Постанова

від 10.12.2019 по справі 520/1263/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2019 р.Справа № 520/1263/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Русанової В.Б. , Перцової Т.С. ,

за участю: секретаря судового засідання - Ващук Ю.О.

представника позивача - Ковтун А.С.

представника відповідача - Ясинецького Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРФІН-ІНВЕСТ" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2019 року (суддя Шевченко О.В.; м. Харків; повний текст рішення складено 23.08.2019) по справі № 520/1263/19

за позовом Головного управління ДПС у Харківській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРФІН-ІНВЕСТ"

про накладення арешту на кошти,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Харківській області (надалі також - позивач, ГУДФС у Харківській області) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРФІН-ІНВЕСТ" (надалі також - відповідач, ТОВ "МАРФІН-ІНВЕСТ"), в якому просить суд:

- накласти арешт на кошти, які перебувають на рахунках ТОВ Марфін - Інвест (код ЄДРПОУ 40313712), відкритих в банківських установах, а саме в: Акціонерному банку Південний МФО 328209, номер рахунку 26006010029432; Харківський ощадбанк, МФО 351823, номер рахунку НОМЕР_1 ; АБ Укргазбанк , МФО 320478, номер рахунку НОМЕР_2 , АТ Таскомбанк , МФО 339500, номери рахунків НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 в АТ КБ "Приватбанк", МФО 305299, номер рахунку НОМЕР_8 , АТ АКБ Конкорд , МФО 307350, номер рахунку НОМЕР_9 , ПАТ Айбокс банк , МФО 322302, номер рахунку НОМЕР_10 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дії відповідача, які полягають у не допуску посадових осіб Головного управління ДФС у Харківській області до проведення перевірки суперечать вимогам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.03.2019 року адміністративний позов Головного управління ДФС у Харківській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Марфін-Інвест" про накладення арешту на кошти залишено без розгляду на підставі п.8 ч.1 ст. 240 КАС України, оскільки позивачем пропущено тримісячний строк звернення до суду з даним позовом, перебіг якого почався 11.05.2018 року (день недопуску до перевірки).

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.05.2019 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області задоволено. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 19.03.2019 року по справі №520/1263/19 скасовано і направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду, оскільки перебіг тримісячного строку звернення до суду бере свій відлік з 24.07.2018 року - з моменту винесення рішення про застосування умовного арешту майна платника податків. Отже, позивачем не пропущено строк звернення до суду із даним позовом, зважаючи також на те, що податковий орган починаючи з 24.07.2018 року неодноразово звертався до суду з позовними вимогами до ТОВ "Марфін-Інвест".

Ухвалою суду від 18.06.2019 року продовжено розгляд адміністративної справи №520/1263/19. Призначено розгляд адміністративної справи у спрощеному провадженні.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2019 року адміністративний позов Головного управління ДФС у Харківській області - задоволено.

Накладено арешт на кошти, які перебувають на рахунках товариства з обмеженою відповідальністю Марфін - Інвест (код ЄДРПОУ 40313712), відкритих в банківських установах, а саме в: Акціонерному банку Південний МФО 328209, номер рахунку 26006010029432; Харківський ощадбанк, МФО 351823, номер рахунку НОМЕР_1 ; АБ Укргазбанк , МФО 320478, номер рахунку НОМЕР_2 , АТ Таскомбанк , МФО 339500, номери рахунків НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 в АТ КБ "Приватбанк", МФО 305299, номер рахунку НОМЕР_8 , АТ АКБ Конкорд , МФО 307350, номер рахунку НОМЕР_9 , ПАТ Айбокс банк , МФО 322302, номер рахунку НОМЕР_10 .

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2019 і залишити позовну заяву без розгляду.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач посилається на невідповідність висновків суду, викладених у рішенні, обставинам справи щодо початку перебігу строку звернення позивача до суду, обставинам справи, а також неправильне тлумачення судом положень ст. 94 Податкового кодексу України, чим всупереч законодавству поставив процедуру арешту коштів у залежність від наявності рішення про накладення арешту на майно платника податку та неправильно визначив початок перебігу строку звернення позивача до суду, та всупереч ст.ст. 123, 240 КАС України не залишив позовну заяву без розгляду внаслідок пропуску позивачем тримісячного строку звернення до суду без поважних причин.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019, постановленою судом без виходу до нарадчої кімнати, замінено в порядку процесуального правонаступництва згідно із ст. 52 КАС України позивача у справі - Головне управління ДФС України, правонаступником - Головне управління ДПС у Харківській області.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі наказу Головного управління ДФС у Харківській області № 2794 від 19.04.2018 року про призначення проведення документальної планової перевірки ТОВ Марфін - Інвест за період діяльності з 02.03.2016 року по 31.12.2017 року та направлень № 4297, № 4298, № 4299, № 4300, 4301, 4302 від 10.05.2018 року, з метою дотримання вимог податкового законодавства за період з 02.03.2016 року по 31.12.2017 року посадовими особами Головного управління ДФС у Харківській області здійснено вихід за адресою: 61080, м. Харків, просп. Гагаріна, буд. 187 щодо проведення документальної планової виїзної перевірки з 11.05.2018 року тривалістю 10 робочих днів (а.с. 20 - 26).

При виході на проведення перевірки директору було пред`явлено для ознайомлення та підписання вищевказані направлення на перевірку та службові посвідчення. Проте, він відмовився від підписання направлень на перевірку та заявив про недопуск до перевірки, оскільки посадовими особами контролюючого органу, на його думку, порушено п.81.1 ст. 81 ПК України, у зв`язку з чим податківцями складено акт недопуску до проведення перевірки від 11.05.2018 року № 3425/20-40-14-02-08-40313712. Примірник акту підписано директором ТОВ Марфін - Інвест (а.с. 17).

В письмових поясненнях від 11.05.2018 року директор підприємства зазначив, що перед початком перевірки о 14:00 годині працівниками відповідача були пред`явлені 6 направлень та 2 посвідчення працівників податкового органу. Проте, копія та оригінал Головного управління ДФС у Харківській області № 2794 від 19.04.2018 року йому не пред`являлися. Копія наказу, яку він отримав наприкінці квітня 2018 року, оформлена з порушенням ПК України та є недійсною, тому співробітники податкового органу порушили порядок проведення планової документальної перевірки, що є підставою для недопуску їх до перевірки (а.с. 18).

Як встановлено судом, дії посадових осіб Головного управління ДФС в Харківській області щодо дотримання 11.05.2019 року порядку проведення документальної планової перевірки ТОВ Марфін - Інвест за період діяльності з 02.03.2016 року по 31.12.2017 року, були предметом оскарження підприємством у судовому порядку, за наслідками якого рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2018 року по справі № 2040/6274/18 адміністративний позов ТОВ Марфін - Інвест до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними дій посадових осіб ГУ ДФС в Харківській області, що виявилися у порушенні 11.05.2018 року порядку проведення документальної планової перевірки (ненадання 11.05.2018 року платнику податків усіх посвідчень учасників перевірки перед її початком) залишено без задоволення.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2019 року по справі № 2040/6274/18 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2018 року змінено з підстав та мотивів відмови у задоволенні позову, в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. При цьому, колегія суддів погодилася з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову. Постанова набрала законної сили 25.03.2019 року.

На підставі пп.94.2.3 п.94.2 ст. 94 Податкового кодексу України заступником начальника Головного управління ДФС у Харківській області 24.07.2018 року (Вих. №30736/10/20-40-14-02-16) прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків, ТОВ "Марфін-Інвест", у зв`язку з відмовою у проведенні документальної планової виїзної перевірки з питань контролю за дотриманням вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 02.03.2016 року по 31.12.2017 року та недопуском посадових осіб контролюючого органу до проведення такої перевірки (а.с. 13).

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у податкового органу були наявні законні підстави для проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Марфін-Інвест", призначеної згідно наказу заступника начальника Головного управління ДФС у Харківській області № 2794 від 19.04.2018 року на проведення відповідної перевірки, а правомірність дій податкового органу підтверджена судовим рішенням у справі № 2040/6274/18.

Враховуючи наявність законних підстав для проведення перевірки та відмову ТОВ "Марфін-Інвест" від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення такої перевірки, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав, визначених статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України, для накладення арешту на кошти ТОВ "Марфін-Інвест".

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролюючими органами визначені у статті 94 Податкового кодексу України.

Визначення адміністративного арешту, як виняткового способу забезпечення виконання обов`язків платника податків, наведене в пункті 94.1 статті 94 Податкового кодексу України, за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Отже, норми статті 94 Податкового кодексу України регулюють застосування будь-якого адміністративного арешту незалежно від предмета такого арешту.

Водночас чинне законодавство розмежовує порядок накладення адміністративного арешту на майно платника податків, відмінне від коштів, та арешту коштів платника податків.

Адміністративний арешт майна платника податків відповідно до пункту 94.10 статті 94 Податкового кодексу України накладається за рішенням керівника органу державної податкової служби, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Натомість арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Наведені норми кореспондуються з пунктом 94.4 статті 94 Податкового кодексу України, згідно з яким арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків, тобто компетенція щодо накладення арешту майна належить органу державної податкової служби, але така компетенція не поширюється на арешт коштів платника податку, який накладається за рішенням лише суду на підставі звернення контролюючого органу.

При цьому підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, є загальними.

Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Зазначене випливає із системного тлумачення правових норм, які містяться у статті 94 Податкового кодексу України. Ці норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків.

Так, відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Згідно з пунктом 78.5 статті 78 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків (п.81.2 ст.81 Податкового кодексу України).

Отже, якщо платник податків вважає порушеним порядок проведення та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, то він має захищати свої права, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки.

Судом встановлено, що правомірність дій посадових осіб Головного управління ДФС в Харківській області щодо дотримання 11.05.2019 року порядку проведення документальної планової перевірки ТОВ Марфін - Інвест за період діяльності з 02.03.2016 року по 31.12.2017 року підтверджено рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2018 року та постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2019 року по справі № 2040/6274/18, яка набрала законної сили.

Інших обставин, які б надавали ТОВ "Марфін-Інвест" підстави для недопуску посадових осіб Головного управління ДФС в Харківській області до перевірки, відповідачем не наведено та судом, під час розгляду справи не встановлено.

За таких обставин, враховуючи, що у податкового органу були наявні законні підстави для проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Марфін-Інвест", призначеної згідно наказу заступника начальника Головного управління ДФС у Харківській області № 2794 від 19.04.2018 року на проведення відповідної перевірки, та враховуючи підтвердження правомірності дій посадових осіб Головного управління ДФС в Харківській області щодо дотримання порядку проведення документальної планової перевірки ТОВ Марфін - Інвест 11.05.2019 року рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2018 року та постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2019 року по справі №2040/6274/18 (постанова набрала законної сили), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог про накладення арешту на кошти на рахунках ТОВ Марфін - Інвест , відкритих в банківських установах, які обслуговують такого платника податків.

З приводу доводів апеляційної скарги про те, що позов ГУ ДФС у Харківській області підлягає залишенню без розгляду внаслідок пропуску позивачем строку звернення до суду, встановленого абз. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Положеннями статті 122 КАС України визначено строки звернення до адміністративного суду.

Відповідно до ч.1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень (частина 2 вказаної статті).

Визначаючись із початком перебігу строку звернення до суду з даним позовом, судом першої інстанції було враховано висновки Другого апеляційного адміністративного суду, викладені в постанові від 06 травня 2019 року, якою скасовано ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 19.03.2019 року по справі № 520/1263/19 про залишення позовної заяви ГУ ДФС у Харківській області без розгляду і направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В зазначеній постанові апеляційний суд дійшов висновку, що право на звернення до суду з цим позовом виникло у ГУ ДФС у Харківській області саме з 24.07.2018 року - з моменту прийняття рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків.

З цим адміністративним позовом позивач звернувся 07 лютого 2019 року, тобто із порушенням строку встановленого абз. ч. 2 ст. 122 КАС України.

Обґрунтовуючи наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом, позивач посилається на те, що Головне управління ДФС у Харківській області 24.07.2018, 03.08.2018, 28.08.2018 та 08.11.2018 зверталося до Харківського окружного адміністративного суду з позовами до ТОВ "МАРФІН-ІНВЕСТ" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна та зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, які були повернуто позивачеві ухвалами суду: від 25.07.2018 по справі № 2040/5940/18, від 20.08.2018 по справі № 2040/6280/18, від 11.09.2018 по справі № 2040/7107/18 та від 12.11.2018 по справі № 520/9874/18.

Згідно із правовою позицією Верховного Суду у складі палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, щодо застосування положень ст. 94 Податкового кодексу України, викладеної під час вирішення справи № 820/1929/17 (постанова від 27 листопада 2018 року, провадження № К/9901/40847/18), адміністративний арешт коштів платника податків не є похідним від адміністративного арешту майна, відмінного від коштів.

Приписи статті 94 Податкового кодексу України викладаються в єдиному контексті та відповідні правові норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків.

Отже, непідтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків у судовому порядку не обмежує право податкового органу на звернення до суду з позовом про застосування арешту коштів на рахунках відповідача, але за умови наявності відповідних підстав, визначених Податковим кодексом України.

Водночас, колегія суддів враховує, що предметом позову у справах № 2040/5940/18, № 2040/6280/18, № 2040/7107/18, № 520/9874/18 було не лише підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна ТОВ "МАРФІН-ІНВЕСТ", а й зупинення видаткових операцій відповідача на його рахунках, відкритих в банківських установах.

Що ж до співвідношення понять "арешт коштів на рахунках" (підпункт 20.1.33 пункту 20.1 статті 20, абзац другий пункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 ПК) та "зупинення видаткових операцій на рахунках" (підпункт 20.1.31 пункту 20.1 статті 20, пункт 89.4 статті 89, пункт 91.4 статті 91 ПК), то відповідно до норм ПК вони мають однакове значення з точки зору їх застосування як примусового заходу.

Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 27 серпня 2019 року по справі № 520/9858/18.

Згідно з пунктом 9.1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженій постановою Національного банку України від 21.01.2004 №22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за №377/8976 (з наступними змінами), виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою про арешт коштів державного виконавця/приватного виконавця (далі - виконавець), судовим рішенням (у тому числі рішенням, ухвалою, постановою суду) чи ухвалою слідчого судді, суду, постановленою під час здійснення кримінального провадження (далі - документ про арешт коштів).

Під час дії документа про арешт коштів банк протягом операційного дня відповідно до статті 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" зупиняє видаткові операції за рахунком клієнта та здійснює арешт усіх надходжень на рахунок клієнта до забезпечення суми коштів, що зазначена в документі про арешт коштів, або до отримання передбачених законодавством документів про зняття арешту з коштів.

Таким чином, колегія суддів вважає, що перебування в провадженні суду на розгляді позовної заяви ГУ ДФС у Харківській області, предметом якої є зупинення видаткових операцій на рахунках ТОВ "МАРФІН-ІНВЕСТ", відкритих в банківських установах, може бути визнано поважною причиною пропуску строку звернення контролюючого органу до суду із позовом про накладення арешту коштів на рахунках ТОВ "МАРФІН-ІНВЕСТ", оскільки, як зазначено вище, вказані вимоги мають однакове значення з точки зору їх застосування як примусового заходу.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви ГУ ДФС у Харківській області без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду з цим позовом.

У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРФІН-ІНВЕСТ" залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2019 року по справі № 520/1263/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій Судді (підпис) (підпис) В.Б. Русанова Т.С. Перцова Повний текст постанови складено 16.12.2019 року