Постанова

від 12.12.2019 по справі 483/1051/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

12.12.19

22-ц/812/2012/19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2019 року місто Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах Прокопчук Л.М. (суддя-доповідач), Самчишиної Н.В., Царюк Л.М., із секретарем судового засідання Богуславською О.М., за участю представника відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Очаківської комунальної служби благоустрою на рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 19 вересня 2019 року (повний текст судового рішення складено в той же день), ухваленого в приміщенні того ж суду у складі судді Шевиріної Т.Д., по справі № 483/1051/19, провадження № 22-ц/812/2012/19, за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Очаківської комунальної служби благоустрою про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В :

26 червня 2019 року позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в особі їх представника адвоката Стинки С.О. звернулись до суду з позовом про відшкодування шкоди, посилаючись на наступне.

08 травня 2019 року ОСОБА_2 на власному автомобілі ВАЗ-21065 державний номер НОМЕР_1 , рухаючись вулицею 8-го Березня у місті Очаків Миколаївської області, на перехресті з вулицею Шевченка допустив зіткнення з автомобілем Volkswagen Golf, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 Коли він рухався вулицею 8-го Березня, то бачив знак головна дорога , тобто усвідомлював, що рухається по головній дорозі. На перехресті під час зіткнення транспортних засобів ніяких знаків дорожнього руху встановлено не було, тому перехрестя вважалося нерегульованим, тому він повинен був пропустити автомобіль під керуванням ОСОБА_4 , який утворював йому перешкоду справа. Але він знав, що рухається по головній дорозі, неодноразово проїжджав це перехрестя та бачив зі сторони вулиці Шевченка дорожній знак Дати дорогу . Тому він не уступив дорогу транспортному засобу, на якому рухалась ОСОБА_4 . Він припускає, що невідомими особами з перехрестя вулиць 8-го Березня та Шевченка було знято дорожній знак Дати дорогу . По факту дорожньо-транспортної пригоди було зареєстровано кримінальне провадження № 12019150100000314 від 09.05.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, яке було закрито 29.05.2019 року за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого статтею 286 ч. 1 КК України та в той же день відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Обов`язок по встановленню, зміні або зняттю дорожніх знаків в м. Очаків покладено на Очаківську комунальну службу благоустрою, тобто на відповідача. Відповідач своєчасно не встановив замість знятого дорожнього знаку Дати дорогу іншій, в результаті чого було скоєне ДТП. Посилаючись на те, що пригода сталася внаслідок бездіяльності відповідача, просили стягнути з відповідача на відшкодування майнової шкоди 42913,97 грн., з яких 39913,97 грн. - вартість автомобіля до дорожньої пригоди та 3000,00 грн. - вартість дослідження спеціаліста, а також на відшкодування моральної шкоди кожному із позивачів по 10000,00 грн., крім того витрати на лікування, які понесла ОСОБА_3 - 5412,21 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу по 4106,80 грн. кожному та судовий збір по 768,40 грн. кожному (а.с. 4-9).

Рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 19 вересня 2019 рокупозов задоволено частково.

Стягнуто з Очаківської комунальної служби благоустрою на користь ОСОБА_2 39913,97 грн. на відшкодування майнової шкоди, 1000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди, 3000,00 грн. на відшкодування витрат за проведення дослідження. На користь ОСОБА_3 стягнуто - 5031,96 грн.- витрати на лікування, 2000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди. Крім того на користь кожного із позивачів стягнуто витрати по оплаті судового збору по 768,40 грн. та витрати за надання професійної правничої допомоги по 3338,40 грн.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи позов частково суд виходив з того, що позов доведений наданими позивачами доказами, шкода їм заподіяна внаслідок неналежного виконання функцій, покладених на відповідача, оскільки відсутність по вулиці Шевченка перед перехрестям з вулицею 8 Березня знаку 2.1 Дати дорогу перебуває у прямому зв`язку із зіткненням транспортних засобів, від якого постраждали позивачі (а.с. 121-123).

Відповідач не погодився з рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову. Посилається на те, що відповідно до Положення про Очаківську комунальну службу обов`язки служби щодо встановлення, огляду та технічного утримання дорожніх знаків на території міста відсутні. Також зазначає, що відповідно до Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, всі дорожні об`єкти згідно з їх класифікацією та значенням підлягають інвентаризації, технічному обліку і паспортизації власниками дорожніх об`єктів або уповноваженими ними органами. Посилаючись на додаток №15 до Технічних правил ремонту і утримання вулиць та доріг населених пунктів, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 14.02.2012 року № 54, яким передбачено паспортизацію вулиць, а наслідком відсутності паспортизації є те, що дорожні знаки не мають юридичної сили, зазначає, що жодна вулиця в м. Очакові не паспортизована. Крім того, зазначає, що судом першої інстанції встановлено, що дорожній знак 2.1 Дати дорогу був демонтований працівниками Укртелекому та після проведення ремонтних робіт не був встановлений на місце (а.с.131-133).

