Рішення

від 12.12.2019 по справі 414/3082/19

КРЕМІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2019 року м. Кремінна

Справа № 414/3082/19

Провадження № 2/414/674/2019

Кремінський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Безкровного І.Г.,

за участю секретаря с/з Нагорянської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кремінна Луганської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Лисичанськвугілля в особі відокремленого підрозділу Шахта Новодружеська про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Кремінського районного суду Луганської області з позовом до ПАТ Лисичанськвугілля в особі відокремленого підрозділу Шахта Новодружеська про стягнення заборгованості. В обґрунтування позову зазначається, що з 02.11.2017 по 01.11.2018 позивач працював у відокремленому підрозділі Шахта Новодружеська ПАТ Лисичанськвугілля . Наказом № 853-к від 01.11.2018 його було звільнено з роботи за станом здоров`я згідно з п. 2 ст. 40 Кодексу законів про працю України. Однак на час звільнення роботодавець не виплатив позивачу заборгованість у загальному розмірі 10091,29 грн, яка складається із вихідної допомоги при звільненні за станом здоров`я у розмірі 7062,24 грн та стипендії Шахтарська слава у розмірі 3029,05 грн. Таким чином, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у вказаному розмірі.

Крім того, 22.11.2019 позивачем після відкриття провадження у справі та до початку судового засідання через канцелярію суду було надано заяву про збільшення розміру позовних вимог, яка ухвалою суду від 12.12.2019 була повернута позивачу у зв`язку з тим, що її було подано з порушенням вимог, передбачених ч. 5 ст. 49 ЦПК України, у зв`язку з чим розгляд справи було продовжено в межах тих позовних вимог, які сформульовані позивачем у пред`явленому позові .

У судове засідання позивач не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій також зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив, будь-яких заяв чи клопотань від нього не надходило, відзиву на позов не подав.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, який був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, причини неявки ним не повідомлялися, відзиву на позову він не надав, а позивач не заперечував проти вирішення справи у заочному порядку, розгляд справи здійснювався за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, про що судом була постановлена відповідна ухвала.

Розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, всебічно та об`єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані докази як окремо, так і в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається із трудової книжки, виписаної 07 травня 1976 року на ім`я позивача, ОСОБА_1 з 01 листопада 2017 року був прийнятий на роботу у відокремлений підрозділ Шахта Новодружеська ПАТ Лисичанськвугілля на посаду начальника підземної дільниці підземним з повним робочим днем під землею відповідно до наказу № 1070к від 01.11.2017. 01 листопада 2018 року відповідно до наказу № 853к від 01.11.2018 позивач був звільнений на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України за станом здоров`я (а.с. 10-15).

Відповідно до довідки № 80 від 01.08.2019, виданої ВП Шахта Новодружеська ПАТ Лисичанськвугілля позивачу ОСОБА_1 , залишок заборгованості, що не є фондом оплати праці, станом на 01.08.2019 складає 10091,29 грн, який складається з вихідної допомоги при звільненні за станом здоров`я у розмірі 7062,24 грн та стипендії Шахтарська слава у розмірі 3029,05 грн (а.с. 9).

Із довідки про середню заробітку плату (дохід) № 79 від 01.08.2019, виданої ВП Шахта Новодружеська ПАТ Лисичанськвугілля вбачається, що середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 за останні два місяці його роботи на підприємстві (вересень і жовтень 2018 року) з урахуванням 28 відпрацьованих днів, за які було нараховано загалом 12227,27 грн, складає 351,53 грн (а.с. 8).

Відповідно до ст. 43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Відповідно до ст. 7 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, ратифікованого Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 2148-VIII від 19.10.1973, держави, які беруть участь у цьому пакті, визнають право кожного на справедливі і сприятливі умови праці.

