Рішення

від 03.12.2019 по справі 911/1824/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2019 р. м. Київ Справа № 911/1824/19

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Роллотекс", м. Київ

до Фізичної особи-підприємця Босенко Наталії Олександрівни, Київська обл., Фастівський р-н., с. Велика Мотовилівка

про стягнення 255847,51 грн.

За участі секретаря судового засідання: Зорі В.С.

За участю представників:

від позивача: Жуков Д.О. (орд. серії КВ № 776775 від 18.07.2019 р.);

від відповідача: Поддимай А.Б. (орд. серії ХВ № 1730000259 від 19.08.2019 р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Роллотекс" (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Босенко Наталії Олександрівни (відповідач) про стягнення 151000,00 грн. безпідставно набутих коштів, 104500,00 грн. неустойки та 347,51 грн. 3% річних, всього 255847,51 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем умов договору № 02/11 про надання послуг з розробки веб-сайту "decosun.com.ua" від 02.11.2017 р., укладеного між позивачем та відповідачем, щодо надання послуг зі створення та розміщення в мережі інтернет веб-сайту "decosun.com.ua", з огляду на що позивачем було направлено на адресу відповідача претензію № 19 від 10.06.2019 р. про розірвання договору в односторонньому порядку, яка була отримана останнім 14.06.2019 р. Проте, відповідач сплачені позивачем за договором кошти не повернув, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути 151000,00 грн. безпідставно набутих коштів відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, 104500,00 грн. неустойки відповідно до п. 6 додаткової угоди № 1 від 08.02.2019 р. до договору № 02/11 від 02.11.2017 р. та 347,51 грн. 3% річних, посилаючись на ст. 625 Цивільного кодексу України.

20.08.2019 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача. Відповідач стверджує, що відповідно до пункту 3 додаткової угоди № 1 від 08.02.2019 р. позивач підтвердив часткове виконання відповідачем умов договору. Крім того, відповідач повідомляє, що визначена у додатковій угоді низка робіт, які відповідач зобов`язався зробити, була ним виконана. Відповідач наголошує на тому, що роботи ним було виконано більше ніж на 70%, а отже позивач не мав права на розірвання договору № 02/11 щодо всього обсягу робіт (наданих послуг). На думку відповідача, вказане свідчить не про розірвання договору, а про його зміну, що унеможливлює застосування до цих правовідносин ст.ст. 1212 та 1214 ЦК України. Стосовно вимоги позивача про стягнення 104500,00 грн. пені, то відповідач зазначає, що визначена позивачем сума пені є значно завищеною в порівнянні з сумами, які були отримані відповідачем за виконання робіт (надання послуг), так яка майже дорівнює сумі, яку позивач просить стягнути як безпідставно набуті кошти. При цьому, сума пені є неспіврозмірною з тією частиною робіт, які відповідач не виконав за договором (залишок 30%), у зв`язку з чим відповідач просить суд зменшити розмір неустойки (пені) на 70%. Крім того, відповідач вважає, що до спірних правовідносин не застосовується стаття 625 ЦК України, а тому нарахування 3% річних від простроченої суми за договором № 02/11 є безпідставним. Відповідач зазначає, що орієнтовні витрати на правову допомогу щодо захисту прав відповідача становитимуть 35000,00 грн.

02.09.2019 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшли доповнення до відзиву на позовну заяву, в яких відповідач зазначає, що оскільки договором не передбачено забезпечення виконання відповідачем зобов`язання з повернення грошових коштів пенею, а відповідно до ч. 1 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі, то позовна вимога про стягнення з відповідача 104500,00 грн. пені не підлягає задоволенню.

10.09.2019 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач, посилаючись на п. 4.4 та п. 5.1.3 договору, зазначає, що єдиними належними і допустимими доказами надання відповідачем відповідних послуг, та їх обсягу, є виключно відповідні акти, які мав складати сам відповідач. Крім того, позивач вважає, що заявлений відповідачем гонорар на професійну правничу допомогу є вкрай неспіврозмірним з наданими послугами. Позивач зазначає, що відповідач мав повністю надати послуги зі створення функціонуючого сайту до кінця 2017 року, однак відповідач так і не виконав своїх зобов`язань. Весь цей час він користувався коштами позивача, натомість ТОВ Роллотекс так і не отримало функціонуючого сайту. Крім того, посилання відповідача на відсутність письмового правочину, яким би передбачалась можливість стягнення з нього пені, позивач вважає необґрунтованими, оскільки п. 6 додаткової угоди № 1 від 08.02.2019 р. сторони письмово зафіксували можливість стягнення неустойки (пені) з відповідача.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.10.2019 р. продовжено строк підготовчого провадження до 07.11.2019 р.

05.11.2019 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру судових витрат, в якому відповідач просить зменшити розмір судових витрат, заявлених позивачем. Відповідач вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 50000,00 грн., є неспівмірним із складністю справи та наданими адвокатом позивача послугами, витраченим часом на такі послуги, а отже визначені позивачем витрати на професійну правничу допомогу є завищеними, належним чином не обґрунтованими, та можуть становити надмірний тягар для відповідача.

05.11.2019 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про розподіл судових витрат, в якому відповідач просить судові витрати, пов`язані з розглядом даної справи, покласти на позивача. При цьому заявляє, що витрати відповідача на професійну правничу допомогу орієнтовно складатимуть 30000,00 грн., а докази понесення таких витрат будуть надані суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.10.2019 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.11.2019 р.

У підготовчих засіданнях 20.08.2019 р., 10.09.2019 р., 24.09.2019 р. та у судовому засіданні 05.11.2019 р. судом оголошувались перерви до 10.09.2019 р., 24.09.2019 р., 03.10.2019 р. та 03.12.2019 р. відповідно.

Представник позивача у підготовчих засіданнях 20.08.2019 р., 10.09.2019 р., 24.09.2019 р., 03.10.2019 р., 22.10.2019 р. та у судових засіданнях 05.11.2019 р., 03.12.2019 р. позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у підготовчих засіданнях 20.08.2019 р., 10.09.2019 р., 24.09.2019 р., 03.10.2019 р., 22.10.2019 р. та у судових засіданнях 05.11.2019 р., 03.12.2019 р. проти позову заперечував.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

02.11.2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Роллотекс" (замовник) та Фізичною особою-підприємцем Босенко Наталією Олександрівною (виконавець) було укладено договір № 02/11 про надання послуг з розробки веб-сайту "decosun.com.ua".

Відповідно до п. 1.1 договору виконавець надає, а замовник приймає та сплачує разові послуги зі створення та розміщення в мережі Інтернет веб-сайту "decosun.com.ua".

Загальний час на виконання робіт згідно договору складає 30 робочих днів (п. 1.3 договору).

Пунктом 4.1 договору сторони погодили, що загальна вартість послуг по даному договору складає 112000,00 грн.

Згідно з п. 4.3 договору оплата послуг проводиться авансом та постоплатою, на протязі 3-х днів з моменту виставлення рахунку.

Відповідно до п. 4.4 договору акт про надані послуги підписується сторонами після надання послуг по кожному етапу.

Пунктом 5.1 договору передбачено обов`язки виконавця, зокрема, своєчасно та якісно надавати послуги, зазначені в п. 1 даного договору (пп. 5.1.1 договору), а також складати та передавати замовнику акти про надані послуги (пп. 5.1.3 договору).

На виконання умов п. 4.3 договору позивач сплатив відповідачу 112000,00 грн. авансу, що підтверджується платіжними дорученнями № 487 від 06.11.2017 р. на суму 78400,00 грн. та № 627 від 28.12.2017 р. на суму 33600,00 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Отже, метою договору підряду є виконання певної роботи, результатом якої є певний матеріалізований об`єкт.

Предметом укладеного між сторонами договору № 02/11 від 02.11.2017 р. є саме досягнення результату, яким є створення відповідачем та розміщення в мережі інтернет веб-сайту "decosun.com.ua", який повинен неодноразово використовуватись позивачем у своїй діяльності.

Таким чином, за умовами укладеного між сторонами договору процес створення веб-сайту є важливою процедурою, і в процесі даної процедури створюється кінцевий матеріалізований результат, використання якого може мати місце тільки після виконання відповідачем повного комплексу робіт, визначених договором.

Враховуючи викладене, укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором підряду.

Роботи зі створення та розміщення в мережі Інтернет веб-сайту "decosun.com.ua" у встановлений п. 1.3 договору строк виконані відповідачем не були.

08.02.2019 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Роллотекс" та Фізичною особою-підприємцем Босенко Наталією Олександрівною було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 02/11 від 02.11.2017 р.

