Постанова

від 06.09.2021 по справі 925/1361/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" вересня 2021 р. Справа№ 925/1361/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Тарасенко К.В.

без повідомлення учасників справи,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Малого підприємства Рапід на рішення Господарського суду Черкаської області від 27.10.2020 (повний текст складено 12.11.2020)

у справі № 925/1361/19 (суддя Скиба Г.М.)

за позовом Заступника керівника Звенигородської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Ватутінської міської ради

до Малого підприємства Рапід

про стягнення доходу 10 535,46 грн за користування земельною ділянкою без достатніх правових підстав

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та заперечень

Заступник керівника Звенигородської місцевої прокуратури (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Черкаської області в інтересах держави в особі Ватутінської міської ради Черкаської області (далі - позивач, Ватутінська міська рада) з позовом до Малого підприємства Рапід (далі - відповідач, МП Рапід ), в якому просив суд стягнути з відповідача на користь Ватутінської міської ради 10 535,46 грн за користування земельною ділянкою без достатніх правових підстав.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на те, що використання земельної ділянки комунальної власності відповідач не оформив, договір оренди землі не уклав, податкову декларацію про сплату податку не подавав, а тому, на думку, прокурора, відповідач використовує вказану земельну ділянку під належним йому об`єктом нерухомості без належного оформлення прав на неї.

Відповідач заперечив проти позову з тих підстав, що ним не порушено жодних прав Ватутінської міської ради, натомість позивач чинить тривалі перешкоди відповідачеві в користуванні власним майном на спірній земельній ділянці.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 27.10.2020 позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з Малого підприємства Рапід в дохід місцевого бюджету Ватутінської міської ради Черкаської області 10 535,46 грн боргу. Стягнуто з Малого підприємства Рапід на користь прокуратури Черкаської області 1 921,00 грн судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що рішенням Ватутінської міської ради №72-14/VI від 02.04.2015 відповідачу надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 49 років для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, згідно з рішенням Ватутінської міської ради від 04.07.2019 №72-14/VIІ відповідач був зобов`язаний у 30-денний термін укласти з Ватутінською міською радою договір оренди земельної ділянки та подати його на державну реєстрацію, позивачем неодноразово направлялися відповідачу повідомлення про необхідність внесення плати за земельну ділянку та оформлення правовстановлюючих документів на неї, однак відповідач вказані вимоги проігнорував. Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що в діях відповідача наявний факт використання спірної земельної ділянки комунальної власності під об`єктом комерційної нерухомості, який належить відповідачеві на праві власності без достатньої правової підстави після переходу права власності на нерухоме майно до відповідача.

Місцевим господарським судом відхилено заперечення відповідача про вчинення міською радою перешкод в користуванні спірною земельною ділянкою з підстав того, що відповідачем не надано належних доказів вчинення таких дій, а відповідач має усвідомлювати, що відповідно до приписів Конституції України власність зобов`язує нести тягар по її утриманню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, МП Рапід звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 27.10.2020 у справі № 925/1361/19 та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідач не міг сплачувати орендну плату через дії позивача, а саме у зв`язку з поверненням відповідачу проекту землеустрою, та відмовою у наданні дозволу на реконструкцію нерухомості, яка розміщена на спірній земельній ділянці. Скаржник вважає, що ним було вчинено всі можливі дії для укладення договору оренди землі, але цей договір не був укладений не з його вини, а використання нерухомості, яка розташована на земельній ділянці, є неможливим через її фактичну непридатність для використання.

В апеляційній скарзі відповідач також зазначає про те, що його не було повідомлено про розгляд справи у суді першої інстанції, а також про те, що прокурором не наведено підстав для представництва Ватутінської міської ради, а тому скаржник вважає, що позов подано неуповноваженою особою.

Звенигородською місцевою прокуратурою подано відзив на апеляційну скаргу, в якому прокурор вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Прокурор зазначає, що відповідач, з огляду на факт подання ним відзиву на позовну заяву, знав про існування цієї справи та мав можливість слідкувати за ходом її розгляду. Вказує, що Ватутінська міська рада з моменту виникнення спору, а саме з 2016 року, з метою захисту своїх прав до суду не зверталась та належним чином не реалізувала свої вимоги щодо стягнення з відповідача відповідних коштів, та звернулася до Звенигородської місцевої прокуратури з листом від 19.09.2019 з метою захисту порушених інтересів держави у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору, а тому вважає, що у прокуратури наявні всі підстави для звернення до суду з цим позовом.

Ватутінською міською радою Черкаської області також подано відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить суд залишити оскаржуване судове рішення без змін як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Позивач зазначає, що не мав можливості звернутися до суду за захистом своїх прав самостійно через відсутність у бюджеті міста Ватутіне коштів для сплати судового збору. Вважає, що Звенигородська місцева прокуратура має достатні підстави для звернення до суду з цим позовом. Також стверджує, що відповідач продовжує використовувати спірну земельну ділянку без належних правовстановлюючих документів.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №925/1361/19 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Шаптала Є.Ю., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2020 апеляційну скаргу Малого підприємства Рапід на рішення Господарського суду Черкаської області від 27.10.2020 у справі №925/1361/19 залишено без руху. Надано строк для усунення недоліків.

11.01.2021 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду на виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху надійшла заява Малого підприємства Рапід про усунення недоліків з доказами сплати судового збору у встановленому законом розмірі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Малого підприємства Рапід на рішення Господарського суду Черкаської області від 27.10.2020 у справі №925/1361/19, встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу. Справу призначено до розгляду без повідомлення учасників справи.

У зв`язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), та з метою мінімізації ризиків розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19, враховуючи, що Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 встановлено з 12.03.2020 на усій території України карантин, який продовжено, колегія суддів дійшла висновку про необхідність вийти за межі граничного процесуального строку розгляду даної справи, здійснивши її розгляд у розумний строк, застосувавши ст.ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст.ст. 2, 11 ГПК України.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи та вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №183321549 від 02.10.2019 за малим підприємством Рапід 26.05.2006 на підставі свідоцтва про право власності від 19.06.2006 серія та номер ЯЯЯ 436742, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Ватутінської міської ради Черкаської області від 26.05.2006 №292 зареєстроване право власності на нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: Черкаська область, м. Ватутіне, проспект Дружби, 27.

Ця нежитлова будівля розміщена на земельній ділянці комунальної форми власності площею 0,0160 га в м. Ватутіне, кадастровий номер 7110200000:01:002:0400.

Згідно з рішенням Ватутінської міської ради №72-14/VI від 02.04.2015 Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки МП Рапід , відповідачу надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 49 років для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, орієнтовною площею 0,0160 га, за адресою: Черкаська область, м. Ватутіне, проспект Дружби, 27.

Рішенням Ватутінської міської ради від 04.07.2019 №72-14/VIІ Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її в оренду МП Рапід відповідачу затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі площею 0,0160 га, за адресою Черкаська область, м. Ватутіне, проспект Дружби, 27, кадастровий номер 7110200000:01:002:0400 та надання в оренду на 49 років. Мале підприємство Рапід зобов`язано у 30-денний термін укласти з Ватутінською міською радою договір оренди земельної ділянки та подати його на державну реєстрацію.

Судом першої інстанції також встановлено, що Ватутінською міською радою неодноразово направлялися відповідачу повідомлення про необхідність внесення плати за земельну ділянку та оформлення правовстановлюючих документів на неї.

Відповідно до листа Ватутінської міської ради №2454/02-21 від 23.10.2019 земельна ділянка з кадастровим номером 7110200000:01:002:0400 перебуває в комунальній власності територіальної громади міста Ватутіне, рішення з попередніми власниками та з МП Рапід щодо оренди не приймалось, договори не укладались.

Відповідно до листа Звенигородського управління ГУ ДФС у Черкаській області №1517/23-00-53-12-09 від 08.07.2019 МП Рапід за період з 01.07.2016 по 30.06.2019 податкові декларації з плати на землю не подавалися та відповідно орендна плата чи земельний податок - не сплачувалися.

Згідно з рішенням Ватутінської міської ради від 29.12.2016 №25-5/VIІ Про внесення змін до рішення міської ради від 26.06.2015 №58-9/VI Про встановлення орендної плати за землю встановлено орендну плату за земельні ділянки у відсотках від нормативно грошової оцінки по місту за категорію, цільовим призначенням та функціональним використанням земельної ділянки (її частки) землі житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування будівель торгівлі становить 5%.

За поданим у позові розрахунком, відповідач має сплатити за користування земельною ділянкою площею 0,0160 га по проспекту Дружби, 27, кадастровий номер 7110200000:01:002:0400, за період з 2016 року по 2019 рік 10535,46 грн.

Факт використання відповідачем даної земельної ділянки та не сплати орендної плати підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно №1833211549 від 02.10.2019, згідно якого МП Рапід є власником нежитлової будівлі, розміщеної на земельній ділянці площею 0,0160 га за адресою: Черкаська область, м. Ватутіне, проспект Дружби, 27, кадастровий номер ділянки 7110200000:01:002:0400.

Розрахунок здійснено з урахуванням загального строку позовної давності, встановленого ст. 257 Цивільного кодексу України, наступним чином: за період з 13.11.2016 по 31.12.2016 - 442,29 грн; за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 - 2 813,98 грн; за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 - 4 220,97 грн; за період з 01.01.2019 по 13.11.2019 - 3 058,22 грн.

Внаслідок ухилення від укладення договору оренди землі та обов`язкового внесення плати за користування земельною ділянкою у відповідача виникла заборгованість у сумі 10 535,46 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що рішенням Ватутінської міської ради №72-14/VI від 02.04.2015 відповідачу надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, а рішенням Ватутінської міської ради від 04.07.2019 №72-14/VIІ відповідачу затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі площею 0,0160 га, за адресою Черкаська область, м. Ватутіне, проспект Дружби, 27, кадастровий номер 7110200000:01:002:0400 та надання в оренду на 49 років. При цьому Ватутінською міською радою неодноразово направлялися відповідачу повідомлення про необхідність внесення плати за земельну ділянку та оформлення правовстановлюючих документів на неї, однак відповідач проігнорував вимоги щодо укладення договору оренди на спірну земельну ділянку.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач стверджує, що ним вчинено всі можливі дії для укладення договору оренди землі, але цей договір не був укладений не з його вини, оскільки позивачем було повернуто відповідачу проект землеустрою та відмовлено у наданні дозволу на реконструкцію нерухомості, яка розміщена на спірній земельній ділянці.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що повернення проекту землеустрою у 2015 року не перешкоджала повторному поданню такого проекту відповідачем у розумні строки, а відмова у наданні дозволу на реконструкцію нерухомості не змінює суті спірних правовідносин, оскільки обов`язок відповідача укласти договір оренди спірної земельної ділянки виник із самого факту придбання нерухомого майна, розташованого на ній, та цей обов`язок не залежить від фактичного стану вказаного нерухомого майна.

Так, частиною 2 статті 16 Закону України Про оренду землі укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами земельних торгів.

Відповідно до ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

За приписами статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

При цьому апеляційним господарським судом враховано відсутність орендних правовідносин за встановлених обставин фактичного користування відповідачем спірною земельною ділянкою, що свідчить про те, що спірні правовідносини є за своїм змістом кондикційними.

Відповідно до правового висновку, викладеного Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі №917/1739/17 та у постанові від 20.11.2018 у справі №922/3412/17 фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що в діях відповідача наявний факт використання спірної земельної ділянки комунальної власності під об`єктом комерційної нерухомості, який належить відповідачеві на праві власності, без достатньої правової підстави після переходу права власності на нерухоме майно до відповідача, оскільки у відповідача відсутні будь-які правовстановлюючі документи, що посвідчують факт правомірного використання спірної земельної ділянки комунальної власності за вказаною адресою.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що прокурором не доведено підстав для процесуального представництва у цій справі, апеляційний господарський суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Звертаючись до суду з цим позовом, прокурором зазначено, що інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції. Поняття інтересів держави охоплює також захист прав та свобод місцевого самоврядування, які не носять загальнодержавного характеру, але направлені на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Прокурор вказав на те, що Ватутінська міська рада Черкаської області є отримувачем коштів - орендної плати, тобто саме тим органом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а також на те, що подання Звенигородською місцевою прокуратурою позовної заяви обумовлено необхідністю відновлення та захисту порушених інтересів держави, які полягають у дотриманні принципу законності при використанні земель комунальної власності.

Щодо підстав здійснення прокурором процесуального представництва у цій справі апеляційний господарський суд враховує правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

У цій справі встановлено, що Ватутінська міська рада протягом тривалого часу, а саме з 2016 року не зверталася до суду з позовом про стягнення з відповідача грошових коштів, що підтверджується листом позивача від 29.09.2019 (а.с. 21).

Також, в матеріалах справи наявний лист Звенигородської місцевої прокуратури від 15.11.2019, який направлений на адресу Ватутінської міської ради, з повідомленням в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру про підготовку позовної заяви до Малого підприємства Рапід (а.с. 33).

З огляду на наведене, а також враховуючи встановлені обставини справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про доведеність підстав для здійснення процесуального представництва прокурором та вчинення ним всіх дій, передбачених ст. 23 Закону України Про прокуратуру для захисту інтересів держави. Отже, доводи апеляційної скарги в цій частині судовою колегією відхиляються.

Щодо доводів відповідача про те, що його не було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового розгляду справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що представник позивача був присутній у судовому засіданні 12.12.2019, на якому судом було оголошено про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 05.08.2020, постановленою без виклику представників сторін, судом поновлено провадження у справі, проведення підготовчого засідання призначено на 08.09.2020.

