Рішення

від 05.12.2019 по справі 911/1956/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2019 р. м. Київ Справа № 911/1956/19

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Київської митниці ДФС (08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт "Бориспіль"),

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКОТРЕЙДІНГ" (02160, м. Київ, просп. Возз`єднання, буд. 19, оф. 110),

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (03039, м. Київ, просп. Голосіївський, буд. 50),

про зобов`язання вчинити дії щодо виконання господарського зобов`язання (договору)

секретар судового засідання: Сех І.С.

від позивача: Тютюник В.Ю. (довіреність № 12738/1/10-70-10-47 від 15.10.2019 р.);

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: Шлейченко Ж.В. (довіреність № 3 від 23.09.2019 р.)

Обставини справи:

Київська митниця ДФС (далі - митниця, позивач) звернулась до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКОТРЕЙДІНГ" (далі - відповідач), за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області (далі - Регіональне відділення, третя особа), про зобов`язання вчинити дії щодо виконання господарського зобов`язання (договору).

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань щодо повернення орендованого майна внаслідок припинення дії договору оренди № 1813 від 12.04.2016 р., у зв`язку з чим позивач просить суд: 1) зобов`язати ТОВ "МАКОТРЕЙДІНГ" скласти, підписати та надати акт приймання-передачі про повернення майна - нежитлового приміщення загальною площею 8,4 м.кв, розташованого за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт "Бориспіль", що є предметом договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна № 1813 від 12.04.2016 р.; 2) зобов`язати ТОВ "МАКОТРЕЙДІНГ" звільнити вказане нежитлове приміщення та здійснити його фактичне повернення.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.09.2019 р. було відкрито провадження у даній справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 24.10.2019 р.

Підготовче засідання відкладалось.

24.10.2019 р. до господарського суду Київської області від представника третьої особи надійшло клопотання б/н, б/д (вх. № 20287/19 від 24.10.2019 р.), у якому третя особа повідомляє, що у зв`язку з реорганізацією останньої було утворено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській, Чернігівській областях шляхом злиття відповідних регіональних відділень, яке є правонаступником Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області.

Окрім того, 24.10.2019 р. до господарського суду Київської області від представника третьої особи надійшло пояснення б/н, б/д (вх. № 20286/19 від 24.10.2019 р.) щодо позовних вимог, за змістом якого Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській, Чернігівській областях просить суд задовольнити позов у повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції третя особа зазначає, що між останньою та ТОВ "МАКОТРЕЙДІНГ" було укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого майна), що належить до державної власності від 12.04.2016 р., відповідно до якого орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 8,4 кв.м, що розташоване за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт "Бориспіль", яке обліковується на балансі Державної фіскальної служби та перебуває в оперативному управлінні (користуванні) Київської митниці ДФС. Третя особа вказує, що строк дії вказаного договору закінчувався 12.03.2019 р., у зв`язку з чим остання звернулась з листом № 45-08-6263 від 06.12.2018 р. до Державної фіскальної служби, в якому просила надати свої висновки щодо можливості продовження терміну дії договору. У відповідь на такий лист Державна фіскальна служба повідомила про відсутність наміру продовжувати термін дії вищезазначеного договору у зв`язку з необхідністю використовувати дане приміщення Київською митницею ДФС для виконання покладених на неї повноважень. Як зазначає третя особа, враховуючи відповідь Державної фіскальної служби, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області повідомило відповідача про припинення дії договору у відповідності до п. 10.4 договору, однак станом на даний час акт приймання-передачі ТОВ "МАКОТРЕЙДІНГ" не складено, приміщення не звільнено, а відтак, майно у встановленому договором порядку відповідачем не повернуто.

