Постанова

від 10.12.2019 по справі 922/2594/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2019 р. Справа № 922/2594/19

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Зубченко І.В., суддя Медуниця О.Є.,

за участю секретаря судового засідання Пляс Л.Ф.,

за участю представників сторін:

позивача - Єфременко О.О. - Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія КС № 6537/10 від 23.03.2018; довіреність № 14-192 від 17.05.2019,

відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача, Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ, (вх. №3461 Х/3) на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 16.10.2019 (повне рішення складено 16.10.2019, суддя Пономаренко Т.О.) у справі № 922/2594/19

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Житлово-будівельного кооперативу "Бородиновський", м.Харків,

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2019 року Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Житлово-будівельного кооперативу "Бородиновський", в якій просив суд стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Бородиновський" борг у сумі 16 727,44 грн., з яких 13 630,36 грн. - пеня, 1 119,32 грн. - 3% річних, 1977,76 грн. - інфляційні витрати, а також судові витрати у розмірі 1921,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оплату за переданий газ відповідач здійснював несвоєчасно та не виконав зобов`язання у визначений договором строк, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема п.6.1 Договору №2068/16-ТЕ-32 від 21.12.2015, що, на думку позивача, є підставою для застосування господарських санкцій.

Рішенням господарського суду Харківської області від 02.10.2019 у справі № 922/2594/19 відмовлено у задоволенні позову Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Житлово-будівельного кооперативу "Бородиновський" про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу "Бородиновський" боргу у сумі 16 727,44 грн., з яких 13 630,36 грн. - пеня, 1 119,32 грн. - три проценти річних, 1977,76 грн. - інфляційні витрати, а також судові витрати у розмірі 1921,00 грн.

08 жовтня 2019 року до господарського суду Харківської області представником відповідача було подано заяву про ухвалення додаткового рішення (вх. № 24111 від 08 жовтня 2019 року), в якій стягнути з Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" суму понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн. Свою позицію обґрунтовує тим, що рішенням господарського суду Харківської області від 02 жовтня 2019 року не вирішено питання про розподіл судових витрат, понесених відповідачем на професійну правничу допомогу.

Додатковим рішенням господарського суду Харківської області від 16.10.2019 у справі № 922/2594/19 заяву представника Житлово-будівельного кооперативу «Бородиновський» про ухвалення додаткового рішення (вх. №24111 від 08 жовтня 2019 року) задоволено. Стягнуто з Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, б.6, код ЄДРПОУ 20077720) на користь Житлово-будівельного кооперативу «Бородиновський» (61145, Харківська область, м. Харків, вул.Клочківська, б.115, кв.93, код ЄДРПОУ 22684789) понесені судові витрати в сумі 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп.

Приймаючи оскаржуване додаткове рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що належними доказами підтверджено фактичне понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000,00грн., які мають бути покладені на позивача згідно частини 4 статті 129 ГПК України.

Позивач, Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та недотримання процесуального права, просить скасувати додаткове рішення господарського суду Харківської області від 16.10.2019 у справі № 922/2594/19 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви представника Житлово-будівельного кооперативу «Бородиновський» про ухвалення додаткового рішення відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що судом першої інстанції безпідставно прийнято до уваги в якості доказів фактичного понесення витрат на професійну правничу допомогу копію платіжного доручення № 1245 від 22.08.2019 на суму 2 000,00 грн, відповідно до якої отримувачем коштів є Фізична особа-підприємець Тарасенко Д.Ю., оскільки адвокат не може бути фізичною особою-підприємцем.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.11.2019 року визначено склад колегії суддів: Гребенюк Н.В. - головуючий суддя (суддя-доповідач), судді: Зубченко І.В., Медуниця О.Є.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.12.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача, Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ, на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 16.10.2019 у справі № 922/2594/19. Призначено справу до розгляду на "10" грудня 2019 р. о 11:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 117. Повідомлено учасників апеляційного провадження про дату, час та місце розгляду справи в судовому засіданні.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скаргу, просить оскаржуване додаткове рішення суду скасувати та задовольнити апеляційну скаргу у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, 09.12.2019 на адресу суду від його представника надійшло клопотання (вх. № 11607) про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю забезпечення явки свого представника в дане судове засідання.

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до частини дванадцятої статті 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Розглядаючи заявлене клопотання, судова колегія зазначає, що оскільки явка представників учасників провадження у справі обов`язковою не визнавалась, а їх неявка в свою чергу не перешкоджає вирішенню спору, беручи до уваги те, що сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, та зважаючи на те, що відкладення є правом суду, а не обов`язком, з метою недопущення безпідставного затягування розгляду справи, судова колегія дійшла висновку, що заявлене клопотання про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами у відсутність представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Заяву про ухвалення додаткового рішення відповідач обґрунтовує тим, що рішенням господарського суду Харківської області від 02.10.2019 у справі № 922/2594/19 не вирішено питання про розподіл судових витрат, понесених відповідачем на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, як зазначено у частині 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами 2, 3 статті 126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Матеріали справи свідчать, що відповідач у відзиві на позовну заяву (вх.№20316 від 23.08.2019) просив суд, у разі відмови у позові, стягнути з позивача понесені судові витрати в сумі 2 000,00 грн. (за послуги адвоката).

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката відповідач надав суду: Договір про надання правової допомоги адвокатом Тарасенко Д.Ю. від 22.08.2019 з Додатком №1 від 22.08.2019, копію платіжного доручення №1245 від 22.08.2019 на суму 2 000,00грн., акт приймання-передачі наданих послуг №1 від 23.08.2019, ордер на надання правничої допомоги ЖБК «Бородиновський» від 22.08.2019 у господарському суді Харківської області, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Тарасенко Д.Ю. (т.1 а.с.82-87).

Колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції, що вищевказані докази підтверджують фактичне понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000,00грн., які мають бути покладені на позивача згідно частини 4 статті 129 ГПК України.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції безпідставно прийнято до уваги в якості доказів фактичного понесення витрат на професійну правничу допомогу копію платіжного доручення № 1245 від 22.08.2019 на суму 2 000,00 грн, відповідно до якої отримувачем коштів є Фізична особа-підприємець Тарасенко Д.Ю., оскільки адвокат не може бути фізичною особою-підприємцем, колегія суддів вважає безпідставними.

Колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання про стягнення судових витрат, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази, перевірити їх, оцінити у сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами.

Водночас порядок оформлення адвокатом рахунку для оплати наданих ним послуг та оподаткування грошових доходів фізичної особи-підприємця та самозайнятої особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, за ставками внеску до бюджету перебуває поза межами предмету дослідження питання витрат на професійну правничу допомогу.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 922/1747/19 та від 17.10.2019 у справі № 922/1749/19.

Відповідно ч.3 ст.123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених Законом (ч. 2 ст.16 ГПК України).

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно з п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Слід зазначити, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України , заява № 19336/04, п. 269).

Відповідно до ч.4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Вказаної позиції дотримується також Верховний Суд у постанові від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17.

Проаналізувавши подані представником відповідача докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку, що надані Тарасенко Д.Ю. документи в їх сукупності є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі, оскільки цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а додаткового рішення господарського суду Харківської області від 16.10.2019 у справі № 922/2594/19 - без змін.

Враховуючи те, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 13, 74, 76-79, 129, 269, п.1 ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача, Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ, на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 16.10.2019 у справі № 922/2594/19 залишити без задоволення.

Додаткове рішення господарського суду Харківської області від 16.10.2019 у справі № 922/2594/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складено 13.12.2019.

Головуючий суддя Н.В. Гребенюк

Суддя І.В. Зубченко

Суддя О.Є. Медуниця