Рішення

від 05.12.2019 по справі 914/1799/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2019 справа № 914/1799/19

За позовом: Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: Приватного малого підприємства Гал Тор , м. Львів

про повернення об`єкту оренди шляхом виселення та стягнення заборгованості 26 596,78грн

Суддя Коссак С.М.

за участі секретаря судового засідання Дубенюк Н.А.

Представники:

від позивача: Мартиняк Р.М.

від відповідача: не з`явився.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до Приватного малого підприємства Гал Тор про повернення об`єкту оренди шляхом виселення з нежитлового приміщення та стягнення орендної плати за користування об`єктом оренди в сумі 26 596,78 грн., з яких 22 828,74 грн. заборгованість з орендної плати та 3 768, 04 грн. неустойка за несвоєчасне повернення нежитлового приміщення.

Ухвалою суду від 09.09.2019 позов залишено без руху, позивачу встановлено строк для виправлення виявлених недоліків.

19.09.2019 до суду надійшли заява (клопотання) про усунення недоліків позовної заяви.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Зважаючи на характер спірних правовідносин та предмет доказування, справа підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 23.09.19р. позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Підготовче засідання призначtено на 17.10.19р. о 11-00 год. в приміщенні господарського суду Львівської області, за адресою: 79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128 (другий поверх). Рух справи відображено в ухвалах суду.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 14.11.19р. у справі №914/1799/19 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 05.12.2019р.

У судове засідання 05.12.19р. з`явився позивач, позовні вимоги підтримав, відповідач не з`явився, подав клопотання про слухання справи за його відсутності (вх.№50609/19 від 03.12.19р.), що судом враховане.

Відповідачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи письмових доказів (вх.№50610/19 від 03.12.19р.). Заслухавши думку позивача, суд долучив ці докази до справи враховуючи приписи ст.80 ГПК України, відповідно до якої копії доказів, що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази, крім випадку, якщо такі докази, зокрема є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним (ч.9). Відповідачем надано суду платіжні доручення на 31 арк., які свідчать про факт оплати орендної плати за договором оренди, які відображенні у наданому позивачем Акті звірки і йому відомі, про що позивач не заперечив. Крім цього, відповідач пов`язує неможливість своєчасного їх подання хворобою, що підтверджується листком непрацездатності за період з 14.11.19р. по 19..11.19р.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Позиція учасників справи.

Аргументи позивача.

Позиція позивача викладена у позовній заяві, у клопотанні (вх.№38597/19 від 19.09.2019р.), наданих на виконання ухвали про залишення позову без руху від 09.09.2019р.

Між Управлінням комунального майна Департаменту економічної політики та ресурсів Львівської міської ради (орендодавець), правонаступником якого є Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, та ПМП «Гал Тор» 18.10.1999р. укладено договір оренди нежитлових приміщень за №4506 (далі -Договір).

Рішенням господарського суду Львівської області від 19.04.2017 року у справі № 914/1084/16, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.09.2017 у цій справі та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.02.18р. у справі №914/1084/16 встановлено, що договір оренди №4506 між сторонами неодноразово було продовжено на той самий строк і на тих самих умовах, востаннє до 08.07.2019 року.

Відповідно до ст.26 цього Закону України Про оренду державного та комунального майна договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором (ст.17 цього ж Закону). Повідомлення про припинення договору надіслано відповідачу 10.07.2019 року, що стверджується відбитком штемпеля почтових відправлень на списку згрупованих рекомендованих відправлень від 10.07.2019 року.

Оскільки договір оренди припинив свою дію, орендар (відповідач) зобов`язаний його повернути, починаючи з 09.07.2019р. Станом на 31.07.2019р. нежитлове приміщення не повернуто, відтак виникло право на неустойку в порядку ст.785 ЦК України у розмірі 3 768,04грн.

Крім цього, у орендаря виникла заборгованість зі сплати орендної плати і згідно наданої довідки про заборгованість станом на 08.07.2019 року (припинення договору оренди) становить 22 828,74 грн.

Позивач просить повернути об`єкт оренди шляхом виселення з нежитлового приміщення, стягнути неустойку в порядку ст.785 ЦК України у розмірі 3 768,04грн. та заборгованість зі сплати орендної плати у розмірі 22 828,74 грн.

Аргументи відповідача.

Позиція відповідача висловлена у відзиві на позов (вх.№42504/19 від 15.10.19р.) та доданих до справи доказах.

