Рішення

від 28.11.2019 по справі 923/835/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2019 року Справа № 923/835/19

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ", м. Черкаси, код ЄДРПОУ 36860996,

до Комунального закладу "Гімназія ім.Т.Г.Шевченка" Херсонської обласної ради, м. Херсон, код ЄДРПОУ 23130722,

про стягнення 108143,11 грн.

від позивача - не з`явився;

від відповідача - Шевченко О.В., довіреність № 1 від 01.03.19р.

У відповідності до ч.1 п.1 статті 222 Господарського процесуального кодексу України здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

30 вересня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ" звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом про стягнення з Комунального закладу "Гімназія ім. Т.Г.Шевченка" Херсонської обласної ради заборгованості у розмірі 156022,83 грн., з якої: 47879,72 грн. - основна заборгованість, 6994,37 грн. - пеня за невиконання грошового зобов`язання, 606,04 грн. - 3% річних, 138,85 грн. - інфляційні втрати, 100403,85 грн. - збитки за понадлімітне споживання природного газу.

Позовні вимоги обґрунтовано не виконанням відповідачем зобов`язань за договором постачання природного газу №С/449-17 від 22.12.2017, в частині проведення розрахунків за поставлений природний газ.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2019 визначено суддю по справі - Нікітенко С.В.

Ухвалою від 04 жовтня 2019 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи № 923/835/19 визначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням викликом сторін.

Цією ж ухвалою суд запропонував учасникам провадження у встановлені строки надіслати (надати) до суду: відповідачу - відзив на позовну заяву (одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) іншим учасникам справи копію відзиву та доданих до нього документів, а відповідні докази представити суду), належним чином завірені копії статутних та реєстраційних документів та позивачу відповідь на відзив.

У призначене судове засідання 12.11.019р. прибули повноважні представники сторін.

12 листопада 2019 року представник позивача у судовому засіданні надав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог. Вказана заява обґрунтована тим, що при здійсненні обрахунку суми позову було допущено помилку в частині стягнення збитків за понадлімітне споживання природного газу. Позивач просить суд прийняти до розгляду заяву про зменшення позовних вимог в частині стягнення збитків за понадлімітне споживання природного газу та зменшити в цій частині вимоги з 100403,85 грн. до 52524,13 грн., тобто на 47879,72 грн.

Дослідивши заяву позивача про зменшення позовних вимог, суд дійшов висновку, вказана заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, згідно приписів п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві

Одночасно відповідно до статті 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

За приписами статті 46 позивач вправі позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Позивач має право змінити предмет або підстави позову у справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Ухвалою від 04 жовтня 2019 року судом прийнято позовну заяву до розгляду та призначено перше засідання у справі на 12.11.2019р. Заява про зменшення позовних вимог заявлена позивачем у судовому засіданні 12.11.2019р.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

За приписами ч. 2 ст. 119 ГПК України унормовано, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16.12.1992).

За таких обставин, суд продовжує відповідачу строк для звернення з заявою про зменшення позовних вимог.

Розглянувши заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, судом встановлено, що вона відповідає вимогам чинного законодавства, не порушує чиї - не будь права та охоронювані законом інтереси, у зв`язку з чим приймається судом до розгляду.

За таких обставин, суд здійснює подальший розгляд справи з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог. Суд визначає ціну позову у розмірі 108143,11 грн.

Представник позивача у судовому засіданні 12.11.2019р. позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог підтримав у повному обсязі та просив задовольнити. з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, однак у судовому засіданні 12.11.2019р. надав у сні пояснення, в яких позовні вимоги не визнав, вважає їх безпідставними та не підтвердженими належними доказами.

У судовому засіданні 12.11.2019р. суд оголосив перерву до 28.11.2019р. Сторони у судовому засіданні 12.11.2019р. були повідомлені судом про дату, час та місце проведення наступного судового засідання.

27 листопада 2019 року на електрону адресу суду від позивача у справі надійшла заява пор розгляд справи без його участі. Аналогічна заява надійшла на електрону адресу суду 28.11.2019.

Суд звертає увагу, що вказані заяви позивача не містять електронного цифрового підпису, про що складно відповідну довідку.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про електронний документ та електронний документообіг» електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Стаття 6 Закону передбачає можливість використання електронного підпису, але не встановлено його обов`язковості.

За приписами ст. 7 вказаного Закону оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, в тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Що за своїм змістом відносить електронний підпис до обов`язкових реквізитів електронного документа.

Відповідно до п.1.5.6. Інструкції з діловодства в господарських судах України передбачено, що електронний лист є офіційним, якщо містить вкладення з текстом офіційного документа у вигляді файлу, скріпленого електронним цифровим підписом.

Згідно п.1.5.17. зазначеної Інструкції роз`яснено, що документи, отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв`язку, не належать до офіційних. У разі надсилання електронних документів без електронного цифрового підпису та факсограм необхідно надсилати також оригінал документа у паперовій формі.

Відповідно до приписів Закону України "Про електронні довірчі послуги", електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Отже, з надісланих на електронну адресу суду заяв щодо розгляду справи без участі представника позивача неможливо ідентифікувати підписувача та підтвердити цілісність вкладеного файлу.

З урахуванням викладеного, у суду відсутні правові підстави для розгляду станом на 28.11.2019 зазначених заяв, оскільки такі електронні документи не мають юридичної сили і статусу офіційного документа.

У призначене судове засідання 28.11.2019р. з`явився представник відповідача, представник позивача не з`явився.

Оскільки представник позивача у судовому засіданні 12.11.2019 належним чином був повідомлений про дату та час проведення наступного судового засідання, суд вважає за можливе з метою дотримання встановлених строків розгляду справи провести судове засідання без участі представника позивача.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Зважаючи на те, що представника відповідача прибув у судове засідання та надав усні пояснення по суті позовних вимог, а також приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Представник відповідача у судовому засіданні 28.11.2019р. позовні вимоги не визнав та у задоволенні позову просив відмовити, надавши усні пояснення.

У судовому засіданні 28.11.2019р. проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представнику відповідача орієнтований час складення повного рішення

Дослідивши матеріали справи, суд -

в с т а н о в и в :

Матеріали справи свідчать, що 22 грудня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ" (надалі - постачальник або позивач) і Херсонською загальноосвітньою школою-інтернатом 1-ІII ступенів ім. Т.Г. Шевченка Херсонської обласної ради (надалі - споживач або відповідач) був укладений Договір постачання природного газу № С/449-17 (надалі -договір), згідно умов якого постачальник зобов`язується поставити споживачу природний газ (надалі - газ) в 2018 році, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору (п. 1.1. договору).

Сторонами договору досягнуто згоди з істотних умов договору, визначено предмет договору, порядок постачання, прийняття та обліку газу, ціну, порядок проведення розрахунків за поставлений газ, строк дії договору та інші умови.

Доказів про відмову від договору чи його розірвання у визначеному законодавством порядку суду не надано.

Строк дії договору становить до 30.12.2018, але в будь - якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. (п. 9.1. договору).

В межах вказаного договору сторонами також були укладені наступні угоди:

- Додаткова угода №2 від 14.02.2018 про зміну обсягів постачання газу до 134006 м. 3 ;

- Додаткова угода №3 від 15.02.2018 про зміну ціни природного газу на 8400,00 грн. за 1 тис. куб. м., та податок на додану вартість 20% - всього загальна сума за 1000м 3 - становить - 10037,00 грн.;

- Додаткова угода №4 від 17.10.2018 про зміну ціни природного газу з 1 червня 2018 року на 9042,50 грн. за 1 тис. куб. м. та податок на додану вартість 20% - всього загальна сума за 1000м 3 - становить - 10851,00 грн.;

- Додаткова угода № б/н та дати про зміну ціни природного газу з листопада 2019 року на 11963,95 грн. за 1 тис. куб. м та податок на додану вартість 20% - всього загальна сума за 1000 м 3 - становить - 14356,74 грн.;

- Додаткова угода №5 від 31.10.2018 про зміну ціни природного газу з 31 серпня 2018 року на 9946,75 грн. за 1 тис. куб. м. та податок на додану вартість 20% - всього загальна сума за 1000м 3 - становить - 11936,10 грн.;

- Додаткова угода №6 без дати про зміну ціни природного газу з листопада 2018 року на 9946,75 грн. за 1 тис. куб. м. та податок на додану вартість 20% - всього загальна сума за 1000м 3 - становить - 11936,10 грн.;

- Додаткова угода № 3 від 15.02.2019 про визначення обсягу та ціни газу у січні 2019 року, відповідно до даної додаткової угоди встановлено обсяг постачання природного газу у січні 2019 року 17641,00 тис. куб.м., встановлено ціну газу 11963,95 грн. за 1 тис. куб. м та податок на додану вартість 20% - 2392,79 грн., разом загальна сума становить - 14356,74 грн.;

Загальна вартість додаткової угоди складає 253267,25грн.

Умовами пунктів 2.2. та 2.3. встановлено, що постачальник поставляє споживачу газ в об`ємах, вказаних в розподільній таблиці планового споживання газу, а саме у 2018 році:

місяцьобсягмісяцьобсягмісяцьобсягмісяцьобсяг січень 36000Квітень 40000Липень 0Жовтень 14300 Лютий 24000травень 15000серпень 0Листопад 30000 Березень 16000Червень 101вересень 0грудень 36200 І квартал 760000ІІ квартал 5601ІІІ квартал 0ІV квартал 80500

В подальшому додатковими угодами було змінено обсяги поставки природного газу та ціну.

Сторонами погоджено, що приймання-передача газу, переданого постачальником споживачу у місці продажу, оформляється актом приймання-передачі газу. Споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати постачальнику копію відповідного акта про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу, споживачу за розрахунковий період, що складений між оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи /Кодексу газорозподільних систем.

На підставі отриманих від споживача даних та /або даних оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірника акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані повноважним представником постачальника.

Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу.

Згідно умов укладеного договору строк поставки товару: з 01.01.2018 до 31.12.2018 року, місце поставки: м. Херсон, вул. Пугачова, 101, умови поставки: постачання природного газу до точки входу в газорозподільну систему до якої підключений заклад споживача.

Відповідно до пунктів 4.1.-4.3. договору сторони погодили ціну газу 7812,13 грн. за 1 000,0 кубічних метрів, в т. ч. 20% ПДВ. Загальна вартість договору становить 1266354,11 грн., додатковими угодами було змінено ціну поставленого газу.

Розділом 4 укладеного договору учасниками договору визначено ціну та порядок проведення розрахунків за даним договором.

Сторонами договору узгоджено, що оплата за газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті на підставі підписаного сторонами акта приймання-передачі газу за розрахунковий місяць та /або акту звіряння протягом 10 днів з дня їх підписання. Споживач має право здійснювати поточні розрахунки протягом місяця поставки. У разі необхідності Сторони можуть погодити відстрочку здійснення платежу до 30 календарних днів, про що укладається додаткова угода до договору. Розрахунки за поставлений товар здійснюються по отримання товару на підставі акту виконаних робіт, у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, при необхідності - відстрочка платежу 30 діб.

За твердженням позивача, відповідно до п.1 Додаткової угоди № 3, постачальник передає споживачу природний газ у січні 2019 року, в обсягах - 17.641 тис. м. куб. за ціною 11963,95 грн. без ПДВ.