Відповідно до п. 1 додаткової угоди замовник, у зв`язку з незадовільним дизайном веб-сайту від виконавця, надає власні дизайни. Кожен вид дизайну буде надано та підписано у додатку № 1 до додаткової угоди до договору № 02/11 від 02.11.2017 р.

Згідно з п. 2 додаткової угоди виконавець зобов`язаний зробити: верстку дизайну українською та російською мовами; програмування; наповнення сайту; тестування сайту.

Відповідно до п. 3 додаткової угоди виконавець також повинен закінчити роботи які залишились невиконаними, а саме:

- Дизайн та розробка калькулятора готових виробів на веб-сайті, що має такий список функціоналу (п. 3.1 додаткової угоди) : модель створення файлів-запитів до 1С від форм фронту; модель перевірки відповіді від 1С для форм фронту; фронт: JS плагін відправки даних в бек, запуск циклової перевірки; фронт: JS плагін циклової перевірки. Відправлення запитів в бек і обробка відповідей. Висновок результатів у фронт; розрахунок всіх виробів на сайті; відправленния отриманого замовлення в 1С.

- Дизайн та розробка кабінету клієнта на веб-сайті (п. 3.2 додаткової угоди) : особисті дані (додавання безлічі кастомних полів в профіль користувача. Зміни в структурі сторінки редагування особистих даних); створення фільтра за датою на сторінці замовлень; перегляд взаєморозрахунків і накладних (створення такої сторінки, полів, функціоналу, яка бере дані з бази після поновлення з 1С); переглянути мої знижки і завантажити прайс-листи: створення такої сторінки, полів функціоналу, форми відправки; надіслати рекламацію до замовлення: створення такої сторінки, полів, функціоналу, форми відправки.

- Розробка статусу наявності товарів на веб-сайті (п. 3.3 додаткової угоди).

- Додати мобільну версію сайту (п. 3.4 додаткової угоди).

Пунктом 4 додаткової угоди встановлено, що загальний час виконання пунктів 2.1, 2.2, 2.3, 2.4 - 120 годин, що складає 18 робочих днів з боку виконавця. Загальний час виконання пунктів 3.1, 3.2, 3.3, 3.4 - 120 додаткових годин, що складає 18 додаткових робочих днів з боку виконавця.

Згідно з п. 5 додаткової угоди вартість пунктів 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, складає 78000,00 грн. Пункти 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, були сплачені замовником згідно договору № 02/11 від 02.11.2017 р. у повному обсязі.

Відповідно до п. 6 додаткової угоди замовник сплачує виконавцю аванс у розмірі 50%, а саме 39000,00 грн. Решту суми - 50%, 39000,00 грн. виконавець сплачує замовнику після підписання акта виконаних робіт по всіх пунктах - 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5.

На виконання умов п. 6 додаткової угоди № 1 до договору № 02/11 від 02.11.2017 р. позивач сплатив відповідачу 39000,00 грн. авансу, що підтверджується платіжним дорученням № 2234 від 13.02.2019 р.

Загалом позивачем сплачено відповідачу 151000,00 грн. авансу.

Однак, відповідачем у встановлений п. 4 додаткової угоди № 1 від 08.02.2019 р. строк взятих на себе зобов`язань, передбачених п.п. 2.1, 2.2, 2.3, 2.4 та п. 3.1, 3.2, 3.3, 3.4 вказаної додаткової угоди, виконано не було.

Частиною 1 ст. 846 Цивільного кодексу України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до ч. 2 ст. 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Згідно з п. 7.3 договору кожна із сторін має право розірвати цей договір в односторонньому порядку, попередньо письмово повідомити про це другу сторону за 30 днів.

ТОВ Роллотекс звернулось до ФОП Босенко Наталії Олександрівни з претензією № 19 від 10.06.2019 р., в якій ТОВ Роллотекс , посилаючись на п. 7.3 договору, ст. 615 та ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України, повідомило відповідача про відмову від його послуг в односторонньому порядку у зв`язку із істотним порушенням ним строку виконання зобов`язання за даним договором та вимагав повернення сплачених коштів. При цьому, позивач зазначив, що загальний розмір заборгованості, що підлягає сплаті, становить 211800,00 грн., з яких 151000,00 грн. (сплачено за договором та додатковою угодою № 1 від 08.02.2019 р.) та 60800,00 грн. (пеня за прострочення виконання зобов`язання), які вимагав перерахувати на його рахунок протягом семи днів, з моменту отримання даної вимоги.