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

В судовому засіданні апеляційного суду представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Інші учасники справи, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, переглянувши справу за наявними в ній та додатково наданими доказами та перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів прийшла до такого.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Наведеним вимогам оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову не відповідає.

Судом встановлено, що 08.05.2019 року на перехресті вулиць 8-го Березня та Шевченка в м. Очакові сталася дорожньо-транспортна пригода, учасниками якої є автомобілі ВАЗ під керуванням ОСОБА_2 та Volkswagen Golf під керуванням ОСОБА_4 . При цьому позивач ОСОБА_2 рухався вулицею 8-го Березня, а ОСОБА_4 - вулицею Шевченко, при одночасному виїзді на перехрестя відбулося зіткнення автомобілів. На дерев`яній опорі, що розташована по АДРЕСА_1 та знаходиться на балансі ПАТ Укртелеком , був встановлений знак 2.1 Дати дорогу . Суд навів у рішенні пояснення свідка ОСОБА_5 , який пояснив, що цей знак міг був знятий співробітниками служби зв`язку, яка проводила ремонтні роботи. З наведеного суд зробив висновок про те, що вулиця 8-го Березня, на якій розміщено дорожній знак Головна дорога , завжди була головною по відношенню до вулиці Шевченка. Виходячи з наведеного суд прийшов до висновку, що позивач рухався по головній дорозі і не мав підстав для надання переваги у русі транспортному засобу, що рухався по вулиці Шевченка. В той же час, через відсутність по вулиці Шевченка знаку Дати дорогу ОСОБА_4 вважала перехрестя нерегульованим та не надала перевагу у русі транспортному засобу позивача. За такого суд прийшов до висновку про те, що відповідач, у структурі якого відповідно до Положення про нього, мається підрозділ з обслуговування вулично-дорожьої мережі міста, не виконав обов`язку щодо належного утримання об`єкту благоустрою; розміщуючи дорожній знак 2.1 Дати дорогу на дерев`яній опорі, належній ПАТ Укртелеком , допустив порушення Національного стандарту України щодо розміщення дорожніх знаків, що призвело до його несанкціонованого демонтажу та пошкодження. Відсутність по вулиці Шевченка перед перехрестям з вулицею 8-го Березня знаку 2.1 Дати дорогу перебуває у прямому зв`язку із зіткненням транспортних засобів, від якого постраждали позивачі.

Однак з висновками суду погодитись не можна, оскільки вони не відповідають обставинам справи, вимогам норм матеріального та процесуального права.

Предмет позову свідчить, що між сторонами виникли зобов`язання про відшкодування шкоди.

Зобов`язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Відповідно до частини першої та пункту 1 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Частиною першою статті 1166 ЦК України встановлено, що шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Аналіз положень статей 11, 1166 ЦК України дає підстави вважати, що підставою виникнення зобов`язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі. Зобов`язання про відшкодування шкоди виникає за умов наявності шкоди, протиправної поведінки особи, яка завдала шкоду, наявності причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду та завданою шкодою, вина особи, яка завдала шкоду. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Такі роз`яснення містяться у пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року N 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди".

Частиною другою статті 1166 ЦК України передбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від відповідальності, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на це та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.

В апеляційній скарзі відповідач заперечує наявність його вини у скоєнні ДТП. Доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу.

Матеріали справи свідчать про те, що обставини дорожньо-транспортної пригоди, що сталася за участю позивачів, були предметом розгляду в кримінальному та адміністративному провадженні.

Так, з постанови про закриття кримінального провадження від 29 травня 2019 року, винесеної слідчим Очаківського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області вбачається, що закриваючи кримінальне провадження № 12019150100000314 від 09.05.2019 року у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, оскільки учаснику ДТП - ОСОБА_3 заподіяні легкі тілесні ушкодження, слідчий прийшов до висновку, що в діях водія ОСОБА_2 маються порушення вимог ПДР України, які знаходяться в причинному зв`язку з наслідками, що настали. Причиною виникнення ДТП стали неправомірні дії водія ОСОБА_2 , які не відповідали вимогам п.п. 16.11, 16.12 ПДР України (а.с. 42-43).

