Ухвала

від 12.12.2019 по справі 925/1361/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

12 грудня 2019 року м. Черкаси справа № 925/1361/19

Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Романенко Л.В., у підготовчому засіданні в приміщенні суду розглянув справу за позовом заступника керівника Звенигородської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Ватутінської міської ради, м. Ватутіне Звенигородського району, пр. Дружби, 8

до відповідача: мале підприємство Рапід , м. Ватутіне, вул. Транспортна,7

про стягнення доходу 10535,46 грн. за користування земельною ділянкою без достатніх правових підстав,

за участю повноважних представників сторін:

прокурор: участі не брав;

від позивача: Данич О.Д. - за довіреністю;

від відповідача: Коваленко Д.К. - керівник підприємства - за посадою.

Всі учасники були належно повідомлені про час і місце проведення засідання суду.

Заступник керівника Звенигородської місцевої прокуратури звернувся в господарський суд Черкаської області в інтересах держави в особі Ватутінської міської ради Черкаської області з позовом до малого підприємства "Рапід", в якому просить суд стягнути з відповідача на користь Ватутінської міської ради 10535,46 грн. за користування земельною ділянкою без достатніх правових підстав, та відшкодувати судові витрати.

В підготовчому засіданні:

Прокурором подано пояснення по суті позову. Обґрунтовано участь прокурора у спірних правовідносинах. Вимоги підтримав письмово.

Представник позивача вимоги підтримав та просить позов задовольнити.

Відповідач подав відзив на позов та додав судову практику в спорах між Ватутінською міською радою та МП Рапід . Представник відповідача вимоги заперечив та вказав, що підприємство не порушувало прав міської ради. Навпаки, міська рада чинить тривалі перешкоди в користуванні майном відповідачеві. До використання земельної ділянки комунальної власності відповідач не приступав. Представник відповідача заперечує право прокурора звертатись з позовом в інтересах міської ради, оскільки відсутній державний інтерес.

Під час розгляду справи в підготовчому засіданні судом встановлено, що Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду справу №912/2385/18 за позовом заступника керівника Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Устинівської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Східного офісу Державної аудиторської служби України до ТОВ Укртранссервіс-груп , Відділу освіти, молоді та спорту Устинівської районної державної адміністрації про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 90 577,26 грн. - передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду, у зв`язку з наявністю виключної правової проблеми в частині застосування статті 23 Закону України Про прокуратуру .

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2019 року прийнято до розгляду справу №912/2385/18 за касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21 травня 2019 року.

У своїй ухвалі Велика Палата Верховного Суду зазначила, що за висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, які обґрунтовані нормами статей 19, 131-1 Конституції України, статей 53, 174 ГПК України, статтею 23 Закону України Про прокуратуру , рішеннями Конституційного Суду України від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, від 20 грудня 2017 року № 2-р/2017, від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019, від 20 червня 2019 року № 6-р/2019, виключну правову проблему щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, становить питання: чи зобов`язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення до суду прокурора шляхом:

- додання до позовної заяви суду доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема доказів здійснення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення прокурором ознак адміністративного чи кримінального правопорушення;

- обґрунтування та доведення суду причин, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (чи достатньо у такому разі самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття позову прокурора до розгляду.

У контексті зазначених питань колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду посилається на правовий висновок, викладений у постанові колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07 грудня 2018 року у справі №924/1256/17 про те, що з метою підтвердження судом підстав для представництва прокурором інтересів, прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом. Колегія суддів зазначає, що цей висновок Велика Палата Верховного Суду конкретизувала у постанові від 26 червня 2019 року у справі №587/430/16-ц стосовно відсутності необхідності підтвердження прокурором відсутності органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але зауважує, що у справі, що переглядається, на відміну від справи №587/430/16-ц, розглядається питання наявності підстав для представництва інтересів держави прокурором у суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках встановлених п. 7 ч. 1 ст. 228 цього кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі №925/1361/19 до перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18 у подібних правовідносинах щодо застосування судом ст. 23 Закону України Про прокуратуру .

Разом з цим суд враховує, що Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №925/1095/18 також дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18.

Керуючись приписами п. 7 ч. 1 ст. 228, ст. 229, 234, 235 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі №925/1361/19 зупинити до перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18.

2. Зобов`язати сторони повідомити господарський суд Черкаської області про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі.

3. Копію ухвали надіслати прокурору та учасникам.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 255-257 ГПК України.

Суддя Г.М. Скиба