Ухвала
23 січня 2020 року
м. Київ
справа № 483/1051/19
провадження № 61-720 ск 20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Кривцової Г. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Стинка Сергій Олександрович, на постанову Миколаївського апеляційного суду від 12 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Очаківської комунальної служби благоустрою про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
ВСТАНОВИВ :
У червні 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Очаківської комунальної служби благоустрою про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 19 вересня 2019 року позов задоволено частково.
Стягнуто з Очаківської комунальної служби благоустрою на користь ОСОБА_1 39 913,97 грн на відшкодування майнової шкоди, 1 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, 3 000,00 грн на відшкодування витрат за проведення дослідження. На користь ОСОБА_2 стягнуто 5 031,96 грн витрати на лікування, 2 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди. Крім того на користь кожного із позивачів стягнуто витрати по сплаті судового збору по 768,40 грн та витрати за надання професійної правничої допомоги по 3 338,40 грн. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 12 грудня 2019 року рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 19 вересня 2019 року в частині задоволення позову скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким у задоволені позову відмовлено.
У січні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Стинка С. О., в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права , просив рішення суду апеляційної інстанції скасувати, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, з урахуванням такого.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною дев`ятою статті 19 ЦПК України встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік передбачено, що у 2020 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2020 року (на час подання касаційної скарги) -2 102,00 грн.
Зі змісту положень пункту 3 частини третьої статті 175, пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
При цьому позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, оскільки позивач її визначив у грошовому вимірі.
Ціна позову у цій справі становить 68 325,97 грн, що станом на 01 січня 2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102,00 грн * 100 = 210 200,00 грн).
Тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції. Оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, то вона поширюються й на стадію касаційного провадження.
Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Стинка С. О., посилаються на те, що ця справа має виняткове значення для них.
Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, вважає, що наведені заявником обставини, передбачені підпунктом в пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав для висновку про те, що ця справа має виняткове значення, оскільки заявником не додано до касаційної скарги доказів, які б підтверджували обставини, на які він посилається. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджують незгоду заявника з оскаржуваним судовим рішенням та не свідчать про те, що є підстави для розгляду справи по суті в суді касаційної інстанції.
Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, касаційна скарга не містить.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
З урахуванням наведеного, оскільки заявник подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, увідкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Разом з тим, не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.
Одночасно роз`яснюємо вимоги пункту 3 частини першої статті 7 Закону України Про судовий збір згідно з яким, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, статтею 260, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Стинка Сергій Олександрович, на постанову Миколаївського апеляційного суду від 12 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Очаківської комунальної служби благоустрою про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Кривцова
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 23.01.2020 |
Оприлюднено | 24.01.2020 |
Номер документу | 87115544 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Кривцова Ганна Василівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні