Рішення

від 11.12.2019 по справі 907/446/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.12.2019 м. Ужгород Справа № 907/446/19

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", м. Київ

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЗА- Б.А.Т.Е.", с. Іза Хустський район

до відповідача 2 ОСОБА_1 , с. Іза Хустський район

про солідарне стягнення 1000000,00 грн.

секретар судового засідання - Штундер Д.Л.

За участю представників сторін:

від позивача - Гнатишак О.В., адвокат (в режимі відеоконференції)

від відповідачів - не з`явилися

СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ.

Позивач заявив позов до відповідачів про солідарне стягнення боргу, що виник внаслідок невиконання відповідачем 1 Договору б/н від 31.08.2015. Оскільки виконання відповідачем 1 зобов`язання за цим Договором забезпечено Договором поруки №POR1455539760623 від 15.02.2016, укладеним між позивачем з відповідачем 2, вимога про стягнення боргу заявлена банком до відповідачів солідарно. Позов заявлено з посиланням на статті 526, 530, 554, 610, 1054 Цивільного кодексу України, 196, 230-232 Господарського кодексу України.

Попередній розрахунок понесених позивачем судових витрат становить суму 15000,00 грн. сплаченого судового збору.

Ухвалою суду від 02.08.2019 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків. Після усунення в установленому порядку виявлених судом недоліків ухвалою суду від 15 серпня 2019 року відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір за правилами загального позовного провадження, встановлено сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті спору та призначено підготовче засідання.

В ході проведення підготовчого провадження судом задоволено клопотання відповідача 1 про поновлення процесуального строку та прийнято відзив на позов, поданий з пропуском строку на його подання.

У справі проведено підготовче провадження, за наслідками якого ухвалою суду від 14.11.2019 призначено розгляд справи по суті на 04.12.2019 на 12:30год.

Після закриття підготовчого провадження через канцелярію суду від відповідача 2 надійшов відзив на позов, поданий разом з клопотанням про визнання причин пропуску його подання поважними, клопотання про призначення судової експертизи, а також зустрічний позов.

Ухвалою суду від 19.11.2019 зустрічну позовну заяву було повернуто заявнику.

Подані ж клопотання та відзив повернено без розгляду на підставі ч. 2 ст. 207 ГПК України, як такі, що без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні.

Розгляд справи по суті судом відкладався.

Засідання суду 11.12.2019 проведено в режимі відеоконференції за участю представника позивача.

Враховуючи положення ч. ч. 8, 9 ст. 165 ГПК України у зв`язку з ненаданням відповідачем 2 відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

АРГУМЕНТІ СТОРІН.

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок порушення відповідачем 1 умов кредитного договору на його поточному рахунку існує заборгованість в розмірі 1381158,20 грн., яка складається з суми боргу по кредиту, відсотках за користування кредитом, пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання та боргу по комісії. Однак, посилаючись на ст. ст. 14-16 ГПК України позивачем заявлено вимогу про стягнення суми основного боргу, яка складає суму 1000000,00 грн. Враховуючи забезпечення виконання відповідачем 1 зобов`язання за цим Договором наявністю договору поруки, позов заявлено до боржника і поручителя солідарно.

Заперечення відповідача 1.

Заперечує факт укладення кредитного договору, оскільки відповідно до доданої до позовної заяви Копії заяви №б/н на відкриття банківського рахунку незрозуміло, на які цілі чи який кредитний ліміт надано, не зазначено відсоткову ставку, зазначена заява не містить і строку повернення коштів. Тому стверджує, що підприємство відкрило рахунок тільки для ведення своєї поточної діяльності, а не рахунок для отримання кредиту. Кредит відповідач надати не просив, заяву про це не подавав.

Вважає, що розрахунок заборгованості за договором, не є належним доказом з огляду на вимоги ч.1 ст.76 ГПК України, так як не містить інформації щодо умов договору та обставин його виконання.

Заперечення відповідача 2.

Відповідач 2 не подали відзиву на позовну заяву.

Відповідь на відзив відповідача 1

Позивачем суду не подано.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІЗА- Б.А.Т.Е." 31.08.2015 підписало заяву про відкриття поточного рахунку, відповідно до якої товариство приєдналося до "Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbanк.ua, що разом із Заявою складає Договір банківського обслуговування б/н від 31.08.2015 р. (далі - договір).

Як стверджує позивач, відповідно до Договору відповідачу-1 було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок НОМЕР_1 , в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Банк (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель, відповідач 2) 15.02.2016 підписали договір поруки №POR1455539760623, предметом якого є надання поруки Відповідачем 2 за виконання зобов`язань Відповідача 1, які випливають з Кредитного договору.

Згідно з пунктом 1.3 Договору поруки поручитель з умовами Кредитного договору (Угоди 1 та Угоди 2) ознайомлений.

Сторони договору поруки також обумовили, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за угодою 1 та угодою 2 в тому ж розмірі, що боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків (п. 1.2 Договору).

У пункті 4.1. договору поруки сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладання цього договору.

Банк подав до суду банківські виписки з 20.04.2018 до 04.07.2019, які підтверджують факт надання відповідачу коштів в межах визначеного кредитного ліміту.

Однак, згідно з розрахунком заборгованості, проведеним за період з 31.08.2015 до 27.06.2019, свої зобов`язання по договору відповідач 1 в повному обсязі не виконав, внаслідок чого заборгованість товариства за кредитним договором становить 11381158,20 грн.: 1000000,00 грн. заборгованості по кредиту, 194873,29 грн. заборгованість по процентах за користування кредитом; 176284,91 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором; 10000,00 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом.

Позивач, керуючись принципом диспозитивної господарського судочинства, звернувся до суду з позовом стягнути частину заборгованості, а саме: 1000000,00 грн. основного боргу по тілу кредитом. При цьому, з огляду на наявне забезпечення виконання зобов`язання, враховуючи, що боржник та поручитель несуть відповідальність як солідарні боржники, просить стягнути борг солідарно з обох відповідачів.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини на підставі укладених Кредитного договору та Договору поруки в силу статті 11 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Згідно з частинами 1-3 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, при цьому зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Так, відповідно до частин 1 та 2 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави ("Позика"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до Договору Відповідачу-1 була встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок НОМЕР_1 , в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших ), що визначено і врегульовано Умовами та правилами надання банківських послуг та підтверджується довідкою № 08.7.0.0.0/190704132652 від 04.07.2019.

Згідно з п. 3.2.1.1.1. Умов - кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банка та Клієнта.

Пунктом. 3.2.1.1.3 Умов - кредит надається в обмін на зобов`язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Відповідно до розділу Умов 3.2.1.4. яким затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

Згідно з п. 3.2.1.4.9 Умов розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Пунктом 3.2.1.4.4. Умов визначено розмір винагороди за використання ліміту, яку позичальник сплачує банку 1-го числа кожного місяця.

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.

Під непогашенням кредиту мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п. 3.2.1.4.1.4.Умов).

Суд установив, що товариство прострочило виконання зобов`язання за Кредитним договором. Здійснивши перевірку проведених Банком нарахувань, суд погоджується з наявністю боргу на вказану позивачем суму, відтак, позовні вимоги є обґрунтованими та підставними.

Доказів погашення відповідачем кредиту та сплати всіх нарахувань матеріали справи не містять.

Відповідно до частини 1 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як установлено судом, відповідач 2 надав поруку перед Банком за виконання товариством зобов`язань за кредитним договором.

Пунктами 1.2, 1.5 Договору поруки встановлено, що у випадку невиконання боржником зобов`язань за Кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, в тому ж розмірі, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

В ході судового розгляду, відповідачі не спростували доводів позовної заяви, не надали суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені судом. Викладені відповідачем 1 у відзиві доводи спростовуються наведеними висновками суду.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Зважаючи на зазначене, позовні вимоги про стягнення з відповідачів солідарно суми основного боргу є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, на відповідачів покладається 15000,00 грн. витрат на оплату судового збору в рівних долях.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 81, 129, 236, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЗА- Б.А.Т.Е."(90436, Закарпатська обл., Хустський район, с. Іза, вул. Нанківська, буд. 88, код ЄДРПОУ 32171027) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ід. код НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) суму 1000000,00 грн. (один мільйон гривень 00 коп.) боргу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЗА- Б.А.Т.Е."(90436, Закарпатська обл., Хустський район, с. Іза, вул. Нанківська, буд. 88, код ЄДРПОУ 32171027) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) суму 7500,00 грн. (Сім тисяч п`ятсот гривень) на відшкодування витрат по сплаті судового збору

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ід. код НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) суму 7500,00 грн. (Сім тисяч п`ятсот гривень) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у строк, визначений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 16.12.2019.

Суддя Л.В. Андрейчук