Ухвала

від 13.04.2020 по справі 910/9457/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 квітня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/9457/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.

розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства Комерційний банк MOLDINDCONBANK

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2019 та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2019

у справі № 910/9457/19

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк MOLDINDCONBANK (далі - Банк, скаржник)

до Адвокатського об`єднання ВЯЧЕСЛАВ ЛИЧ ТА ПАРТНЕРИ

про стягнення 18 370,00 євро, що еквівалентно 532 362,60 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Банк 24.03.2020 (згідно з поштовими відмітками на конверті) звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2019 у справі №910/9457/19, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Крім того скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2019 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2019 у справі № 910/9457/19.

Дослідивши матеріали касаційної скарги Банку, Касаційний господарський суд доходить висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

У липні 2019 року Банк звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Адвокатського об`єднання ВЯЧЕСЛАВ ЛИЧ ТА ПАРТНЕРИ про стягнення 18 370,00 євро, що еквівалентно 532 362, 60 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на порушення відповідачем умов угоди про надання та оплату юридичних послуг від 11.09.2015 та, як наслідок, просив суд стягнути з відповідача 18 370,00 євро, що еквівалентно 532 362,60 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.09.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2019, у справі №910/9457/19 відмовлено у задоволенні позову в повному обсязі.

Оскаржувані судові рішення мотивовані тим, що позивачем не доведено належними доказами порушення відповідачем умов угоди від 11.09.2015 щодо надання послуг. Суд апеляційної інстанції відзначив, що твердження позивача про безпідставне утримання відповідачем грошової суми 18 370,00 євро відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України є необґрунтованими, оскільки відповідно до умов угоди від 11.09.2015 грошові кошти у розмірі 18370 євро були набуті юридичною фірмою WOLFF GSTOEHL BRUCKSCHWEIGER , а не відповідачем. Колегія суддів апеляційної інстанції вказує, що відповідно до умов угоди від 11.09.2015 виконавець надає юридичні послуги боржнику за рахунок коштів кредитора. Тобто, метою вказаної угоди було фінансування Банком наданих юридичних послуг Адвокатського об`єднання В`ячеслав Лич та Партнери для Акціонерного товариства LІGA-2 відповідно до статті 528 Цивільного кодексу України. Угода від 11.09.2015 не встановлює зобов`язань відповідача надавати юридичні послуги перед позивачем. Також суди попередніх інстанцій відзначили, що належним відповідачем у даній справі є Акціонерне товариство LІGA-2 .

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій Банк звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій зазначив, що, на його думку, судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва та постанову Північного апеляційного господарського суду, ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналогічне положення закріплено і у частині першій статті 17 ГПК України, яким передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України (в редакції чинній від 08.02.2020) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб , крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Предметом позову в даній справі є стягнення 18 370,00 євро, що еквівалентно 532 362,60 грн., а, отже, ціна позову у справі № 910/9457/19 не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Касаційний господарський суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у даній категорії справ залежить виключно від значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики та від обставин конкретної справи, та обґрунтованості існування підстав, передбачених підпунктами а-г пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.

Слід відзначити, що Банк у поданій касаційній скарзі не вказує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, не вказує, що дана справа має виняткове значення для скаржника, та не наводить будь-яких інших підстав, передбачених пунктом 2 частиною третьої статті 287 ГПК України, щоб свідчили про необхідність у відкритті касаційного провадження у даній справі.

Окрім того наведені скаржником у касаційній скарзі доводи у контексті судових рішень у цій справі не дають Суду підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. У касаційній скарзі відсутні посилання на текст судового рішення, де заявникові незрозумілі висновки, які можна неоднозначно тлумачити, і які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; скаржник не наводить інші аргументи, які можуть свідчити, що дана справа має фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики.

Зазначені у касаційній скарзі доводи зводяться до заперечень обставин справи, які встановлені судами попередніх інстанцій, та до власного викладення обставин справи стороною по справі та до переоцінки доказів, які були здійсненні судами попередніх інстанцій, і які з огляду на статус Верховного Суду і повноваження не є підставою для відкриття касаційного провадження.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 Справа Леваж Престасьон Сервіс проти Франції (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Підстав, передбачених статтею 287 ГПК України, які надають повноваження Верховному Суду переглянути, як суду права , дану категорію справ, скаржником не наведені.

Враховуючи викладене, а також те, що касаційна скарга Банку не містить доводів, зважаючи на які, суд міг би визнати, що рішення суду касаційної інстанції за наслідками розгляду цієї скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики або є наявність інших підстав передбачених законодавством для відкриття касаційного провадження, колегія суддів доходить висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі №910/9457/19, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтею 234, пунктом 2 частини третьої статті 287, статтею 293 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк MOLDINDCONBANK на рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2019 у справі №910/9457/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Булгакова