Рішення

від 12.12.2019 по справі 640/19108/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 грудня 2019 року № 640/19108/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шулежка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Граніт-2000 до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Граніт-2000 (далі - позивач, ТОВ Граніт-2000 ) з позовом до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати розпорядження відповідача від 13.08.2019 № 1448 Про відмову в продовженні строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами ;

зобов`язати відповідача оформити продовження строку дії дозволу № 40667-14 на розміщення об`єкта зовнішньої реклами, а саме щита, що стоїть окремо (суперсайта) розміром 5,00X12,00 м, що розміщений на Столичному шосе (напроти вул. Фестивальна) у Голосіївському районі м. Києва, та видати позивачу новий бланк дозволу на розміщення вказаного об`єкта зовнішньої реклами на строк до 03.11.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним дотримано встановлених строків та порядку звернення щодо продовження строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами. Однак відповідачем у встановлений законом строк відповідний дозвіл або рішення про відмову у видачі дозволу не було видано або направлено заявнику, що, на думку позивача, є підставою для продовження дії дозволу за принципом мовчазної згоди. Позивач вважає оскаржуване розпорядження протиправним та таким що підлягає скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.10.2019 відкрито провадження в адміністративній справі.

Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними, а оскаржуване розпорядження винесене з дотриманням вимог чинного законодавства та скасуванню не підлягає. Крім того представник відповідача посилається на те, що підставою для відмови у продовженні дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами є винесення розпорядження про затвердження Схеми розміщення наземних рекламних засобів, якою не передбачено місце для розміщення рекламного засобу, на яке подав заяву позивач. Також представник відповідача зазначив, що вимога про зобов`язання вчинити дії не може бути задоволена з тих підстав, що повноваження по прийняттю рішення вчиняти дії пов`язані з дозволами на розміщення зовнішньої реклами належать виключно відповідачу.

Представником позивача подано відповідь на відзив, в якій виклав свої пояснення щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень, зазначив, що розпорядження відповідача є необґрунтованим та винесеним з порушенням повноважень та у спосіб, який не передбачений чинним законодавством і просив позов задовольнити в повному обсязі.

Враховуючи предмет і підстави позову, а також положення статей 12, 257, 262 КАС України, суд розглядає адміністративну справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

На підставі розпорядження Київської міської державної адміністрації від 04.11.2014 № 1271 ТОВ Граніт-2000 видано дозвіл № 40667-14 на розміщення об`єкта зовнішньої реклами за адресою: м. Київ, Голосіївський район, Столичне шосе (напроти вул. Фестивальна) - Щит, що стоїть окремо, розміри 5.000х12.000 заг.пл. 120.0000 кв.м., кількість площин 2, зовнішнє підсвічування (далі - Дозвіл). Термін дії дозволу з 04.11.2014 по 03.11.2019.

Позивач 30.07.2019 звернувся до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із заявою щодо продовження строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами № 40667-14 разом з доданими до неї документами.

Відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 13.08.2019 № 1448 позивачу відмовлено у продовженні строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами відповідно до законів України Про місцеве самоврядування в Україні , Про рекламу , Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності , Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року № 2067, Правил розміщення рекламних засобів у місті Києві, затверджених рішенням Київської міської ради від 20 квітня 2017 року №223/2445, Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті Києві, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05 лютого 2019 року № 207, зареєстрованого в Головному територіальному управлінні юстиції у місті Києві 25 лютого 2019 року за № 34/2211, Схеми розміщення наземних рекламних засобів по всій території міста Києва, затвердженої розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26 грудня 2017 року № 1689.

Не погоджуючись з винесеним розпорядженням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України Про рекламу зовнішня реклама - це реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Згідно з положеннями частини першої статті 16 цього ж Закону розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 13 частини першої статті 30 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, надання дозволу в порядку, встановленому законодавством, на розміщення реклами.

Типові правила розміщення зовнішньої реклами затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067 (далі - Типові правила). Типові правила регулюють відносини, що виникають у зв`язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами.

Пунктами 2, 3, 5, 6 Типових правил (визначено, що документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці.

Зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління (далі - робочий орган). Робочий орган не вправі подавати заяву та одержувати дозвіл на розміщення зовнішньої реклами.

До повноважень робочого органу, зокрема, належать: розгляд заяв розповсюджувачів зовнішньої реклами на надання дозволу, внесення змін у дозвіл, переоформлення дозволу та продовження строку його дії; підготовка проекту рішення виконавчого органу ради щодо надання дозволу чи про відмову у його наданні; видача дозволу на підставі рішення виконавчого органу ради. Робочий орган здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.

Як зазначено у пунктах 23, 24 Типових правил дозвіл надається строком на п`ять років, якщо менший строк не зазначено у заяві.

Виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов`язаних з розташуванням рекламного засобу.

Можливість продовження дії вже виданих дозволів на розміщення зовнішньої реклами передбачена пунктом 2.8 Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті Києві, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05.02.2019 №207 та зареєстрованого в Головному територіальному управлінні юстиції у місті Києві 25.02.2019 за № 34/2211 (далі - Порядок).

Відповідно до підпунктів 2.8.1, 2.8.2 пункту 2.8. Порядку строк дії дозволу продовжується на підставі заяви розповсюджувача зовнішньої реклами або уповноваженої ним особи, яка подається не пізніше ніж за один місяць та не раніше ніж за шість місяців до закінчення строку дії разом з оригіналом виданого дозволу.

Разом із заявою на продовження строку дії дозволу розповсюджувач зовнішньої реклами або уповноважена ним особа надає:

висновок щодо відповідності встановленого РЗ вимогам безпеки розміщення та використання (протягом строку, на який продовжується дозвіл), до якого додається завірена належним чином копія ліцензії чи кваліфікаційного сертифіката розробника, що підтверджує право останнього виконувати такі послуги (роботи) та надавати висновки;

оригінал листа-погодження від власника (балансоутримувача) місця розташування РЗ або уповноваженої ним особи щодо відсутності заперечення на розміщення РЗ на строк продовження дії дозволу, виданий балансоутримувачем не пізніше ніж за місяць до звернення із заявою про продовження строку дії дозволу;

документ, який підтверджує стан розрахунків розповсюджувача зовнішньої реклами за договором на право тимчасового користування місцем.

Робочий орган протягом п`яти робочих днів з дня одержання заяви та документів до неї від адміністратора про продовження строку дії дозволу розглядає їх та надає до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проект розпорядження для прийняття відповідного рішення.

Дозвіл на розміщення об`єкта зовнішньої реклами є документом дозвільного характеру, що випливає з визначення, наведеного в статті 1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності , відповідно до якого документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов`язаний видати суб`єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб`єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності дія цього Закону поширюється на дозвільні органи, адміністраторів, уповноважений орган та суб`єктів господарювання, які мають намір провадити або провадять господарську діяльність.

При цьому, згідно частини шостої статті 4-1 Закону №2806-IV у разі якщо у встановлений законом строк суб`єкту господарювання не видано документ дозвільного характеру або не прийнято рішення про відмову у його видачі, через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб`єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Відмітка в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про дату прийняття заяви є підтвердженням подання заяви та документів державному адміністратору або дозвільному органу.

Відповідно до принципу мовчазної згоди передбаченого статтею 1 цього Закону, суб`єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано та не направлено.

У відповідності до частини першої статті 41 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності строк видачі документів дозвільного характеру становить десять робочих днів, якщо інше не встановлено законом. Документи дозвільного характеру видаються безоплатно, на необмежений строк, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою продовження строку дії дозволу позивачем подано заяву 30.07.2019, що підтверджується датою на описі документів, які надано до центру надання адміністративних послуг.

Оскаржуване розпорядження про відмову у продовженні строку дії дозволу винесене 13.08.2019, тобто на десятий робочий день з дня, наступного за днем подання заяви, при цьому розпорядження було оприлюднене на офіційному порталі Києва у розділі Розпорядження лише 15.08.2019, що не заперечується відповідачем.

Повідомлення про отримання результату розгляду справи представник позивача отримав смс-повідомленням лише 17.08.2019, тобто на 14 робочий день з дня, наступного за днем подання заяви.

