Рішення

від 16.12.2019 по справі 724/2119/18

ХОТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 724/2119/18 Провадження № 2/724/147/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2019 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Єфтеньєва О.Г.

при секретарі: Мельник М.В.

за участю сторін:

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2 .

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Клішковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області, третя особа: приватний нотаріус Хотинського районного нотаріального округу Мартинюк Віталій Анатолійович про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, та визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

18.12.2018 року представник позивача ОСОБА_5 звернулася до Хотинського районного суду Чернівецької області із позовом від ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Клішковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області, третя особа: приватний нотаріус Хотинського районного нотаріального округу Мартинюк Віталій Анатолійович про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, та визнання права власності в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на підставі довіреності посвідченої Посольством України у Королівстві Швеції та зареєстрованої в реєстрі за № 570/4-491 від 17.09.2018 року нею здійснюється представництво законних інтересів її чоловіка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає у АДРЕСА_1 .

Вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_3 в с. Млинки, Хотинського району, Чернівецької області померла його мати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , яке видане 23.03.2018 року виконавчим комітетом Клішковецької сільської ради, Хотинського району, Чернівецької області.

Зазначає, що із Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян від 07.11.2018 року вбачається, що 01 квітня 1967 року ОСОБА_6 уклала шлюб із ОСОБА_7 , і в них народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (її чоловік) та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вказує, що ОСОБА_6 спільно із ОСОБА_7 та його батьком ОСОБА_9 , 1908 року народження (дідом її чоловіка) постійно проживали та були зареєстровані у будинку АДРЕСА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

ІНФОРМАЦІЯ_7 помер ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

ОСОБА_6 після смерті свого свекра ОСОБА_9 та її чоловіка ОСОБА_7 надалі залишився проживати в тому ж будинку, будучи в ньому зареєстрованою з часу укладання шлюбу з ОСОБА_7 , тобто з 01 квітня 1967 року.

При цьому вказує, що ОСОБА_6 , а також ОСОБА_8 та ОСОБА_3 оформлення спадщини не здійснювали і на цей будинок не отримували свідоцтва про спадщину за законом, яку фактично 01.02.2013 року прийняла тільки ОСОБА_6 після смерті свого чоловіка ОСОБА_7 .

Разом з цим, зазначає, що за життя ОСОБА_9 (дідом її чоловіка) та батьками її чоловіка ОСОБА_3 не було оформлено правовстановлюючих документів на вищевказаний будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, які були побудовані в період з 1967 року по 1988 роки без відповідної проектно - технічної документації і значилися виключно в книгах по господарського обліку Клішковецької сільської ради.

Крім цього, ніким не виготовлялося технічної документації на земельні ділянки за тією ж адресою, та ніхто з них не отримував державних актів та не реєстрував права власності на ці земельні ділянки.

Згідно протоколу 10 сесії Клішковецької сільської ради народних депутатів ХХІ скликання від 03 березня 1992 року вбачається, що ОСОБА_7 надавалася земельна ділянка площею 0,25 га. - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) в с. Млинки.

Після смерті ОСОБА_7 зазначена земельна ділянка не вилучалася та нікому іншому не передавалася, а залишалася у користуванні за ОСОБА_6 до настання її смерті.

Отже, вказує, що після смерті ОСОБА_6 до складу наявного спадкового майна входить будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, а також земельні ділянки площею 0,25 га. - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, а також 0,2740 га. - для ведення особистого селянського господарства, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно довідки Клішковецької сільської ради № 825 від 22.10.2018 року в цьому будинку зареєстрованою значилася тільки ОСОБА_6 , яка на випадок своєї смерті заповіту не залишала.

Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина у вигляді будинку з належними до нього будівлями та спорудами, земельними ділянками по АДРЕСА_2 .

Вказує, що на підставі ст. 1261 ЦК України єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_6 є тільки її чоловік (син спадкодавця) - ОСОБА_3 , що підтверджується його свідоцтвом про народження.

Інші спадкоємці першої черги, які б мали право на обов`язкову частку у спадщині ОСОБА_6 відсутні.

Зважаючи на те, що відсутні спадкоємці першої черги, які б мали право на спадщину померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , її чоловік ОСОБА_3 подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті покійної матері.

01.06.2018 року приватним нотаріусом Хотинського районного нотаріального округу Масловською І.Ю. по заяві ОСОБА_3 зареєстровано спадкову справу № 62504990, що підтверджується Витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі № 52126985.

Через деякий час, до вказаного нотаріуса також подав заяву і онук померлої ОСОБА_6 - ОСОБА_4 , який діяв як спадкоємець по праву представлення, оскільки його батько - ОСОБА_8 помер раніше ОСОБА_6 .

З чого слідує, що спадщину в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 протягом шести місяців з часу відкриття спадщини прийняли ОСОБА_3 - позивач в справі та ОСОБА_4 (онук покійної), тобто відповідач в справі.

При цьому, зазначає, що ОСОБА_3 не подавав заяви про відмову від прийняття спадщини протягом строку встановленого для прийняття спадщини.

22.09.2018 року відповідно до ст. 1270 ЦК України, закінчився шестимісячний строк з часу прийняття вказаної спадщини, від якої ОСОБА_3 не відмовлявся.

З цих підстав ОСОБА_3 , як спадкоємець першої черги виявив бажання отримати свідоцтво про право на спадщину після смерті його матері ОСОБА_6 , яка до самої смерті проживала і тільки їй одній належав будинок з господарськими будівлями та спорудами, а також земельні ділянки по АДРЕСА_2 .

24.09.2018 року вона як представник позивача, звернулася до приватного нотаріуса Масловської І.Ю., щоб отримати для ОСОБА_3 , як спадкоємця першої черги, свідоцтво про право на спадщину на вищезазначене спадкове майно.

Проте, приватним нотаріусом Масловською І.Ю. їй було роз`яснено, що для вчинення нотаріальних дій взагалі відсутні правовстановлюючі документи, а саме: свідоцтва про право власності на нерухоме майно (будинок з належними до нього будівлями та спорудами, а також реєстрація з кадастровими номерами на земельні ділянки).

Згідно довідки Хотинського комунального районного БТІ Чернівецької області № 289 від 16.10.2018 року встановлено, що на будинок з належними до нього будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 ніколи не виготовлялася технічна документація та не реєструвалося право власності .

Зазначає, що вона діючи на підставі вищевказаної довіреності її чоловіка ОСОБА_3 виготовила в Хотинському комунальному районному бюро технічної інвентаризації Чернівецької області технічну документацію з інвентаризаційною вартістю на будинок з належними до нього будівлями та спорудами по вищевказаній адресі.

25.10.2018 року, отримавши вказану технічну документацію, в той же день надала її приватному нотаріусу Масловській І.Ю., однак нотаріус їй відмовила у зв`язку з тим, що в електронному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що знаходиться по АДРЕСА_2 зареєстровано право власності і відповідно існують документи на житловий будинок за вказаною адресою.

Крім цього, нотаріус їй усно повідомила, що до неї звертався чоловік з приводу вчинення правочину щодо купівлі-продажу вказаного будинку, але вона відмовилася вчинити такий правочин, оскільки в даному випадку порушено право на спадкування ОСОБА_3

25.10.2018 року, звернувшись до Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області на незаконні дії ОСОБА_4 щодо майна по АДРЕСА_2 та з метою упередження вчинення нотаріальних дій нотаріусами нею були надіслані відповідні повідомлення.

08.11.2018 року Хотинським районним судом Чернівецької області було вжито заходів щодо забезпечення позову шляхом накладання заборони відчуження будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 та який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , жителю АДРЕСА_3 .

27.11.2018 року приватний нотаріус Масловська І.Ю. своєю постановою № 567-01-14 відмовила спадкоємцю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_2 у зв`язку з тим, що за вказаною адресою зареєстровано право власності за іншою особою ОСОБА_4 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.11.2018 року.

З цієї ж постанови вбачається, що 24 вересня 2018 року приватним нотаріусом Хотинського районного нотаріального округу Чернівецької області Мартинюком Віталієм Анатолійовичем було відкрито розділ на нерухоме майно, а саме: будинок з належними до нього будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , за реєстраційним номером: 1654794573250, у якому зареєстровано право власності № 28132531 за ОСОБА_8 , після чого зареєстрований перехід права власності на ОСОБА_4 , номер запису про право власності 28134592 відповідно до виданого приватним нотаріусом Мартинюком В.А., 28 вересня 2018 року, за реєстровим номером 839, свідоцтва про право на спадщину, згідно якого і було зареєстровано право власності.

Викладені обставини не тільки вказують на протиправні дії нотаріуса Мартинюка В.А., а й на те, що вказаний нотаріус усвідомлюючи наслідки своїх дій, умисно надав завідомо неправдиві відомості з метою заволодіння зазначеним спадковим майном, зокрема отримав та надав довідки з книг по господарського обліку Клішковецької сільської ради, Хотинського району, Чернівецької області, в яких було зазначено, що головою домогосподарства на день смерті ОСОБА_6 був ОСОБА_8 - син померлої, який є батьком ОСОБА_4 .

Однак, зазначає, що вказаний факт не відповідає дійсності так як ОСОБА_8 ніколи не був головою цього домогосподарства та не міг вступати в управління цим спадковим майном, оскільки все нерухоме майно за цією адресою завжди належало їх дідові - ОСОБА_9 .

Після смерті ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 все майно перейшло до ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , які спільно проживали з покійним і відповідно вступили в управління та володіння спадковим майном, але офіційно не отримували свідоцтва про право на спадщину, даний факт підтверджують документи, які видавалися ОСОБА_7 , зокрема за вказаною адресою, по замовленню ОСОБА_7 на його ім`я було виготовлено робочий проект по газифікації та електропостачання житлового будинку. Після чого, безпосередньо на ім`я ОСОБА_7 було відкрито особові рахунки для оплати житлово-комунальних послуг за використання газу та електроенергії та на нього оформлено абонентські книжки по розрахунку за природній газ та електроенергію використану в зазначеному домогосподарстві, а також видано посвідчення на право користування газовими приладами, як ним особисто, так і його дружині ОСОБА_6 .

Вказане вочевидь підтверджує факт, що після смерті ОСОБА_9 за вказаною адресою щоденні рішення стосовно діяльності домогосподарства приймав виключно ОСОБА_7 , який після смерті свого батька (діда її чоловіка) за правилами ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР вступив в управління майном, оскільки на час відкриття спадщини він постійно проживав із спадкодавцем, а отже був головою домогосподарства і володів спадковим майном - житловим будинком із земельними ділянками за вищевказаною адресою.

Також зазначає, що після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 за правилами ч. 3 ст. 1268 ЦК України прийняла спадщину тільки ОСОБА_6 , яка до настання її смерті проживала в цьому будинку і самостійно здійснювала діяльність цього домогосподарства.

При цьому, зазначає, що ОСОБА_8 в період з 1987 року по 1995 рік стаціонарно навчався, працював і постійно проживав в Росії, м. Кострома, про що є відмітка в книзі по господарського обліку, яка підтверджує той факт, що він був відсутній станом на ІНФОРМАЦІЯ_5, тобто на день смерті ОСОБА_9 (їхнього діда). До того ж, покійний ОСОБА_9 тривалий час знаходився в паралізованому стані і до настання його смерті постійно був прикутий до ліжка. Водночас, через прогресуючу хворобу у нього була втрата пам`яті і фактично він був в обмеженій свідомості. За ним здійснювався постійний догляд, як ОСОБА_7 так і ОСОБА_6 , в цьому і вона особисто їм допомагала, оскільки за фахом є медичним працівником.

Вважає, що ОСОБА_9 не міг навіть за сторонньою допомогою вчиняти будь-які дії, а тим більше приймати якійсь рішення.

Також зазначає, що в той час вона разом зі своїм чоловіком ОСОБА_3 була зареєстрована в цьому господарстві з часу укладення шлюбу між ними, тобто з 1991 року, в якому вони весь час проживали разом з його дідусем та батьками, вели спільний побут, та в цьому будинку народилася їхня донька.

А тому, вважає, що ніяким чином не могло відбутися визначення головою домогосподарства ОСОБА_8 , який в зазначений період не тільки був відсутній за місцем знаходження зазначеного домогосподарства, але взагалі не проживав на території України.

Крім цього, вказує, що ОСОБА_9 при повній неспроможності рухатися, не міг усвідомлювати значення своїх дій, а тому він не міг безпосередньо взагалі доручити ОСОБА_8 бути головою їхнього домогосподарства. Більше того, після смерті ОСОБА_9 , його син ОСОБА_7 фактично став головою домогосподарства, особисто володів цим майном і категорично не дозволяв передавати управління майном за вказаною адресою своїм синам - ОСОБА_8 та ОСОБА_3 , що також спростовує той факт, що головою цього домогосподарства коли-небудь був ОСОБА_8 .

Однак, зазначає, що з метою одноосібного заволодіння вказаним спадковим майном ОСОБА_4 усвідомлюючи, що тимчасово відсутній на території України спадкоємець першої черги ОСОБА_3 використав підроблені документи та вчинив неправдиві записи в книгах по господарського обліку Клішковецької сільської ради, в яких зазначено, що ОСОБА_8 з ІНФОРМАЦІЯ_5 після смерті ОСОБА_9 є головою домогосподарства в будинку АДРЕСА_2 .

Проте, вказане не відповідає дійсності, оскільки вважає, що запис в книгах по господарського обліку підроблений саме в проміжку часу з липня по жовтень 2018 року.

В той же день, 01.06.2018 року, перед подачею заяви до нотаріуса про прийняття ОСОБА_3 спадщини після смерті його матері ОСОБА_6 , він як спадкоємець першої черги за її участі звернувся до Клішковецької сільської ради, де їх особисто було ознайомлено з книгами по господарського обліку і на той час взагалі у вказаних книгах не було запису про те, що ОСОБА_8 з ІНФОРМАЦІЯ_5 значиться головою домогосподарства по АДРЕСА_2 .

Письмове підтвердження про вказаний факт їм не надали, вказавши на відпустку сільського голови та інших спеціалістів сільської ради. Того ж дня, ОСОБА_3 звернувся до приватного нотаріуса Хотинського районного нотаріального округу із заявою про прийняття ним спадщини після смерті його матері ОСОБА_6

22 жовтня 2018 року отримавши із Клішковецької сільської ради письмову відповідь з доданими копіями книг по господарського обліку, позивачу стало відомо, що в тих книгах довільно зроблено запис про те, що ОСОБА_8 з 03 лютого 1994 року значиться головою домогосподарства по АДРЕСА_2 .

Враховуючи те, що її чоловік ОСОБА_3 знаходиться за межами України, тому за його довіреністю довелося невідкладно звернутися до приватного нотаріуса Хотинського нотаріального округу Мартинюка В.А. з приводу того, що він не перевірив наданих ОСОБА_4 документів щодо права власності на спадкове майно, та чи дійсно таке належало ОСОБА_8 .

Проте, приватний нотаріус Мартинюк В.А. не надавши для ознайомлення спадкової справи посилаючись на ст. 8 Закону України Про нотаріат , усно порадив їй, що в разі незгоди з вчиненим ним правочином, якого він змінювати не буде, вони мають право звернутися до суду, при цьому наголосив на тому, що їм краще домовитися із ОСОБА_4 і все вирішити без відповідної судової тяганини та зі слів приватного нотаріуса Мартинюка В.А. така домовленість мала полягати у сплаті відповідних коштів ОСОБА_4 за купівлю у нього спадкового будинку, ціна за який є договірною і вони між собою мають домовитися.

Однак, вона заперечила щодо такої домовленості з ОСОБА_4 , так як, а ні вона, а ні її чоловік на це згоду не дадуть, оскільки не можуть погодитися з обманом вчиненим ОСОБА_4 про прийняття спадщини лише ним.

Вважає, що внаслідок вчинення вищевказаних нотаріальних дій Мартинюком В.А. були порушені права її чоловіка ОСОБА_3 , якого той взагалі не закликав до спадкування у порядку черговості та безпідставно усунув від права на спадкування за законом.

Крім того, вказує, що після проведення приватним нотаріусом Мартинюком В.А. незаконної державної реєстрації права власності на цей будинок за ОСОБА_4 , згідно рішення сесії Клішковецької сільської ради № 489/43/2018 від 11.10.2018 року, ОСОБА_4 надано дозвіл на виготовлення технічних документів із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) у власність на підтвердження розміру земельних ділянок площею 0,52 га., а саме: 0,25 га. - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, а також 0,2740 га. - для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_2 .

Вказаним рішенням ОСОБА_4 було надано можливість внесення відомостей до Державного земельного кадастру з присвоєнням кадастрових номерів вказаним земельним ділянкам.

При цьому, зазначає, що під час прийняття та видачі таких рішень, жодним чином не враховано та повністю залишено поза увагою спадкоємця першої черги ОСОБА_3 , який прийняв спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_6 .

Тому, вважає, що внаслідок таких протиправних дій, Клішковецькою сільською радою було допущено грубі порушення права на спадкування через умисне втручання яких, її чоловік ОСОБА_3 повністю позбавлений права спадкування у порядку черговості, як спадкоємець першої черги за законом після смерті його матері ОСОБА_6 , оскільки будинок в якому проживала мати позивача на даний час зареєстровано за ОСОБА_4 , якому Клішковецька сільська рада протиправно надала дозвіл на виготовлення технічної документації на її земельні ділянки за тією ж адресою.

Крім того, вказує, що на її запит Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області своїм листом від 21.10.2018 року № 0-019/0-0260-20/141/18 повідомило, що 24.10.2018 року державним реєстратором у Хотинському районі були внесені відомості до Державного земельного кадастру та проведено державну реєстрацію земельних ділянок по АДРЕСА_2 площею 0,25 га. - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: 7325083600:02:001:0123, а також площею 0,2740 га. - для ведення особистого селянського господарства, якій присвоєно кадастровий номер: 7325083600:02:001:0124.

При цьому, зазначає, що в процесі виготовлення згаданих технічних документів із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) сусіди, земельні ділянки яких межують по вказаній адресі відмовилися надати згоду ОСОБА_4 щодо погодження меж і відповідно не підписали жодних документів із землеустрою, в зв`язку з чим вважає, що державна реєстрація земельної ділянки по АДРЕСА_2 площею 0,25 га. - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: 7325083600:02:001:0123 та земельної ділянки площею 0,2740 га. - для ведення особистого селянського господарства, якій присвоєно кадастровий номер: 7325083600:02:001:0124 проведена незаконно.

Тому, зазначає, що через протиправні дії Клішковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області, яка своїм рішенням сесії № 489/43/2018 від 11.10.2018 року протиправно надала ОСОБА_11 дозвіл на виготовлення технічних документів із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) у власність на підтвердження розміру земельної ділянки площею 0,25 га. з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: 7325083600:02:001:0123 та земельної ділянки площею 0,2740 га. - для ведення особистого селянського господарства, якій присвоєно кадастровий номер: 7325083600:02:001:0124 по АДРЕСА_2 , що призвело до незаконної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 7325083600:02:001:0123 та земельної ділянки кадастровий номер 7325083600:02:001:0124, що розташована на території Клішковецької сільської ради Хотинського району, Чернівецької області, що не дає можливості спадкоємцю першої черги ОСОБА_3 використовувати в повному обсязі вказані земельні ділянки.

Крім того, зазначає, що приватним нотаріусом Хотинського районного нотаріального округу Масловською І.Ю. 27.11.2018 року було відмовлено спадкоємцю ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_2 у зв`язку з тим, що за вказаною адресою вже зареєстровано право власності за ОСОБА_4 .

В зв`язку з цим її чоловік ОСОБА_3 не може реалізувати своє право на спадкове майно, яке залишилося після смерті його матері ОСОБА_6 .

Тому, підтримуючи вищевикладене, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_4 , яке видане 28.09.2018 року приватним нотаріусом Хотинського районного нотаріального округу Мартинюком В.А.; скасувати державну реєстрацію права власності на будинок з належними до нього будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_2 ; визнати протиправними дії Клішковецької сільської ради Хотинського району, Чернівецької області та скасувати рішення Клішковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області № 489/43//2018 від 11 жовтня 2018 року в частині надання дозволу на виготовлення технічних документів із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) у власність та підтвердження розміру земельних ділянок площею 0,52 га., а саме: земельної ділянки площею 0,25 га. з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та земельної ділянки площею 0,2740 га. - для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_2 ; визнати за спадкоємцем першої черги ОСОБА_3 право власності на будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_6 , 1949 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

18.12.2019 року представник позивача ОСОБА_3 , яка діє згідно довіреності ОСОБА_5 звернулася до Хотинського районного суду Чернівецької області і заявою про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 20 грудня 2018 року заяву про забезпечення позову задоволено частково, вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони на відчуження житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , жителю АДРЕСА_3 та земельну ділянку, площею 0,52 га., з них: 0,25 га. - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) кадастровий номер 7325083600:02:001:0123 та 0,2740 га. - для ведення особистого селянського господарства, що знаходяться в АДРЕСА_2 , кадастровий номер 7325083600:02:001:0124, що належать ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , жителю АДРЕСА_3 .

22.01.2019 року представник відповідача ОСОБА_2 надала відзив на позовну заяву в якому просила у задоволенні позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Клішковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області, третя особа: приватний нотаріус Хотинського районного нотаріального округу Мартинюк Віталій Анатолійович про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, та визнання права власності в порядку спадкування за законом відмовити в повному обсязі посилаючись на викладене у відзиві.

26.02.2019 року представником позивача ОСОБА_1 було подано до суду клопотання про призначення в справі фізико-хімічної експертизи.

Також, 26.02.2019 року представником позивача ОСОБА_12 було подано до суду клопотання про витребування доказів, які згідно ухвали суду від 26.02.2019 року були судом витребувані.

Ухвалою суду від 02 квітня 2019 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 про призначення в справі фізико-хімічної експертизи задоволено, призначено судову фізико-хімічну експертизу матеріалів документів, проведення якої було доручено ТОВ Київський експертно-дослідний центр (м. Київ, вул. Грінченка, 1, офіс 102).

05.09.2019 року на адресу суду надійшов висновок № 14816 за результатами проведення фізико-хімічної експертизи матеріалів документів від 22.08.2019 року.

04.12.2019 року представник позивача адвокат Іліка В.М. подав до суду клопотання про розгляд справи призначеної на 04 грудня 2019 року без його участі та участі позивача ОСОБА_3 , позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на викладене ним в клопотанні та наявні документи в матеріалах справи.

Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, але був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні 14.03.2019 року позовні вимоги позивача підтримав, просив задовольнити їх в повному обсязі. Суду пояснив, що довідка яка стала підставою для реєстрації права власності ОСОБА_8 не відповідає дійсності, оскільки після смерті діда ОСОБА_9 (голови двору), який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , головою двору став батько позивача ОСОБА_7 , який залишився там проживати.

04.12.2019 року представник позивача ОСОБА_1 надав до суду клопотання, в якому просив розгляд справи призначеної на 04.12.2019 року о 11:20 годині проводити у його та позивача відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на викладене в клопотанні та наявні в матеріалах справи документи.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, але був належним чином повідомлений про день, час та місце слухання справи.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити позивачу в їх задоволенні. Відзив на позовну заяву підтримала. Суду пояснила, що батьки позивача ОСОБА_7 та ОСОБА_6 не були зареєстровані в даному господарстві на момент смерті ОСОБА_9 , там був зареєстрований лише син ОСОБА_8 . Також вказала, що ОСОБА_8 з 1987 року по 1993 рік навчався в Росії м. Кострома, однак при поверненні додому з 2.08.1993 року почав працювати в лісокомбінаті. В 1992 року батьки ОСОБА_8 та ОСОБА_3 отримали земельну ділянку під будівництво та вибули з вказаного господарства, знявшись з місця реєстрації проживання. Також вказала, що ОСОБА_3 вибув служити в армію, потім працював в армії і більше у вказане господарство не повертався. Зазначила, що станом на 1994 рік ОСОБА_8 був єдиним зареєстрованим в даному господарстві та був головою двору.

Представник відповідача - Клішковецької сільської ради В.Ченківський в судове засіданні не з`явився, надав до суду листа про слухання справи у відсутності представника Клішковецької сільської ради, в якому також зазначив, що наслідки передбачені ст. 206 ч. 4 ЦПК України їм роз`яснені та зрозумілі.

Третя особа - приватний нотаріус Хотинського районного нотаріального округу Мартинюк В.А. в підготовчому судовому засіданні 19.02.2019 року підтвердив той факт, що він дійсно видавав свідоцтво про право на спадщину на підставі довідок наявних в матеріалах спадкової справи.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснила, що вона являється сусідкою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , їй відомо, що ОСОБА_8 на час смерті діда ОСОБА_9 проживав в с. Млинки та працював в лісництві. Також вказала, що в 1994 році ОСОБА_7 та ОСОБА_6 виділили під забудову земельну ділянку, де і зареєстрували їх місце проживання, але вони і далі проживали в господарстві по АДРЕСА_2 після чого зареєстрували за тією адресою. Крім того, вказала, що ОСОБА_3 служив в армії, після строкової служби в армії, залишився служити зверхурочно, пізніше працював в м.Чернівці, там одружився і проживав. За ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ніхто не доглядав, вони проживали самі і обходили себе також самі, сини тільки приїжджали в гості до них, частіше приїжджав ОСОБА_8 . Коли ОСОБА_6 вже залишилась сама проживати, то більшість доглядав її син ОСОБА_8 , ОСОБА_5 дружина ОСОБА_3 приїжджала в гості, також якось, протягом одного літа в ОСОБА_6 проживав і онук ОСОБА_4 та допомагав їй.

Свідок ОСОБА_24 в судовому засіданні пояснив, що станом на 1994 рік, тобто на час смерті ОСОБА_9 - ОСОБА_8 проживав в АДРЕСА_2 . ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на той час були зареєстровані по іншій адресі, а саме на тому участку де їм виділили земельну ділянку під забудову, проте фактично весь час проживали в даному господарстві по АДРЕСА_2 . Більше проживав у вказаному господарстві син ОСОБА_8 , ОСОБА_3 проживав також у вказаному господарстві до того часу як пішов служити в армію, потім залишився в армії працювати по контракту, станом на 1994 рік ОСОБА_3 вже працював в м. Чернівці.

Свідок ОСОБА_25 в судовому засіданні пояснив, що станом на 1994 рік ОСОБА_8 проживав в господарстві в АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 проживав в даному господарстві до того часу, як пішов служити в армію, а в 1994 році вже працював в м. Чернівці. Після свого одруження ОСОБА_3 проживав в даному господарстві до місяця, а потім весь час проживав в м. Чернівці. Також вказав, що йому відомо, що батьки ОСОБА_3 та ОСОБА_8 виписувалися з вказаного господарства для отримання земельної ділянки під забудову.

Свідок ОСОБА_27 в судовому засіданні пояснила, що вона до 2010 року проживала в с. Млинки, Хотинського району, Чернівецької області. Вказала, що ОСОБА_8 після одруження проживав в м.Хотині, а ОСОБА_3 після одруження проживав в м.Чернівці. Їхня мати ОСОБА_6 проживала в с. Млинки одна по день її смерті, сини тільки приїжджали в гості. У 1990 роках у вказаному господарстві проживали лише ОСОБА_7 та ОСОБА_6 вдвох. Також пояснила, що їй невідомо чи онук ОСОБА_4 проживав взагалі в с. Млинки.

