Ухвала

від 05.12.2019 по справі 7/547

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про заміну стягувача

його правонаступником

05.12.2019Справа № 7/547

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Лук`янчук Д.Ю., розглянувши

заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"

про заміну сторони виконавчого провадження його правонаступником

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району"

про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію 175 965,81 грн.

за участю представників:

від заявника (стягувача): Недашківська І.В., довіреність № 22/10/19-11 від 22.10.2019 р.

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла заява Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - заявник, КП "Київтеплоенерго") про заміну стягувача у виконавчому провадженні його правонаступником на підставі ст. 334 ГПК України.

Заява Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" мотивована тим, що право грошової вимоги до боржника - КП "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" за ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2017 р. про припинення провадження у даній справі, яка набрала законної сили, перейшло від первісного кредитора (ПАТ "Київенерго") до нового - КП "Київтеплоенерго") на підставі договору про відступлення права вимоги (цесії) № 603-18 від 11.10.2018 р. Заявник вважає, що сторона виконавчого провадження, відкритого за ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2017 р., підлягає заміні його правонаступником.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2019 р. вказана заява була прийнята до розгляду.

У судовому засіданні, призначеному на 11.11.2019 р., представник КП "Київтеплоенерго" свою заяву підтримав, просив її задовольнити.

Представники позивача та відповідача у судове засідання не з`явились, належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви. Представник відповідача у поданому відзиві проти заяви про заміну стягувача на його правонаступника заперечив та просив відмовити у її задоволенні.

Відповідно до ч. 3 ст. 334 ГПК України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Отже, розглянувши подану заяву, суд прийшов до висновку, що заява КП "Київтеплоенерго" не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2017 р. за результатами розгляду позову ПАТ "Київенерго" у даній справі затверджено умови мирової угоди від 16.02.2017 р., укладеної між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" та Комунальним підприємством "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району". Відповідно до цієї угоди сторони погодили, що відповідач визнає основну заборгованість за спожиту теплову енергію згідно договору № 1110727 від 01.11.2006 р. за період з 01.11.2006 по 01.08.2009 р. у розмірі 132 077 грн.18 коп. Основна заборгованість за період з 01.11.2006 по 01.08.2009 станом на 01.01.2017 р. сплачена в повному обсязі. Крім того, враховуючи соціальне значення відповідача, сторони погодилися, що позивач відмовляється від нарахованих сум інфляційної складової боргу в сумі 37 089 грн.27 коп. та трьох відсотків річних в сумі 6 799 грн. 36 коп. А також сторони домовились про те, що оплату витрат із сплати мита у розмірі 1 759 грн. 66 коп. та ІТЗ у розмірі 236 грн. 00 коп. відповідач зобов`язується сплатити у липні 2017 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 327 ГПК України наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Указані судові акти мають відповідати вимогам, що пред`являються до виконавчого документа, встановленим законом. Відповідно до п. 5 ст. 4 ЗУ "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначається зокрема, резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень.

Також судом встановлено, що 11.10.2018 р. між ПАТ "Київенерго" (первісний кредитор) та КП "Київтеплоенерго" (новий кредитор) був укладений договір про відступлення права вимоги (цесії) № 603-18, відповідно до якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право грошової вимоги до споживачів (юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, перелік яких визначений у додатках до договорів про відступлення права вимоги від 11 жовтня № 601-18, від 11 жовтня № 602-18, від 11.10.2018 № 603-18) теплової енергії, комунальних послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, в частині їх зобов`язання перед кредитором оплатити неустойку (пеня та/або штраф), 3% річних, інфляційні нарахування, судові та інші витрати, витрати на адвокатські послуги, пов`язані з отриманням боргу та примусовим стягненням та будь-які інші без виключень та обмежень), що нараховані кредитором та/або виникли до дати укладення цього договору та/або можуть бути нараховані та/або виникли після дати укладання цього договору у зв`язку з неналежним виконанням споживачами обов`язків з оплати спожитої теплової енергії та/або комунальних послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води та є предметом судового розгляду або підтверджені судовими рішеннями, як такі, що підлягають стягненню зі споживачів.

Як вбачається із додатку № 3 пункту 843 до вказаного договору про відступлення, ПАТ "Київенерго" відступило, а Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" набуло право вимоги до Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" на витрати зі сплати судового збору в сумі 236, 00 грн.

За змістом ст. 52 ГПК України у разі заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Із системного аналізу указаних норм діючого законодавства (ст. 52 ГПК України, ст. ст. 512, 514 ЦК України) слідує, що заміна кредитора чи боржника його правонаступником можлива лише в зобов`язанні.

Відповідно до приписів частини першої ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У постанові Верховного Суду по справі № 910/386/17 від 27.03.2019 р. суд касаційної інстанції прийшов до висновку, що сплата суми судового збору у справі не є зобов`язанням у розумінні положень статті 509 ЦК України та зазначив, що згідно із встановленими обставинами сума судового збору не була й не могла бути предметом відступлення права вимоги за кредитним договором. У зв`язку з цим Верховний Суд вважав безпідставною передачу кредитором прав його правонаступнику в частині стягнення судового збору.

Вказана правова позиція викладена також у постановах Верховного Суду від 28.03.2018 № 906/110/16, від 05.04.2018 у справі № 923/607/16 та від 03.07.2019 р. у справі № 910/9549/15.

Зазначені висновки Верховного Суду у вказаних справах суд приймає до уваги як такі, що підлягають обов`язковому застосуванню, а тому вважає, що підстав для заміни стягувача правонаступником щодо суми судового збору (236, 00 грн) немає, оскільки така сума не є зобов`язанням, за яким можлива заміна сторони у зобов`язанні.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що заява КП "Київтеплоенерго" не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 52, 234, 334 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про заміну стягувача на його правонаступника відмовити.

Ухвала постановлена в нарадчій кімнаті та проголошені її вступна та резолютивна частини в судовому засіданні 5 грудня 2019 року.

Повний текст ухвали складений 11 грудня 2019 року.

Ухвала набирає законної сили з дня її підписання та з цього дня може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк.

Суддя Головіна К.І.