Направлення вказаної претензії на адресу відповідача підтверджується копією накладної відділення поштового зв`язку № 0315066243606 від 10.06.2019 р. та копією опису вкладення до листа від 10.06.2019 р.

Як вбачається з роздруківки з сайту http://ukrposhta.ua, за наслідком відстеження у пошуковій системі, відправлення за номером № 0315066243606 вручено 14.06.2019 р.

Однак, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 654 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 4 ст. 849 ЦК України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Як вже зазначалося, пунктом 7.3 договору встановлено, що кожна із сторін має право розірвати цей договір в односторонньому порядку, попередньо письмово повідомити про це другу сторону за 30 днів.

Таким чином, пунктом 7.3 договору сторони погодили, що договір № 02/11 про надання послуг з розробки веб-сайту "decosun.com.ua" від 02.11.2017 р. може бути розірваний у повному обсязі в результаті односторонньої відмови від нього за умови попереднього письмового повідомлення про це іншої сторони за 30 днів.

Отже, оскільки відповідач 14.06.2019 р. отримав претензію, в якій позивач повідомив його про відмову від послуг в односторонньому порядку, то укладений між позивачем та відповідачем договір № 02/11 про надання послуг з розробки веб-сайту "decosun.com.ua" від 02.11.2017 р. є розірваним з 15.07.2019 р.

Згідно з ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Таким чином, правова підстава, на якій позивачем було перераховано відповідачу передоплату у сумі 151000,00 грн., відпала.

При цьому, відповідачем не виконано повного комплексу робіт, визначених договором та додатком до договору.

Надані відповідачем електронні листи, на підтвердження виконання ним погоджених сторонами робіт із розробки та розміщення веб-сайту, не підтверджують надання позивачу кінцевого матеріалізованого результату, а саме функціонуючого веб-сайту "decosun.com.ua".

Згідно з ст. 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Відповідачем в підтвердження виконання ним погоджених сторонами робіт надано акт-претензію, підписану директором позивача, проте, вказаний акт-претензія підтверджує той факт, що відповідачем не закінчені роботи по створенню веб-сайта, після чого у березні 2018 р. ТОВ Роллотекс прийняло рішення змінити дизайн веб-сайту, а вже наприкінці 2018 р. відповідачем затверджено макети сайту за дизайнами позивача.

Крім того, в підтвердження виконання ФОП Босенко Н.О. робіт відповідачем надано заяву свідка від 06.09.2019 р. Босенка Ярослава Сергійовича , підпис якого посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рубльовою К.О., відповідно до якої свідок повідомляє, що відповідачем було розпочато проведення робіт з розробки веб-сайту та за результатом першого етапу розробки веб-сайту на електронну адресу директора позивача було направлено звіт. Надалі з директором позивача погоджувались технічні моменти з розробки веб-сайту, в тому числі пропозиції по дизайну логотипу та бажана структура веб-сайту та подальший план робіт. 27.12.2017 р. на електронну адресу директора позивача було надіслано електронний лист, в якому повідомлялося про готовність веб-сайту. Розроблений веб-сайт був розміщений на серверах позивача та знаходився на них до березня 2018 р. В подальшому, керівництво позивача вирішило змінити дизайн веб-сайту. На електронну адресу позивача надсилались проміжні результати розробки нового дизайну веб-сайту, а представниками позивача надсилались побажання, на базі яких виконувались роботи по дизайну. Позивачу було повідомлено дату здачі нового веб-сайту - 28.06.2019 р. Також свідок повідомляє, що 24.06.2019 р. між сторонами було погоджено повернення відповідачем отриманої предоплати за останній етап робіт.

При цьому, пунктом 3.3 договору встановлено, що в ході виконання даного договору виконавець надає замовнику варіанти оформлення сайту (макети дизайну), які можуть змінюватись до 3-х разів, у відповідності з зауваженнями або побажаннями замовника.

Таким чином, вказаним пунктом договору передбачено право позивача змінювати макети дизайну, а тому вказаною заявою свідка не спростовано факту неналежного виконання відповідачем зобов`язання за договором.

Отже, надані відповідачем докази також не підтверджують виконання ФОП Босенко Н.О. повного комплексу робіт, які були б направлені на досягнення обумовленого договором результату, яким є створення та розміщення відповідачем в мережі інтернет веб-сайту "decosun.com.ua".

