Ухвала

від 13.12.2019 по справі 927/14/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

"13" грудня 2019 р. Справа№ 927/14/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Поляк О.І.

суддів: Кропивної Л.В.

Смірнової Л.Г.

розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 01.04.2019

у справі №927/14/19 (Оленич Т. Г.), яка прийнята у результаті розгляду заяви ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення у справі №927/14/19

За позовом Приватного акціонерного товариства "Чернігівавтосервіс"

до ОСОБА_1

про визнання укладеним договору про обов`язковий викуп належних акціонеру прости іменних акцій та про зобов`язання вчинити дії

за зустрічним позовом ОСОБА_1

до Приватного акціонерного товариства "Чернігівавтосервіс"

про визнання укладеним договору про обов`язковий викуп акцій,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 01.04.2019 у справі №927/14/19 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення відмовлено повністю.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 01.04.2019 у справі № 927/14/19 про відмову у роз`ясненні судового рішення скасувати. Роз`яснити ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 04.03.2019 року, внесену до протоколу судового засідання, якою відмовлено у задоволенні клопотання про призначення експертизи. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, надавши скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 1 921 грн, доказів направлення апеляційної скарги сторонам, обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Чернігівської області від 01.04.2019 у справі №927/14/19 із зазначенням інших підстав.

10.12.2019 до канцелярії Північного апеляційного господарського суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків, яку 09.12.2019 було направлено до суду поштовим зв`язком.

Заява апелянта містить докази сплати судового збору у розмірі 1921,00грн та докази направлення апеляційної скарги сторонам. Що стосується обґрунтування заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Черкаської області від 01.04.2019, апелянт знову посилається на ст. 177 Господарського процесуального Кодексу України (далі - ГПК України), відповідно до якої зупинення провадження у справі зупиняє перебіг процесуальних строків. При цьому, ОСОБА_1 посилається також і на позицію Верховного суду, викладену у постанові від 11.11.2019 у справі №910/14740/18, якою зазначено, що зупинення провадження у справі за своєю суттю є тимчасовим припиненням всіх процесуальних дій у справі.

Розглянувши доводи заявника, колегія суддів дійшла висновку про відмову в поновлені строків на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Черкаської області від 01.04.2019 по справі №927/14/19 з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення . Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення .

Заяву ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення, за результатами якої винесена оскаржувана ухвала суду, розглянуто судом першої інстанції без виклику сторін. Повний текст ухвали складено 01.04.2019.

Отже, з 01.04.2019 почав обчислюватися десятиденний строк на оскарження ухвали суду, який закінчився 11.04.2019 (включно).

Частиною 2 ст. 256 ГПК України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду .

Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 01.04.2019 апелянтом отримано 02.04.2019, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 118, 119; т. 5).

Отже, в силу ч. 2 ст. 256 ГПК України з 12.04.2019 до 13.04.2019 (включно) апелянт мав право на безумовне поновлення строків.

В силу частини 3 ст. 256 ГПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин , крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Слід зазначити, що апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку та вказати інші підстави для поновлення строку (ч. 3 ст. 260 ГПК України).

Разом з тим, доводи апелянта, викладені у заяві про усунення недоліків до апеляційної скарги, дублюють ті, що були наведені ним в апеляційній скарзі та ухвалою суду від 19.11.2019 визнані неповажними.

Так, апелянтом було зазначено, що оскаржувану ухвалу від 01.04.2019 він отримав 02.04.2019, а отже у відповідності до приписів ст. 256 Господарського процесуального кодексу України перебіг строку на апеляційне оскарження на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 01.04.2019 у справі № 927/14/19 починається з 03.04.2019 та закінчується 12.04.2019. Разом з тим, іншою ухвалою від 01.04.2019 провадження у справі № 927/14/19 було зупинено, згодом, 14.06.2019 - поновлено. На думку скаржника, перебіг строку на апеляційне оскарження ухвали про відмову у роз`ясненні судового рішення розпочався 15.06.2019. Водночас, скаржник ухвалу від 14.06.2019 не отримував та не був обізнаний з тим, що провадження у справі поновлено. Крім того, ухвалою від 01.07.2019 провадження у справі повторно зупинене. Підсумовуючи викладене, скаржник зазначає, що у зв`язку з зупиненням провадження справі початок перебігу 10-денного строку на апеляційне оскарження ухвали від 01.04.2019 розпочався лише 15.06.2019 і знов був зупинений 01.07.2019. Водночас, оскільки скаржник не був обізнаний з тим, що ухвалою від 14.06.2016 поновлено провадження у справі, він просить апеляційний суд поновити строк на оскарження ухвали від 01.04.2019 у справі №927/14/19 та посилається на положення ст. 117 Господарського процесуального кодексу України.

Інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 не наведено.

Так, колегія суддів зазначає, що зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх пропущених дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Тобто, зупинення провадження у справі перешкоджає руху справи, однак, в силу норм процесуального закону не зупиняє строків на апеляційне оскарження, оскільки таке зупинення суперечитиме принципу забезпечення конституційного права особи на апеляційне оскарження.

Однією з основних засад судочинства, у відповідності до п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., ратифікована Україною 17.07.1997р., та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії").

У рішенні Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" від 03.04.2008р. суд вказав, що: "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений з підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими".

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.".

Таким чином, процесуальна бездіяльність відповідача не може ставити під сумнів здійснення судочинства судом апеляційної інстанції відповідно до вимог процесуального закону, а наведені стороною спору у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження обставини не є об`єктивно непереборними і виникли внаслідок невірного тлумачення ним норм процесуального права, що не може вважатися поважною причиною, яка перешкоджала заявнику подати апеляційну скаргу у встановлений законодавством строк, враховуючи про обізнаність апелянта щодо наявності відповідної ухвали суду.

Посилання апелянта на постанову Верховного Суду оцінюється колегією суддів критично, оскільки правовідносини у справі №910/14740/18 не є ідентичними тим, що розглядаються у даній справі.

Відповідно до частини 4 ст. 260 ГПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Так, п. 4 частини 1 ст. 261 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Частинами 3 та 4 ст. 261 ГПК України передбачено, що питання про відмову у відкритті апеляційного провадження вирішується не пізніше п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

З урахуванням того, що наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись статтями 234, 256, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

У Х В А Л И В :

1. Відмовити ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 01.04.2019 у справі №927/14/19.

2. Апеляційну скаргу з доданими до неї матеріалами, включаючи заяву про усунення недоліків, повернути скаржнику.

3. Матеріали справи №927/14/19 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Ухвала в силу ч. 2 ст. 235 ГПК України набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню в порядку, визначеному ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя О.І. Поляк

Судді Л.В. Кропивна

Л.Г. Смірнова