У судовому засіданні 14.11.2019 р. представник позивача заявила про надання суду всіх наявних у Київської митниці ДФС доказів, що мають значення для вирішення спору. Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з`явились. Водночас, про дату, час і місце судового засідання всі учасники процесу були повідомлені в порядку, передбаченому ГПК України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.11.2019 р. було замінено третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області (03039, м. Київ, просп. Голосіївський, буд. 50) на правонаступника - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (03039, м. Київ, просп. Голосіївський, буд. 50), закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05 грудня 2019 р.

05.12.2019 р. до господарського суду Київської області надійшла заява від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКОТРЕЙДІНГ" б/н від 04.12.2019 р. (вх. № 24171/19 від 05.12.2019 р.) про продовження процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву, за змістом якої адвокат відповідача зазначає, що він 03.12.2019 р. ознайомився з матеріалами справи № 911/1956/19, а до того часу в розпорядженні посадових осіб товариства та Адвокатського бюро Олександра Курінського, яке представляє його інтереси, були відсутні матеріали справи та інформація про наявність даного господарського спору, оскільки особа, яка здійснювала отримання кореспонденції, адресованої ТОВ "МАКОТРЕЙДІНГ", є невідомою, довіреність на її ім`я не видавалась. За таких обставин товариство та його представник були позбавлені можливості реалізувати свої процесуальні права. Посилаючись на приписи ст. 129 Конституції України, ч. 3 ст. 2, ст. ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, заявник наголошував, що розгляд господарської справи будується на засадах змагальності і рівності позивача та відповідача. Дані принципи гарантують однакові права для учасників справи, щоб кожен міг довести обґрунтованість саме його позиції, а подання відзиву сприяє всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи. З огляду на викладене, на підставі ч. 2 ст. 119 ГПК України, адвокат відповідача просив суд продовжити процесуальний строк для надання відзиву на позовну заяву.

Окрім того, 05.12.2019 р. до господарського суду Київської області надійшла заява від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКОТРЕЙДІНГ" б/н від 04.12.2019 р. (вх. № 24189/19 від 05.12.2019 р.) про поновлення процесуального строку для подання зустрічної позовної заяви, за змістом якої адвокат відповідача зазначав, що він 03.12.2019 р. ознайомився з матеріалами справи № 911/1956/19, а до того часу в розпорядженні посадових осіб товариства та Адвокатського бюро Олександра Курінського, яке представляє його інтереси, були відсутні матеріали справи та інформація про наявність даного господарського спору, оскільки особа, яка здійснювала отримання кореспонденції, адресованої ТОВ "МАКОТРЕЙДІНГ", є невідомою, довіреність на її ім`я не видавалась. За таких обставин товариство та його представник були позбавлені можливості реалізувати свої процесуальні права. Посилаючись на приписи ст. 129 Конституції України, ч. 3 ст. 2, ст. ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, заявник наголошує, що розгляд господарської справи будується на засадах змагальності і рівності позивача та відповідача. Дані принципи гарантують однакові права для учасників справи, щоб кожен міг довести обґрунтованість саме його позиції, а подання зустрічного позову сприяє всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи. З огляду на викладене, на підставі ч. 1 ст. 180, ч. 2 ст. 119 ГПК України, адвокат відповідача просив суд поновити процесуальний строк для пред`явлення зустрічного позову.

Водночас, 05.12.2019 р. до господарського суду Київської області Товариством з обмеженою відповідальністю "МАКОТРЕЙДІНГ" було подано зустрічну позовну заяву б/н від 04.12.2019 р. (вх. № 24172/19 від 05.12.2019 р.) у справі № 911/1956/19 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях та до Київської митниці ДФС про визнання наявності права, за змістом якої зустрічний позивач просить суд визнати у Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКОТРЕЙДІНГ" наявність права оренди нежитлового приміщення загальною площею 8,4 м.кв., розміщеного на першому поверсі функціонального будинку митниці за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт "Бориспіль", на підставі договору оренди № 1813 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, від 12.04.2016 р.