Відповідач заперечує факт виникнення заборгованості зі сплати орендної плати за спірний період, зазначає про неправильність її нарахування та не відповідність наданих первинних документів Акту звірки, що одноособово підписаний як позивачем, так і відповідачем. При цьому наголошує на необґрунтованість існування заборгованості на початок спірного періоду з посиланням на позицію, зазначену у постанові Львівського апеляційного господарського суду від 28.09.2017 та постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.02.2018 у справі №914/1084/16, у яких зазначено про факт існування переплати орендної плати станом на 01.04.2016р. у розмірі 171, 63грн.

Заперечує факт припинення договору оренди, вважає що він почав діяти з 18 жовтня 1999 року по 18 жовтня 2019 року, тобто з моменту підписання. Відтак з 19.10.2019р. по 18.11.2019р. позивач повинен був висловити свою позицію щодо припинення договору оренди. Вважає, що договір діє, а тому заперечує існування неустойки за несвоєчасне повернення орендованого майна.

Просить у позові відмовити.

Обставини, встановлені судом.

18.10.1999р. між Управлінням комунального майна Департаменту економічної політики та ресурсів Львівської міської ради (орендодавець), правонаступником якого є Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, та ПМП «Гал Тор» укладено договір оренди нежитлових приміщень за №4506 (далі -Договір), відповідно до якого орендодавець на підставі витягу з протоколу №5 засідання конкурсної комісії з питань розподілу нежитлових приміщень від 01.07.1999р.; експертної оцінки від 04.08.1999р. виготовленої ДП "Бюро Львів"; договорів на техобслуговування засобів комп`ютерної техніки від 24.09.1999р. та від 30.09.1999р. здав, а орендар прийняв в оренду з 08.07.1999р. до 08.07.2004р. терміном на п`ять років у користування нежитлові приміщення за адресою: м.Львів, вул. Лобачевського, 23

Відповідно до п. 3 Договору розрахунок орендної плати здійснюється у відповідності до постанов Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995р. та №699 від 18.05.1998р. Орендна плата за місяць (опл.міс) становить 205,32 грн. + ПДВ з 01.08.1999р.

Згідно п. 5 Договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. За орендоване приміщення орендар повинен щомісяця до 10 числа сплатити орендну плату за попередній місяць.

Орендар зобов`язаний своєчасно та у повному обсязі вносити орендну плату з урахуванням її індексації і ПДВ; при припиненні або розірванні договору повернути орендодавцю протягом 15-ти днів звільнений об`єкт оренди по акту прийому-передачі нежитлових приміщень ЖЕКу в належному санітарно-технічному стані, обумовленому договором оренди (п.п. 15.1, 15.6 Договору).

Договір укладено терміном до 08.07.2004 року включно, однак договір неодноразово пролонговувався на той самий термін і на тих самих умовах, востаннє до 08.07.2019 року, що підтверджується позивачем, матеріалами справи та встановлено у постанові Львівського апеляційного господарського суду від 27 вересня 2017 року у справі 914/1084/16 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22 лютого 2018 року у справі №914/1084/16, якою судове рішення апеляційної інстанції залишено в силі.

Отже, договір оренди неодноразово пролонговувався на той самий термін і на тих самих умовах, востаннє до 08.07.2019р. Відтак з 09.07.2019 року договір припинив свою дію.

Відповідно до п. 15.6. Договору, орендар зобов`язаний при припиненні договору повернути орендодавцю протягом 15-днів звільнений об`єкт оренди по акту приймання-передачі нежитлових приміщень в належному санітарно - технічному стані, обумовлену договором оренди.

Повідомлення про припинення договору надіслано відповідачу 10.07.2019 року, що стверджується відбитком штемпеля почтових відправлень на списку згрупованих рекомендованих відправлень від 10.07.2019 року. Ця обставина відповідачем не спростована належними доказами.

Норми права та мотиви суду.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ст. 627, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно приписів частини 3 статті 283 ГК України, об`єктом оренди, зокрема, можуть бути нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

За приписами ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення ч.2 цієї статті).

Відповідно до приписів частини 2 ст.795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Згідно зі статтями 525 та 526 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

В силу положень статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 759 ЦК України, передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно приписів частини першої статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Приписами статті 286 ГК України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

У ст.17 Закону України Про оренду державного та комунального майна зазначено, термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п`ять років, якщо орендар не пропонує менший термін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов`язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Відповідно до ст.26 цього ж Закону договір оренди припиняється в разі, зокрема закінчення строку, на який його було укладено.

У разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди (ст.26 Закону).

Щодо припинення договору та повернення об`єкта оренди шляхом виселення.

18.10.1999р. між Управлінням комунального майна Департаменту економічної політики та ресурсів Львівської міської ради (орендодавець), правонаступником якого є Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, та ПМП «Гал Тор» укладено договір оренди нежитлових приміщень за №4506 (далі -Договір), відповідно до якого орендодавець на підставі витягу з протоколу №5 засідання конкурсної комісії з питань розподілу нежитлових приміщень від 01.07.1999р.; експертної оцінки від 04.08.1999р. виготовленої ДП "Бюро Львів"; договорів на техобслуговування засобів комп`ютерної техніки від 24.09.1999р. та від 30.09.1999р. здав, а орендар прийняв в оренду з 08.07.1999р. до 08.07.2004р. терміном на п`ять років у користування нежитлові приміщення за адресою: м.Львів, вул. Лобачевського, 23

Справа неодноразово була предметом судових розглядів. Зокрема, як зазначено вище, Договір укладено терміном до 08.07.2004 року включно, однак договір неодноразово пролонговувався на той самий термін і на тих самих умовах, востаннє до 08.07.2019 року, що підтверджується наявними доказами. Зокрема ця обставина встановлена у постанові Львівського апеляційного господарського суду від 28.09.2017 року у справі №914/1084/16 між цими ж сторонами, що залишена без змін постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22 лютого 2018 року, що спірний договір укладено терміном до 08.07.2004 року включно, однак договір неодноразово пролонговувався на той самий термін і на тих самих умовах, востаннє до 08.07.2019 року, що підтверджується сторонами.

А тому доводи відповідача у цій частині, що договір припинив свою дію 18 жовтня 2019 року, а саме з моменту підписання судом відхиляються.

Згідно зі ст.17 Закону України Про оренду державного та комунального майна термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п`ять років, якщо орендар не пропонує менший термін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ст.26 цього ж Закону договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Повідомлення про припинення договору надіслано відповідачу 10.07.2019 року, що стверджується відбитком штемпеля почтових відправлень на списку згрупованих рекомендованих відправлень від 10.07.2019 року. Ця обставина відповідачем не спростована належними доказами.

Таким чином, позивач належним чином виконав вимоги закону щодо своєчасного повідомлення відповідача про припинення договору оренди.

При цьому суд звертає увагу на правову позицію, висловлену у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09 липня 2019 року у справі №906/745/18 , що істотне значення у даному випадку має факт направлення такого повідомлення в межах місячного строку після закінчення терміну дії договору, а також зміст самого повідомлення, оскільки воно обов`язково повинно бути спрямоване на припинення або зміну умов договору оренди, як відповідно форма вираження волевиявлення орендодавця. В свою чергу, чинне законодавство не містить заборони на повідомлення орендодавцем орендаря про закінчення договірних відносин після визначеного строку дії договору ще під час його дії. Відтак, якщо на дату закінчення строку дії договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

А тому доводи відповідача щодо порушення позивачем процедури пролонгації договору оренди відхиляються.

Суд доходить висновку, що чинне законодавство про оренду не пов`язує факт можливого припинення договору з обов`язку орендодавця перевіряти факт отримання такого повідомлення орендарем чи своєчасність надходження кореспонденції на адресу орендаря. З цього приводу суд також застосовує правову позицію, зазначену у постанові судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 3-266гс16 , що норми Закону не містять вказівки про необхідність саме отримання такого повідомлення орендарем в строк до трьох місяців, а також про зобов`язання власника перевіряти вчасність надходження кореспонденції до адресата, а зазначається лише про обов`язок власника здійснити письмове попередження орендаря, що і було ним (власником) зроблено.

Відтак вимога позивача про повернення об`єкта оренди шляхом виселення з нежитлового приміщення за адресою м. Львів, вул. Любачевського, 23 підлягає задоволенню.

Щодо стягнення неустойки.

Позивач нараховує неустойку за період з 09.07.2019 року по 31.07.2019 рік, що складає 3 768, 04 грн.

З цього приводу суд зазначає таке.

