Ухвала

від 09.12.2019 по справі 331/4670/19

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Провадження № 2/331/1889/2019

Справа № 331/4670/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2019 рокум. Запоріжжя

Жовтневий районний суд міста Запоріжжя в вскладі: головуючого судді Скользнєвої Н.Г, розглянувши заяву ОСОБА_1 (адреса : АДРЕСА_1 ) про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в порядку статті 149 ЦПК України, в якій просить суд накласти арешт на майно, що належить ОСОБА_2 , а саме:

- трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 ), загальною площею 68,97 кв.м., житловою площею 42,7 кв.м., придбаної за 252500 грн. 10.08.2005 року згідно з договором купівлі продажу, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Буцикіною Л.О.;

- вантажний сідловий тягач-Е марки SCANIA, модель R420, випуску 2006 року, шасі № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований Центром 3246, належного ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого Центром 2341 04.08.2016;

- спеціалізований вантажний фургон марки MAN, модель 18.224, випуску 2001 року, шасі № НОМЕР_4 , реєстраційний № НОМЕР_5 , зареєстрований Центром 2341;

- загальний вантажний бортовий тентований автомобіль марки MAN, шасі № НОМЕР_6 , реєстраційний номер НОМЕР_7 , зареєстрований 17.04.2015 за ОСОБА_2 Центром 2303;

- спеціалізований напівпричіп Н/ПР-фургон ізотермічний-Е WIELTON, марки VAN HOOL, модель NS34, шасі № НОМЕР_8 , реєстраційний № НОМЕР_9 , зареєстрований 01.11.2017 за ОСОБА_2 ТСЦ 2341;

- спеціалізований напівпричіп Н/ПР-фургон-Е, номер шасі НОМЕР_10 , реєстраційний № НОМЕР_11 , зареєстрованого 27.04.2016 за ОСОБА_2 Цетром 2342.

Заяву обґрунтовано тим, що в провадженні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя знаходиться справа № 331/4670/19 (провадження № 2/331/1889/2019) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про поділ майна подружжя. ОСОБА_1 має намір подати зустрічний позов про визнання права спільної сумісної власності та поділ майна подружжя, до предмету позовних вимог якого заявить вищезазначені об`єкти.

Заявник вказує, що забезпечення позову, запропонованим ним шляхом, обумовлено необхідністю забезпечення цілей виконання майбутнього рішення, ухваленого судом по зазначеній справі, а також забезпеченням реальною можливістю захистити його порушені права. Додатково зазначає, що незабезпечення позову призведе до того, що належне ОСОБА_2 майно може бути перереєстроване та надалі продане з метою уникнення фактичного виконання рішення суду, що суттєво ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду.

Суд вивчивши доводи заяви про забезпечення позову, матеріали справи, вважає заяву ОСОБА_1 такою, що підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Матеріалами справи встановлено, що 21.10.2019 р. ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про:

- визнання недійсним в частині покупців ОСОБА_3 та ОСОБА_4 договору купівлі-продажу, нерухомості, серія та номер : 965, виданий 12.06.2018 року, видавник: Хамула Н.Г., приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу та перевести права та обов`язки за вказаним договором на ОСОБА_1 ;

- визнання недійсним в частині покупця ОСОБА_3 договору купівлі- продажу, серія та номер : 1713, виданий 16.09.2019 року, видавник : Тізенберг Д.О., приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу та перевести права та обов`язки за вказаним договором на ОСОБА_1 ;

- визнання права приватної власності ОСОБА_5 на Ѕ частку : 26 одиниць транспортних засобів ( № п/п 4-1 -4-26) ; гідроцикла ( № 4-27); катера ( № 4-28); бокса -еллінга ( № 4-29) ; бокса - еллінга ( № 4-30) ; коштів, які зберігаються у банківських установах, на рахунках відкритих на ім. я ОСОБА_1 ( № 4-31) ; квартири за адресою : АДРЕСА_3 ( № 4-32) ; квартири за адресою : АДРЕСА_4 ( № 4-33) ; гаражу № 4-11, площею 171,2 кв.м. у ОГК Мирний в м. Запоріжжі ( № 4-34).

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25 жовтня 2019 року позов залишено без руху, з наданням позивачеві строку для усунення недоліків позовної заяви.

У строк, передбачений законом, а саме 04 листопада 2019 року від позивача до суду надійшла уточнена позовна заява у відповідності до вимог ухвали судді від 25.10.2019 року.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 05 листопада 2019 року справу прийнято до провадження судді Скользнєвої Н.Г. Вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 05 листопада 2019 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт: на квартиру за адресою : АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна : 1863050023101); на гараж № 4-11, площею 171,2 кв.м. у Обслуговуючому гаражному кооперативі Мирний в місті Запоріжжі ( реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна : 342102723101).

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28 листопада 2019 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт на 26 одиниць транспортних засобів.

Згідно із ч. 2 ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду .

Пунктом 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб .

Згідно із ч. 3 ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до положень ст. 152 Цивільного процесуального кодексу України позов забезпечується накладенням арешту та майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або і інших осіб та забороною вчиняти певні дії.

Частиною 3 ст. 152 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позов, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у звязку із застосуванням відповідних заходів.

Суд відзначає, що відповідно до статей 15 , 16 ЦК України , кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права та інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов`язковий елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб`єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.

Статтею 124 Конституції України визначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 14 , 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини третьої статті 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову (стаття 154 ЦПК України ).

До такого правового висновку дійшов Верховний Суд України при розгляді справи № 6-2552цс16 у постанові від 18 січня 2017 року, яка є обов`язковою для усіх суб`єктів правозастосування судів України.

У відповідності до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року № ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" ). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України"зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004 у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Згідно з ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Отже, за змістом вищезазначених норм закону, заходи забезпечення позову застосовуються судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та як гарантія реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку з застосуванням відповідних заходів.

Отже, особи, які беруть участь у справі в цивільному процесі, при використанні механізму забезпечення позову повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами . Заявник в клопотанні про забезпечення позову також повинен зазначити відомості щодо наявності, найменування, місцезнаходження рухомого та нерухомого майна у відповідного учасника процесу, до якого заходи забезпечення позову будуть застосовані, а також доказів вартості такого майна.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на вищезазначене майно, є необхідним для можливості виконання рішення суду по справі, оскільки ОСОБА_1 має намір подати зустрічний позов про визнання права спільної сумісної власності та поділ майна подружжя, до предмету позовних вимог якого заявить зазначені об`єкти.

Забезпечення позову у вищезазначений спосіб відповідає критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності заявленим позовним вимогам, забезпечує збалансованість інтересів учасників спірних правовідносин та відповідає інституту забезпечення позову в цивільному процесі.

Крім того, зазначене в заяві майно придбане в період шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та може бути предметом розподілу майна подружжя, тобто предметом спору.

Відповідно до ч. 4 ст. 152 Цивільного процесуального кодексу України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів.

Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 (адреса : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_12 ) про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на майно, що належить ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_13 , зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_5 :

- трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 ), загальною площею 68,97 кв.м., житловою площею 42,7 кв.м., придбаної за 252500 грн. 10.08.2005 року згідно з договором купівлі продажу, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Буцикіною Л.О.;

- вантажний сідловий тягач-Е марки SCANIA, модель R420, випуску 2006 року, шасі № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований Центром 3246, належного ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого Центром 2341 04.08.2016;

- спеціалізований вантажний фургон марки MAN, модель 18.224, випуску 2001 року, шасі № НОМЕР_4 , реєстраційний № НОМЕР_5 , зареєстрований Центром 2341;

- загальний вантажний бортовий тентований автомобіль марки MAN, шасі № НОМЕР_6 , реєстраційний номер НОМЕР_7 , зареєстрований 17.04.2015 за ОСОБА_2 Центром 2303;

- спеціалізований напівпричіп Н/ПР-фургон ізотермічний-Е WIELTON, марки VAN HOOL, модель NS34, шасі № НОМЕР_8 , реєстраційний № НОМЕР_9 , зареєстрований 01.11.2017 за ОСОБА_2 ТСЦ 2341;

- спеціалізований напівпричіп Н/ПР-фургон-Е, номер шасі НОМЕР_10 , реєстраційний № НОМЕР_11 , зареєстрованого 27.04.2016 за ОСОБА_2 Цетром 2342.

Ухвала набирає законної сили з моменту винесення та підлягає негайному виконанню.

Дана ухвала є виконавчим документом.

Повний текст ухвали складено 09 грудня 2019 року.

Копію ухвали надіслати учасникам справи в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду в 15-денний строк з дня складення повного тексту ухвали суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Строк пред`явлення ухвали до виконання три роки з дня її винесення.

Дата видачі ухвали - 09 грудня 2019 року.

Суддя: Н.Г.Скользнєва

09.12.2019