Постанова

від 11.12.2019 по справі 914/411/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 914/411/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Краснов Є.В.,

секретар судового засідання: Лихошерст І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про ухвалення додаткового рішення ОСОБА_1 щодо відшкодування витрат на правничу допомогу

за позовом ОСОБА_1

до Львівської міської ради

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1. Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради

2. Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Личаків-5"

про визнання протиправною та скасування ухвали Львівської міської ради

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст вимог заяви

1.1. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2019 касаційні скарги Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Личаків-5" залишено без задоволення, а постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.08.2019, якою було залишено без змін рішення Господарського суду Львівської області від 29.05.2019, у справі №914/411/19, залишено без змін.

1.2. Згідно штампу поштового відділення позивач - ОСОБА_1 25.11.2019 подав заяву про ухвалення додаткового рішення, яким просив стягнути з Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Личаків-5" витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4500,00 грн, здійснені ним на стадії касаційного провадження.

1.3. Заява обґрунтована наявністю фактичних витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, понесених на стадії касаційного провадження, та наявністю правових підстав для їх відшкодування.

2. Позиція Верховного Суду

2.1. Згідно з приписами ч.3 статті 233 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Відповідно до статті 244 цього Кодексу суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати (ч.1). Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч.2).

Статтею 123 вказаного Кодексу передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно з приписами статті 30 наведеного Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту (ч. 1). Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги (ч. 2). При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За приписами частини 1 статті 126 ГПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.126 Кодексу).

У частині 3 статті 126 цього Кодексу передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст.126 Кодексу).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.126 Кодексу) .

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст.126 Кодексу).

2.2. До заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем додано: копію договору про надання правової допомоги; копію додатку до договору про надання правової допомоги; копію акту про надання правової допомоги №2; докази оплати правової допомоги; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю; докази надіслання даної зави усім учасникам справи.

Згідно договору про надання правової допомоги Якимів Андрій Вікторович як адвокат зобов`язався надавати правову допомогу ОСОБА_1 з приводу представництва його інтересів, зокрема, в судах. Відповідно до додатку до договору вартість однієї години роботи адвоката становить 600 грн.

Згідно свідоцтва №1862 Якимів Андрій Вікторович має право на зайняття адвокатською діяльністю.

В акті №2 про надання юридичних послуг зафіксовано, що адвокат Яків А.В. надав клієнту ОСОБА_1 послуги щодо захисту інтересів останнього в судах у справі про визнання протиправною та скасування ухвали Львівської міської ради від 24.01.2019 №4556 у судовій справі №914/411/19 на стадії касаційного провадження у Верховному Суді України, а клієнт прийняв надання наступних послуг: проект відзиву на касаційні скарги (3 години), участь у судовому засіданні у Верховному Суді 16.10.2019 (3 години), участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у Верховному Суді 20.10.2019 (1,5 години). Усього 7,5 годин на суму 4500,00 грн.

Відповідно до квитанції № ПН661 від 25.11.2019 ОСОБА_1 оплатив Якиміву А.В. 4500,00 грн. юридичні послуги згідно акту №2 від 21.11.2019.

2.3. Відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Положеннями частини 1 статті 126 ГПК визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Отже інші учасники судового процесу згідно цих положень, такі витрати не відшкодовують, а судові витрати покладаються на позивача або на відповідача у залежності від результатів вирішення спору, і у разі часткового задоволення позову такі витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

3. Висновки Верховного Суду

3.1. Таким чином оскільки витрати позивача на професійну правничу допомогу підтверджені належними доказами, а виходячи із того, що за положеннями ч.5 ст.126 ГПК суд може, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, а таке клопотання відсутнє, витрати позивач на правничу допомогу мають бути йому відшкодовані за рахунок іншої сторони у справі - Львівської міської ради у розмірі заявленої суми 4500,00 грн .

Керуючись статтями 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у сумі 4500,00 грн задовольнити частково.

Стягнути з Львівської міської ради (ідентифікаційний код 04055896) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) 4500 (чотири тисячі п`ятсот) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції.

Додаткова постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді І.В. Кушнір

Є.В. Краснов