Рішення

від 26.11.2019 по справі 910/8737/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.11.2019Справа № 910/8737/19

За позовом Заступника керівника Київської місцевої прокуратури №3;

до Київської міської ради (відповідач 1);

Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДЛЕНД АВАЦІЯ" (відповідач 2);

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсними договорів оренди.

Суддя Мандриченко О.В.

Секретар судового засідання Дюбко С.П.

Представники:

Від прокуратури: Бондарчук І. П.,посвідчення № 051654 від 07.12.2018 р.;

Від відповідача 1: Перепеліцин К. М.,довіреність № 225-КМГ-5439 від 25.09.19 р.;

Від відповідача 2: не з`явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернувся заступник керівника Київської місцевої прокуратури № 3 з позовом до Київської міської ради (відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Будленд авація" (відповідач 2), в якому просить визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської ради від 05.07.2018 № 1132/5196, яким товариству з обмеженою відповідальністю "БУДЛЕНД АВАЦІЯ" із земель комунальної власності передано в оренду на 5 років земельну ділянку площею 0,6573 га (кадастровий номер 8000000000:62:005:0009) та земельну ділянку площею 0,6498 (кадастровий номер 8000000000:62:005:0010) для експлуатації та обслуговування споруд автостоянки та технічних засобів організації дорожнього руху на просп. Генерала Ватутіна 3-а, 3-б у Деснянському районі м. Києва; визнати недійсним договір оренди № 914 від 22.03.2019 земельної ділянки площею 0,6573 га. по просп. Генерала Ватутіна, З-б у Деснянському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:62:005:0009), укладений між Київською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "БУДЛЕНД АВАЩЯ", який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин А. С.; визнати недійсним договір оренди № 915 від 22.03.2019 земельної ділянки площею 0,6498 по просп . Генерала Ватутіна, 3-а у Деснянському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:62:005:0010), укладений між Київською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "БУДЛЕНД АВАЩЯ", який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин А. С.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2019 року відкрито провадження у справі № 910/8737/19 та вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання, розгляд справи призначено на 17.09.2019 року.

У підготовчому засіданні 17.09.2019 р. оголошено перерву до 26.09.2019 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2019 року відкладено підготовче засідання до 08.10.2019 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2019 року постановлено закрити підготовче провадження та призначено справу № 910/8737/19 до судового розгляду по суті на 22.10.2019 року.

У судових засіданнях 22.10.2019 та 12.11.2019 р. оголошувалась перерва в слуханні справи по суті.

Під час розгляду спору по суті 26.11.2019 прокурор підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні 26.11.2019 року проти позовних вимог заперечував, у задоволенні позову просив відмовити з підстав, викладених у своїх письмових запереченнях по суті справи.

Відповідач 2 у судове засідання 26.11.2019 не з`явився, хоча про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

З огляду на наведене та з урахуванням того, що неявка представника відповідача 2 не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ

Рішенням Київської міської ради від 05.07.2018 № 1132/5196 про передачу земельних ділянок товариству з обмеженою відповідальністю "БУДЛЕНД АВАЦІЯ" для експлуатації та обслуговування споруд автостоянки та технічних засобів організації дорожнього руху на просп. Генерала Ватутіна, 3-а, 3-б у Деснянському районі м. Києва ухвалено:

1. Передати товариству з обмеженою відповідальністю "БУДЛЕНД АВАЦІЯ", за умови виконання пункту 2 цього рішення, в оренду на 5 років земельні ділянки площею 0,6573 га (кадастровий номер 8000000000:62:005:0009, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку N НВ-8000734692018) та площею 0,6498 га (кадастровий номер 8000000000:62:005:0010, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку N НВ-8000734732018) для експлуатації та обслуговування споруд автостоянки та технічних засобів організації дорожнього руху на просп. Генерала Ватутіна, 3-а, 3-б у Деснянському районі м. Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва у зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно (договір купівлі-продажу нерухомого майна від 08.04.2008 N 2/04, рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Український правовий альянс" від 12.06.2008 N 10-100/08, відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.12.2017 N 2404271, N 24041974) (категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, код КВЦПЗ - 12.11, заява ДЦ від 11.04.2018 N 72007-002814465-031-03, справа А-24509).

2. Товариству з обмеженою відповідальністю "БУДЛЕНД АВАЦІЯ":

2.1. Виконувати обов`язки землекористувача відповідно до вимог статті 96 Земельного кодексу України.

2.2. У місячний термін надати до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації документи, визначені чинним законодавством, необхідні для укладення договору оренди земельних ділянок.

2.3. Забезпечити вільний доступ для прокладання нових, ремонту та експлуатації існуючих інженерних мереж і споруд, що знаходяться в межах земельних ділянок.

