їх реєстрацію було зупинено у зв`язку з тим, що податкові накладні відповідають вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач вважає дії відповідача щодо зупинення реєстрації податкових накладних протиправними та такими, що суперечить вимогам законодавства, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

За змістом пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246).

Пунктом 12 Порядку №1246 передбачено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За змістом пунктів 13-14 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 Порядку №1246, податковим органом формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Така квитанція надсилається платнику податку в автоматичному режимі (в електронному вигляді у текстовому форматі) протягом операційного дня і є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з абзацом десятим пункту 201.10 статті 201 ПК України, якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 р. № 117, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Згідно з вимогами п. 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 117), Податкові накладні / розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику), що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак: 1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування; 2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих на реєстрацію у місяці, іншому ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений в них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку; 3) одночасно виконуються такі умови: загальна сума податку на додану вартість (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/ розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 400 тис. гривень; одночасно значення показників D та P, розрахованих у цьому підпункті, мають такі розміри: D > 0,05, P < Pм х 1,4, де: D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T; S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування; P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування; Рм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування. Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті..

Згідно з вимогами п. 4 Порядку № 117 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.

Як вбачається з п. 5 Порядку № 117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно з вимогами п.п. 6 та 7 Порядку № 117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Суд зазначає, що положення пунктів 6 та 7 Порядку № 117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

Зі змісту залучених до матеріалів справи квитанцій № 9104800793 від 21.05.2019року № 9188344272 від 22.08.2019 року, № 9188026235 від 21.08.2019року, № 9212041579 від 17.09.2019року, №9229242398 від 07.10.2019 року, судом встановлено, що контролюючим органом сформовано висновок про зупинення реєстрації податкових накладних у зв`язку із тим, що податкові накладні відповідають вимогам пп. 2.1 п. 2, пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку .

Тобто, відповідачем застосовано формулювання, яке пунктами 6 та 7 Порядку не передбачено.

При цьому фіскальним органом у квитанціях зазначено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критеріям ризиковості платника податку, визначеним пп. 2.1 п. 2 та пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, у той час, як чинне законодавство вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію. Тобто, відповідачем застосовано формулювання, яке пунктами 6 та 7 Порядку не передбачено.

Так, відповідно до п.п.2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості платника податку (Лист Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18) податкові накладні/розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

Відповідно до вимог п. 12 та 13 Порядку № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Проте, зі змісту квитанції вбачається, що відповідачем не дотримано вимоги п. 13 зазначеного Порядку № 117 та не вказано: розрахованих показників критерію, якому на думку відповідача відповідає позивач; та конкретної пропозиції щодо переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Лише запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що зупинена податкова накладна від 20.05.20198 № 8 не відповідає умовам критерію п.п. 2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості платника податку, оскільки в квитанції міститься лише загальне посилання на п.п.2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості платника податку, без зазначення конкретних обставин, за наявності яких можна віднести обсяг постачання до переліку ризикових.

Крім того, відповідно до вимог пункту 10 Порядку зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, ДФС визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку та погоджені Міністерством фінансів України згідно з листом від 06.08.2019 № 26010-06-5/20111.

Відповідно до пп.1.6 п.1 листа ДФС від 06.08.2019 № 26010-06-5/20111 платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: - керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України ; - платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); - платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; - платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

- в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Відповідність платника податку Критеріям ризиковості платників податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Інформація про внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків, відповідно до пунктів 1.1-1.6 цих Критеріїв, стає доступною платнику в Електронному кабінеті.

Суд звертає увагу, що відповідачем не було надано будь-яких пояснень щодо підстав зупинення реєстрації податкової накладної та ані самого протоколу засідання Комісії, ані переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з пп. 1.6 п. 1, 2.1 п. 2 Критеріїв; ні матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку; ані іншої інформації, що розглядається Комісією, яка, обов`язково додається до протоколу засідання Комісій.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено за якою саме підставою позивача із вказаних в пп. 1.6 п. 1, 2.1 п. 2 Критеріїв віднесено до ризикових платників.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що зупинення реєстрації податкових накладних № 8 від 20.05.2019 року, № 2 від 02.08.2019 року, № 11 від 12.08.2019 року, № 1 від 03.09.2019 року, № 1 від 24.09.2019 року не відповідає умовам критерію пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, оскільки в квитанції міститься лише загальне посилання на пп. 1.6 п. 1, 2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості платника податку, без зазначення конкретних обставин, за наявності яких можна віднести обсяг постачання до переліку ризикових.