Судом встановлено, що договір припинив свою дію 08.07.2019 року. Відповідно до п. 15.6. Договору, орендар зобов`язаний при припиненні договору повернути орендодавцю протягом 15-днів звільнений об`єкт оренди по акту приймання-передачі нежитлових приміщень в належному санітарно - технічному стані, обумовлену договором оренди.

Повідомлення про припинення договору надіслано відповідачу 10.07.2019 року, що стверджується відбитком штемпеля почтових відправлень на списку згрупованих рекомендованих відправлень від 10.07.2019 року. Ця обставина відповідачем не спростована належними доказами.

Відтак, враховуючи приписи чинного законодавства та встановлені обставини, зважаючи на умови договору оренди (п.15.6.) згідно яких орендарю дається 15 днів для звільнення приміщення та надання його за актом приймання-передачі позивачу, момент припинення договору з 09.07.2019 року, відповідач повинен був звільнити приміщення з 25.07.2019 року (24.07.2019р. останній день передачі майна). Відтак неустойка повинна нараховуватися за 7 днів починаючи з 25.07.2019 року по зазначений позивачем період - 31.07.2019 року.

Розмір орендної плати з врахуванням інфляції за 1 день складає 85,1 грн. (2554,67 грн. за місяць : 30 днів = 85,1грн.) х2 (подвійна неустойка) = 170,3грн. х 7 днів = 1192,10грн.

Отже, стягненню підлягає 1 192,10 грн неустойки за несвоєчасне повернення орендованого майна. У стягненні неустойки в розмірі 2 575,94 грн. слід відмовити.

Щодо стягнення орендної плати.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 22 828,74 грн. заборгованості з орендної плати, що виникла за період з 01.03.2016 року по 08.07.2019 року.

Згідно наданої довідки про заборгованість, станом на 01.03.2016 року вона становить 1784,36грн. (заборгованість на кінець місяця по оренді). Станом на 08.07.2019 року (припинення договору оренди) - 22 828,74 грн.

З наданих позивачем копії Акту звірки взаємних розрахунків станом на 09.09.2019 року, підписаного одноособово позивачем та копії рахунків по сплаті орендної плати слідує наступне.

Так, станом на 01.03.2016 року позивачем зазначено сальдо, що складає 35 393,01 грн. Станом на 23.03.16 остатки складають - 46 185,77 грн. Надання послуг 22.03.16р. вказано суму 23 092,88 грн. Перший платіж відповідачем, що підтверджується як самим актом звірки позивача, так і банківськими виписками, проведено 23.05.2016 року у розмірі 16 081,25 грн., з суми якої 15 931,30грн. зараховану орендну плату і 149,95 пеню. Однак у довідці про заборгованість вона не значиться.

Позивачем не доведено істинність походження існуючої заборгованості, її відповідність наданій довідці про заборгованість та первинним документах про оплату та акту звірки. При цьому судом досліджено матеріали справи та судові рішення у справі 914/1084/16.

Так, рішенням Господарського суду Львівської області від 19.04.2017 року у справі №914/1084/16 (справа на новому розгляді) у задоволенні позову позивачу відмовлено частково. Припинено провадження в частині стягнення з ПМП "Гал Тор" 12 300,15 грн. заборгованості з орендної плати, а в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.09.2017 рішення Господарського суду Львівської області від 19.04.2017 скасовано в частині припинення провадження у справі щодо стягнення з ПМП "Гал Тор" 12 300,15 грн заборгованості з орендної плати, у цій частині прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову про стягнення з ПМП "Гал Тор" 12 300,15 грн заборгованості з орендної плати відмовлено. У решті рішення суду залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22 лютого 2018 року у справі №914/1084/16 касаційну скаргу управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради залишено без задоволення, судове рішення апеляційної інстанції залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22 лютого 2018 року у справі №914/1084/16 зазначено, що підставою позову є невиконання орендарем своїх зобов`язань за договором оренди щодо своєчасної сплати орендної плати. На підтвердження своїх вимог Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради надано довідку від 11.04.2016 № 4-2302-412, відповідно до якої станом на 05.04.2016 у відповідача є заборгованість за договором від 18.10.1999 № 4506 у розмірі 12 300,15 грн, яка виникла за період з 01.06.2015 по 29.02.2016.

Відповідачем, у свою чергу, на підтвердження доводів про відсутність боргу з орендної плати надано банківські реєстри сплати орендних платежів і таблиці сплати орендної плати за роками з 08.10.1999 по 29.02.2016. При цьому відповідно до розрахунку від 24.07.2017 № 323 у відповідача за період з жовтня 1999 року по 01 жовтня 2015 року наявна переплата у розмірі 10 932,49 грн. На підтвердження зазначених у розрахунках сум сплаченої орендної плати відповідачем надано копії платіжних документів відповідно до яких станом на 01.04.2016 сума переплати з орендних платежів складає 171,63 грн (позов подано 20.04.2016).

Судами, на підставі наявних у матеріалах справи доказів, було встановлено наявність переплати орендних платежів на день подання позову.

З урахуванням зазначеного суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про недоведеність позивачем наявності у відповідача заборгованості з орендної плати та, навпаки, доведеність останнім переплати орендних платежів за попередні періоди, які могли бути зараховані позивачем у рахунок орендної плати на наступний період, враховуючи, що ці авансові платежі прийняті та не повернуті орендодавцем.

Встановлено, що станом на 01.04.2016р. у відповідача існує переплата орендної плати у розмірі 171,63грн., відповідно заборгованості станом на 01.03.2016р. у відповідача не має.

Оскільки станом на 01.04.2016 року переплата орендних платежів складає 171,63 грн., то надані позивачем розрахунки заборгованості не відповідають дійсності, довідка про заборгованість не відповідає розрахункам за актом звірки та банківськими виписками, зокрема, що сальдо за актом звірки складає 35 393,01грн. станом на 01.03.2019 року.

Позивачем не доведено, яким чином відповідно до підписаного ним Акту звірки, у п.21 зазначено, обороти за період позивача - 78 770,62 грн., відповідача - 84 731,76 грн., а сальдо - 29 431, 87 грн.

Перший платіж відповідачем, що підтверджується як самим актом звірки позивача, так і банківськими виписками, наданими відповідачем, проведено 23.05.2016 року у розмірі 16 081,25 грн., з суми якої 15 931,30грн. зараховану орендну плату і 149,95 грн пеню.

Відповідно на підставі зазначених доказів, за спірний період відповідачем сплачено 84 731,78 грн. Обороти за цей період, згідно Акту звірки, наданого позивачем складає 78 770,62 грн. Відповідно позивач зазначає сальдо станом на 09.09.2019 року складає 29 431,87 грн. з врахуванням існуючої заборгованості станом на 01.03.2019 рік у розмірі 35 393,01 грн.

Відтак, суд, враховуючи наведене вище, доходить висновку, що належними, допустимими та достатніми доказами позивач не довів існування заборгованості за спірний період, її розмір, відсутність переплати орендної плати, що при цьому могла бути зарахована позивачем у сплату орендних платежів за попередній період чи факт їх повернення, а тому у стягненні заборгованості у розмірі 22 828,74 грн. слід відмовити.

Відповідно до статей 73,74, 81 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст.13 ГПК України, згідно якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідач не спростував доводів позовної заяви повністю, а суд не виявив на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати.

Відповідно до вимогст.129 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зважаючи на зазначене, на відповідача покладається 2007,10 грн витрат на оплату судового збору.

Враховуючи наведене та керуючись статями 10, 12, 20, 73, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов`язати Приватне мале підприємство Гал Тор (79019, Львівська область, м. Львів, вул. Любачевського, буд.23, код ЄДРПОУ 13823111) повернути об`єкт оренди шляхом виселення з нежитлового приміщення загальною площею 179,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Любачевського, буд.23.

Стягувач: Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15, код ЄДРПОУ 25558625).

Боржник: Приватне мале підприємство Гал Тор (79019, Львівська область, м. Львів, вул. Любачевського, буд.23, код ЄДРПОУ 13823111).

3. Стягнути з Приватного малого підприємства «Гал Тор» (79019, Львівська область, м. Львів, вул. Любачевського, буд.23, код ЄДРПОУ 13823111) на користь Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15, код ЄДРПОУ 25558625) 1 192,10 грн неустойки.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Стягнути з Приватного малого підприємства «Гал Тор» (79019, Львівська область, м. Львів, вул. Любачевського, буд.23, код ЄДРПОУ 13823111) на користь Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15, код ЄДРПОУ 25558625) 2 007,10 грн судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Повний текст рішення складено 13.12.2019.

Суддя Коссак С.М.