Проте, відповідно до акта приймання-передачі № РН-0000386 від 31.01.2019р., який так і не був повернутий на адресу позивача, обсяг спожитого природного газу становить - 17.641 тис. м.куб. на загальну суму - 253267,25 грн. з 20% ПДВ. Відповідно до акта приймання-передачі РН-0000387 від 31.01.2019 року, який так і не був повернутий на адресу позивача, фактичний обсяг спожитого природного газу складає - 7.317 тис. м.куб. на загальну суму - 105048,26 грн., з яких 57168,54 грн. - сплачені, що підтверджується банківською випискою від 06.03.2019 року. Решта сума заборгованості - це за понадлімітно спожитий природний газ на суму - 47879,72 грн., яка так і залишається несплаченою.

Позивач зазначає, що відповідачем було допущено позапланове понадлімітне споживання природного газу, внаслідок чого відповідачу була направлена претензія № 036/036-19 від 01.08.2019 року.

За твердженням позивача, відповідачем було понадлімітно спожито 7,3170000 тис. м.куб. газу, і як насдок призвело до нарощування заборгованості.

Оскільки відповідачем було здійснено понадлімітне споживання природного газу, то позивачем було нараховано збитки за понадлімітне споживання природного газу, відповідно до п. 6.4. Договору та Розділу IV Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496.

У зв`язку з порушенням відповідачем умов договору, позивачем заявлено до стягнення 47879,72 грн. основної заборгованості, 6994,37 грн. пені за невиконання грошового зобов`язання, 606,04 грн. 3% річних, 138,85 грн. інфляційних втрат та 52524,13 грн. збитків за понадлімітне споживання природного газу.

Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ" підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а у відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст. 901 ЦК України).

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України (надалі ГК України) встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтями 525, 526, 530 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У силу приписів ч. ч. 2-3 ст. 13 Закону України "Про ринок природного газу" Споживач зобов`язаний, зокрема: 1) укласти договір про постачання природного газу; 2) забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; 3) не допускати несанкціонованого відбору природного газу; 4) забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; 5) припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів. У разі порушення або невиконання своїх обов`язків споживач несе відповідальність згідно із законом.

Відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи регулюються Правилами постачання природного газу, які затверджені Постановою Національної комісії; що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг за № 2496 від 30.09.2015 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1382/27827 (надалі - Правила).

Відповідно до п. 12 розділу ІІ Правил, передбачено, що за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати діючому постачальнику копію відповідного акта про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи / Кодексу газорозподільних систем.

На підставі отриманих від споживача даних та/або даних Оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника.

Взаємовідносини між постачальником і Оператором ГТС щодо обміну інформацією про фактичні обсяги споживання природного газу споживачем регулюються Кодексом газотранспортної системи та окремим договором транспортування природного газу, укладеним між постачальником та Оператором ГТС.

Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу.

У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі природного газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до договору або в судовому порядку.

Відповідно до п. 10 розділу ІІ Правил Споживач самостійно контролює власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу в розрахунковому періоді має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання. В іншому разі до споживача можуть бути застосовані відповідні заходи з боку постачальника, передбачені цим розділом та розділом VI цих Правил, у тому числі примусове обмеження (припинення) газопостачання

Підтверджений обсяг природного газу - це об`єм (обсяг) природного газу, виділений постачальником для потреб споживача, з яким укладено договір постачання природного газу на відповідний розрахунковий період, та підтверджений Оператором ГТС (включений до підтвердженої номінації) і доведений Оператору ГРМ у порядку, визначеному Кодексом ГТС (п. 4 гл. 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем).

Споживач самостійно контролює власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу в розрахунковому періоді має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання. В іншому разі до споживача можуть бути застосовані відповідні заходи з боку постачальника, передбачені цим розділом та розділом VI цих Правил, у тому числі примусове обмеження (припинення) газопостачання.

Обсяг споживання природного газу споживачем у розрахунковому періоді не повинен перевищувати підтверджений обсяг природного газу. Допускається відхилення споживання обсягу природного газу протягом розрахункового періоду в розмірі ± 5 % від підтвердженого обсягу природного газу.

Постачальник має право оперативно контролювати обсяг споживання природного газу споживачем, використовуючи базу даних Оператора ГТС або інформацію споживача, а також шляхом самостійного контролю обсягів споживання природного газу на об`єкті споживача.

Споживач та його постачальник мають право на коригування протягом розрахункового періоду підтверджених обсягів природного газу в порядку, встановленому Кодексом газотранспортної системи.

Якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, споживач має компенсувати постачальнику вартість різниці між підтвердженим обсягом природного газу та фактичним об`ємом (обсягом) споживання природного газу за ціною вартості природного газу, визначеною договором постачання природного газу. При цьому постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об`єму (обсягу) природного газу, які розраховуються відповідно до пункту 1 розділу VI цих Правил.

Відповідно до п.п. 2 п. 1 р. VI Правил, якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об`єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою :

В = (V ф - V п ) х Ц х K,

де: V ф - об`єм (обсяг) природного газу, який фактично поставлений постачальником споживачу протягом розрахункового періоду за договором на постачання природного газу;

V п - підтверджений обсяг природного газу на розрахунковий період;

Ц - ціна природного газу за договором постачання природного газу;

K - коефіцієнт, який визначається у договорі постачання та не може перевищувати 0,5.

Згідно п. 3 р. VI Правил за результатами виявлених порушень представником постачальника складається акт-претензія, який оформлюється з урахуванням таких вимог:

1) форма акта-претензії є довільною;

2) при порушенні, зазначеному в підпункті 3 пункту 1 цього розділу, акт-претензія складається представниками постачальника після пред`явлення ними відповідних посвідчень у присутності уповноваженого представника споживача (власника або наймача) і скріплюється їхніми підписами. У разі відмови споживача від підписання акта-претензії про це зазначається в акті-претензії. Акт-претензія щодо відмови споживача у доступі до території об`єкта споживача вважається дійсним, якщо його підписали представник постачальника та одна незаінтересована особа за умови посвідчення їх осіб або три представники постачальника. У разі відмови споживача від підписання акта-претензії про це робиться відмітка в обох примірниках цього акта, і другий його примірник надсилається споживачеві рекомендованим поштовим відправленням.

Акт-претензія, у якому зазначаються підстави та розмір нарахованих збитків, складається в двох примірниках, один з яких надсилається (надається) споживачу (з позначкою про вручення), а споживач зобов`язаний протягом двадцяти робочих днів з моменту його отримання відшкодувати постачальнику завдані збитки або написати мотивовану відмову від їх повного або часткового відшкодування.

У випадку не реагування у встановлений строк на акт-претензію або невідшкодування завданих збитків постачальник має право звернутись до суду.

Судом встановлено, що постачальник передає споживачу природний газ у січні 2019 року, в обсягах 17,641 тис. куб.м. за ціною 14356,74 грн. з 20% ПДВ за 1000,0 кубічних метрів газу.

Проте, відповідно до акту приймання-передачі № РН-0000386 від 31.01.2019р. обсяг спожитого природного газу у січні 2019р. становить - 17.641 тис. м. куб на загальну суму - 253267,25 грн. з ПДВ, а також відповідно до акту приймання-передачі № РН-0000387 від 31.01.2019р. фактичний обсяг спожитого природного газу у січні 2019р. складає - 7.317 тис. м. куб. на загальну суму - 105048,26 грн.

За твердженням позивача, відповідачем сплачено лише 57168,54 грн., що підтверджується банківською випискою від 06.03.2019 року.

Залишок заборгованості за понадлімітно спожити природний газ становить 47879,72 грн.

Відповідачем доказів сплати суми боргу за спожитий природний газ у розмірі 47879,72 грн. не надано, твердження позивача належними та допустимими доказами не спростовано.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 47879,72 грн., є доведеними і обґрунтованими.

Крім того, умовами додаткової угоди № 3 від 15.02.2019р. до договору сторони погодили плановий обсяг споживання газу у січні 2019 року - це 17,641 тис. м. куб., загальною вартістю 253267,25 грн.

Відповідно до акту приймання-передачі № РН-0000386 від 31.01.2019р. обсяг спожитого відповідачем природного газу у січні 2019р. становить - 17.641 тис. м. куб. та відповідно до акту приймання-передачі № РН-0000387 від 31.01.2019р. фактичний обсяг спожитого природного газу у січні 2019р. склав - 7.317 тис.

Таким чином, відповідачем у січні 2019 року було допущено понадлімітне споживання природного газу у розмірі 7,317 тис. м. куб.

Позивачем направлено на адресу відповідача Акт-Претензія № 04/037-19 (вих. № 036/036-19 від 01.08.2019) про відшкодування збитків за понадлімітне споживання природного газу відповідно до положень розділу IV, Правил постачання природного газу, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496 з відповідними розрахунками та вимогою про сплату зазначених сум.

Дослідивши здійснений позивачем розрахунок суми компенсації за понадлімітне споживання відповідачем газу протягом січня 2019 року, суд встановив, що вказаний розрахунок здійснено з врахуванням об`ємів (обсягів) природного газу, який фактично поставлений постачальником споживачу протягом січня 2019 року, згідно Договору постачання природного газу, підтверджених обсягів природного газу за вказані вище розрахункові періоди, встановленої умовами Договору ціни природного газу та визначеного приписами чинного законодавства коефіцієнту.

Враховуючи те, що умовами договору відповідачу були встановлені ліміти споживання природного газу, а на споживача природного газу покладено обов`язок щодо контролю власного газоспоживання, самостійного і завчасного обмеження (припинення) власного газоспоживання для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу, а відповідач всупереч вимогам чинного законодавства не проконтролював об`єми споживання газу, що призвело до понадлімітного його споживання, а тому суд дійшов висновку, що вимога позивача в частині стягнення з відповідача 52524,13 грн. збитків (компенсації) за перевищення споживання об`єму (обсягу) природного газу - є обґрунтованою, правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Позивач також заявив вимогу про стягнення з відповідача суми пені у розмірі 6994,37 грн., суми 3% річних у розмірі 606,04 грн. та суми інфляційних втрат у розмірі 138,85 грн.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань від 22.11.96 р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань №14 від 17.12.2013 року)

Згідно ч.5 ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до Закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Умовам пунктів 6.1., 6.2. договору погоджено, що за невиконання або неналежне виконання умов договору, сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором. У разі порушення споживачем строків оплати передбачених пунктом 4.4. договору, з споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за яким сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Як вбачається з умов договору, розрахунки проводяться на підставі підписаного сторонами акта приймання-передачі газу за розрахунковий місяць та/або акту звіряння, протягом 10 днів з дня їх підписання. Споживач має право здійснювати поточні розрахунки протягом місяця поставки. У разі необхідності сторони можуть погодити відстрочку здійснення платежу до 30 календарних днів, про що укладається додаткова угода до договору. Розрахунки за поставлений товар здійснюються по отримання товару на підставі акту виконаних робіт, у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, при необхідності - відстрочка платежу 30 діб.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок суми пені (а.с. 7), виявив наявність помилок у даному розрахунку, які виразились у не вірному зазначенні розміру облікової ставки НБУ за період прострочення.

Суд, за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи "Ліга" (з врахуванням Порядку проведення підрахунку заборгованості та штрафних санкцій, затвердженого листом Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97р. "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ") здійснив власний розрахунок пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період з 20.04.2019 по 20.09.2019, за який стягується пеня, який має наступний вигляд:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 47879.72 20.04.2019 - 25.04.2019 6 18.0000 % 0.099 %* 283.34 47879.72 26.04.2019 - 06.06.2019 42 17.5000 % 0.096 %* 1928.31 47879.72 07.06.2019 - 18.07.2019 42 17.5000 % 0.096 %* 1928.31 47879.72 19.07.2019 - 05.09.2019 49 17.0000 % 0.093 %* 2185.41 47879.72 06.09.2019 - 20.09.2019 15 16.5000 % 0.090 %* 649.33

Таким чином, загальна сума пені за договором складає 6974,70 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню пеня лише у розмірі 6974,70 грн. В іншій частині вимоги щодо стягнення пені заявлені безпідставно, а тому задоволенню не підлягають.

Судом також перевірено правильність виконаного позивачем розрахунку 3% річних (а.с. 7) та встановлено, що він є вірним.

За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 606,04 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд також перевіривши наданий позивачем розрахунок суми інфляційних втарт (а.с. 7), виявив наявність помилок у даному розрахунку, які виразились у тому, що позивач безпідставно включив квітень місяць 2019 року до періоду за який можна нарахувати інфляційні втрати.

Суд звертає увагу, що при нарахуванні втрат від інфляції кредитор має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце дефляція) а отже сума боргу в цей період зменшується.

В рекомендаціях Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ зазначено, що сума, внесена в період з 01 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Листом Вищого господарського суду від 17.07.2012 року № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" роз`яснено, що при застосуванні індексу інфляції необхідно мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15-й день відповідного місяця, індексується з урахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.

Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15-й день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без урахування цього місяця, а якщо з 16 по 31-й день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з урахуванням даного місяця.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що ним нараховані інфляційні втрати на заборгованість, яка існувала з 20.04.2019 року по 30.04.2019 року за поставлений в січні 2019 року газ, тобто прострочка мала місце менше 15-ти днів.

Таким чином прострочка сплати грошових коштів існувала менше 15-ти днів, а тому інфляційні втрати за квітень місяць 2019 року нараховані безпідставно.

Суд, за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи "Ліга" (з врахуванням Порядку проведення підрахунку заборгованості та штрафних санкцій, затвердженого листом Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97р. "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ") здійснив власний розрахунок інфляційних втрат за період з 01.05.2019р. по 31.08.2019р., який має наступний вигляд:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції 01.05.2019 - 31.08.2019 47879.72 0.993 -336.82 47542.90

Таким чином, за вказаний період інфляційні показники мають від`ємне значення, у зв`язку з чим не відбулось інфляційне збільшення суми боргу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги щодо стягнення інфляційних втрат заявлені безпідставно, а тому задоволенню не підлягають.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Відповідач, позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про часткову обґрунтованість позовних вимог.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають частковому задоволенню.

Крім того, відповідно до п.1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, у зв`язку зі зменшенням позивачем розміру позовних вимог, з Державного бюджету України позивачу підлягає поверненню сплачений судовий збір у розмірі 419,35 грн.

Згідно ст.ст. 123, 129 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв`язку чим з відповідача підлягає стягненню сума судових витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1918,18 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального закладу "Гімназія ім. Т.Г. Шевченка" Херсонської обласної ради (73013, м. Херсон, вул. Пугачова, 101, код ЄДРПОУ 23130722) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ" (18002, м. Черкаси, вул. Гоголя, 137, офіс 15, код ЄДРПОУ 36860996) суму заборгованості за природний газ у розмірі 47879,72 грн., суму пені у розмірі 6974,70 грн., суму 3% річних у розмірі 606,04 грн., суму збитків за понадлімітне споживання природного газу у розмірі 52524,13 грн. та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 1918,18 грн.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ" (18002, м. Черкаси, вул. Гоголя, 137, офіс 15, код ЄДРПОУ 36860996) з Державного бюджету України 419,35 грн. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення №771 від 20.09.2019р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 13.12.2019р.

Суддя С.В. Нікітенко