Ухвала

від 16.12.2019 по справі 922/4085/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"16" грудня 2019 р. м ХарківСправа № 922/4085/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

розглянувши матеріали

позовної заяви Приватної фірми "Яна" ( 62406, Харківська обл., Харківський район, село Затишшя, вул. Комунальна, 20; ідент. код 30592330)

до Кулиничівської селищної ради (62404, Харківська обл., Харківський район, смт. Кулиничі, вул. 7-і Гвардійської Армії, будинок 14; ідент. код 04396704)

про скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач, приватна фірма "Яна", 10.12.2019 звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, Кулиничівської селищної ради, з вимогою про визнання незаконним та скасування рішення 17-ї сесії VI скликання Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області від 25.01.2012 "Про розгляд заяви директора ПФ "Яна". В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на ту обставину, що розпорядником земельної ділянки, яка надана у постійне користування приватній фірмі "Яна" (державний акт І-ХР № 003225 від 21 грудня 2001 року), на момент 25.01.2012 року була Харківська районна державна адміністрація, а отже приймати рішення щодо розпорядження земельними ділянками за межами населених пунктів відносилось до повноважень відповідного органу державної влади, яким на час прийняття рішенням 17-ї сесії VI скликання Кулиничівською селищною радою Харківського району Харківської області від 25.01.2012, була наділена Харківська районна державна адміністрація Харківської області. Таким чином, за твердженнями позивача, рішення Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області 17-ї сесії VI скликання "Про розгляд заяви директора ПФ "Яна" від 25.01.2012 прийняте відповідачем, як органом місцевого самоврядування, порушує вимог ст. 19 Конституції України, п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції станом на 25.01.2012), а тому підлягає скасуванню.

Дослідивши позовну заяву з доданими до неї документами, судом встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів; сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 1-1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01.01.2019 р. - 1921,00 грн.).

Таким чином, враховуючи, що у даній позовній заяві заявлено вимогу немайнового характеру, то позивач за подання позовної заяви повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

Натомість додана до позовної заяви платіжна квитанція № 18421 від 10.12.2019 р. підтверджує сплату судового збору лише у розмірі 1910,00 грн., тобто у розмірі меншому за мінімальний розмірі судового збору встановлений Законом.

За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що позивачем була подана до суду позовна заява без додержання вимог, викладених у ст. 164 ГПК України.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на вищевикладене, господарський суд вважає за необхідне залишити позовну заяву ПФ "Яна" без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ПФ "Яна" (вх. № 4085/19 від 10.12.2019 р.) - залишити без руху.

2. Надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду доказів доплати судового збору у розмірі 11,00 грн.

Попередити позивача, що не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, є підставою для її повернення (ч. 4 ст. 174 ГПК України).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 16 грудня 2019 року.

Суддя М.І. Шатерніков