Згідно з приписами частини 1 ст. 207 ГПК України перед розглядом справи по суті головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

У судовому засіданні 05.12.2019 р. представники позивача та третьої особи проти задоволення заяв представника відповідача про продовження та поновлення процесуальних строків для подання відзиву і зустрічної позовної заяви заперечували, зазначаючи про те, що відповідач належно повідомлявся про судові засідання та був обізнаний з наявністю спору у даній справі. Представник відповідача у судове засідання 05.12.2019 р. не з`явився.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.12.2019 р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКОТРЕЙДІНГ" б/н від 04.12.2019 р. (вх. № 24171/19 від 05.12.2019 р.) про продовження процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву було залишено без задоволення; відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "МАКОТРЕЙДІНГ" у продовженні процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву; заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКОТРЕЙДІНГ" б/н від 04.12.2019 р. (вх. № 24189/19 від 05.12.2019 р.) про поновлення процесуального строку для подання зустрічної позовної заяви залишено без задоволення; відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "МАКОТРЕЙДІНГ" у поновленні процесуального строку для подання зустрічної позовної заяви та повернуто зустрічну позовну заяву б/н від 04.12.2019 р. (вх. № 24172/19 від 05.12.2019 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКОТРЕЙДІНГ" у даній справі заявникові.

Крім того, 05.12.2019 р. до господарського суду Київської області Товариством з обмеженою відповідальністю "МАКОТРЕЙДІНГ" було подано клопотання б/н від 04.12.2019 р. (вх. № 24170/19 від 05.12.2019 р.) про відкладення розгляду справи, відповідно до якого адвокат відповідача просив суд відкласти розгляд справи та надати час для визначення правової позиції у справі, її узгодження із клієнтом та формування доказової бази, обґрунтовуючи зазначене клопотання наступним. Адвокат Курінський О.Г., як представник ТОВ "МАКОТРЕЙДІНГ", ознайомився із матеріалами справи № 911/1956/19 03.12.2019 р., до цього часу в розпорядженні посадових осіб ТОВ "МАКОТРЕЙДІНГ" та Адвокатського бюро Олександра Курінського, яке представляє його інтереси, були відсутні матеріали справи та інформація про наявність господарського спору, оскільки особа, яка здійснювала отримання кореспонденції, адресованої ТОВ "МАКОТРЕЙДІНГ" є невідомою, довіреність на її ім`я не видавалась. За таких обставин, ТОВ "МАКОТРЕЙДІНГ" та його представник були позбавлені можливості реалізувати свої процесуальні права. Крім того, 05.12.2019 р. адвокат відповідача приймає участь, як представник позивача у цивільній справі № 757/28427/18-ц (Печерський районний суд міста Києва, головуючий суддя - Підпалий В.В.).

У свою чергу, на підтвердження неможливості прибуття у судове засідання 05.12.2019 р., адвокатом Курінським О.Г. було долучено до клопотання про відкладення - довідку з сайту gourt.gov.ua/fair/ про призначення Печерським районним судом м. Києва до розгляду на 05.12.2019 р. о 14:40 цивільної справи № 757/28427/18-ц (позивач - ОСОБА_2., відповідач - ОСОБА_3 про розірвання шлюбу), а також угоду про надання правової допомоги (витяг) б/н від 28.03.2017 р., укладену між адвокатом Курінським О.Г. та ОСОБА_2., згідно з п. 14 якої зміст цієї угоди є предметом адвокатської таємниці, за виключенням повноважень, наданих адвокатом клієнту для виконання доручень. Повноваження адвоката щодо захисту/представництва інтересів клієнта перед особами, які не є сторонами цієї угоди підтверджуються ордером та витягом з угоди.

Розглянувши клопотання ТОВ "МАКОТРЕЙДІНГ" про відкладення розгляду даної справи, заслухавши заперечення представників позивача та третьої особи, які зазначали, що відповідач, на їх думку, подав дане клопотання з метою затягування розгляду справи, суд відмовляє у його задоволенні з огляду на наступне.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 202 ГПК України встановлено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Судом встановлено, що наявних у матеріалах справи доказів достатньо для вирішення спору у даному судовому засіданні, а відповідачем належними та допустимими доказами не доведено поважності причин неявки представника відповідача.

Так, ч.ч. 1-3 статті 56 ГПК України встановлено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Судом встановлено, що із зазначених вище документів не вбачається, що адвокат Курінський О.Г. є на даний час представником ОСОБА_2 у справі № 757/28427/18-ц, оскільки угода про надання правової допомоги (витяг) б/н від 28.03.2017 р. не свідчить про представництво інтересів ОСОБА_2 у справі № 757/28427/18-ц адвокатом Курінським О.Г., будь-яких інших документів на підтвердження зазначеного додано не було, як не надано і доказів щодо строку дії зазначеної вище угоди б/н від 28.03.2017 р.

Крім того, твердження про те, що у ТОВ "МАКОТРЕЙДІНГ" та Адвокатського бюро Олександра Курінського, яке представляє його інтереси, були відсутні матеріали справи та інформація про наявність господарського спору, оскільки особа, яка отримувала кореспонденцію, адресовану ТОВ "МАКОТРЕЙДІНГ" є невідомою, а довіреність на її ім`я не видавалась, також не підтверджено жодним доказом, як-то штатним розписом підприємства, журналом видачі довіреностей тощо.

Поряд з цим, суд відзначає, що до клопотання про відкладення розгляду справи відповідачем не подано доказів того, що ТОВ "МАКОТРЕЙДІНГ" має єдиного можливого представника товариства, який може здійснювати представництво інтересів відповідача у суді у даній справі № 911/1956/19.

З урахуванням наведеного, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню судом, про що судом без виходу до нарадчої кімнати було постановлено протокольну ухвалу.

У судовому засіданні 05.12.2019 р. представник позивача позовні вимоги підтримував та зазначав про те, що відповідач продовжує користуватись приміщенням та сплачує неустойку за користування приміщенням, що вбачається з виписок по рахунку, які є в наявності у позивача та можуть бути надані для огляду судом; представник третьої особи підтримувала позицію позивача та просила суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні 05.12.2019 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

12 квітня 2016 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (правонаступник - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МАКОТРЕЙДІНГ" (ТОВ "МАКОТРЕЙДІНГ", орендар) було укладено договір оренди № 1813 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності.

Пунктом 1.1 договору визначено, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 8,4 кв.м, що розташоване за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт Бориспіль , яке обліковується на балансі Державної фіскальної служби та перебуває в оперативному управлінні (користуванні) Київської митниці ДФС (надалі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 31.10.2015 р. і становить за незалежною оцінкою 142500,00 грн. без врахування ПДВ.

Майно передається в оренду з метою надання послуг митного брокера (п. 1.2 договору).

У відповідності з п. 2.2 договору передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди.

У разі припинення або розірвання договору орендар зобов`язується повернути орендодавцеві або підприємству/товариству, вказаному орендодавцем, орендоване майно в залежному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря (п. 5.10 договору).

За умовами п. 10.1 договору цей договір укладено строком на 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців, з 12.04.2016 р. до 12.03.2019 р. включно.

Згідно з п. 10.3 договору зміни до умов цього договору або його розірвання допускаються за взаємної згоди сторін. Зміни, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною.

Відповідно до п. 10.4 договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформлюються додатковим договором, який є невід`ємною частиною договору при обов`язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об`єктом оренди.

За умовами п. 10.6 договору чинність цього договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; загибелі орендованого майна; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду; банкрутства орендаря; ліквідації орендаря - юридичної особи.

У разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу. У разі, якщо орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження (п. 10.9 договору).

Відповідно до пункту 10.10 договору майно вважається повернутим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі орендованого майна, який підписується балансоутримувачем та орендарем. Обов`язок щодо складання акту приймання-передачі про повернення приміщення покладається на орендаря.

Як зазначено в п. 11 договору, балансоутримувачем майна є Київська митниця ДФС.

Договір підписано сторонами та скріплено відтисками їх печаток, копію договору долучено до матеріалів справи, оригінал оглянуто судом.

12.04.2016 р. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області було передано ТОВ "МАКОТРЕЙДІНГ" в строкове платне користування майно - нежитлове приміщення загальною площею 8,4 кв.м, що розташоване за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт Бориспіль , яке обліковується на балансі Державної фіскальної служби та перебуває в оперативному управлінні (користуванні) Київської митниці ДФС, що підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна, підписаного Регіональним відділенням ФДМ України по Київській області, ТОВ "МАКОТРЕЙДІНГ" та Київською митницею ДФС, копію якого долучено до матеріалів справи, оригінал оглянуто судом.

Також 23.05.2016 р. між Київською митницею ДФС та ТОВ "МАКОТРЕЙДІНГ" було укладено договір № 87 на відшкодування комунальних послуг.

Як зазначали позивач та третя особа, на виконання своїх повноважень та з метою забезпечення дотримання умов договору, Регіональне відділення ФДМ України по Київській області звернулося листом № 45-08-6263 від 06.12.2018 р. до органу, уповноваженого управляти об`єктом оренди (Державної фіскальної служби) з проханням надати свої висновки щодо можливості продовження терміну дії договору.

Листом № 547/5/99-99-03-05-02-16 від 10.01.2019 р. Державна фіскальна служба повідомила Регіональне відділення про відсутність наміру продовжувати термін дії договору оренди № 1817 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 12.04.2016 р., у зв`язку з необхідністю використовувати дане приміщення Київською митницею ДФС для виконання покладених на неї повноважень. Тобто, ДФС узгодило продовження строку дії договору оренди.

Листами від 31.01.2019 р. № 50-08-535 та від 15.03.2019 р. № 50-08-1316 Регіональне відділення повідомляло ТОВ "МАКОТРЕЙДІНГ" про припинення строку дії договору у відповідності до пункту 10.4 договору.

Лист Регіонального відділення від 15.03.2019 р. № 50-08-1316 щодо припинення терміну дії договору оренди був отриманий орендарем 20.03.2019 р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення 03039 1397939 0, оригінал якого було оглянуто судом у судовому засіданні з розгляду справи по суті, копію долучено до матеріалів справи.

Поряд з цим, Київською митницею митницею було надіслано на адресу ТОВ "МАКОТРЕЙДІНГ" лист № 2801/3/10-70-03-47 від 11.03.2019 р. щодо припинення терміну дії договору оренди, відповідно до якого митниця повідомляла орендаря про те, що дія договору оренди № 1813 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 12.04.2016 р. не буде пролонгована, у зв`язку з чим орендар повинен скласти та надати на підпис 12.03.2019 р. Київській митниці ДФС акт прийому-передачі про повернення майна та звільнити приміщення не пізніше 13.03.2019 р.

Також Київською митницею ДФС було надіслано на адресу Регіонального відділення ФДМ України по Київській області лист № 3200/3/10-70-03-47 від 19.03.2019 р. щодо припинення терміну дії договору оренди, відповідно до якого митниця просила Регіональне відділення як сторону договору вжити заходи щодо врегулювання договірних відносин з орендарем у відповідності з умовами договору.

Листом № 50-08-2268 від 16.05.2019 р. Регіональне відділення зверталось до відповідача з вимогою про негайне повернення орендованого державного майна відповідно до вимог пунктів 10.9 та 10.10 договору. Даний лист відповідачем отримано 20.05.2019 р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення 03039 1397823 7, оригінал якого було оглянуто судом у судовому засіданні з розгляду справи по суті, копію долучено до матеріалів справи.

