Постанова

від 04.12.2019 по справі 819/1937/17

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2019 рокуЛьвів№ 857/9989/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Гуляка В.В.,

Довгополова О.М.,

з участю секретаря судового засідання Максим Х.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 липня 2019 року (прийняте у м. Тернополі суддею Мандзієм О.П.; складене у повному обсязі 05 серпня 2019 року) в адміністративній справі № 819/1937/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Колексі до Головного управління ДФС у Київській області про скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Колексі (далі - ТОВ Колексі , Товариство) звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просило скасувати рішення Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - Білоцерківська ОДПІ) за № 59/12-01 від 14.09.2016 Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість .

Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення, яким анульовано реєстрацію Товариства як платника податку на додану вартість (далі - ПДВ) було неподання саме до Білоцерківської ОДПІ податкових декларацій з ПДВ за період з серпня 2015 року по липень 2016 року. Проте останньою при цьому не було враховано обставини зміни позивачем місця реєстрації, його перебування на тимчасовому обліку до кінця року у контролюючому органі за попереднім місцем реєстрації; що Товариство подавало такі декларації за серпень та вересень 2015 року особисто до Гусятинської ОДПІ, а надалі у Товариства під час проведення обшуку СУФР ГУ ДФС було вилучено комп`ютерну техніку, що підтверджується протоколом обшуку від 23.12.2015. За таких обставин у відповідача не було законних підстав, визначених підпунктом г пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України (далі - ПК України), для прийняття рішення щодо ТОВ Колексі про анулювання реєстрації платника ПДВ.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.11.2017, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2018, позов було задоволено.

Постановою Верховного Суду від 26.12.2018 було скасовано постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.11.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2018.

Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

У цій постанові Верховний Суд вказав, що задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій зробили висновок про відсутність підстав, визначених підпунктом г пункту 184.1 статті 184 ПК України. Такий висновок зроблений із врахуванням встановлення обставин подання позивачем податкових декларацій з ПДВ за серпень та вересень 2015 року, які не були прийняті контролюючим органом як податкова звітність; вилучення у позивача комп`ютерної техніки під час проведення обшуку СУФР ГУ ДФС у Тернопільській області згідно протоколу обшуку від 23.12.2015; обставин зміни позивачем місця реєстрації та перебування позивача на тимчасовому обліку до кінця року у контролюючому органі за попереднім місцем реєстрації.

Тоді як у касаційній скарзі, як і у судовому процесі, контролюючий орган посилається на те, що підставою для анулювання реєстрації платника ПДВ позивача було подання позивачем податкової звітності з ПДВ з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів (робіт/послуг) протягом 12 послідовних місяців.

Скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанції, Верховний Суд вказав, що судами у судовому процесі не було встановлено обставин щодо підстав для прийняття ОДПІ оспорюваного рішення.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.03.2019 проведено заміну первинного відповідача - Білоцерківську ОДПІ на його правонаступника - Головне управління ДФС у Київській області (далі - ГУ ДФС у Київській області).

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 липня 2019 року позов задоволено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржило ГУ ДФС у Київській області (яке ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2019 року було замінене на правонаступника - ГУ ДПС у Київській області), яке вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права та за невірної юридичної оцінки обставин, які мають значення для справи, що спричинило помилковість висновків суду першої інстанції щодо прав і обов`язків сторін у справі та призвело до незаконного судового рішення. Тому просило скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства відмовити повністю.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що у зв`язку зі зміною Товариством місця обліку до відповідача перейшли повноваження щодо прийняття рішення щодо анулювання свідоцтва платника ПДВ. А підставою для цього було неподання Товариством податкових декларацій за останні 12 місяців та відсутність у нього постачання/придбання товару, що відображено в інформаційній системі Податковий блок .

Хоча причин для відмови у прийняття податкової декларації Гусятинською ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області (далі - Гусятинська ОДПІ) не було, проте лише подання такої декларації не означає 100 % правильного її подання; така декларація підлягає перевірці спеціально уповноваженими особами на її відповідність встановленій формі відповідно до законодавства, прийняття декларації не підтверджує постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту Товариства. А порушення порядку та способу подання податкової декларації не може спростовуватись фактом проведення обшуку приміщень та вилучення техніки.

Крім того, судом першої інстанції було порушено норми процесуального права - розгляд справи проведено без участі представника відповідача, який з не залежних від нього причин не потрапив на розгляд справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не здійснювалося.

Також за приписами частини другої статті 313 КАС України неявка сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, ТОВ Колексі (код ЄДРПОУ 39335628) зареєстроване як юридична особа 05.08.2014, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т. 1 а.с. 11 - 14).

З 11.08.2014 Товариство зареєстроване як платник ПДВ Кременецькою ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області; у вересні 2014 року воно перебувало на податковому обліку в Гусятинській ОДПІ.

У липні 2016 року ТОВ Колексі змінило місцезнаходження та основне місце обліку - Білоцерківська ОДПІ; також внесло зміни до установчих документів юридичної особи.

За вимогами пункту 66.3 статті 66 ПК України у разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється адміністративно-територіальна одиниця та контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків (далі - адміністративний район), а також у разі зміни податкової адреси платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого платника податків.

Вказані нормативні приписи кореспондують із пунктами 10.1, 10.2 розділу Х Переведення платника податків на обслуговування з одного контролюючого органу до іншого (взяття на облік/зняття з обліку) Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 р. за № 1562/20300 (далі - Порядок № 1588).

Відповідно до пункту 10.13 цього Порядку у разі зміни місцезнаходження суб`єкта господарювання - платника податків сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється таким платником податків за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду:

1) у такому випадку контролюючий орган за попереднім місцезнаходженням одночасно із зняттям з обліку юридичної особи - платника податків за основним місцем обліку здійснює взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку згідно із розділом VII цього Порядку без подання заяви платником податків та з урахуванням особливостей, визначених пунктами 10.14 - 10.21 цього розділу;

2) до закінчення року платник податків обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) - з ознакою того, що він є платником податків з наступного року.

У контролюючому органі за неосновним місцем обліку платник податків сплачує всі податки та збори, які згідно із законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов`язки платника податків, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів (п. 7.3 розділу VII Порядку № 1588).

Відтак, у зв`язку зі зміною місцезнаходження позивач до закінчення поточного бюджетного періоду 2016 року, обліковувався у контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням - Гусятинська ОДПІ (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до 01.01.2017, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням - Білоцерківська ОДПІ (основне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків з наступного року, тобто з 01.01.2017.

18.09.2015 Товариство подало до Гусятинської ОДПІ декларацію з ПДВ за серпень 2015 року, а 16.10.2015 - декларацію з ПДВ за вересень 2015 року, що підтверджується відбитком штампу податкового органу про отримання цих документів (т. 1 а.с. 15 - 40).

14.09.2016 Білоцерківська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, з покликанням на підпункт г пункту 184.1 статті 184 ПК України, прийняла рішення за № 59/12-01 про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ Колексі з підстав неподання платником податкових декларацій з ПДВ протягом 12 послідовних місяців - з серпня 2015 року по липень 2016 року (т.1 а.с.10).

Не погодившись із цим рішенням, Товариство оскаржило його до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що встановлені судом обставини та системний аналіз законодавчих норм свідчать, що, позивач у серпні та вересні 2015 року мав оподатковувані операції, що підтверджує наявність постачання/придбання товарів (послуг), а тому звітні місяці, за які позивачем не подавались податкові декларації або подавались з нульовими показниками, не є послідовними та число цих податкових місяців менше ніж дванадцять, а відтак у контролюючого органу не було підстав для анулювання реєстрації ТОВ Колексі як платника ПДВ, відповідно до підпункту г пункту 184.1 статті 184 ПК України.

Щодо посилань відповідача на рішення Верховного Суду у цій справі, у якому вказано на необхідності дослідження підстав, визначених підпунктом г пункту 184.1 статті 184 ПК України суд вказав, що в оскаржуваному рішенні (т. 1 а.с. 10 зворот) чітко і однозначно вказано на єдину підставу анулювання реєстрації платника ПДВ у зв`язку з тим, що платник не подає до Білоцерківської ОДПІ податкові декларації з ПДВ з серпня 2015 року по липень 2016 включно та відповідно до абз. г п. 184.1 ст. 184 ПК України .

Тобто відповідач визначив в оскаржуваному рішенні одну з двох підстав анулювання реєстрації платника ПДВ, вказаних у підпункті г пункту 184.1 статті 184 ПК України.

Однак, подаючи апеляційні і касаційні скарги, відзив на позов, відповідач обгрунтовавав фактично іншу підставу для анулювання реєстрації платника ПДВ, яка не зазначена у рішенні № 59/12-01 від 14.09.2016 - подання такої декларації з ПДВ з показниками про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Такі обґрунтування суд вважав безпідставними, оскільки вони стосуються наявності або відсутності фактичних даних, які не були покладені в основу рішення.

Разом з тим, обидві підстави анулювання реєстрації платника ПДВ визначених у підпунктом г пункту 184.1 статті 184 ПК України не знайшли свого підтвердження за наслідками судового розгляду.

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права, фактичним обставинам справи і є правильними з огляду на таке.

Порядок та підстави анулювання реєстрації платника ПДВ визначає стаття 184 ПК України.

Відповідно до підпункту г пункту 184.1 статті 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Згідно із пунктами 184.2 та 184.10 статті 184 ПК України анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах б - з пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.

Про анулювання реєстрації платника податку контролюючий орган зобов`язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.

Відповідно до статей 180 - 184, 209 розділу V, статті 337 розділу XVIII ПК України, розділів I,, V, XIV, XVIII ПК України (далі - Кодекс) та інших нормативно-правових актів було розроблене і затверджене наказом Міністерства фінансів України 14.11.2014 за № 1130; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (далі - Положення).

За приписами пункту 5.5 анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах б - з пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти б - з пункту 5.1 цього розділу).

Контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

Рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей).

Такими документами зокрема є довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт г пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку) (підпункт 3 пункту 5.5 Положення).

За наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов`язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства.

Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу оформляється за формою N 6-РПДВ (додаток 5). Таке рішення складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження контролюючого органу, та підписується керівником контролюючого органу. У рішенні про анулювання реєстрації платника ПДВ обов`язково вказуються підстави (одна або декілька) для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Кодексу (пункт 5.6 Положення).

З урахуванням зазначених норм та правової позиції Верховного Суду, висловленої у постановах від 05.11.2018 у справі № 820/2294/16, від 16.11.2018 у справі № 808/291/16, анулювання реєстрації платника податку за рішенням податкового органу на підставі підпункту г пункту 184.1 статті 184 ПК України можливе за таких обставин: неподання платником ПДВ декларацій з ПДВ протягом 12 послідовних податкових місяців та/або подання такої декларації з ПДВ з показниками про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Такі обставини мають підтверджуватись як самими деклараціями з ПДВ, так і довідкою про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з ПДВ протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстром (переліком) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях.

Проте, як встановлено в ході судового розгляду, 18.09.2015 Товариство подало до Гусятинської ОДПІ, за неосновним місцем обліку, з ознакою того, що позивач є платником податків до 01.01.2017, декларацію з ПДВ за серпень 2015 року, а 16.10.2015 - декларацію з ПДВ за вересень 2015 року, що підтверджено відбитком штампу податкового органу про отримання цих документів. Вказані декларації містять відповідні показники податкового зобов`язання (т. 1 а.с. 15 - 40).

З урахування вказаних у деклараціях показників податкового зобов`язання, вказане не може свідчити про відсутність постачання/придбання товарів позивачем, при тому, відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, всупереч приписам частини другої статті 77 КАС України, такі висновки не підтвердив належними доказами, зокрема, рішеннями контролюючого органу, судовими рішеннями; не проведено перевірку правильності цих показників.

Крім того, враховуючи те, що приписи підпункту г пункту 184.1 статті 184 ПК України пов`язують право контролюючих органів анулювати реєстрацію платника ПДВ саме з фактом неподання, подання податкової звітності не в електронному вигляді (у зв`язку з відсутністю у платника податків електронного цифрового підпису) не в електронному вигляді не може бути підставою для анулювання реєстрації платника ПДВ.

Також, 23.12.2015 СУФР ГУ ДФС у Тернопільській області провело обшук приміщень Товариства, вилучила документи та комп`ютерну техніку, що мало наслідком зупинення діяльності Товариства та унеможливило зв`язку з вилученням комп`ютерної техніки подання звітності в електронному варіанті. Факт вилучення підтверджено протоколом обшуку від того ж числа (т. 1 а.с. 41 - 52).

З огляду на зазначені правові норми та встановлені у справі обставини колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції в тому, що у відповідача не було необхідних підстав для прийняття оскаржуваного рішення, це рішення є необгрунтованим, його законність не підтверджена належними доказами; а відтак суд правомірно задовольнив позов, яким скасував оскаржуване Білоцерківської ОДПІ № 59/12-01 від 14.09.2016 Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість .

За таких обставин колегія суддів приходить до переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог.

З приводу покликань апелянта на те, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права - розгляд справи проведено без участі представника відповідача, який з незалежних від нього причин не потрапив на розгляд справи, колегія суддів зазначає таке.

За приписами частини другої статті 313 КАС України неявка сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи зазначене, а також те, що представник відповідача не повідомив своєчасно суд першої інстанції про неможливість потрапити на розгляд справи, не заявив клопотання про відкладення розгляду справи, колегія суддів апеляційного суду вважає, що розгляд справи в суді першої інстанції проведено з дотриманням норм процесуального права.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 липня 2019 року в адміністративній справі № 819/1937/17 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк О. М. Довгополов Постанова складена у повному обсязі 13 грудня 2019 року.