До того ж, суд звертає увагу на те, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України і не можуть бути підставою для прийняття рішення суб`єктом владних повноважень.

Слід також врахувати, що акти, які затверджують критерії ризиковості платників податку та здійснення операцій мають на меті закріплення норм права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси платників податків, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Отже, зупинення реєстрації податкових накладних на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а, відтак, є неправомірним.

Подібні правові висновки щодо правозастосування у даній категорії спорів викладено у численних постановах Верховного Суду, зокрема, у постанові від 2 квітня 2019 року у справі N 822/1878/18, постанові від 21 травня 2019 року у справі N 815/2791/18, постанові від 9 липня 2019 року у справі N 140/2093/18, постанові від 30 липня 2019 року у справі N 320/6312/18.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, що відповідач зупинив реєстрацію податкової накладної не у відповідності та не у спосіб визначений законом, а отже, такі дії є протиправними, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 8 від 20.05.2019року, № 2 від 02.08.2019року, № 11 від 12.08.2019року, № 1 від 03.09.2019року, № 1 від 24.09.2019року, поданні Товариством з обмеженою відповідальністю ЕКОСВІТ-С , датою її подання, суд зазначає наступне.

Згідно ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Тобто, законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Як слідує зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може .

Натомість, у даному випадку суд не вважає повноваження відповідача, як дискреційні, оскільки відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

Згідно судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі Олссон проти Швеції від 24 березня 1988 року) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Також, суд враховує правову позицію, висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 р. у справі Рисовський проти України , в якому суд зазначив, що принцип належного урядування , зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини практика ЄСПЛ підлягає застосуванню судами як джерело права.

В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 8 від 20.05.2019року, № 2 від 02.08.2019року, № 11 від 12.08.2019року, № 1 від 03.09.2019року, № 1 від 24.09.2019року, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

При цьому, відповідно до пунктів 19 та 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до Державної фіскальної служби відповідного рішення суду).

У разі надходження до Державної фіскальної служби рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку № 1246).

Таким чином, для відновлення порушених прав позивача, суд вважає за необхідне, зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні № 8 від 20.05.2019 року, № 2 від 02.08.2019 року, № 11 від 12.08.2019 року, № 1 від 03.09.2019 року, № 1 від 24.09.2019року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Екосвіт-С" до Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо зупинення рестрації в єдиному реєстрі податкових накладних: № 8 від 20.05.2019 року, № 2 від 02.08.2019 року, № 11 від 12.08.2019 року, № 1 від 03.09.2019 року, № 1 від 24.09.2019 року поданні Товариством з обмеженою відповідальністю "Екосвіт-С";

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: № 8 від 20.05.2019 року, № 2 від 02.08.2019 року, № 11 від 12.08.2019 року, № 1 від 03.09.2019 року, № 1 від 24.09.2019 року поданні Товариством з обмеженою відповідальністю "Екосвіт-С", датою її фактичного отримання.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Екосвіт-С" (код ЄДРПОУ - 42937495) судові витрати у розмірі 9605,00 грн. (дев`ять тисяч шістсот п`ять гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (43005393).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев

СудДніпропетровський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення10.12.2019
Оприлюднено16.12.2019
Номер документу86313317
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —160/10881/19

Постанова від 22.04.2020

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Щербак А.А.

Ухвала від 16.03.2020

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Щербак А.А.

Ухвала від 16.03.2020

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Щербак А.А.

Ухвала від 27.01.2020

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Прокопчук Т.С.

Рішення від 10.12.2019

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Коренев Андрій Олексійович

Ухвала від 07.11.2019

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Коренев Андрій Олексійович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні