Постанова

від 10.12.2019 по справі 605/659/18

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 605/659/18Головуючий у 1-й інстанції Горуц Р.О. Провадження № 22-ц/817/1137/19 Доповідач - Парандюк Т.С. Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2019 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Парандюк Т.С.

суддів - Дикун С. І., Храпак Н. М.,

за участі секретаря -Кантицької О.І.

та сторін - представника ТзОВ «Мрія-Підгайці» - адвоката Лучко Р.М.; представника ПАП «Агропродсервіс» та ОСОБА_1 - адвоката Шевчик А.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 605/659/18 за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-Підгайці» на рішення Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 7 жовтня 2019 року, ухваленого суддею Горуц Р.О., у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-Підгайці» від імені та в інтересах якого діє Лучко Роман ОСОБА_2 до приватного агропромислового підприємства «Агропродсервіс» , ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та поновлення договору оренди земельної ділянки шляхом визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2018 року ТзОВ «Мрія-Підгайці» звернулося в суд із позовом до ПАП «Агропродсервіс» , ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та поновлення договору оренди земельної ділянки шляхом визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки.

В обґрунтування позову ТзОВ «Мрія-Підгайці» посилається на те, що 25 грудня 2011 року між товариством та ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 2,79 га. строком на 5 років з моменту його державної реєстрації, яка була здійснена 27 липня 2012 року.

Відповідно до умов договору, позивач після закінчення строку договору оренди землі, мав переважне право на його поновлення на новий строк, для цього він повинен був не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору письмово повідомити орендодавця про намір продовжити його дію.

15 квітня 2017 року товариство направило ОСОБА_1 лист-повідомлення від 12 квітня 2017 року про поновлення договору оренди землі, додавши до нього проект додаткової угоди, однак відповіді не отримало. ОСОБА_1 також не направляла ТзОВ "Мрія-Підгайці" листа щодо відмови у поновленні договору оренди землі.

Проте, 13 липня 2017 року ОСОБА_1 уклала договір оренди належної їй земельної ділянки з ПАП "Агропродсервіс", тобто ще під час дії договору оренди землі укладеного із ними.

Рішенням Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 7 жовтня 2019 року у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-Підгайці» , від імені та в інтересах якого діє Лучко ОСОБА_3 до приватного агропромислового підприємства «Агропродсервіс» , ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та поновлення договору оренди земельної ділянки шляхом визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки - відмовлено.

Судові витрати покладено на позивача в межах ним понесених.

В апеляційній скарзі ТзОВ «Мрія-Підгайці» просить скасувати рішення Підгаєцького районного суду від 7 жовтня 2019 року та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначило, що при винесені рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не подано суду належних та допустимих доказів того, що державна реєстрація права оренди земельної ділянки відповідно до укладеного договору між ОСОБА_1 та ПАП «Агропродсервіс» від 13 липня 2017 року, проведена із порушенням вимог чинного законодавства. Проте дані твердження спростовуються тим, що саме Підгаєцький районний суд встановив дату договору оренди ПАП «Агропродсервіс» 13 липня 2017 року та дату закінчення дії договору ТзОВ «Мрія-Підгайці» - 18 липня 2017 року.

Також, звертаємо увагу суду, що як станом на момент укладення спірного договору між відповідачами в справі (13.07.2017), так і на день прийняття оспорюваного рішення (07.10.2019) ні ЦК України, ні Законом України Про оренду землі , ні іншими положеннями цивільного законодавства чи Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , ні положеннями договору оренди від 13.07.2017 року не передбачено можливості здійснювати державну реєстрацію договору оренди землі.

Оцінюючи вказану обставину, суд першої інстанції помилково застосував до спірних правовідносин норми закону, які втратили чинність з 01.01.2013 року, так як здійснювати державну реєстрацію договорів оренди землі стосувалась лише випадків їх укладення до 31.12.2012, а не після.

Посилання суду на недоведення позивачем фактів порушення вимог чинного законодавства під час реєстрації права оренди ПАП «Агропродсервіс» є невідповідними, оскільки дана обставина не доводилася та підставою заявлених позовних вимог не були дії державного реєстратора під час реєстрації права оренди за укладеним відповідачами договором оренди.

Також помилковим є посилання суду першої інстанції на те, що позивач не скористався переважним правом на поновлення договору оренди від 25.12.2011 року у зв`язку з відсутністю належних та допустимих доказів на підтвердження надіслання орендодавцю листа-пропозиції про поновлення договору оренди та додаткової угоди до договору від 25.12.2011 року про його поновлення.

Нормами чинного законодавства, які регулюють порядок оформлення поштової документації про відправку цінної кореспонденції не передбачено проставляння на описі вкладення в цінний лист, як і на списку згрупованих поштових відправлень прізвища та ініціалів працівника поштового зв`язку, яка їх прийняла.

Не можуть вважатися доречними аргументи суду першої інстанції щодо незазначення в списку згрупованих поштових відправлень ініціалів отримувача (зазначено тільки прізвище) та інше найменування юридичної особи відправника поштової кореспонденції (TOB Мрія Трейдинг а не TOB Мрія-Підгайці ), адже доказами надіслання саме власнику земельної ділянки - ОСОБА_1 листа-пропозиції від 12.04.2017 є опис вкладення в цінний лист, реєстр на відправку кореспонденції від 14.04.2017, фіскальний чек від 15.04.2017 та список №300 від 15.04.2017 згрупованих поштових відправлень.

Також, варто наголосити, що приписи ст. 33 Закону України Про оренду землі встановлюють обов`язок для орендаря, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором.

Проте дана норма закону не обмежує можливість орендаря здійснювати таке повідомлення засобами поштового зв`язку, де платником за послуги поштового зв`язку є інша юридична особа.

Позивачем в суді першої інстанції надавалися відповідні пояснення, що відправником листа-пропозиції від 12.04.2017 року та проекту додаткової угоди до договору оренди від 25.12.2011 року є TOB Мрія-Підгайці (що підтверджується описом вкладення в цінний лист), платником за послуги поштового зв`язку - TOB Мрія Трейдинг (згідно з укладеним останнім договором з УДППЗ Укрпошта ). В той же час, позивачем - TOB Мрія-Підгайці на підставі виставлених TOB Мрія Трейдинг рахунків здійснюється відшкодування понесених витрат на відправку поштової кореспонденції.

Орендодавиць згідно з даним листом-повідомленням поінформовано про можливість обговорення питання щодо підписання додаткової угоди із зазначенням контактних даних орендаря, за якими існує можливість провести перемовини та/або направити власний проект додаткової угоди.

Жодної відповіді на зазначений лист-повідомлення орендаря - TOB Мрія-Підгайці від ОСОБА_1 на адресу позивача не надходило, жодним іншим чином орендодавець не повідомив про прийняте ним рішення щодо поновлення договору оренди чи відмову в його поновленні із зазначенням причин такої відмови, як і не надсилався орендодавцем на адресу TOB Мрія-Підгайці власний проект додаткової угоди на інших умовах, ніж пропонувалися орендарем.

Представник ПАП «Агропродсервіс» та ОСОБА_1 подав відзиви на апеляційну скаргу ТОВ «Мрія-Підгайці» , в яких зазначив, що в порушення норм ст. 33 Закону України «Про оренду землі» позивач не повідомив ОСОБА_1 про намір поновлення договору оренди, оскільки останній не отримував листа-повідомлення від ТОВ «Мрія-Підгайці» про продовження договору оренди землі.

Скаржник як доказ дотримання процедури повідомлення ОСОБА_1 про намір реалізувати своє переважне право на поновлення договору оренди листом-повідомленням, посилається на описи вкладення у цінний лист та список №300 від 15.04.2017 року згрупованих поштових відправлень та реєстр на відправу цінної кореспонденції від 14.04.2017 року та фіскальний чек до згрупованих поштових відправлень. В той же час порядок відправлення поштової кореспонденції визначається та регулюється Правилами надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року.

В апеляційній скарзі позивач посилається на Порядок оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 28.07.1997 року (в редакції станом на 15.04.2017 року). Проте, незрозуміло яким чином даний нормативно-правовий акт стосується даних правовідносин. Адже п. 1 даного Порядку визначає сферу своєї дії: «Цей Порядок визначає вимоги щодо оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, що надсилаються платниками податків відповідно до статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» . Тобто регулює зовсім іншу сферу відносин.

ТОВ «Мрія-Підгайці» вказує, що не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку договору 15.04.2017 року направило орендодавцю лист-повідомлення від 12.04.2017 року про намір скористатися своїм переважним правом на поновлення договору на новий строк, долучивши до листа проект відповідної додаткової угоди. Проте, п. 6 Договору від 25.12.2011 року укладеного між ТОВ «Мрія-Підгайці» та ОСОБА_1 передбачено, що «Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендаря про намір продовжити його дію» . Тобто сторони в договорі від 25.12.2011 року домовились про термін для повідомлення у 90 днів.

Також в апеляційній скарзі ТОВ «Мрія-Підгайці» звертає увагу на те, що «станом на момент укладення спірного договору між відповідачами у справі (13.07.2017 року), так і на день прийняття оспорюваного рішення (07.10.2019 року) ні ЦК України, ні Законом України «Про оренду землі» , ні іншими положеннями договору оренди від 13.07.2017 року не передбачено можливості здійснювати державну реєстрацію договору оренди землі.»

З даним твердженням погодиться не можна. В обґрунтування їх ТОВ «Мрія-Підгайці» наводить норми, які існували в ЦК України на момент укладення договору між ПАП «Агропродсервіс» та ОСОБА_1 , тобто станом на 13.07.2017 року. А саме, враховуючи ч. 2 ст. 631 ЦК України про те, що договір набирає чинності з моменту його укладення. Також ч. 1 ст. 638 ЦК України про те, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Дані положення чинні і у діючій редакції ЦК України. Проте, окрім даних положень існують й інші положення, котрі регулюють даний вид правовідносин, а саме ч.ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України та п. 18 Договору оренди земельної ділянки від 13.07.2017 року укладеного між ПАП «Агропродсервіс» та ОСОБА_1 яким передбачено, що «Земельна ділянка вважається переданою орендарю з моменту реєстрації права оренди» . Пунктом 42 Договору «Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації» . Стаття 8 Закону України «Про оренду землі» визначає, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

В апеляційній скарзі позивач вказує на спростування факту вигідніших умов спірного договору оренди, які запропонувало ПАП «Агропродсервіс» , так як для встановлення цього необхідно було отримати додаткову угоду та листа-повідомлення з пропозицією від ТОВ «Мрія-Підгайці» . Проте, виходячи з того, що ОСОБА_1 не отримувала ні листа-повідомлення, ні додаткової угоди, тому для встановлення цього можна було здійснити порівняння існуючих на той момент умов договору укладеного між ним та ТОВ «Мрія-Підгайці» . Де п. 7 встановлена орендна плата у розмірі 3% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки за рік та запропонована орендна плата ПАП «Агропродсервіс» у розмірі 4% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки за рік (що вказано в п. 8 Договору оренди землі від 13.07.2017 року), яка є вигіднішою для орендаря. Крім того, в доданих до позовної заяви копії листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі та додатковій угоді до договору оренди землі ТОВ «Мрія-Підгайці» не пропонувала збільшувати розмір орендної плати. Таким чином, орендодавець укладаючи договір з ПАП «Агропродсервіс» змогла покращити своє матеріальне становище.

У судовому засіданні представник ТзОВ «Мрія-Підгайці» адвокат Лучко Р.М. апеляційну скаргу підтримав з мотивів, викладених в ній, додавши, що фактично всі пайовики відмовились продовжувати строк дії попередніх договорів оренди землі із товариством, крім семи орендодавців, в т. ч. ОСОБА_1 , справи яких в суді.

Представник ПАП «Агропродсервіс» та ОСОБА_1 - адвокат Шевчик А.Р. апеляційну скаргу ТзОВ «Мрія-Підгайці» не визнав, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Розглянувши справу в межах позовних вимог та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, доповідача, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів відправлення орендодавцю відповідного листа-повідомлення з проектом додаткової угоди, тобто не скористався своїм переважним правом на поновлення договору оренди землі.

З даним висновком суду погоджується і колегія суддів.

Згідно із ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №737373, виданого 29 грудня 2009 року Підгаєцькою районною державною адміністрацією Тернопільської області, є власником земельної ділянки площею 2,79 га., кадастровий номер 6124884000:01:001:0386, розташованої на території Мирненської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області.

25 грудня 2011 року між ТзОВ "Мрія-Підгайці" та ОСОБА_1 укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки площею 2,79 га. строком на 5 років з моменту його державної реєстрації, яку здійснено 27 липня 2012 року (а.с.9).

За пунктом 7 цього договору орендар вносить орендну плату у формі та розмірі 3 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки на рік, у тому числі 1187,08 грн. у грошовій формі, або в натуральній формі.

13 липня 2017 року між ПАП "Агропродсервіс" та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі спірної земельної ділянки строком на 7 років, державну реєстрацію права оренди проведено 28 липня 2017 року, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 22 жовтня 2018 року (п.42).

Умова оспорюваного договору встановлено орендну плату в розмірі 4% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки у рік, яка становить 2372,28 грн, або в натуральній формі (п.8,а.с 93).

Положенням ст. 17 Закону України «Про оренду землі» визначено, що об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Строк дії договору оренди земельної ділянки починається після набрання таким договором чинності, а не з моменту його укладення.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України). У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або не настання певної події (частина шоста статті 11 ЦК України).

Зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (згідно із частиною першою статті 203 ЦК України). Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта статті 203 ЦК України).

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (частина перша статті 93 ЗК України).

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем (частина четверта статті 124 ЗК України).

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами (частина друга статті 6 ЦК України). Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (абзац другий частини третьої статті 6 ЦК України).

За договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату (частина перша статті 792 ЦК України).

Договір найму укладається на строк, встановлений договором (частина перша статті 763 ЦК України). Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України).

Згідно частини 2 статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема, Закон України «Про оренду землі» .

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначається статтею 33 Закон України «Про оренду землі» , яка фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди землі.

Так, відповідно до частин першої - п`ятої статті 33 цього Закону (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частинами восьмою та дев`ятою статті 33 цього Закону передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України.

Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України «Про оренду землі» , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч.6 ст.33 Закону України «Про оренду землі» , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору оренди він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатись переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа- повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Аналіз вищезгаданих правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендавця, яке підлягає захисту відповідно до ст.4 ЦПК України, буде порушене а разі укладення договору оренди землі з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВП ВС від 10.04.2018 року, справа № 594/376/17-ц.

В апеляційній інстанції представник апелянта зазначив, що всі інші орендодавці відмовились від укладення із ними договорів оренди на новий строк.

Як вбачається із матеріалів справи пунктом 6 Договору від 25.12.2011 року, укладеного між ТОВ «Мрія-Підгайці» та ОСОБА_1 передбачено, що «Договір укладений на 5 (п`ять) років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендаря про намір продовжити його дію» .

Із матеріалів справи вбачається, що 15 квітня 2017 року товариство направило ОСОБА_1 лист-повідомлення від 12 квітня 2017 року про поновлення договору оренди землі, додавши до нього проект додаткової угоди. Даний лист був направлений на адресу: Тернопільська область, Підгаєцький район, село Мирне.