2.4. Питання майнових відносин вирішувати в установленому порядку.

2.5. Питання пайової участі та укладення з Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) договору про пайову участь вирішувати в порядку та випадках, встановлених законодавством.

2.6. Виконати вимоги, викладені в листах Департаменту містобудування та архітектури від 06.09.2017 N 7620/0/12-4/19-17 та Головного управління Держгеокадастру у м. Києві від 06.09.2017 N 31-26-0.31-1496/35-17.

2.7. Дотримуватись обмежень у використанні земельних ділянок, зазначених у витягах з Державного земельного кадастру.

2.8. У разі необхідності проведення реконструкції чи нового будівництва питання оформлення дозвільної та проектно-кошторисної документації вирішувати в порядку, визначеному чинним законодавством України.

2.9. Питання сплати відновної вартості зелених насаджень або укладення охоронного договору на зелені насадження вирішувати відповідно до рішення Київської міської ради від 27.10.2011 N 384/6600 "Про затвердження Порядку видалення зелених насаджень на території міста Києва" (із змінами і доповненнями).

3. Внести зміни до Програми розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, затверджених рішенням Київської міської ради від 19.07.2005 N 806/3381 (чинність яких продовжена рішенням Київської міської ради від 07.07.2016 N 572/572), виключивши земельну ділянку площею 0,6573 га та земельну ділянку площею 0,6498 га на просп. Генерала Ватутіна , 3-а, 3-б у Деснянському районі м . Києва з переліку озеленених територій загального користування м. Києва, що відповідають типологічним ознакам та планувальним вимогам (03-04, Паркова зона між просп. Ватутіна і вул. Закревського, таблиця 2).

4. Попередити землекористувача, що використання земельних ділянок не за цільовим призначенням тягне за собою припинення права користування ними відповідно до вимог статей 141, 143 Земельного кодексу України.

5. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування.

На виконання вказаного рішення між Київською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю БУДЛЕНД АВАЦІЯ укладено договори оренди земельних ділянок, які зареєстровані в реєстрі за № 915 від 22.03.2019 та за № 914 від 22.03.2019 (далі - Договори). Строк дії Договорів визначено на п`ять років. Об`єктами оренди, відповідно до відомостей Державного земельного кадастру та Договорів, є земельні ділянки що розташовані за адресою: м. Київ, просп. Генерала Ватутіна, 3-а, З-б у Деснянському районі м. Києва, площею 0,6498 га (кадастровий номер 8000000000:62:005:0010) та площею 0,6573 га (кадастровий номер 8000000000:62:005:0009), із цільовим призначенням - 12.11 для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу, категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (п. 2.1 Договорів).

Прокурор у своїй позовній заяві зазначає, що рішення Київської міської ради від 05.07.2018 прийнято, а договори оренди земельних ділянок від 22.03.2019 укладено з порушенням вимог чинного земельного законодавства, всупереч інтересам держави та територіальної громади, у зв`язку з чим рішення має бути визнано незаконним та скасовано, а договори оренди підлягають визнанню недійсними. Обгрунтовуючи свої позовні вимоги прокурор вказує на наступне:

- Генеральним планом міста Києва, затвердженим рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804, територія спірних земельних ділянок за функціональним призначенням віднесена до території зелених насаджень загального користування;

- площі земельних ділянок, які надано товариству в оренду, майже у 160 разів перевищують площу нерухомого майна, яке на них розташоване.

- Київська міська рада незаконно прийняла рішення від 05.07.2018 № 1132/5196 на підставі ст. 120 Земельного кодексу України, оскільки земельні ділянки надано товариству в оренду за рахунок земель комунальної власності територіальної громади м. Києва.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу, чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Частина 2 ст. 124 Земельного кодексу України передбачає, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Приписами ч. 3 ст. 124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частиною другою, третьою ст. 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому ст. 123 цього Кодексу.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті, зокрема, не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них, у разі розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Відповідно до витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки від 22.03.2018 № НВ-8000734692018 та № НВ-8000734732018, земельні ділянки зареєстровані в Державному земельному кадастрі: категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; цільове призначення - 12.11 для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу, вид використання - для експлуатації та обслуговування споруд автостоянки та технічних засобів організації дорожнього руху.

З наявних матеріалів справи вбачається, що Товариству з обмеженою відповідальністю БУДЛЕНД АВАЦІЯ на праві приватної власності належать будівлі загальною площею 40,7 кв.м та 40,6 кв.м, які розташовані за адресою: просп. Генерала Ватутіна, 3-а, 3-б у Деснянському районі м. Києва, тобто саме на спірних земельних ділянках.

Відповідно до витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки № НВ-800665542017, № НВ-8000665532017 земельні ділянки зареєстровані в Державному земельному кадастрі: земельна ділянка №8000000000:62:005:0009 відповідно до інвентаризації від 01.09.2017 має визначені межі та розмір 0,6573 га., розташована в м. Києві, пр-т Генерала Ватутіна 3-б; земельна ділянка №8000000000:62:005:0010 відповідно до інвентаризації від 01.09.2017 має визначені межі та розмір 0,6498 га., розташована в м. Києві, пр-т Генерала Ватутіна 3-а. Дані земельні ділянки мають цільове призначення - експлуатація та обслуговування споруд автостоянки та технічних засобів організації дорожнього руху.

13.11.2017 ТОВ БУДЛЕНД АВАЦІЯ звернулося до Київської міської ради із заявою № 63023-002371388-031-03 щодо укладення договорів оренди земельних ділянок, на яких розташовано належні товариству об`єкти нерухомого майна. До даної заяви товариство додало витяги з Державного земельного кадастру про земельні ділянки № НВ-800665542017, № НВ-8000665532017 .

Так як земельні ділянки вже було сформовано, визначено їх межі та дана інформація відображена в Державному земельному кадастрі, то на аукціон вони мали виставлятися виключно одним лотом.

Враховуюче те, що на кожній з спірних ділянок було розташовано об`єкти нерухомого майна, що є приватною власністю ТОВ БУДЛЕНД АВАЦІЯ , законом виключено можливість передавати такі земельні ділянки на конкурентних засадах, шляхом проведення аукціону.

З вищевикладеного слідує, що посилання прокуратури м. Києва в позовній заяві на неспівмірність площі земельних ділянок площі майна, яке розміщене на ній, є необґрунтованими, оскільки спірні земельні ділянки були сформованими, зареєстрованими в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України Про Державний земельний кадастр , право власності зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а тому з урахуванням ст. 120 Земельного кодексу України при переході права власності на майно, яке розміщено на цій земельній ділянці, Київська міська рада мала право надати її в користування без зміни меж та цільового призначення.

Щодо твердження прокуратури про віднесення спірних замельних ділянок за Генеральним планом міста Києва, затвердженим рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804, за функціональним призначенням до території зелених насаджень загального користування суд відзначає наступне.

Виходячи з відомостей Державного земельного кадастру про спірні земельні ділянки, викладені у витягах від 22.03.2018 № НВ-8000734692018, № НВ-8000734732018 земельні ділянки зареєстровані в Державному земельному кадастрі: категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; цільове призначення -12.11 для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу, вид використання - для експлуатації та обслуговування споруд автостоянки та технічних засобів організації дорожнього руху.

У матеріалах справи наявна копія висновку Головного управління Дежргеокадастру у м. Києві №31-26-0.31- 1496/35-17 від 06.09.2017, яким було погоджено технічну документацію щодо надання в оренду спірних земельних ділянок ТОВ БУДЛЕНД АВАЦІЯ для експлуатації та обслуговування споруд автостоянки та технічних засобів організації дорожнього руху.

До позову прокурором не додано доказів, що Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві встановлено факти нецільового використання орендованих земельних ділянок, допущення порушень чинного законодавства, що суперечить інтересам держави щодо охорони земель, або створює загрозу життєдіяльності людей спричинені діями ТОВ БУДЛЕНД АВАЦІЯ .

Також у матеріалах справи міститься копія висновку Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської державної адміністрації), за змістом якого останній погодив технічну документацію з землеустрою спірних земельних ділянок. У вказаному висновку, а саме в розділі містобудівної характеристики земельних ділянок вказувалось, що відповідно до Генерального плану міста Києва, затвердженим рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804, територія спірних земельних ділянок за функціональним призначенням належить до території зелених насаджень загального користування. На земельних ділянках розташована існуюча автостоянка. Територія знаходиться поза межами червоних ліній та поза межами прибережної захисної смуги водойми.

Як вбачається з копії листа Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської державної адміністрації) № 05703-1173 від 19.01.2019, останній розглядаючи технічну документацію відповідача 2 вказував врахувати, що згідно з Програмою розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, затверджених рішенням Київської міської ради від 19.07.2005 N 806/3381, земельні ділянки входять до території паркової зони між просп. Генерала Ватутіна та вул. Закревського. Питання відведення земельних ділянок необхідно погодити з Київським комунальним об`єднанням зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста Київзеленбуд .

Як вбачається з листа Київського комунального об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста Київзеленбуд від 26.04.2018, останній повідомив, що спірні земельні ділянки по просп. Генерала Ватутіна, 3-а, 3-б не перебувають на балансі підприємства та знаходяться поза межами парку ім. Генерала Ватутіна.

Пунктом 3 оскаржуваного рішення, відповідач 1 ухвалив внести зміни до Програми розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, затверджених рішенням Київської міської ради від 19.07.2005 N 806/3381, виключивши земельну ділянку площею 0,6573 га та земельну ділянку площею 0,6498 га на просп. Генерала Ватутіна, 3-а, 3-б у Деснянському районі м. Києва з переліку озеленених територій загального користування м. Києва, що відповідають типологічним ознакам та планувальним вимогам.

Отже, з вищевикладеного слідує, що територія спірних земельних ділянок не наділена характеристиками території зелених насаджень загального користування, не відноситься до земель рекреаційного призначення, органи уповноважені державою на здійснення контролю за дотриманням законодавства в сфері земельних правовідносин не встановили фактів наявності порушень, що виникли у зв`язку з реалізацією рішення Київської міської ради №1132/5196 від 05.07.2018 р. та орендою спірних земельних ділянок ТОВ БУДЛЕНД АВАЦІЯ , а тому твердження прокурора, що спірне рішення та оренда спірних земельних ділянок може негативно вплинути на природний стан цих земель та порушує реалізацію права громади на відпочинок та інтереси територіальної громади і держави - безпідставні.

Суд приходить до висновку, що вид використання спірних земельних ділянок не суперечить їх цільовому призначенню, передбаченому діючою містобудівною документацію, зокрема, Генеральним планом м. Києва.

Відповідно до cт. 140 Конституції України, місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.

З огляду на правові норми ст.55 Конституції України, ч.1-2 ст.4 ГПК України, Держгеокадастр та органи місцевого самоврядування не позбавлені права звернення до суду самостійно.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує, наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідає принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не належить до сфери кримінального права, наголошено, що вкрай важливо забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і щоб загальні завдання щодо захисту інтересів держави вирішувалися через систему здійснення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій було засновано окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

З урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу стосовно рівноправності сторін судового провадження зміст пункту 3 частини 1 статті 1311 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Отже, прокурор може представляти інтереси держави у суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави у суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).

Положення пункту 3 частини 1 статті 1311 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким має бути визначено виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

За змістом частини 3 статті 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті.

У пункті 3 частини 1 статті 1311 Конституції України зазначено про можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках. Тому необхідно з`ясувати, що мається на увазі під "виключним випадком" і чи є таким випадком ситуація у справі.

Аналіз частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно різняться.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

"Нездійснення захисту" має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка проте є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, охоплює досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено, зокрема у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 23.10.2018 у справі №906/240/18, від 01.11.2018 у справі №910/18770/17, від 05.11.2018 у справі № 910/4345/18).

Відповідно д ч.1 п.6 Положення про Головне управління Держгеокадастру у м. Києві, затвердженого Міністерством аграрної політики та продовольства України наказом від 29.09.2016 № 333, посадові особи Головного управління в межах своїх повноважень мають право: складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків.

Таким чином, звертаючись з даним позовом до суду прокурор повинен був навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктам, а саме Головному управлінню Держгеокадастру у м. Києві та територіальній громаді міста Києва, а також наявність порушеного права, невжиття Держгеокадастром та територіальною громадою міста Києва заходів щодо захисту свого порушеного права, що завдало шкоду інтересам держави, оскільки відсутність права виключає можливість не здійснення або неналежного здійснення його захисту.

Отже, наявний орган місцевого самоврядування та суб`єкт владних повноважень, до компетенції яких віднесено повноваження захисту інтересів територіальної громади та інтересів держави в земельних правовідносинах, не уповноважували заступника керівника Київської місцевої прокуратури №3 виступати від їх імені в якості позивача щодо визнання незаконним та скасування Рішення Київської міської ради №1132/5196 від 05.07.2018 p., визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, укладених на підставі даного рішення. Прокурором не надано жодних доказів, що орган місцевого самоврядування та суб`єкт владних повноважень не здійснюють або неналежним чином здійснюють захист інтересів територіальної громади та держави.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Отже, із врахуванням всіх вищевикладених обставин, вимоги прокурора про визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради від 05.07.2018 № 1132/5196 є необґрунтованими, не підтверджуються матеріалами справи та задоволенню не підлягають.

Інші позовні вимоги є похідними від вимог про визнання недійсним рішення Київської міської ради від 05.07.2018 № 1132/5196, з огляду на що підстави для їх задоволення відсутні.

Судові витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст. 129, 231, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 12.12.2019 р.

Суддя О.В. Мандриченко