Незважаючи на те, що відповідачем виконувались роботи з розробки веб-сайту, проте за наслідками їх виконання кінцевого результату досягнуто відповідачем так і не було, а отже має місце невиконання відповідачем своїх зобов`язань зі створення веб-сайту під ключ .

Відтак, позивач так і не отримав кінцевого матеріалізованого результату, а саме функціонуючого веб-сайту "decosun.com.ua", за виготовлення якого і було сплачено відповідачу 151000,00 грн. авансу.

Акти про надання позивачу послуг відповідачем складено не було, незважаючи на те, що такий обов`язок згідно п. 5.1.3 договору покладено саме на відповідача. Такі акти позивачу не передавалися і відповідно сторонами не підписувалися.

Відтак, підстави для утримання відповідачем сплаченого позивачем авансу у загальній сумі 151000,00 грн. за розробку та розміщення в мережі інтернет веб-сайту, відсутні.

Відповідно до частини 2 статті 570 ЦК України якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона є авансом. Однак, з припиненням дії договору підряду така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатньої правової підстави.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відтак, зазначена норма застосовується за наявності сукупності таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав; або коли така підстава згодом відпала. Випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін відповідно до закону чи умов договору належить до таких підстав.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 15.02.2019 р. у справі № 910/21154/17.

Отже, позивач як замовник скористався власним безумовним правом, передбаченим частиною 4 статті 849 ЦК України, п. 7.3 договору щодо розірвання договору № 02/11 про надання послуг з розробки веб-сайту "decosun.com.ua" від 02.11.2017 р. в односторонньому порядку, а до суду звернувся з позовною вимогою про стягнення передоплати як безпідставно набутих грошових коштів.

Враховуючи те, що грошові кошти у сумі 151000,00 грн., які на даний час знаходяться у відповідача без правових підстав, відповідач позивачу на час прийняття рішення не повернув, то позовна вимога про стягнення з відповідача 151000,00 грн. безпідставно набутих грошових коштів підлягає задоволенню.

Також, позивач посилаючись на невиконання відповідачем грошового зобов`язання із повернення безпідставно отриманих коштів у сумі 151000,00 грн. просить суд стягнути з відповідача 347,51 грн. 3% річних, нарахованих за період з 22.06.2019 р. по 18.07.2019 р.

Заперечуючи проти стягнення 3% річних, відповідач зазначав, що до спірних правовідносин не застосовується ст. 625 Цивільного кодексу України, а тому нарахування 3% річних від простроченої суми за договором є безпідставним.

Згідно з ч. 2 ст. 1214 ЦК України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання , на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, вказаною статтею передбачена можливість стягнення 3% річних за прострочення саме грошового зобов`язання.

Як було встановлено судом, укладений між сторонами договір розірвано з 15.07.2019 р., відтак у відповідача виникло грошове зобов`язання на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Дія статті 625 ЦК України поширюється на всі види грошових зобов`язань незалежно від підстави їх виникнення, у тому числі й на позадоговірне грошове зобов`язання, що виникло відповідно до статті 1212 ЦК України, а тому в разі прострочення виконання зобов`язання щодо повернення безпідставно збережених грошей нараховуються "інфляційні втрати" та три проценти річних від простроченої суми згідно з частиною другою статті 625 ЦК України.

При цьому зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 ЦК України, а отже, грошове зобов`язання може виникати між сторонами не лише з договірних відносин, а й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема й факту неповернення безпідставно одержаних чи збережених коштів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 р. у справі № 910/10156/17, а також у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.03.2019 р. у справі № 904/8223/16.

Отже, доводи відповідача про те, що до вказаних правовідносин не застосовуються приписи ч. 2 статті 625 ЦК України, не беруться судом до уваги, оскільки, відповідачем порушено позадоговірне грошове зобов`язання, що виникло на підставі статті 1212 ЦК України.

Позивач просить стягнути 347,51 грн. 3% річних, нараховани за період з 22.06.2019 р. 18.07.2019 р.

Проте, у відповідача на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України виникло грошове зобов`язання після розірвання договору, тобто з 15.07.2019 р.

Отже, відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 49,64 грн. 3% річних, нарахованих на 151000,00 грн., які знаходяться у відповідача без правових підстав, за період з 15.07.2019 р. по 18.07.2019 р. (в межах заявлених позовних вимог).

Також, позивач просить стягнути з відповідача 104500,00 грн. пені, нарахованої з моменту прострочення відповідачем виконання зобов`язання по виконанню робіт за договором до моменту розірвання договору (110 днів).

Відповідач, заперечуючи проти стягнення пені зазначав, що договором не передбачено забезпечення виконання відповідачем зобов`язання з повернення грошових коштів пенею.

Відповідно до абз. 2 п. 6 додаткової угоди у разі, якщо хоч один з пунктів - 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4 не буде виконано протягом 18 + 15 = 33 (разом тридцять три) робочих днів з моменту передоплати 50%, 39000,00 грн. - виконавець сплачує 0,5% від загальної суми договору № 02/11 від 02.11.2017 р. та суми додаткової угоди № 1 до договору № 02/11 від 28.01.2019 р. - 112000,00 грн. + 78000,00 грн. = 190000,00 грн. за кожен день прострочки.

Згідно наданих представником позивача усних пояснень, у п. 6 додаткової угоди № 1 від 08.02.2019 р. до договору № 02/11 від 02.11.2017 р. замість угоди №1 до договору № 02/11 від 08.02.2019 р. сторонами було помилково зазначено іншу дату додаткової угоди - 28.01.2019 р.

Отже, пунктом 6 додаткової угоди сторони погодили відповідальність за невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань та відповідно позивач і просить стягнути пеню за невиконання підрядних робіт, а не за прострочку виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

В силу частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Факт неналежного виконання відповідачем взятого на себе зобов`язання за договором № 02/11 від 02.11.2017 р. судом встановлено.

Позивач просить стягнути з відповідача 104500,00 грн. пені, нарахованої за 110 днів, а саме з моменту прострочення виконання зобов`язання до моменту розірвання договору.

В судовому засіданні представником позивача надано усні пояснення стосовного того, що розрахунок пені здійснено за період з 07.03.2019 р. по 14.07.2019 р.

Однак, за визначений позивачем період нарахування пені кількість днів прострочення становила 129 днів, що становить більший період від вказаного позивачем у позові.

Як вже зазначалось, пунктом 4 додаткової угоди сторони погодили, що загальний строк виконання пунктів 2.1, 2.2, 2.4, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4 складає 18 робочих днів, а право на нарахування пені за невиконання хоча б 1-го із вказаних пунктів протягом 33 робочих днів з моменту предоплати у сумі 39000,00 грн. сторони погодили у пункті 6 додаткової угоди.

Позивачем невірно визначено початок періоду нарахування пені.

Оскільки предоплата у сумі 39000,00 грн. здійснена позивачем 13.02.2019 р., то прострочення виконання зобов`язання виникло за спливом 18-ти робочих днів, тобто 13.03.2019 р.

Отже, нарахування пені має здійснюватись за період з 13.03.2019 р. по 14.07.2019 р., кількість днів прострочення в якому - 123 днів, що становить більший період від заявленого позивачем. При цьому, сторонами погоджено нарахування пені у розмірі 0,5% від загальної суми договору та додаткової угоди 190000,00 грн., що становить 950,00 грн., за кожний день прострочки.

Враховуючи викладене, пеня у сумі 950,00 грн. нарахована за 110 днів (з межах заявлених позовних вимог) становить 104500,00 грн.

Разом з тим, відповідач просив суд зменшити розмір неустойки (пені) на 70%.

Пунктом 1 статті 233 Господарського Кодексу закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому, повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 статті 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому, відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

Таким чином, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.05.2018 р. у справі № 917/1068/17 та у постанові від 15.05.2018 р. у справі 905/2009/17.

Враховуючи, що відповідач приступив до виконання робіт із розробки та створення веб-сайту, витратив на це певний час, а також те, що сума нарахованої позивачем пені становить майже 70% від суми безпідставно набутих коштів, суд, оцінивши всі доводи сторін у даній справі, дійшов висновку щодо зменшення стягуваної суми пені на підставі вищевказаних ст. 551 Цивільного кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України на 30%, а саме до 73150,00 грн.

З огляду на викладене, вимога позивач про стягнення з відповідача 104500,00 грн. пені підлягає частковому задоволенню у сумі 73150,00 грн.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 50000,00 грн. судових витрат, понесених на правову допомогу адвоката.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини 3 вказаної статті встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження судових витрат позивачем надано договір № 770-СІ про надання професійної правничої допомоги від 03.06.2019 р., укладений між Адвокатським об`єднанням Прагнум та Товариством з обмеженою відповідальністю Роллотекс (клієнт), заявку № 5-СІ від 03.06.2019 р., акт № 5-СІ від 15.07.2019 р. на надання професійної правничої допомоги на підставі договору від 03.06.2019 р. № 770-СІ, банківську виписку по рахунку АО Прагнум , з якої вбачається, що 06.06.2019 р. адвокатському об`єднанню сплачено позивачем 50000,00 грн. гонорару згідно заявки 5-СІ, ордер серії КВ № 776775 від 18.07.2019 р., виданий Адвокатським об`єднанням Прагнум на підставі договору про надання правової допомоги № 770-СІ від 03.06.2019 р. на надання правової допомоги, зокрема, у господарському суду Київської області адвокатом Жуковим Дмитром Олександровичем, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії РН № 1244 від 17.06.2017 р.

Згідно з п. 7.1 договору № 770-СІ про надання професійної правничої допомоги від 03.06.2019 р. гонорар Прагнум узгоджується до надання Професійної правничої допомоги та є однією з істотних умов Заявки клієнта.

Відповідно до п. 2.2 заявки № 5-СІ від 03.06.2019 р. клієнт зобов`язується сплатити АО Прагнум аванс у розмірі 50000,00 грн. протягом 3 днів з моменту підписання цієї заявки.

Частиною 4 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідач клопотав про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу до 25000,00 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається зі складеного сторонами акта № 5-СІ від 15.07.2019 р. на надання професійної правничої допомоги на підставі договору від 03.06.2019 р. № 770-СІ, за період з 03.06.2019 р. по 15.07.2019 р. клієнт прийняв етапи наданих Адвокатським об`єднанням Прагнум послуг, зокрема, щодо підготовки позовної заяви до суду, збір та оформлення всіх потрібних додатків, копій позову та додатків до нього для інших учасників, формування готового пакету документів для подання позовної заяви. За виконання даного етапу встановлено гонорар у сумі 16200,00 грн.

Однак, при виконанні зазначеного етапу адвокатським об`єднанням допущено помилки, з огляду на що, ухвалою господарського суду від 24.07.2019 р. позовна заява була залишена судом без руху.

Також, у вказаному акті адвокатським об`єднанням зазначено, що 06.06.2019 р. ним було здійснено збір та аналіз доказів щодо спору та формування доказової бази з метою підготовки відзиву на позовну заяву та інше, за що було передбачено гонорар у сумі 8100,00 грн., тоді як адвокат у даній справі представляв інтереси позивача.

Крім того, при складанні адвокатом позовної заяви у п. 1.5 невірно викладено обставини справи. При цьому, у судовому засіданні представник позивача погодився з вказаним недоліком.

Разом з тим, пунктом 1.1 заявки № 5-СІ від 03.06.2019 р. передбачено супровід судового спору з ФОП Босенко Н.О. в господарському суді м. Києва про стягнення передплати та пені за договором № 02/11 від 02.11.2017 р. незалежно від кількості судових засідань та тривалості часу.

Однак, супровід судового спору у даній справі здійснювався у господарському суді Київської області. Отже, Адвокатським об`єднанням Прагнум було помилково вказано у заявці № 5-СІ від 03.06.2019 р., що супровід судового спору здійснюється у господарському суді м. Києва.

Таким чином, суд з урахуванням критерію розумності розміру таких витрат, виходячи з конкретних обставин справи, та враховуючи допущення помилок при оформленні позовних матеріалів, вважає такий розмір витрат на правничу допомогу неспівмірним з обсягом наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги, а відтак, значно завищеним.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 30000,00 грн.

Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Таким чином, судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України покладається судом на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Босенко Наталії Олександрівни ( АДРЕСА_1 , ідент. код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Роллотекс" (03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, буд. 86-Д, код 37250794) 151000,00 грн. (сто п`ятдесят одну тисячу грн. 00 коп.) безпідставно набутих коштів, 49,64 грн. (сорок дев`ять грн. 64 коп.) 3% річних, 73150,00 грн. (сімдесят три тисячі сто п`ятдесят грн. 00 коп.) пені, 30000,00 грн. (тридцять тисяч грн. 00 коп.) витрат на правничу допомогу та 3362,99 грн. (три тисячі триста шістдесят дві грн. 99 коп.) судового збору.

2. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України .

У той же час згідно пункту 17.5 Перехідних Положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено 13.12.2019 р.

Суддя О.О. Рябцева