Отже, позивач зазначав, що договір між сторонами було укладено на 2 роки 11 місяців, а саме - з 12.04.2016 р. по 12.03.2019 р., і з огляду на відмову орендодавця та балансоутримувача від продовження дії даного договору, вчинену, зокрема, протягом місяця після закінчення визначеного договором строку, строк його дії закінчився 12.03.2019 р.

Проте, незважаючи на зазначене, та в порушення вимог договору, станом на день подання даного позову до суду акт приймання-передачі відповідачем не складено, приміщення не звільнено, тобто майно у встановленому договором порядку не повернуто, у зв`язку з чим позивач і звернувся з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог частини 1 статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).

У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що укладений між сторона даної справи договір за своєю правовою природою є договором найму (оренди).

Так, згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Умовами ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Частиною 1 статті 785 ЦК України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Поряд з цим, згідно зі ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Відповідно до ст. 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Водночас, оскільки орендоване майно є власністю держави, то відносини сторін даного договору регулюються також Законом України Про оренду державного та комунального майна , який є спеціальним законом з питань оренди, зокрема, державного майна та, відповідно до частин 1, 2 статті 1, регулює організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, або перебуває у комунальній власності, їх структурних підрозділів, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, або майна, що перебуває у комунальній власності.

Згідно із ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального мійна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Пунктом 2 частини 1 статті 4 Закону передбачено, що об`єктами оренди є нерухоме майно (будівлі, споруди, нежитлові приміщення) та інше окреме індивідуально визначене майно підприємств.

В силу вимог ч. 1 ст. 10 Закону термін, на який укладається договір оренди, є істотною умовою договору оренди.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України Про оренду державного та комунального майна у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог у даній справі в повному обсязі з огляду на таке.

Підстави припинення договорів оренди визначені в частині другій статті 291 Господарського кодексу України, згідно з якою договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Поряд з цим, зазначеними вище приписами ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Частиною 2 статті 795 ЦК України встановлено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Вирішуючи спір щодо наявності підстав для зобов`язання відповідача повернути балансоутримувачу за актом прийому-передачі орендоване майно за договором оренди № 1813 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 12.04.2016 р., суд виходив з наступного.

Як зазначалося вище, відповідно до п. 5.10 договору у разі припинення або розірвання договору орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві орендоване майно в належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу.

Пунктом 10.4 договору сторонами визначено, що цей договір буде вважатись продовженим у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця.

У разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу. У разі, якщо орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження (п. 10.9 договору).

Майно вважається повернутим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. Обов`язок щодо складання акта приймання-передачі про повернення майна покладається на орендаря (п. 10.10 договору).

Статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину, а саме, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 2 ст. 212 ЦК України передбачено, що особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити припинення прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (скасувальна обставина).

Отже, як свідчить зміст зазначеного вище п. 10.4 договору, який узгоджується з приписами ч. 2 ст. 212 ЦК України, сторони обумовили припинення договору обставиною направлення орендодавцем орендарю заяви про припинення договору.

Судом встановлено, що волевиявлення орендодавця відносно припинення договору оренди № 1813 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 12.04.2016 р. у зв`язку з закінченням строку його дії і небажання продовжувати орендні відносини, підтверджується, зокрема, направленими на адресу ТОВ МАКОТРЕЙДІНГ листами РВ ФДМУ по Київській області від 31.01.2019 р. № 50-08-535, від 15.03.2019 р. № 50-08-1316, а також листом Київської митниці ДФС (балансоутримувача) № 2801/3/10-70-03-47 від 11.03.2019 р.

З матеріалів справи слідує, що повідомлення № 50-08-1316 від 15.03.2019 р. про припинення дії договору № 1813 від 12.04.2016 р. РВ ФДМУ по Київській області було надіслано відповідачу в межах встановленого законом та договором місячного терміну після закінчення строку дії договору.