Верховний Суд у своїй постанові від 26 червня 2018 року у справі №826/2810/17 зазначив, що суди мають встановити чи була розглянута заява позивача з поданими документами виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської адміністрації) своєчасно (протягом 10 робочих днів з дня подання заяви) та чи була направлена позивачу мотивована відповідь у встановлений законом 10-ти денний строк.

Виходячи з аналізу наведених правових норм суд зазначає, що робочий орган може за результатами розгляду заяви прийняти одне з двох рішень: про продовження строку дії дозволів або про відмову у такому продовженні. Можливість вчинення інших дій або прийняття рішень за результатами розгляду заяви рекламорозповсюджувача про продовження строку дії дозволів законодавством не передбачена. При цьому, рішення про продовження строку дії дозволу або відмову у його продовженні робочий орган зобов`язаний прийняти протягом 10 робочих днів; право відступати від встановленого строку розгляду заяви рекламорозповсюджувача та продовжувати його Законом України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності , Типовими правилами, Порядком не передбачено.

Таким чином, відповідачем порушено строк направлення відповідного рішення щодо продовження строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами, а тому відповідно до статті 1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності позивач має право на продовження розміщення об`єкту зовнішньої реклами за принципом мовчазної згоди без отримання відповідного документу дозвільного характеру.

Слід зазначити, що позивачем дотримано встановлених строків та порядку звернення щодо продовження строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами.

На виконання вимог підпункту 2.8.1 пункту 2.8. Порядку, позивачем 30.07.2019 подано заяву про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами разом з доданими до неї документами, а саме: оригінал зареєстрованого дозволу; експертний висновок про технічний стан рекламної конструкції TOB Граніт-2000 , складений експертом Скорук JI.M. ; копія кваліфікаційного сертифікату відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов`язаних зі створенням об`єкта архітектури; лист від Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Голосіївського району м. Києва від 22.05.2019 № 227-710 про відсутність заперечень щодо розміщення рекламного засобу; акт звірки взаєморозрахунків станом за період 01.01.2019 - 24.05.2019 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київреклама і TOB Граніт-2000 .

В даному випадку, суд зазначає, що оскаржуване розпорядження, крім посилань на назву законодавчих актів, а саме: Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ; Закону України Про рекламу ; Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності ; Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року №2067; Правил розміщення рекламних засобів у місті Києві, затверджених рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 №223/2445; Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті Києві, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05.02.2019 №207, Схеми розміщення наземних рекламних засобів по всій території міста Києва, затвердженої розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26.12.2017 № 1689, не містить визначення конкретних причин відмови позивачу у продовженні строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами та конкретних норм законодавства, які є підставою для такої відмови.

Суд звертає увагу, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Невиконання законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Разом з тим, у своєму відзиві відповідачем зазначено, що ним відмовлено позивачу у продовжені строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами №40667-14 у зв`язку з винесенням розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26.12.2017 № 1689, яким затверджено Схему розміщення наземних рекламних засобів по всій території міста Києва, якою визначено місця розташування рекламних засобів. Оскільки місце розміщення рекламного засобу, на яке подав заяву позивач, не передбачене Схемою, відповідачем прийнято оскаржуване розпорядження.

Судом не приймаються до уваги вказані посилання відповідача, оскільки чинним законодавством не передбачено такої підстави для відмови у продовженні строку дії дозволу.

Окрім того, як вбачається із дозволу на розміщення об`єкта зовнішньої реклами № 40667-14, наданого позивачу, строк його дії з 04.11.2014 по 03.11.2019. Даний дозвіл дійсний при наявності узгоджувальної частини.

Тобто жодних застережень чи умов стосовно того, що дія вказаного дозволу закінчується у разі впровадження схеми розміщення рекламоносіїв на території міста не зазначено.

З огляду на вказані обставини, суд вважає необґрунтованим твердження відповідача щодо встановлення обмеження строку дії дозволу у зв`язку із затвердженням Схеми розміщення наземних рекламних носіїв.

Будь-яких інших підстав для відмови у продовженні позивачу строку дії дозволу відповідачем не зазначено.

Таким чином суд приходить до висновку, що відповідач дійшов передчасних висновків про відмову у продовженні строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами, а отже прийняте відповідачем розпорядження від 13.08.2019 №1448 Про відмову в продовженні строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами не відповідає вимогам діючого законодавства, є протиправним та підлягає скасуванню.

Частиною другою статті 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти, зокрема, рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Тобто, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.

Як встановлено судом, відповідачем в оскаржуваному розпорядженні від 13.08.2019 №1448 не наведено жодних доводів та обґрунтувань стосовно причин відмови у продовженні строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами на п`ять років.

При цьому, суд вважає безпідставним та необґрунтованим посилання відповідача на те, що оскільки місце розміщення рекламного засобу, який належить позивачу, не передбачене затвердженою розпорядженням Схемою розміщення наземних рекламних носіїв, то відсутні підстави для продовження позивачу строку дії дозволу на розміщення цього рекламного засобу.

Згідно пункту 3.1 рішення Конституційного Суду України від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010 одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення вказаних обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Безпідставне та протиправне відтермінування суб`єктом владних повноважень прийняття рішення про видачу або відмову у видачі документу дозвільного характеру, особливо, у випадку, за якого такий документ уже виданий, але завершує свою дію (рішення суб`єкта владних повноважень стосується виключно продовження терміну дії дозволу) є прихованою формою відмови у видачі такого документу та прямо суперечить принципу правової визначеності, на забезпечення якого законом саме і встановлені темпоральні обмеження у прийнятті рішень державою в особі її уповноважених органів.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Із системного аналізу наведених правових норм вбачається, що обов`язок доказування правомірності своїх дій та рішень в адміністративних справах покладається на суб`єкта владних повноважень, який подає до суду докази на обґрунтування правомірності своїх рішень, дій або бездіяльності, але ці докази були наявні та враховувались на момент прийняття оскаржуваного рішення, вчинення дії або бездіяльності.

В ході розгляду справи відповідачем не доведено з посиланням на конкретні докази наявність підстав для відмови у продовженні строку дії дозволу TOB Граніт-2000 .

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційними є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може .

Натомість, у цій справі, відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

Враховуючи те, що в ході розгляду справи по суті судом встановлено протиправність оскаржуваного розпорядження, а відтак, зобов`язання відповідача продовжити дію дозволу позивачу не є протиправним втручанням у дискреційні повноваження.

Вказаний правовий висновок підтриманий Верховним судом у постанові від 18 жовтня 2018 року у справі №813/4989/17.

За таких обставин, найбільш ефективним способом захисту прав позивача є визнання протиправним та скасування розпорядження від 13.08.2019 № 1448 Про відмову в продовженні строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами та зобов`язання відповідача оформити продовження строку дії дозволу № 40667-14 на розміщення об`єкта зовнішньої реклами строком на п`ять років до 03.11.2024 року.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно частини третьої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Всупереч наведеним вимогам відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності винесення оскаржуваного розпорядження.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

З урахуванням викладеного, системно проаналізувавши положення чинного законодавства України та надавши оцінку доказам, наявним у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення в повному обсязі.

Беручи до уваги положення частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягають стягненню здійсненні ним судові витрати солідарно з відповідачів за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Граніт-2000 ( 03150, м. Київ, вул. Горького, буд. 50, код ЄДРПОУ 31026542) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 13.08.2019 № 1448 Про відмову в продовженні строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами .

Зобов`язати виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ( 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, код ЄДРПОУ 00022527) оформити продовження строку дії дозволу № 40667-14 на розміщення об`єкта зовнішньої реклами, а саме Щит, що стоїть окремо, розміри 5.000х12.000 заг.пл. 120.0000 кв.м., кількість площин 2, зовнішнє підсвічування , що розміщений на Столичному шосе (напроти вул. Фестивальна) у Голосіївському районі м. Києва та видати позивачу новий бланк дозволу на розміщення вказаного об`єкта зовнішньої реклами на строк до 03.11.2024 року.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Граніт-2000 ( 03150, м. Київ, вул. Горького, буд. 50, код ЄДРПОУ 31026542) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, код ЄДРПОУ 00022527) .

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя В.П. Шулежко