29 травня 2019 року відносно водія ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення № 346770, в якому зазначалося, що при переїзді нерегульованого перехрестя вулиць 8-го Березня та Шевченка в м. Очакові він в порушення вимог п.п. 2.3 б , 16.12 ПДР України не надав перевагу у русі автомобілю під керуванням ОСОБА_4 , що рухалась з правого боку по вул. АДРЕСА_1 та здійснив зіткнення з цим автомобілем, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження (а.с. 41).

Постановою Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 03 липня 2019 року за результатами розгляду вказаного адміністративного протоколу ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні правопорушення, що передбачене ст. 124 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн. Як вбачається з названої постанови ОСОБА_2 був присутній при розгляді справи, вину у правопорушенні визнав повністю.

Зазначена постанова має преюдиціальне значення при розгляді спору, який вирішувався судом. Преюдиціальність дає привілей стороні у справі повторно не доказувати такі факти для обґрунтування своїх позовних вимог, а іншій стороні не дає права спростовувати ці факти іншими засобами доказування.

Ані постанова про закриття кримінального провадження, ані постанова суду про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 не оскаржена.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом ( частина перша статті 81 ЦПК України).

Відповідно до частини шостої вказаної статті вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Аналогічні роз`яснення містяться в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі".

Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати те, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, не виконав вимог наведених норм матеріального та процесуального права, прийшов до помилкового висновку про те, що шкода позивачам завдана діями відповідача.

Доказів того, що працівниками поліції відповідно до вимог статей 139 або 140 КУпАП були складені адміністративні протоколи відносно осіб, які порушили вимоги вказаних статей КУпАП, акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі, що передбачено Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, матеріали справи не містять. Також вони не містять даних про те, що саме відповідачем у невстановлений час був розміщений дорожній знак 2.1 на дерев`яній опорі, належній ПАТ Укртелеком .

Відповідно до п.2.6 розділу 33 ПДР дорожній знак 2.3 Головна дорога встановлюється безпосередньо перед перехрестям.

В матеріалах справи відсутні докази того, що на перехресті вулиці 8-го Березня та Шевченка в місті Очаків на час ДТП був розміщений дорожній знак 2.3 Головна дорога .

З пояснень представника відповідача в судовому засіданні апеляційного суду вбачається, що дорожній знак 2.3 Головна дорога встановлений на початку вулиці 8-го Березня в м. Очакові приблизно за один кілометр до перехрестя з вулицею Шевченка. До перехрестя з вулицею Шевченко вулицю 8-го Березня перетинають ще три вулиці.

Тобто на час дорожньо-транспортної пригоди перехрестя, яке проїжджали автомобілі під керуванням ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , відповідно до вимог ПДР вважалося перехрестям рівнозначних доріг, що і було встановлено Очаківським міськрайонним судом Миколаївської області під час розгляду справи про порушення ОСОБА_2 правил дорожнього руху, за результатами розгляду якої його визнано винним у порушені п. 2.3 б , 16.12 ПДР.

За такого висновок суду першої інстанції про те, що причиною дорожньо-транспортної пригоди є неналежне виконання відповідачем своїх обов`язків з обслуговування вулично-дорожньої мережі міста є помилковим.

З огляду на наведене колегія суддів апеляційного суду прийшла до висновку про те, що висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права і неправильним застосування норм матеріального права, тому відповідно до вимог пунктів 3, 4 частини першої статті 376 ЦПК України його слід скасувати, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, оскільки позивач проігнорував вимоги Правил дорожнього руху України та сам поставив себе та пасажира керованого ним автомобіля у небезпечне становище, і такі дії позивача та порушення зазначених Правил дорожнього руху знаходяться у прямому причинному зв`язку з наслідками, що настали, а саме пошкодженням автомобіля під його керуванням, спричинення пасажиру легких тілесних ушкоджень.

Відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України понесені відповідачем витрати по сплаті судового збору в розмірі 2305,20 грн. (а.с. 130) слід покласти на позивачів, стягнувши з кожного з них на користь відповідача по 1152,60 грн.

Керуючись ст. 367, 376, 382, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Очаківської комунальної служби благоустрою задовольнити частково.

Рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 19 вересня 2019 року в частині задоволення позову скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовити в задоволенні позову до Очаківської комунальної служби благоустрою про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Очаківської комунальної служби благоустрою витрати по сплаті судового збору в сумі по 1152,60 грн. з кожного.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття. Може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий Л.М. Прокопчук

Суддя Н.В. Самчишина

Суддя Л.М. Царюк

Повний текст судового рішення складено 13 грудня 2019 року