Відповідно до ст. 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

З огляду на вищевказане судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах із ВП Шахта Новодружеська ПАТ Лисичанськвугілля з 01.11.2017 по 01.11.2018, і при звільненні позивача з роботи відповідач не в повному обсязі з ним розрахувався, зокрема не виплатив йому вихідну допомогу при звільненні за станом здоров`я у розмірі 7062,24 грн, а також стипендію Шахтарська слава у розмірі 3029,05 грн, що у загальному розмірі складає 10091,29 грн, які відносяться до компенсаційних та інших виплат і не входять у фонд оплати праці згідно з Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України № 5 від 13.01.2004.

Разом із тим, при звільненні позивача відповідач згідно з діючим трудовим законодавством був зобов`язаний виплатити позивачу всі належні останньому суми, в тому числі компенсаційні та інші виплати, які не були сплачені відповідачем з невідомих причин.

Відповідачем не надано суду доказів, які спростовують доводи позивача, а також доказів відсутності вини відповідача у несвоєчасній виплаті позивачу всіх належних йому сум при звільненні з роботи.

Крім того, невиплата всіх належних працівнику сум при звільненні з вини роботодавця розцінюється Європейським судом з прав людини як порушення права на мирне володіння своїм майном. Так, статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Україною Законом від 17.07.1997 закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У розумінні Європейського Суду з прав людини мирне володіння своїм майном включає не тільки класичне право власності, яке розглядається в Україні, а й, до прикладу, виплати за трудовим договором та інші виплати. При цьому сама по собі відсутність коштів у роботодавця для виплати належних працівникові сум не є підставою для невиконання рішення суду (справа Баландіна проти України , заява № 16092/05, рішення від 06.12.2007; Батрак проти України , заява № 50740/06, рішення від 18.06.1999; Білецька проти України , заява № 25003/06, рішення від 10.12.2009). Аналогічно у справі Безуглий проти України Європейським судом з прав людини встановлено порушення ст. 1 Протоколу № 1 у зв`язку з тим, що заявнику не виплачені присуджені національним судом виплати щодо заборгованості по заробітній платі.

Отже, відсутність коштів у роботодавця жодним чином не може слугувати поважною причиною невиплати працівникові всіх належних йому сум при звільненні останнього.

Враховуючи те, що рішення ЄСПЛ є джерелом права та обов`язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов`язані враховувати практику ЄСПЛ як джерело права відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини № 3477-IV від 23.02.2006.

За таких обставин, враховуючи, що представником відповідача заперечень проти позовних вимог та доказів на їх підтвердження суду не надано, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги повністю та стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості, яка складається з нарахованих, однак не виплачених позивачу компенсаційних та інших виплат у загальному розмірі 10091,29 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат у вигляді судового збору в розмірі 768,40 грн підтверджується квитанцією № 15 від 18.11.2019 (а.с. 18). Враховуючи те, що суд дійшов висновку про необхідність повного задоволення позову, суд також вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених останнім судових витрат у вигляді судового збору в розмірі 768,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 10-13, 76-81, 89, 141, 247, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Лисичанськвугілля в особі відокремленого підрозділу Шахта Новодружеська про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Лисичанськвугілля в особі відокремленого підрозділу Шахта Новодружеська (ідентифікаційний код 26349208; місцезнаходження: Луганська область, м. Новодружеськ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) заборгованість у загальному розмірі 10091,29 грн (десяти тисяч дев`яноста однієї гривні двадцяти дев`яти копійок).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Лисичанськвугілля в особі відокремленого підрозділу Шахта Новодружеська (ідентифікаційний код 26349208; місцезнаходження: Луганська область, м. Новодружеськ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 768,40 грн (семисот шістдесяти восьми гривень сорока копійок).

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його складення позивач не подав апеляційної скарги, а відповідач не подав письмової заяви про перегляд заочного рішення. У випадку подання позивачем апеляційної скарги, заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У випадку подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення, якщо його не скасовано, воно набирає законної сили у випадку подання відповідачем апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга може бути подана до Луганського апеляційного суду безпосередньо або через Кремінський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його складення. Заява про перегляд цього заочного рішення може бути подана до Кремінського районного суду Луганської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя І.Г. Безкровний