Ухвала

від 12.12.2019 по справі 755/18677/16-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/18677/16-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" грудня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Катющенко В.П .

при секретарі: Кравченко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Лисичанський пивоварний завод про розірвання договору купівлі-продажу вкладу, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Лисичанський пивоварний завод про розірвання договору купівлі-продажу вкладу, що прийнята до провадження ухвалою суду від 27.12.2016.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 26.01.2018 задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 та призначено у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Лисичанський пивоварний завод про розірвання договору купівлі-продажу вкладу судову почеркознавчу експертизу.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 03.09.2018 поновлено провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Лисичанський пивоварний завод про розірвання договору купівлі-продажу вкладу.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 05.11.2018 призначено у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Лисичанський пивоварний завод про розірвання договору купівлі-продажу вкладу судову почеркознавчу експертизу.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 12.07.2019 поновлено провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Лисичанський пивоварний завод про розірвання договору купівлі-продажу вкладу, у зв`язку з тим, що 03 липня 2019 року від Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України на адресу Дніпровського районного суду м. Києва разом із матеріалами цивільної справи № 755/18677/16ц надійшло повідомлення від 26.06.2019 № 398/1 щодо неможливості проведення експертизи та залишення без виконання ухвали суду від 05.11.2018 щодо проведення почеркознавчої експертизи, винесеної суддею Дніпровського районного суду м. Києва в рамках цивільної справи № 755/18677/16-ц, оскільки оплата вартості експертизи, покладена ухвалою суду від 05.11.2018 на ОСОБА_1 , не здійснена.

В судове засідання призначене на 09 вересня 2019 року позивач та її представник ОСОБА_3 не з`явилися. Останнім до суду було подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з неможливістю взяти участь у розгляді даної справи, що призначений на 09.09.2019.

10 жовтня 2019 року, 13 листопада 2019 року та 12 грудня 2019 року позивач та її представник у судові засідання не з`явилися, про день, час та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином, заяв про розгляд справи у їх відсутність до суду не надходило.

Частиною 3 ст. 131 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно із положенням ч. 5 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Як убачається з матеріалів справи, позивач та її представник систематично не з`являються в судові засідання, належним чином повідомлені про розгляд справи, заяв про розгляд справи за їх відсутності до суду не подавали, суд про причини неявки в три останні судові засідання не повідомляли.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Системний аналіз п. 3 частини першої ст. 257 ЦПК України та положень ст. 223 цього Кодексу свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності явки позивача, та наявність перешкод для розгляду справи за його відсутності при наявності заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто вказує на врахування судом поважності причин неявки позивача до суду та повідомлення ним про причини нявки. Це пов`язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю та пропорційністю, відповідно до якого, кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами, а суд, в межах встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, визначає порядок здійснення провадження у справі.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді. (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р., (Judgement of ECHR of 16 December 1992 De Geouffre de la Pradelle v. France // Series A N 253- В).

З цього приводу прецедентними є також рішення Європейського суду з прав людини у справах Осман проти Сполученого королівства від 28 жовтня 1998 року та Креуз проти Польщі від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Враховуючи викладене, норми чинного законодавства України, та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, суд вважає, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду, оскільки викладене свідчить про втрату позивачем заінтересованості у цій справі та дає суду підстави для залишення позовної заяви без розгляду, оскільки за таких обставин проведення судового розгляду справи без участі позивача суперечило б наданим ЦПК України правам позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 131, 223, 257, 258, 260, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Лисичанський пивоварний завод про розірвання договору купівлі-продажу вкладу - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.

Суддя: