ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" грудня 2019 р. Справа№ 911/398/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мальченко А.О.
суддів: Жук Г.А.
Дикунської С.Я.
при секретарі судового засідання Найченко А.М.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Торг парк
на рішення Господарського суду Київської області від 15.07.2019
у справі № 911/398/19 (суддя Ярема В.А.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фіш торг
до Товариства з обмеженою відповідальністю Торг парк
про стягнення 192 060,59 грн
за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю Фіш торг (далі - ТОВ Фіш торг , позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Торг парк (далі - ТОВ Торг парк , відповідач) про стягнення сплачених за договором поставки №1107-2018/01 від 11.07.2018 грошових коштів в сумі 180 629,00 грн, у зв`язку з поставкою неякісного товару та 11 431,59 грн упущеної вигоди.
Рішенням Господарського суду Київської області від 15.07.2019 у справі №911/398/19 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг парк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіш торг" 180 629,00 грн, сплачених позивачем за договором поставки №1107-2018/01 від 11.07.2018 та 2 709,43 грн судового збору, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Також судом відмовлено у задоволенні клопотань сторін про покладення понесених ними витрат на професійну правничу допомогу.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд виходив з достатності та належності наданих позивачем доказів, що підтверджують невідповідність поставленого відповідачем холодильного обладнання вимогам щодо якості відповідного товару в частині його придатності для мети використання, що в свою чергу, вказує на істотне порушення відповідачем вимог щодо якості обладнання, що зумовило непропорційні затрати часу позивача на усунення таких недоліків, відтак суд дійшов висновку про наявність у позивача підстав, передбачених ст. 678 ЦК України та ст. 268 ГК України для відмови від договору та звернення до постачальника з вимогою про повернення сплачених за товар грошових коштів. Водночас, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог про стягнення з відповідача упущеної вигоди, оскільки останнім не було доведено наявності всіх елементів складу правопорушення в сукупності, що тягне за собою відповідальність у вигляді відшкодування збитків - упущеної вигоди.
Не погодившись із вищезазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торг парк" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволених позовних вимог та постановити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необгрунтованим.
В обґрунтування скарги відповідач зазначає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, оскільки використання позивачем спірного обладнання на протязі 2 місяців, а також дії постачальника, направлені на підписання додаткової угоди, проведення діагностики холодильної вітрини та заміни декоративної решітки самі по собі не можуть безпосередньо підтверджувати факт поставки позивачеві неякісного обладнання; судом не було надано оцінки тій обставині, що відповідач не проводив заміну решіток протягом 5 місяців у зв`язку з тим, що між сторонами протягом вказаного періоду тривало листування та погоджувались додаткові умови; суд не встановив, яким технічним характеристикам мало відповідати холодильне обладнання, яким стандартам холодильні вітрини не відповідали і яким чином проводилась перевірка дотримання температурного режиму в цьому обладнанні для формування висновку про невідповідність придбаного товару технічним умовам, стандартам чи зразку (еталону); судом не було застосовано до спірних відносин положення Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, яка затверджена постановою Державного арбітражу Союзу РСР від 25.04.1966 №П-7 щодо правил виявлення прихованих недоліків холодильних вітрин; на переконання відповідача, у разі виявлення недоліків протягом гарантійного строку покупець за договором поставки не отримує прав, передбачених ст.678 ЦК України, зокрема, права щодо повернення коштів за товар. Проте, покупець має право вимагати від постачальника (виробника) усунення дефектів виробів за його рахунок.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Торг парк" на рішення Господарського суду Київської області від 15.07.2019 у справі № 911/398/19, призначено до розгляду на 13.11.2019, встановлено ТОВ "Фіш торг" строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.
Позивач скористався правом, наданим статтею 263 ГПК України, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області - без змін.
Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, позивач вказував на те, що подана відповідачем апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки мотиви та підстави даної скарги є необґрунтованими та такими, що не спростовують правильності висновків суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2019 оголошено у розгляді справи №911/398/19 перерву на 04.12.2019.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати в частині задоволених позовних вимог та постановити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити; представник позивача вимоги апеляційної скарги не визнав, доводи, на яких вона ґрунтується вважає безпідставними, а судове рішення законним, у зв`язку з чим просив залишити оскаржуване рішення без змін, а скаргу відповідача - без задоволення.
04.12.2019 у судовому засіданні колегією суддів апеляційного господарського суду було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 10.07.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю Торг парк було виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю Фіш торг рахунок на оплату №683 від 10.07.2018, який містить наступну інформацію щодо товару, його найменування, кількості та вартості - ВХСКУ Європа КУБ -1.3 - 1 шт. вартістю 25 629,00 грн, ВХСКУ Європа КУБ -2.0 - 5 шт. загальною вартістю 155 000,00 грн, та загалом весь товар вартістю 180629,00 грн, у тому числі ПДВ 30 104,83 грн.
11.07.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Торг парк , як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю Фіш торг , як покупцем, укладено договір поставки №1107-2018/01 (далі - договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупцеві обладнання, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити його на умовах даного договору.
Відповідно до п.2.1. договору сума даного договору складає 180 629 (сто вісімдесят тисяч шістсот двадцять дев`ять грн 00 коп.) згідно рахунку №683 від 11.07.2018, який є невід`ємною частиною цього договору.
Згідно з п.3.2 договору оплата обладнання за цим договором здійснюється в порядку, визначеному у даному договорі:
Перший етап - передплата в розмірі 50% від суми рахунку на оплату, згідно з умовами договору. Покупець зобов`язаний перерахувати на поточний рахунок постачальника після підписання цього договору.
Другий етап - оплата в розмірі 50% від суми рахунку на оплату, згідно з умовами договору, покупець зобов`язаний перерахувати на поточний рахунок постачальника протягом трьох днів з моменту надходження повідомлення від постачальника про готовність провести відвантаження обладнання покупцю.
Відповідно до п.5.1., 5.2. договору на обладнання, що придбається покупцем, постачальник зобов`язаний надати паспорт, а покупець зобов`язаний ознайомитися з ним і виконувати технічне обслуговування обладнання. Підписання договору покупцем означає, що покупець ознайомлений і згодний з технічними можливостями обладнання, технічних вимог до установки і підключення устаткування, а також з вимогами щодо експлуатації та технічного обслуговування товару.
Постачальник здійснює гарантійну заміну комплектуючих при наданні покупцем акту поломки, що вийшли з ладу з вини заводу - виробника вузлів і агрегатів обладнання, протягом 12 (дванадцяти) місяців з дня підписання видаткової накладної.
Згідно з п.5.4 договору постачальник залишає за собою право здійснювати контрольно-сервісний огляд обладнання. Факти порушення покупцем правил експлуатації обладнання фіксуються у відповідних двосторонніх актах.
Відповідно до п.6.1 договору даний договір набуває чинності з дня підписання його сторонами і діє до 31.12.2018 року, а в частині зобов`язань - до повного їх виконання.
17.07.2018 та 08.08.2018 позивачем було перераховано відповідачеві кошти у загальному розмірі 180 629,00 грн з призначенням платежу оплата рахунку №683 від 10.07.2018 , що підтверджується копіями платіжних доручень №856, 866 від 17.07.2018 та 08.08.2018 відповідно.
08.08.2018 відповідачем передано, а позивачем прийнято товар: ВХСКУ Європа КУБ -1.3 №524 у кількості 1 шт. та ВХСКУ Європа КУБ -2.0 №№525, 526, 527, 528, 529 у кількості 5 шт. (далі - товар/вітрини холодильні), загальною вартістю 180 629,00 грн, що підтверджується копією видаткової накладної №517 від 08.08.2018, скріпленою підписами та печатками сторін. Разом з товаром позивачем отримано гарантійні талони відповідача, як продавця, на вказані холодильні вітрини.
Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Даючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами в ході виконання даного договору, місцевий господарський суд правильно зазначив, що такий за своєю правовою природою є договором поставки товару, за яким у відповідності до статті 265 Господарського Кодексу України (надалі - ГК України), одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Аналогічне положення містить ст. 712 ЦК України та відповідно до ч. 2 якої визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до статей 626, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Договір є обов`язковим до виконання сторонами.
За приписами статей 509, 526 ЦК України, статей 173, 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 662 ЦК України передбачено обов`язок продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця (стаття 664 ЦК України).
Судом встановлено, що 08.08.2018 на виконання договору поставки №1107-2018/01 від 11.07.2018 відповідачем передано, а позивачем прийнято товар: ВХСКУ Європа КУБ -1.3 №524 у кількості 1 шт. та ВХСКУ Європа КУБ -2.0 №№525, 526, 527, 528, 529 у кількості 5 шт. загальною вартістю 180629,00 грн. Вказаний товар оплачений позивачем у повному обсязі.
Як зазначає позивач, на початку експлуатації холодильного обладнання, поставленого відповідачем, ним було виявлено не тільки невідповідність його тим розмірам, які були визначені в замовленні, а й взагалі, через істотні недоліки не пристосоване до використання за основним призначенням, про що відповідача було повідомлено в телефонному режимі, після чого 12.10.2018 ФОП Зацепіним Артемом Анатолійовичем було проведено діагностику товару та складено акт-дефектовку, в якому недоліки описані наступним чином: вітрина не охолоджує викладку, температура в запаснику відповідає температурі контролера, температура на викладці відповідає температурі в приміщенні, а щодо ймовірної причини несправності вказана особа висловила припущення, що при виготовленні вітрин був зроблений великий проміжок між вкладкою та випаровувачем, холодне повітря не циркулює по викладці та повністю опускається в запасник, а щодо висновку по ремонту зазначив, що необхідне втручання заводу-виробника. Водночас, до акту-дефектовки ФОП Зацепіним А.А. долучено три фотознімки із зображенням даних температурних режимів.
02.11.2018 засобами електронного зв`язку відповідачем направлено позивачу акт сервісної установи від 31.10.2018, зі змісту якого слідує, що останнім проводилась перевірка технічного стану вітрин, за наслідками якої зафіксовано, що холодильні вітрини з заводськими номерами №№525, 526, 527, 528, 529 працюють некоректно; причини несправності не встановлені; необхідне втручання заводу-виробника .
Листом вих.№69 від 02.11.2018 Приватне підприємство Айстермо (виробник товар) повідомило, що з наданих актів обстеження холодильних вітрин недостатньо даних, щоб дистанційно зробити висновок, чи являється некоректна робота товару заводським браком, а тому підприємство згодне виготовити та надати нові панелі випаровувачів для подальшого тестування всіх вітрин.
06.11.2018 позивач направив відповідачеві претензію вих. №06-11/18, відповідно до змісту якої позивач, з огляду на поставку неякісного товару, поставив відповідача до відома про відмову від договору поставки та одночасно просив повернути грошові кошти у розмірі 180 629,00 грн, сплачені за поставлений ТОВ Торг парк неякісний товар, та просив відшкодувати збитки.
12.11.2018 між ТОВ Торг парк та ТОВ Фіш торг було укладено додаткову угоду №1 до договору поставки №1107-2018/01 від 11.07.2018 (далі - додаткова угода), за умовами п. 1 якої, враховуючи пред`явлення покупцем претензії №06-11/8 від 06.11.2018, сторони вирішили, незважаючи на встановлений раніше порядок гарантійного обслуговування (розділ 5 договору), провести сервісний огляд та діагностику обладнання за місцем знаходження постачальника.
Так, згідно п.1.1. - 1.4. та п. 2 додаткової угоди сторони погодили, що:
- постачальник для проведення огляду та діагностики вивозить зі складу покупця власними силами та за власний рахунок одну одиницю обладнання, поставленого за договором. Постачальник оглядає та діагностує вказану одиницю обладнання та замінює деталі, які можуть негативно вплинути на роботу обладнання;
- після заміни деталей постачальник протягом 7 календарних днів перевіряє роботу вказаної одиниці обладнання з метою виявлення можливих недоліків у роботі обладнання. Про результати проведеної діагностики постачальник повідомляє покупця;
- за результатами проведеної діагностики сторони зобов`язуються прийняти рішення щодо подальшого врегулювання претензії №06-11/8 від 06.11.2018.
28.11.2018 на виконання вимог додаткової угоди згідно акта приймання-передачі обладнання для проведення діагностики №1 від 28.11.2018 позивачем було передано відповідачеві холодильну вітрину ВХСКУ-2.0 заводський номер №528.
02.01.2019 листом вих. №02-01/19 позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути відремонтовану вітрину та здійснити ремонт інших вітрин.
Листом від 14.01.2019 ТОВ Торг парк повідомило позивача, що за результатами діагностики холодильної вітрини було проведено заміну декоративної решітки, яка закриває випаровувач, та після вказаної заміни недоліків у роботі вітрини не виявлено, а тому відповідач, отримавши від виробника нові декоративні решітки для їх заміни, висловив свою готовність повернути позивачеві вітрину №528 та провести заміну декоративних решіток на інших вітринах, раніше поставлених ТОВ Фіш торг за договором №1107-2018/01 від 11.07.2018.
Листом вих. №29-01/19 від 29.01.2018 позивач повідомив відповідача про необхідність виконати вимоги претензії позивача від 06.11.2018 стосовно відмови від договору, повернення сплаченої за товар грошової суми та відшкодування збитків, зважаючи на ту обставину, що з моменту поставки товару минуло майже 6 місяців, що вказує на непропорційність затрат часу на усунення недоліків вказаного товару.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, колегія суддів не може погодитися з рішенням суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог, а доводи апелянта про наявність підстав для відмови в задоволенні позову вважає обґрунтованими, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 268 Господарського кодексу України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.
Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.
Приписами статей 662, 673 Цивільного кодексу України унормовано, що продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 275 ЦК України товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.
Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.
Пунктом 5.2 договору поставки сторони погодили, що постачальник здійснює гарантійну заміну комплектуючих при наданні покупцем акту поломки про вихід з ладу з вини заводу-виробника вузлів і агрегатів обладнання, протягом 12 (дванадцяти) місяців з дня підписання видаткової накладної.
Відповідно до наданих позивачем пояснень щодо листування з відповідачем шляхом обміну електронними листами, останнім 30.10.2018 та 02.11.2018 було направлено акт-дефектовку від 12.10.2018 та повторний акт сервісного підприємства від 31.10.2018, а також лист заводу-виробника - ПП Айстермо , №69 від 02.11.2018, що вказує на вжиття відповідачем заходів, спрямованих на встановлення обставин неналежної роботи холодильних вітрин.
Надалі ж, згідно адресованого позивачеві листа від 14.01.2019, відповідач повідомив, що за результатами діагностики холодильної вітрини на ній було замінено декоративну решітку, яка закриває випаровувач, та після такої заміни недоліків у роботі обладнання не виявлено, як наслідок відповідач запропонував позивачу замінити відповідні решітки на інших холодильних вітринах.
За вказаних обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що викладені у наданих сторонами документах дані свідчать про невідповідність поставленого відповідачем холодильного обладнання вимогам щодо якості відповідного товару в частині його придатності для мети використання, у зв`язку з чим місцевим господарським судом також було відхилено доводи відповідача про недотримання позивачем передбаченої ГОСТ 23833-95 процедури проведення температурних випробувань, оскільки його положення не поширюються на порядок приймання та експлуатацію холодильного обладнання.
Однак, колегія суддів з такими висновками місцевого господарського суду погодитись не може та вважає за необхідне вказати на наступне.
Відповідно до ст. 678 Цивільного кодексу України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару. Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред`явлені до продавця або виготовлювача товару.
Згідно з ч. 1 ст. 679 Цивільного кодексу України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.
Колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що до спірних відносин мала бути застосована Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, яка затверджена постановою Державного арбітражу Союзу РСР від 25.04.1966 № П-7 (Інструкція), пунктом 1 якої визначено, що ця інструкція застосовується у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, основними та особливими умовами поставки або іншими обов`язковими для сторін правилами не встановлений інший порядок приймання виробничо-технічного призначення, та товарів народного споживання по якості та комплектності.
Згідно з п. 9 Інструкції акт про приховані недоліки продукції повинен бути складений протягом 5 днів після виявлення недоліків, однак не пізніше чотирьох місяців з дня надходження продукції на склад одержувача, що виявив приховані недоліки, якщо інші терміни не встановлені обов`язковими для сторін правилами. Коли приховані недоліки продукції можуть бути виявлені лише в процесі її обробки, виробленої послідовно двома або декількома підприємствами, акт про приховані недоліки має бути складений не пізніше чотирьох місяців з дня отримання продукції підприємством, який виявив недоліки. Акт про приховані недоліки, виявлені у продукції з гарантійними термінами служби або зберігання, повинен бути складений протягом 5 днів після виявлення недоліків, але в межах встановленого гарантійного терміну. Якщо для участі у складанні акта викликається представник виготовлювача (відправника), то до встановленого 5-денного терміну додається час, необхідне для його приїзду. Акт про приховані недоліки товарів, гарантійний термін на які обчислюється з моменту їх роздрібного продажу, може бути складений також в період зберігання до продажу, незалежно від часу отримання товарів. Прихованими недоліками визнаються такі недоліки, які не могли бути виявлені при звичайній для даного виду продукції перевірці і виявлені лише в процесі обробки, підготовки до монтажу, в процесі монтажу, випробування, використання і зберігання продукції.
Відповідно до п. 33 Інструкції акт про приховані недоліки, виявлені в продукції, складається в порядку, передбаченому цією Інструкцією, якщо інше не передбачено Основними і Особливими умовами поставки, іншими обов`язковими правилами і договором.
Згідно з п. 20 Інструкції при неявці представника виготовлювача (відправника) викликом одержувача (покупця) в установлений термін і у випадках, коли виклик представника іногороднього виготовлювача (відправника) не є обов`язковим, перевірка якості продукції проводиться представником відповідної галузевої інспекції з якості продукції, а перевірка якості товарів - експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції з якості.
Таким чином, відповідно до положень зазначеної Інструкції позивач, у разі виявлення прихованих недоліків, повинен був залучити до участі у складанні акту представника експертного бюро товарних експертиз, або представника відповідної інспекції по якості, або компетентного представника іншого підприємства, або компетентного представника громадськості.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у своїй постанові від 01.06.2018 у справі №922/3560/17.
Втім, як встановлено судом, на підтвердження наявності недоліків продукції відповідача, позивачем долучено до матеріалів справи акт-дефектівку від 12.10.2018, складений ФОП Зацепіним Артемом Анатолійовичем, яким проводилась діагностика товару.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів наявності у ФОП Зацепіна А.А. відповідних повноважень, таких як довіреність від постачальника на складання акта про приховані недоліки продукції, оскільки відсутні будь-які дані стосовно його фаху, спеціальності, що надає особі здійснювати такі огляди, його посади та місця роботи, відтак, зроблені ФОП Зацепіним А.А. ймовірні припущення щодо характеру несправностей холодильних вітрин, як і долучені до акту-дефектовки фотознімки термодатчиків, на яких зафіксовані різні температурні показники, не можуть бути визнані належними та допустимими доказами, на які посилається позивач в обґрунтування недоліків поставленого товару.
Так, на вказаних фотознімках не відображено ким, коли, де та в яких умовах, якими технічними засобами та протягом якого проміжку часу фіксувались температурні вимірювання. Крім того, з матеріалів справи слідує, що предметом поставки було 6 одиниць обладнання, проте в акті зазначено про 4 холодильних вітрини.
Водночас, судом першої інстанції не було надано оцінки тим обставинам, що матеріали справи взагалі не містять будь-яких даних, які б підтверджували технічні характеристики холодильних вітрин та не встановлено, яким саме технічним умовам мали відповідати придбані позивачем вітрини та яким стандартам вони не відповідають.
Колегія суддів погоджується з доводами скаржника про те, що суд необгрунтовано відхилив доводи відповідача про необхідність встановлення факту наявності недоліків обладнання експериментальним шляхом, чого позивачем не було дотримано в ході їх встановлення.
Так, порядок температурного режиму холодильного обладнання регламентований ГОСТ 23833-95 Обладнання холодильне торгове. Загальні технічні умови .
Зокрема, п.8.14 ГОСТ 23833-95 регламентує порядок температурних досліджень, які полягають у їх проведенні з дотриманням Методики досліджень, при повному завантаженні холодильного обладнання та за умови налаштування приладів управління у відповідності до інструкції заводу-виробника. При цьому, зі змісту міждержавного стандарту вбачається, що його дія поширюється на торгове холодильне обладнання (шафи, камери, прилавки, вітрини і т.п.) з компресійними холодильними машинами та агрегатами, призначеними для нетривалого збереження, демонстрації та продажу харчових продуктів на підприємствах торгівлі та громадського харчування.
Таким чином, відхилення місцевим господарським судом доводів апелянта щодо недотримання позивачем передбаченої ГОСТ 23833-95 Обладнання холодильне торгове. Загальні технічні умови процедури температурних випробувань з посиланням на недоведеність відповідачем поширення його положень на порядок приймання та експлуатації відповідного обладнання, є помилковим та спростовується вищенаведеним.
Отже вказаний дефектний акт не може вважатися належним, допустимим, достовірним та достатнім доказом істотного порушення вимог щодо якості товару, тобто наявність обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо стягнення з відповідача вартості поставлених холодильних вітрин за ст. 678 Цивільного кодексу України, оскільки складений в порушення вимог вищезазначеної Інструкції без залучення відповідних фахівців, а відтак не підтверджує наявність прихованих недоліків та наявність істотного порушення вимог щодо якості товару поставленого відповідачем на дату його складення.
Також колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо непропорційності часу на усунення недоліків поставленого товару, що є підставою для задоволення позову.
Судом встановлено, що період часу з моменту отримання товару від відповідача (08.08.2018) до складення акту-дефектовки від 12.10.2018 становив два місяці. При цьому, у вказаний період жодних доказів звернення позивача до відповідача з повідомленням про неякісну продукцію матеріали справи не містять. Разом з тим, в подальшому відповідачем відповідно до розділу 5 договору поставки та додаткової угоди до нього здійснювалися заходи щодо гарантійного обслуговування поставленого товару з жовтня 2018 року, що підтверджується відповідним листуванням, додатковою угодою до договору поставки та заміною деталей в одній з вітрин, що свідчить про те, що відповідач намагався сприяти та вчиняти дії на усунення недоліків поставленого товару відповідно до умов договору, гарантійного обслуговування та волевиявлення позивача.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав непропорційності витрачено відповідачем часу на усунення недоліків товару, оскільки таке усунення здійснювалося в розумний строк, що передбачено ст.678 ЦК України.
З огляду на встановлене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача 180 629,00 грн, сплачених позивачем за договором поставки №1107-2018/01 від 11.07.2018.
Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 11 431,59 грн упущеної вигоди з підстав ст.22, 678 ЦК України.
Проте, у задоволенні вказаної вимоги необхідно відмовити у зв`язку із відсутністю підстав для нарахування упущеної вигоди, оскільки кошти у сумі 180 629,00 грн, сплачені позивачем за договором поставки №1107-2018/01 від 11.07.2018, не підлягають поверненню, а вимога про стягнення упущеної вигоди є похідною від вимоги про стягнення коштів, сплачених за договором поставки.
Статтями 76-77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
При цьому, обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до п. 2 частини 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, у відповідності до пунктів 1-4 частини 1 статті 277 ГПК України, є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи вищевикладене, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про обгрунтованість апеляційної скарги ТОВ Торг парк та наявність підстав для часткового скасування рішення Господарського суду Київської області від 15.07.2019 у справі № 911/398/19 в частині задоволених позовних вимог, з постановленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у відповідності до вимог статті 129 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 253-254, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торг парк на рішення Господарського суду Київської області від 15.07.2019 у справі № 911/398/19 задовольнити.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 15.07.2019 у справі №911/398/19 скасувати в частині задоволених позовних вимог.
3. В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Фіш торг до Товариства з обмеженою відповідальністю Торг парк про стягнення 192 060,59 грн відмовити повністю.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фіш торг (03151, м.Київ, пр-т Повітрофлотський , буд. 66, код ЄДРПОУ 39208503) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торг парк (08131, Київська обл., Києво-Святошинський район, село Софіївська Борщагівка, вул. Боголюбова , будинок 20, кв. 33, код ЄДРПОУ 39196598) 4 064 (чотири тисячі шістдесят чотири) грн 14 коп. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.
5. Доручити Господарському суду Київської області видати наказ на виконання даної постанови.
6. Матеріали справи №911/398/19 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.
Повний текст постанови складено 11.12.2019.
Головуючий суддя А.О. Мальченко
Судді Г.А. Жук
С.Я. Дикунська
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 04.12.2019 |
Оприлюднено | 16.12.2019 |
Номер документу | 86331357 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Мальченко А.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні