Постанова

від 11.12.2019 по справі 910/9457/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2019 р. Справа№ 910/9457/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Суліма В.В.

Ткаченка Б.О.

секретар судового засідання: Вайнер Є.І.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 11.12.2019

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "MOLDINDCONBANK"

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2019

у справі № 910/9457/19 (суддя - Балац С.В.)

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "MOLDINDCONBANK"

до Адвокатського об`єднання "ВЯЧЕСЛАВ ЛИЧ ТА ПАРТНЕРИ"

про стягнення 18 370,00 євро, що еквівалентно 532 362,60 грн.,-

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2019 року Акціонерне товариство Комерційний банк "MOLDINDCONBANK" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Адвокатського об`єднання "ВЯЧЕСЛАВ ЛИЧ ТА ПАРТНЕРИ" (далі - відповідач) про стягнення 18 370,00 євро, що еквівалентно 532.362,60 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на порушення відповідачем умов угоди про надання та оплату юридичних послуг від 11.09.2015 щодо надання послуг, у результаті чого, позивач просив суд стягнути з відповідача 18 370,00 євро, що еквівалентно 532 362,60 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.09.2019 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Стягнуто з Акціонерного товариства комерційний банк "MOLDINDCONBANK" на користь Адвокатського об`єднання "ВЯЧЕСЛАВ ЛИЧ ТА ПАРТНЕРИ" судові витрати в сумі 23 700 грн. 00 коп.

Рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що позивачем не доведено належними доказами порушення відповідачем умов угоди від 11.09.2015 щодо надання послуг.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, Акціонерне товариство Комерційний банк "MOLDINDCONBANK" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2019 у справі № 910/9457/19 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Апелянт зазначає, що відповідач несе особисту відповідальність за виконання умов угоди та залучення третьої сторони - юридичної фірми WOLFF GSTOEHL BRUCKSCHWEIGER і не звільняє відповідача від відповідальності за невиконання угоди третьою стороною.

Скаржник стверджує, що відповідач не надав позивачу звітів та документів, які підтверджують виконання обов`язків за угодою.

Апелянт вказує, що, оскільки дію угоди було достроково припинено позивачем, то відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України у відповідача відсутні правові підстави для утримання грошових коштів позивача.

Акціонерне товариство Комерційний банк "MOLDINDCONBANK" зазначає, що вимоги відповідача щодо стягнення з позивача витрат на переклад матеріалів справи є безпідставними, оскільки відповідачем не доведено понесення витрат на переклад документів.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

У свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, відповідач у своєму відзиві, наданому до суду 26.11.2019, зазначає, що рішення суду прийнято при повному з`ясуванні обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, без їх порушення, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає і рішення слід залишити без змін. Крім того, відповідач вказує, угода від 11.09.2015 була укладена з метою виконання позивачем обов`язку клієнта в частині оплати отриманих клієнтом від відповідача та юридичної фірми WOLFF GSTOEHL BRUCKSCHWEIGER юридичних послуг. Угода не створює зобов`язань для відповідача по наданню юридичних послуг позивачу та відповідач не є боржником позивача по цій угоді.

Відповідач стверджує, що правовідносини щодо надання юридичних послуг існували виключно між відповідачем та клієнтом. ІІозивач не був стороною цих правовідносин. При цьому, матеріали справи містять докази , які свідчать про те, шо відповідач належним чином виконував свої зобов`язання перед клієнтом по наданню юридичних послуг та у клієнта не існує претензій до відповідача стосовно об`єму, якості та вартості цих послуг.

Адвокатське об`єднання "ВЯЧЕСЛАВ ЛИЧ ТА ПАРТНЕРИ" зазначає, що обставини справи свідчать про відсутність правових підстав для застосування статті 1212 Цивільного кодексу України та задоволення вимог позивача, оскільки відсутні обов`язкові умови для безпідставного набуття (збереження) відповідачем грошових коштів позивача, у зв`язку з тим, що відповідач ніколи не був набувачем грошових коштів позивача у сумі 18 370 євро, а ця сума була набута компанією WOLFF GSTOEHL BRUCKSCHWEIGER відповідно до існуючого договірного зобов`язання.

Відповідач вказує, що в матеріалах справи містяться докази на підтвердження понесених відповідачем витрат, у зв`язку з перекладом великого обсягу документів, необхідних для розгляду справи.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2019 справу № 910/9457/19 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Сулім В.В., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2019 поновлено Акціонерному товариству Комерційний банк "MOLDINDCONBANK" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2019 у справі № 910/9457/19, відкрито апеляційне провадження та справу призначено до розгляду на 11.12.2019.

Позиції учасників справи

Представник позивача у судовому засіданні апеляційної інстанції 11.12.2019 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позову.

Представник відповідача у судовому засіданні апеляційної інстанції 11.12.2019 заперечував проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

11.09.2015 між Акціонерним товариством Комерційний банк MOLDINDCONBANK (кредитор), Адвокатським об`єднанням Вячеслав Лич та Партнери (виконавець) та Акціонерним товариством LІGA-2 (боржник) укладено угоду про надання та оплату юридичних послуг (далі - угода) (т. 1; а.с. 19-22).

Відповідно до змісту угоди виконавець надає юридичні послуги AT LІGA-2 за рахунок коштів кредитора щодо стягнення заборгованості з компанії Nota Group Тrust Reg. (Ліхтенштейн) 1 300 000 євро.

Для виконання угоди, виконавець залучає юридичну фірму WOLFF GSTOEHL BRUCKSCHWEIGER (резидент Ліхтенштейну).

У пункті 2 угоди сторони встановили порядок проведення розрахунків за надання юридичних послуг виконавцем та юридичною фірмою WOLFF GSTOEHL BRUCKSCHWEIGER юридичних послуг боржнику.

Відповідно до пункту 2.1 угоди кредитор замість боржника приймає на себе фінансові зобов`язання щодо проведення розрахунків з виконавцем та WOLFF GSTOEHL BRUCKSCHWEIGER за надання юридичних послуг.

У пункті 2.3 угоди сторони визначили порядок розрахунків з виконавцем: оплата послуг виконавця здійснюється на підставі виставлених ним рахунків (інвойсів) (п. 2.3.1); до виставленого рахунку (інвойсу) виконавець додає звіт про надані послуги, понесені витрати, опис часу, витраченого на виконання різних завдань (п. 2.3.2); оплата послуг виконавця здійснюється замовником протягом 10 (десяти) календарних днів від дати виставлення виконавцем відповідного рахунку (інвойсу) (п. 2.3.3); вартість послуг виконавця складається з гонорару (винагороди) та фактичних понесених витрат. Розмір гонорару розраховується шляхом множення кількості годин, витрачених адвокатом виконавця, на вартість однієї години роботи адвоката (2.3.4);

У пункті 2.4 угоди сторони визначили порядок розрахунків з юридичною фірмою WOLFF GSTOEHL BRUCKSCHWEIGER (далі - WGB): оплата послуг WGB здійснюється на підставі виставлених ними рахунків (інвойсів), до яких додається розшифрування наданих послуг, понесених витрат (п. 2.4.1); виконавець направляє кредитору повідомлення про необхідність оплати рахунка WGB, до якого додає звіт з аналізом розшифрування наданих послуг, понесених витрат (п. 2.4.2); на підставі рахунка WGB виконавець складає та направляє кредитору свій рахунок (інвойс) щодо оплати необхідних витрат у зв`язку з виконанням цієї угоди (п. 2.4.3); протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання кредитором рахунку (інвойса) виконавця про необхідність оплати відповідних витрат щодо наданих послуг WGB, кредитор зобов`язується перерахувати на рахунок виконався кошти у сумі, необхідної для оплати відповідного рахунка (інвойса) (п. 2.4.4); протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту надходження від кредитора на рахунок виконавця відповідної суми грошових коштів, виконавець здійснює перерахунок цих коштів WGB (п. 2.4.5).

Відповідно до пункту 5 угоди з моменту здійснення кредитором відповідних платежів по цій угоді, у нього виникає право вимоги до боржника щодо компенсації вартості цих платежів, а у боржника виникає зобов`язання щодо відшкодування кредитору вартості цих платежів.

Звертаючись з позовом, позивач вказав, що відповідачем не надано юридичних послуг та не здійснено повернення сплачених останньому грошових коштів у сумі 18.370,00 євро. У зв`язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача 18.370,00 євро, що еквівалентно 532 362,60 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин 1, 2 статті 528 Цивільного кодексу України виконання обов`язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов`язання не випливає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто. У цьому разі кредитор зобов`язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою. У разі невиконання або неналежного виконання обов`язку боржника іншою особою цей обов`язок боржник повинен виконати сам.

Як вбачається з матеріалів справи, Адвокатське об`єднання Вячеслав Лич та Партнери виставило Акціонерному товариствому Комерційний банк MOLDINDCONBANK рахунок №16-09/15-2 від 16.09.2015 на суму 18 370 євро щодо забезпечення грошовими коштами згідно з угодою про надання та оплату юридичних послуг від 11.09.2015, необхідними для оплати авансу юридичній фірмі WOLFF GSTOEHL BRUCKSCHWEIGER відповідно до рахунку від 09.09.2015 № 130/15 (т. 1; а.с. 23).

21.09.2015 Акціонерне товариство Комерційний банк MOLDINDCONBANK здійснило перерахування грошових коштів Адвокатському об`єднанню Вячеслав Лич та Партнери на суму 18 370,00 євро (т. 1; а.с. 24).

23.09.2019 Адвокатське об`єднання Вячеслав Лич та Партнери перерахувало юридичній фірмі WOLFF GSTOEHL BRUCKSCHWEIGER грошові кошти 19 877,76 швейцарських франків (еквівалент 18.370,00 євро), що підтверджується SWIFT-повідомленням RT23092015/00022 (т. 1; а.с. 244-245).

Таким чином, на виконання умов угоди, позивач здійснив оплату авансу юридичній фірмі WOLFF GSTOEHL BRUCKSCHWEIGER відповідно до рахунку від 09.09.2015 № 130/15 у розмірі 18.370,00 євро. У даному випадку відповідач був посередником у розрахунках між кредитором та WGB. Тобто, грошові кошти призначалися для WGB, а не для відповідача.

Стосовно посилань апелянта про безпідставне отримання відповідачем грошових коштів у розмірі 18.370,00 євро, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За змістом цієї статті безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які вникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення учасниками відповідних правовідносин у майбутньому породження певних цивільних прав та обов`язків, зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, прямо передбачених частиною другою статті 11 ЦК України.

З огляду на вищевказане, колегія суддів зазначає, що відповідно до угоди від 11.09.2015 грошові кошти у розмірі 18 370 євро були набуті юридичною фірмою WOLFF GSTOEHL BRUCKSCHWEIGER , а не відповідачем.

Таким чином, твердження позивача про безпідставне утримання відповідачем грошової суми 18 370,00 євро відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України є безпідставним.

Колегія суддів вказує, що відповідно до угоди від 11.09.2015 виконавець надає юридичні послуги боржнику за рахунок коштів кредитора. Тобто, метою вказаної угоди було фінансування Акціонерним товариством Комерційний банк "MOLDINDCONBANK" наданих юридичних послуг Адвокатського об`єднання Вячеслав Лич та Партнери для Aкціонерного товариства LІGA-2 відповідно до статті 528 Цивільного кодексу України. Угода від 11.09.2015 не встановлює зобов`язань відповідача надавати юридичні послуги перед позивачем.

У матеріалах справи наявні докази про надання Адвокатським об`єднанням Вячеслав Лич та Партнери юридичних послуг Aкціонерному товариству LІGA-2 .

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 5 угоди від 11.09.2015 боржником позивача по платежам є Aкціонерне товариство LІGA-2 , а не відповідач. Отже, належним відповідачем є саме Aкціонерне товариство LІGA-2 .

Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно з умовами угоди від 11.09.2015 у відповідача не виникло зобов`язань з надання юридичних послуг позивачу та відповідач не є боржником позивача по вказаній угоді.

З огляду на наведене вище, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволені позовних вимог.

Враховуючи необґрунтованість заявлених позовних вимог, суд не оцінює доводи щодо позовної давності та не вирішує питання застосування наслідків її спливу, передбачених статтею 267 Цивільного кодексу України.

Стосовно посилань скаржника, що вимоги відповідача щодо стягнення з позивача витрат на переклад матеріалів справи є необгрунтованими, оскільки відповідачем не доведено понесення витрат на переклад документів, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки її до розгляду.

Пунктом 2 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідачем з метою належного захисту в даному судовому процесі зібрано докази, більшість з яких складені на англійській та німецькій мовах, що призвело до звернення відповідача до дипломованого перекладача з приводу їх офіційного перекладу на українську мову.

На підтвердження понесених відповідачем судових витрат на переклад документів у розмірі 23 700,00 грн. відповідач надав наступні документи: розрахункова квитанція від 14.08.2019 №218 про сплату послуг перекладача у розмірі 23 700,00 грн.; відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про те, що ФОП Петренко О. О. здійснює діяльність по наданню послуг перекладу; відповідь перекладача ФОП Петренко О. О. на адвокатський запит відповідача про надання послуг перекладача у розмірі 23 700,00 грн; інформація від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Козоріз Л. М. (відмітки під час нотаріального засвідчення вірності підпису перекладача на перекладених документах) про те, що ФОП Петренко О. О. має статус дипломованого перекладача.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

На переконання колегії суддів, місцевий господарський суд правильно зазначив, що, оскільки права та охоронювані законом інтереси позивача, за захистом яких той звернувся до суду, не порушено відповідачем, то позовні вимоги про стягнення 18 370,00 євро, що еквівалентно 532 362,60 грн. не підлягають задоволенню.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Акціонерного товариства Комерційний банк "MOLDINDCONBANK" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2019 у справі № 910/9457/19 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2019 у справі № 910/9457/19 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "MOLDINDCONBANK" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2019 у справі № 910/9457/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2019 у справі № 910/9457/19 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на Акціонерне товариство Комерційний банк "MOLDINDCONBANK".

4. Матеріали справи №910/9457/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 16.12.2019.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді В.В. Сулім

Б.О. Ткаченко