В матеріалах справи міститься список розсилки поштової кореспонденції від 06.08.2020 (а.с. 169), згідно з яким вказана ухвала була направлена на електронні адреси учасникам справи.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 08.09.2020, постановлену у відкритому судовому засіданні, розгляд справи призначено на 27.10.2020. У судове засідання 08.09.2020 з`явився прокурор. Представники позивача та відповідача у судовому засіданні 08.09.2020 присутні не були, від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Згідно зі списком розсилки поштової кореспонденції від 10.09.2020 (а.с. 209) вказана ухвала була направлена на електронні адреси учасникам справи.

Згідно з ч. 1 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.

Частиною 5 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

За змістом ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до пп. 17.14. п. 17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи суд вручає судові рішення в паперовій формі.

Наведені норми свідчать, що суд першої інстанції був зобов`язаний в силу закону вручати і надсилати судові рішення у паперовій формі рекомендованим листом. Такий правовий висновок був неодноразово викладений Верховним Судом, зокрема у постановах від 02.08.2021 у справі №914/1191/20, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 14.04.2021 у справі №205/1129/19, 09.04.2021 у справі №500/90/19.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

В той же час, апеляційним господарським судом встановлено, що докази вручення відповідачу ухвал Господарського суду Черкаської області від 05.08.2020 та від 08.09.2020 в матеріалах справи відсутні.

Колегія суддів зауважує, що факт направлення копії судового рішення засобами електронної пошти не тягне за собою правових наслідків, передбачених ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (подібний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 18.09.2019 у справі №520/899/18, від 30.10.2019 у справі №548/2296/18, від 22.04.2020 у справі №355/1280/17, від 28.01.2021 у справі №260/1888/20).

Також, відповідно до правової позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 02.06.2020 у справі №910/17792/17, конституційне право на участь у судовому розгляді, у тому числі бути належним чином повідомленим про дату судового розгляду, не може вважатися формальним; це є порушенням зазначених вимог законодавства та підставою для безумовного скасування судового рішення. Крім того, у постанові від 25.04.2018 у справі №295/5011/15-ц Верховний Суд наголосив, що розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, апеляційний господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог апеляційної скарги в частині неповідомлення належним чином відповідача про дату, час та місце проведення судових засідань, які відбулися 09.08.2020 та 27.10.2020, на якому було прийнято оскаржуване рішення, що в силу п. 3 ч. 3 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про скасування оскаржуваного рішення у зв`язку з наявністю обов`язкової підстави, вказаної у п. 3 ч. 3 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, вирішуючи питання про прийняття нового рішення у справі, колегія суддів зазначає, що висновки суду першої інстанції по суті спору є правильними, обґрунтованими та такими, що відповідають нормам матеріального права. Отже, апеляційний господарський суд вважає, що у цій справі слід прийняти рішення про задоволення позову повністю.

Розподіл судових витрат

Пунктом 2 ч. 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки фактично результат вирішення спору не змінюється після апеляційного перегляду справи, колегія суддів вважає, що судовий збір за розгляд апеляційної скарги слід покласти на скаржника - МП Рапід .

Керуючись ст.ст. 129, 231, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Малого підприємства Рапід на рішення Господарського суду Черкаської області від 27.10.2020 у справі №925/1361/19 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 27.10.2020 у справі №925/1361/19 скасувати, прийняти нове рішення суду яким позовні вимоги задовольнити повністю.

3. Стягнути з Малого підприємства Рапід (20250, Черкаська область, Звенигородський район, м. Ватутіне, вул. Транспортна, 7, ідентифікаційний код 14206952) на користь Ватутінської міської ради Черкаської області (20250, Черкаська область, м. Ватутіне Звенигородського району, вул. Дружби, 8, ідентифікаційний код 04060832) 10 535 (десять тисяч п`ятсот тридцять п`ять) грн 46 коп.

4. Стягнути з Малого підприємства Рапід (20250, Черкаська область, Звенигородський район, м. Ватутіне, вул. Транспортна, 7, ідентифікаційний код 14206952) на користь Черкаської обласної прокуратури (18015, м. Черкаси, бульв. Шевченка, 286, ідентифікаційний код 02911119) 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн 00 коп. судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції.

5. Судові витрати (судовий збір) за розгляд апеляційної скарги покладаються на Мале підприємство Рапід .

6. Видачу наказів у справі №925/1361/19 доручити Господарському суду Черкаської області.

7. Матеріали справи №925/1361/19 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді Є.Ю. Шаптала

К.В. Тарасенко