Як доказ на дотримання процедури повідомлення ОСОБА_1 про намір реалізувати своє переважне право на поновлення договору оренди листом-повідомленням, апелянт посилається на описи вкладення у цінний лист та список №300 від 15.04.2017 року згрупованих поштових відправлень та реєстр на відправу цінної кореспонденції від 14.04.2017 року та фіскальний чек до згрупованих поштових відправлень.

Порядок відправлення поштової кореспонденції визначається та регулюється Правилами надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року.

Відповідно до п. 61 цих Правил - у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатись.

Крім того, в графі «перевірив» , в якій має зазначатися посада та підпис працівника зв`язку, що здійснює огляд наявності предметів, вказаних в описі вкладення у цінний лист, дані відсутні щодо зазначення посади працівника зв`язку (відповідно до встановленої ф.107 Опису вкладення у цінний лист), а тому суд вірно не взяв до уваги як належний та допустимий доказ вищезгаданий опис.

Однак, із долучених до матеріалів справи вбачається, що в графі відправник вказано ТОВ «Мрія-Підгайці» , а фактично відправником є «Мрія -Трейдинг» , тобто різні юридичні особи та документи суперечать один одному в графі «відправник» . ОСОБА_1 ніяких правовідносин із ТОВ «Мрія -Трейдинг» не мала. В матеріалах справи відсутні докази укладення договору між ТОВ «Мрія-Підгайці» та ТОВ «Мрія-Трейдинг» на відправку поштової кореспонденції.

Список згрупованих поштових відправлень на відправлення листів цінних по Україні та опис вкладення у цінний лист, не підтверджують факту відправлення орендодавцю відвідного листа-повідомлення з проектом додаткової угоди та отримання їх ОСОБА_1 .

Безпідставними є посилання апелянта на Порядок оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 28.07.1997 року (в редакції станом на 15.04.2017 року). Проте, даний Порядок п. 1 визначає сферу своєї дії: «Цей Порядок визначає вимоги щодо оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, що надсилаються платниками податків відповідно до статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» , тобто регулює зовсім іншу сферу відносин.

Доводи апеляційної скарги про те, що статтею 33 Закону України «Про оренду землі» не передбачено надсилання листів-повдіомлень рекомендованими, цінними та/або з повідомленням про вручення поштовими відправлення є необґрунтованими, оскільки зазначена норма закону містить імперативну вимогу про повідомлення орендодавця в установлені строки про свій намір скористатись переважним правом на укладення договору на новий строк, з додаванням до листа-повідомлення проекту додаткової угоди. Належним доказом отримання листа-повідомлення та додаткової угоди є повідомлення про їх вручення орендодавцю, яких матеріали справи не містять.

Посилання апелянта на те, що товариство дотрималось всіх необхідних умов для поновлення договору оренди, не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються вищезгаданими доказами.

Інші докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_1 уклала оспорюваний договір оренди із ПАП «Агропродсервіс» 28 липня 2017 року, тобто після закінчення строку дії договору оренди від 25 грудня 2011 року, укладеного із позивачем, спростувавши доводи апелянта щодо укладення договору до закінчення строку дії договору від 25 грудня 2011 року, а також те, що ОСОБА_1 не отримано лист-повідомлення із проектом додаткової угоди від позивача.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування, за наведеними у скарзі доводами, апеляційний суд не вбачає, оскільки її доводи суттєвими не являються, носять суб`єктивний характер, не відповідають обставинам справи і правильності висновків суду не спростовують.

Судові витрати покласти на сторони в межах ними понесеними у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 367, 369, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України. суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-Підгайці» - залишити без задоволення.

Рішення Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 7 жовтня 2019 року - залишити без змін.

Судові витрати покласти на сторони в межах ними понесеними.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 13 грудня 2019 року.

Головуюча Т.С. Парандюк

Судді: С.І. Дикун

Н.М.Храпак