Згідно з наведеними вище приписами ч. 2 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна та ч. 4 ст. 284 ГК України, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Аналогічні положення закріплено у ст. 764 ЦК України, якою визначено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Правовий аналіз вказаних норм матеріального права свідчить про те, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. Відтак, якщо протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору, то такий договір припиняється.

Крім того, судом взято до уваги, що ще до закінчення дії строку спірного договору як орендодавцем, так і балансоутримувачем було повідомлено відповідача (орендаря) про те, що договір оренди продовжено не буде і що ТОВ МАКОТРЕЙДІНГ необхідно повернути орендоване майно позивачу - балансоутримувачу.

Таким чином, з огляду на те, що орендодавцем у встановлений законом та договором строк було висловлено заперечення щодо продовження строку дії договору на новий термін, дія такого договору є припиненою з 13.03.2019 р., у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено, і його автоматична пролонгація, виходячи з зазначених законодавчих приписів та умов п. 10.4 договору оренди, не відбулася.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 26 Закону України Про оренду державного та комунального майна та п. 10.6 договору, договір оренди припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Згадуваним вище пунктом 5.10 договору визначено, що у разі припинення або розірвання договору орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві або підприємству/товариству, вказаному орендодавцем, орендоване майно в залежному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що у орендаря, відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України Про оренду державного та комунального майна , ст. 785 ЦК України та наведеного вище п. 10.9 договору № 1813 від 12.04.2016 р., виник обов`язок протягом трьох робочих днів після припинення договору повернути об`єкт оренди балансоутримувачу.

Однак, відповідач орендоване майно балансоутримувачу не передав (не повернув).

Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Як зазначалось вище, за приписами частини 2 статті 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

При цьому, за умовами п. 10.10 договору обов`язок складання такого акту покладається на орендаря.

Судом встановлено, що після закінчення встановленого строку дії договору майно, що перебувало в оренді, відповідачем не повернуто, акт приймання-передавання майна з оренди сторонами у відповідності до вимог ч. 2 ст. 795 ЦК України та п. 10.10 договору не складено.

З огляду на викладене суд вважає позовні вимоги у даній справі про зобов`язання ТОВ "МАКОТРЕЙДІНГ" скласти, підписати та надати акт приймання-передачі про повернення майна - нежитлового приміщення загальною площею 8,4 м.кв, розташованого за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт "Бориспіль", що є предметом договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна № 1813 від 12.04.2016 р., а також про зобов`язання ТОВ "МАКОТРЕЙДІНГ" звільнити вказане нежитлове приміщення та здійснити його фактичне повернення, доведеними, обґрунтованими, підтвердженими належними й допустимими доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Київської митниці ДФС у повному обсязі.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах Трофимчук проти України , Серявін та інші проти України обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Слід зазначити, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків суду не спростовує.

Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до п. 2 ч. 1, п. 3 ч. 4, ч. 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "МАКОТРЕЙДІНГ" (02160, м. Київ, просп. Возз`єднання, буд. 19, оф. 110, код 39161565) скласти, підписати та надати Київській митниці ДФС (08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт "Бориспіль", код 39470947) акт приймання-передачі про повернення майна - нежитлового приміщення загальною площею 8,4 м.кв, розташованого за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт "Бориспіль", що є предметом договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна № 1813 від 12.04.2016 р.

3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "МАКОТРЕЙДІНГ" (02160, м. Київ, просп. Возз`єднання, буд. 19, оф. 110, код 39161565) здійснити фактичне повернення майна - нежитлового приміщення загальною площею 8,4 м.кв, розташованого за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт "Бориспіль", що є предметом договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна № 1813 від 12.04.2016 р., та звільнити дане приміщення.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКОТРЕЙДІНГ" (02160, м. Київ, просп. Возз`єднання, буд. 19, оф. 110, код 39161565) на користь Київської митниці ДФС (08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт "Бориспіль", код 39470947) 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн. 00 коп. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до вимог статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 16.12.2019 р.

Суддя В.М. Бабкіна