Свідок ОСОБА_28 в судовому засіданні підтвердив той факт, що ОСОБА_3 після одруження проживав в м. Чернівці, а ОСОБА_8 також після одруження проживав в м. Хотині, до свого одруження обоє проживали в с. Млинки, Хотинського району, Чернівецької області. Господарство належало батьку ОСОБА_7 , жили в даному господарстві ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , після смерті ОСОБА_6 там ніхто не проживав. Також пояснив, що ОСОБА_8 навчався, після навчання проживав в с. Млинки з батьками та працював в м. Новоселиця.

Свідок ОСОБА_30 в судовому засіданні пояснив, що він проживав по сусідству, на час смерті ОСОБА_9 не пам`ятає хто проживав в цьому господарстві. Вказав, що ОСОБА_3 проходив строкову службу в армії, після чого залишився далі служити, час від часу приїжджав в с. Млинки. Також, вказав, що ОСОБА_7 та ОСОБА_6 постійно проживали в АДРЕСА_2 , чи були прописані там постійно йому невідомо.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, свідків, вивчивши та дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 23 березня 2018 року, яка до дня своєї смерті проживала за адресою: АДРЕСА_2 .

Також судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 являється сином покійної ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_10 від 4 січня 1971 року та Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян від 07.11.2018 року, зі змісту якого вбачається, що 01 квітня 1967 року ОСОБА_6 мати позивача уклала шлюб із ОСОБА_7 , і в них народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 27 березня 2018 року, яке видане Хотинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області.

Як встановлено судом, після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина на житловий будинок з належними до нього будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_2 , а також на земельні ділянки площею 0,25 га. - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та площею 0,2740 га. - для ведення особистого селянського господарства, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно відповіді Клішковецької сільської ради № 825 від 22.10.2018 року встановлено, що в Клішковецькій сільській раді від імені ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 заповіт не складався.

Позивач при зверненні до суду, в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ОСОБА_3 є єдиним спадкоємцем за законом після смерті матері ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , інших спадкоємців крім позивача немає.

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 567-01-14 від 27 листопада 2018 року виданої приватним нотаріусом Хотинського районного нотаріального округу Масловською І.Ю. вбачається, що дійсно 01 червня 2018 року до приватного нотаріуса звернувся спадкоємець першої черги спадкування ОСОБА_3 із заявою про прийняття спадщини після смерті його матері ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Млинки, Хотинського району, Чернівецької області.

17 липня 2018 року до приватного нотаріуса звернувся і спадкоємець за правом представлення ОСОБА_4 із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті його бабусі ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Млинки, Хотинського району, Чернівецької області.

Із викладеного в постанові вбачається, що згідно довідки № 1073 від 01 червня 2018 року виданої виконкомом Клішковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області після смерті ОСОБА_6 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка постійно проживала і була прописана за адресою: АДРЕСА_2 прописаних та проживаючих за цією адресою із померлою не було.

27 листопада 2018 року до приватного нотаріуса звернулася представник спадкоємця ОСОБА_3 - ОСОБА_5 із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_3 на нерухоме майно, а саме: на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , який за заявою представника спадкоємця належав померлій ОСОБА_6 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Станом на 27 листопада 2018 року до матеріалів спадкової справи № 105/2018, що заведена після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Млинки, Хотинського району, Чернівецької області правовстановлюючі документи на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 не залучалися.

Проте, як вбачається із вищевказаної постанови, спадкоємцю ОСОБА_3 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на ? частину житлового будинку АДРЕСА_2 у зв`язку з тим, що на вказаний житловий будинок вже зареєстровано право власності за іншою особою ОСОБА_4 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.11.2018 року.

Так, згідно матеріалів справи встановлено, що 28 вересня 2018 року приватним нотаріусом Хотинського районного нотаріального округу Мартинюком В.А. було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є його син ОСОБА_4 , 1996 року народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , що проживає в АДРЕСА_3 .

Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з: житлового будинку з належними до нього господарськими та побутовими будівлями та спорудами за номером АДРЕСА_2 , який належав померлому ОСОБА_8 на праві приватної власності, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 139439241. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1654794573250. На земельній ділянці розташовано: житловий будинок, саманний, загальною площею 46,40 кв.м., житловою площею 41,80 кв.м, зазначений у плані під літ. А-1, літні кухні літ. Б,В,Г, баня літ. Д, сараї літ. Ж,З,К,Л,М,Н, погріб літ. Пг, вбиральня літ. П, ворота №1, огорожа № 2, хвіртка № 3, підпірна стінка №4, криниця №5, замощення ІІ. Право власності підлягає державній реєстрації. Спадкова справа № 80/2018, зареєстровано в реєстрі за № 839.

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 31 березня 1996 року ОСОБА_4 , який є спадкоємцем у вказаному свідоцтві про право на спадщину за законом, є сином покійного ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (зранку) та онуком ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 від 14 серпня 1995 року виданого виконавчим комітетом Клішковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області Україна ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (зранку) є сином ОСОБА_6 , яка також померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В свою чергу, позивач ОСОБА_3 просить визнати за ним, як спадкоємцем першої черги право власності на будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті його матері ОСОБА_6 , 1949 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Проте, суд не погоджується із такими доводами позивача та його представника, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що господарство в АДРЕСА_2 відноситься до колгоспного двору, що підтверджується випискою з погосподарської книги № 1 початої 1991 року, закінченої 1995 року Клішковецької сільської ради народних депутатів по господарського обліку та самою по господарською книгою, яка була досліджена в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 статті 112 ЦК УРСР передбачено, що колгоспний двір - це сімейно-трудове об`єднання осіб, які використовують майно двору для ведення підсобного господарства і сімейних потреб. Майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Відповідно до погосподарської книги № 1 Клішковецької сільської ради народних депутатів на 1991 рік, село Млинки (почато 1991 рік-закінчено 1995 рік) вбачається, що станом на 15.04.1991 року у господарстві за адресою: АДРЕСА_2 проживали: ОСОБА_9 , голова двору, 1908 року народження, ОСОБА_7 - син, 1941 року народження, ОСОБА_6 - невістка, ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , внук ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стосовно запису, що ОСОБА_7 та ОСОБА_6 вибули на № 151, то він був вчинений на підставі рішення Клішковецької сільської ради від 03.03.1992 року.

Також із відомостей вищевказаної книги погосподарського обліку встановлено, що ОСОБА_8 в період з 1988 року по 1995 рік стаціонарно навчався, працював та постійно проживав в Росії, м. Кострома.

Відповідно до частини першої статті 120 ЦК УРСР (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності.

Згідно із частиною другою статті 123 ЦК УРСР (у редакції, що була чинною на час виникнення правовідносин) розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

З набранням чинності Закону України Про власність припинила існування така форма власності як власність колгоспного двору, а тому виходячи з рівності часток кожного члена колгоспного двору, який як вбачається з матеріалів у даній справі складався з чотирьох членів, та на праві власності кожному належало по 1/4 частини домоволодіння, що і підтверджується тим, що господарство в АДРЕСА_2 розподілено наступним чином: 1/4 частина належала ОСОБА_9 , голові двору, 1908 року народження, ОСОБА_7 - сину, 1941 року народження, ОСОБА_6 - невістці, ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , внуку ІНФОРМАЦІЯ_4 , тому спірний будинок є спільною сумісною власністю усіх його членів, кожен з яких має рівну частку у цьому будинку по 1/4.

Відповідно до роз`яснень, викладених в пункті 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності , спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме:

а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчанні в учбовому закладі, хвороба);

б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.

Як встановлено судом, позивач звертаючись до суду з позовними вимогами, в одній із позовних вимог просить визнати за ним, як спадкоємцем першої черги право власності на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті його матері ОСОБА_6 , 1949 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , в позовних вимогах посилаючись на те, що єдиним спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_6 є тільки він, інших спадкоємців які б мали право на обов`язкову частку у спадщині крім нього немає.

Крім того, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що жодним чином не могло відбутися визначення головою домогосподарства ОСОБА_8 , оскільки той в зазначений період, а саме станом на 1991 рік не тільки був відсутній за місцем знаходження зазначеного домогосподарства, але й взагалі не проживав на території України, так як ОСОБА_8 в період з 1988 року по 1995 рік стаціонарно навчався, працював та постійно проживав в Росії, м. Кострома, про що є відмітка в книзі по господарського обліку, яка і підтверджує те, що ОСОБА_8 був відсутній станом на ІНФОРМАЦІЯ_5, тобто на день смерті ОСОБА_9 (їхнього діда) та копією диплому серії НОМЕР_7 від 22 червня 1993 року.

Статтею 549 ЦК України /в ред. 1963 року/ передбачалось, що якщо спадкоємець фактично вступив в управління майном або володіння спадковим майном він визнається таким, що прийняв спадщину.

Так, згідно матеріалів справи судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_9 , 1908 року народження, який був головою двору за адресою: АДРЕСА_2 , та після смерті останнього ? частка у колгоспному дворі яка йому належала, перейшла ОСОБА_7 , 1941 року народження (синові), який після смерті свого батька (тобто діда позивача) за правилами ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР вступив в управління майном, оскільки на час відкриття спадщини він постійно проживав із спадкодавцем, і в нього станом на 1994 рік стало 2/4 частки майна колгоспного двору.

ІНФОРМАЦІЯ_7 помер ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_8 від 13 грудня 2018 року, та його частка 2/4 частки майна колгоспного двору перейшла до ОСОБА_6 (його дружини), яка прийняла спадщину після смерті чоловіка, так як фактично проживала за вказаною адресою станом на 2013 рік до дня смерті.

Так, частиною 3 статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Учасники справи визнали і даний факт підтверджений показами свідків та довідкою сільської ради, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 весь час проживали разом і у 2013 році проживали вдвох.

З чого слідує, що станом на 2013 рік, після смерті ОСОБА_7 у ОСОБА_6 стала частка ? майна колгоспного двору, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 (зранку) помер ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який був сином ОСОБА_6 та батьком відповідача в справі ОСОБА_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (мати позивача), що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , яке видане 23.03.2018 року виконавчим комітетом Клішковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області.

Отже, як встановлено судом, та підтверджено матеріалами справи, спадкоємцями після смерті ОСОБА_6 є позивач в справі ОСОБА_3 як спадкоємець першої черги в порядку спадкування після смерті матері та онук покійної ОСОБА_4 , який має право на частку у спадкуванні за правом представлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Спадкування за правом представлення - це особливий порядок спадкування за законом, за яким до спадкування закликаються особи, які заступають собою місце спадкоємця, що помер раніше, ніж спадкодавець. Можливість укладення договору такими особами пов`язане з тим, що спадкоємці за правом представлення є безпосередніми та самостійними наступниками спадкодавця. Ці права вони набувають на підставі закону через кровну спорідненість, а не в якості наступників або представників спадкоємців більш близьких ступенів, померлих до відкриття спадщини. Ніякого переходу спадкової частки від спадкоємця, якого заміщають, до спадкоємця, який спадкує, за правом представлення не відбувається і навіть не припускається.

Тому, суд вважає, що ОСОБА_4 має право на спадкування за правом представлення після смерті бабки ОСОБА_6 у зв`язку з тим, що його батько ОСОБА_8 помер раніше ніж бабка, тобто ІНФОРМАЦІЯ_2 (зранку).

Крім того, позивачем в обгрунтування позовних вимог, зазначено, що ОСОБА_3 разом зі своєю дружиною станом на 1991 рік також проживали у вказаному господарстві за адресою: АДРЕСА_2 та вели спільне господарство, в них тут народилася донька, проте вказаний факт спростовується поясненнями свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_25 , ОСОБА_27 , які в судовому засіданні вказали на те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 одразу після укладення шлюбу проживали в м. Чернівці, що і спростовує доводи позивача та його представника.

При цьому, судом також встановлено, що донька позивача ОСОБА_3 не була членом колгоспного двору.

Доказів того, що дружина позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 проживала у господарстві за адресою: АДРЕСА_2 разом зі своїм чоловіком ОСОБА_3 та їхньою донькою станом на 1991 рік в матеріалах справи немає.

Тим більше, вказаний факт спростовується і відомостями з по господарської книги, в яких зазначено, що ОСОБА_3 повернувся зі служби в армії лише у 1992 році, та як було встановлено в судовому засіданні поясненнями свідків, після служби в армії останній залишився служити по контракту, тобто працювати.

Згідно пункту 6 (а) Постанови Пленуму ВСУ № 20 від 22.12.1995р. Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності , спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватись за нормами, що регулювали власність цього двору: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба).

Отже, в судовому засіданні згідно показів свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_24 , ОСОБА_30 було достовірно встановлено, що ОСОБА_3 у вищевказаний період перебував не лише на строковій військовій службі в Радянській армії, а також на службі по контракту, даний факт не спростований позивачем.

Проте, згідно вищевказаної постанови Пленуму, на той час не передбачалося зберігання частки у майні колгоспного двору за тими особами, які перебували на службі по контракту, а лише зберігалося право за тими особами, які перебували в зазначений період на строковій військовій службі, що і було встановлено також в рішенні Верховного суду від 18.11.2015 року в справі 6-350 цс/15, а тому суд вважає, що позивач ОСОБА_3 втратив право на свою частку у майні колгоспного двору.

Інших доказів, які б підтверджували факт перебування позивача ОСОБА_3 саме на строковій військовій службі в Радянській армії в зазначений період суду не надано.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивач ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_4 після смерті (матері та бабки) ОСОБА_6 мають право на 3/8 частки майна кожен (3/4:2=3/8), враховуючи те, що ОСОБА_3 втратив свою частку у майні колгоспного двору за адресою: АДРЕСА_2 .

В свою чергу, позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на той факт, що ОСОБА_8 станом на 1991 рік не був членом колгоспного двору і в 1993 році взагалі не повертався в с. Млинки, Хотинського району, Чернівецької області, та у відомостях з погосподарської книги було вчинено завідомо неправдиві записи, в яких зазначено, що ОСОБА_8 з ІНФОРМАЦІЯ_5, після смерті ОСОБА_9 є головою домогосподарства в будинку АДРЕСА_2 .

На що судом, за клопотанням представника позивача було призначено в справі судову фізико-хімічну експертизу, на вирішення якої було поставлено наступне питання: яка давність виконання записів у погосподарській книзі № 1 початої 1991 року, закінченої 1995 року Клішковецької сільської ради народних депутатів на зворотній стороні 23 аркуша, а саме записів: у графі прізвище, ім`я, по батькові члена господарства, записаного першим ОСОБА_8 над закресленим ОСОБА_9 та у рядку № 18 5.07.93 Кострома .

Згідно висновку № 14816 за результатами проведення фізико-хімічної експертизи матеріалів документів від 22.08.2019 року встановлено, що в по господарській книзі № 1 за 1991-1995 роки Клішковецької сільської ради народних депутатів на 48 аркушах, досліджувані записи, які знаходяться на зворотній стороні 23-го аркуша: ОСОБА_8 , розташований у графі прізвище, ім`я, по батькові члена господарства, над закресленим ОСОБА_9 , та запис 5.07.93 Кострома розташований у граіф 18 повернувся , виконано раніше 2017 року.

Встановити, чи виконано записи в ті дати, якими вони датуються (1993 рік) не уявляється можливим у зв`язку з відсутністю динамічних процесів змін хімічного складу досліджуваних матеріалів письма віком понад 3 роки.

Водночас, в ході судового розгляду було достовірно встановлено, що дід позивача ОСОБА_9 до ІНФОРМАЦІЯ_5 був головою колгоспного двору по АДРЕСА_2 .

Таким чином, все вище встановлене повністю спростовує всі доводи, що ОСОБА_8 був єдиним власником господарства за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки йому на день смерті належала тільки ? частка.

При цьому, як встановлено судом, посилання представника позивача на той факт, що ОСОБА_8 втратив свою частку у майні колгоспного двору, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 оскільки в період з 9.12.1988 року по 5.07.1993 рік стаціонарно навчався, працював і постійно проживав в Росії, м. Кострома, а тому був відсутній є хибними, так як у відповідності до матеріалів справи, а саме: копії диплому серії НОМЕР_7 від 22 червня 1993 року встановлено, що ОСОБА_8 вступив до навчального закладу у 1987 році, а закінчив його у 1993 році, вказаний факт також підтверджується і відомостями в погосподарській книзі за вказаний період, та відомостями в трудовій книжці ОСОБА_8 .

Що і викладено в Постанові Пленуму ВСУ № 20 від 22.12.1995р. Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності з якої вбачається, що час перебування на навчанні в учбовому закладі не включається в строк, на який особи втратили право на частку в майні колгоспного двору.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що ОСОБА_8 належала ? частка майна за адресою: АДРЕСА_2 , як члену колгоспного двору, який не втратив право на частку у майні станом на 1991 рік.

Водночас, як встановлено судом, у свідоцтві про право на спадщину, спадкоємцем цілого майна ОСОБА_8 є відповідач ОСОБА_4 .

Відповідно до ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Як встановлено судом, у відповідностіі до ст. 1261 ЦК України позивач ОСОБА_3 є спадкоємцем за законом першої черги після смерті матері ОСОБА_6 .

Згідно ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово, кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Тобто, позивач ОСОБА_3 має право на спадкування в першу чергу, переважно перед відповідачем ОСОБА_4 .

При цьому, судом встановлено, що спірне будинковолодіння з часу забудови і до 15 квітня 1991 року відносилось до суспільної групи колгоспний двір , а тому видача 28 вересня 2018 року на ім`я ОСОБА_4 одноосібно свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з належними до нього господарськими та побутовими будівлями та спорудами за номером АДРЕСА_2 є незаконним та порушує права іншого спадкоємця, тобто позивача в справі ОСОБА_3 , а тому суд вважає, що зазначене свідоцтво слід визнати недійсним в частині.

В зв`язку з тим, що відповідач ОСОБА_4 , якому видане свідоцтво про право на спадщину за законом, не мав права на спадкування в даному випадку на все майно, тому зазначене свідоцтво на підставі ст. 1301 ЦК України повинне бути визнане недійсним.

При цьому, судом встановлено, що свідоцтво про право власності та реєстрація права власності на 3/8 частини майна, яку мав би в порядку представлення після смерті ОСОБА_6 успадкувати відповідач ОСОБА_4 , не порушують прав та інтересів позивача ОСОБА_3 , а тому свідоцтво та реєстрація скасовуються та визнається недійсним лише в розмірі спадкової частки позивача ОСОБА_3 , а саме в розмірі 3/8 частки майна.

Також судом встановлено, що після проведення державної реєстрації права власності на вказаний будинок за ОСОБА_4 , згідно рішення сесії Клішковецької сільської ради № 489/43/2018 від 11.10.2018 року, останньому надано дозвіл на виготовлення технічних документів із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) у власність на підтвердження розміру земельних ділянок площею 0,52 га., а саме: 0,25 га. - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, а також 0,2740 га. - для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_2 , яким відповідачу ОСОБА_4 надано можливість внесення відомостей до Державного земельного кадастру з присвоєнням кадастрових номерів цим земельним ділянкам.

При цьому, згідно відповіді Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області від 21.10.2018 року № 0-019/0-0260-20/141/18, яка наявна в матеріалах справи, судом встановлено, що 24.10.2018 року державним реєстратором у Хотинському районі були внесені відомості до Державного земельного кадастру та проведено державну реєстрацію земельних ділянок по АДРЕСА_2 площею 0,25 га. - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: 7325083600:02:001:0123, а також площею 0,2740 га. - для ведення особистого селянського господарства, які присвоєно кадастровий номер: 7325083600:02:001:0124.

Частиною 2 ст. 37 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування реєстрації прав.

Тобто, вимога про скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності, є похідною від скасування документу, на підставі якого було проведено державну реєстрацію права власності, а тому не підлягає доказуванню.

Враховуючи те, що судом вже визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_4 , яке видане 28.09.2018 року приватним нотаріусом Хотинського районного нотаріального округу Мартинюком Віталієм Анатолійовичем, в спадковій справі № 80/2018, в 3/8 частинах наступного майна: житлового будинку, саманний, загальною площею 46,40 кв.м., житловою площею 41,80 кв.м., зазначений у плані під літ. А-1, літні кухні літ. Б, В, Г, баня літ. Д, сараї літ. Ж,З,К,Л,М,Н, погріб літ. ПГ, вбиральня літ. П, ворота № 1, огорожа № 2, хвіртка № 3, підпірна стінка № 4, криниця № 5, замощення ІІ, що знаходяться в АДРЕСА_2 , то і державна реєстрація права власності на 3/8 частини вищевказаного майна також має бути скасована.

Згідно ст. 120 Земельного Кодексу, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, об`єкт нерухомого майна: житловий будинок з належними до нього будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 вбачається, що 24.09.2018 року приватним нотаріусом Хотинського районного нотаріального округу Мартинюком Віталієм Анатолійовичем на підставі виписки з по господарської книги №1, серія та номер: 2468, виданої 24.09.2018 року Клішковецькою сільською радою було вчинено запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 43238563 від 27.09.2018 року, форма власності : приватна, частка 1, власник: ОСОБА_8 .

Проте, як встановлено судом, ОСОБА_8 на день його смерті належала ? частина житлового будинку з належними до нього будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Крім того, на підставі рішення Клішковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області № 489/43/2018 від 11 жовтня 2018 року ОСОБА_4 було надано дозвіл на виготовлення технічних документів із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) у власність та підтвердження розміру земельних ділянок.

Вказаним рішенням ОСОБА_4 було надано можливість внесення відомостей до Державного земельного кадастру з присвоєнням кадастрових номерів вказаним земельним ділянкам.

Однак, як встановлено судом, під час прийняття та видачі вказаного рішення жодним чином не враховано та повністю залишено поза увагою спадкоємця першої черги ОСОБА_3 , який прийняв спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_6

А тому, підсумовуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне скасувати рішення Клішковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області № 489/43/2018 від 11 жовтня 2018 року в частині надання дозволу на виготовлення технічних документів із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) у власність та підтвердження розміру земельних ділянок ОСОБА_4 , площею 0,25 га. - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 , враховуючи те, що Клішковецька сільська рада протиправно надала такий дозвіл відповідачу ОСОБА_4 , який не є одноосібним власником вказаного будинку, господарських будівель і споруд.

Щодо іншої частини скасування вищевказаного рішення Клішковецької сільської ради, то в цій частині позивачу слід відмовити, оскільки матеріали справи не містять доказів користування земельною ділянкою, площею 0,2740 га., яка призначена для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 7325083600:02:001:0124 по АДРЕСА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

В силу п. 11 ч. 1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі смерті власника.

Виходячи із змісту ст. 392 ЦК України право власності встановлюється в судовому порядку, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Так, судом встановлено, що позивачем було виготовлено Хотинським КР БТІ на своє ім`я технічний паспорт на майно за адресою: АДРЕСА_2 з інвентаризаційною вартістю майна, яке залишилося після смерті його матері ОСОБА_6 .

При цьому, судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 як спадкоємець за законом першої черги вчасно звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_6 , а саме протягом шести місяців з часу відкриття спадщини та відповідно прийняв її.

Тому, суд вважає, що позивач ОСОБА_3 , як спадкоємець першої черги має право на спадщину після смерті його матері ОСОБА_6 та за ним слід визнати право власності в порядку спадкування за законом на 3/8 частини наступного майна: житлового будинку, саманний, загальною площею 46,40 кв.м., житловою площею 41,80 кв.м., зазначений у плані під літ. А-1, літні кухні літ. Б, В, Г, баня літ. Д, сараї літ. З,Ж,К,Л,М,Н, підвал ПД, три навіси 1977,1987, 1988 років побудови, вбиральня літ. П, погріб ПГ, ворота № 1, огорожа № 2, хвіртка № 3, підпірна стіна № 4, криниця № 5, замощення ІІ, що знаходяться в АДРЕСА_2 , після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За таких обставин, суд вважає, що позов ОСОБА_3 слід задовольнити частково: визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_4 , яке видане 28.09.2018 року приватним нотаріусом Хотинського районного нотаріального округу Мартинюком Віталієм Анатолійовичем, в спадковій справі № 80/2018, в 3/8 частинах наступного майна: житлового будинку, саманний, загальною площею 46,40 кв.м., житловою площею 41,80 кв.м., зазначений у плані під літ. А-1, літні кухні літ. Б, В, Г, баня літ. Д, сараї літ. Ж,З,К,Л,М,Н, погріб літ. ПГ, вбиральня літ. П, ворота № 1, огорожа № 2, хвіртка № 3, підпірна стінка № 4, криниця № 5, замощення ІІ, що знаходяться в АДРЕСА_2 ; скасувати державну реєстрацію права власності на 3/8 частини наступного майна: житлового будинку, саманний, загальною площею 46,40 кв.м., житловою площею 41,80 кв.м., зазначений у плані під літ. А-1, літні кухні літ. Б, В, Г, баня літ. Д, сараї літ. Ж,З,К,Л,М,Н, погріб літ. ПГ, вбиральня літ. П, ворота № 1, огорожа № 2, хвіртка № 3, підпірна стінка № 4, криниця № 5, замощення ІІ, що знаходяться в АДРЕСА_2 , номер запису про право власності: 28132531 від 24.09.2018 року, за ОСОБА_8 , вчинений приватним нотаріусом Хотинського районного нотаріального округу Мартинюком Віталієм Анатолійовичем; скасувати рішення Клішковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області № 489/43//2018 від 11 жовтня 2018 року в частині надання дозволу на виготовлення технічних документів із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) у власність та підтвердження розміру земельних ділянок ОСОБА_4 , площею 0,25 га. - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 ; визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом на 3/8 частини наступного майна: житлового будинку, саманний, загальною площею 46,40 кв.м., житловою площею 41,80 кв.м., зазначений у плані під літ. А-1, літні кухні літ. Б, В, Г, баня літ. Д, сараї літ. З,Ж,К,Л,М,Н, підвал ПД, три навіси 1977,1987, 1988 років побудови, вбиральня літ. П, погріб ПГ, ворота № 1, огорожа № 2, хвіртка № 3, підпірна стіна № 4, криниця № 5, замощення ІІ, що знаходяться в АДРЕСА_2 , після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В задоволенні позову ОСОБА_3 в іншій частині - відмовити.

Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що судом було задоволено 3 вимоги немайнового характеру та 1 вимогу майнового характеру в частині визнання права вланості на 3/8 частини майна (враховуючи оцінку майна 368979 гривень), позивач за майнову вимогу мав би сплатити 1% (3689,79 гривень), при цьому позивачем за всі вимоги сплачено лише 2196,00 гривень, позов задоволено на 3/8 частини майна, що становить 1383,67 гривень, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3498,07 гривень.

При цьому, судом встановлено, що позивачем було проведено фізико-хімічну експертизу, вартість якої складає 21000 гривень, а тому враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд пропорційно до розміру задоволених частково позовних вимог стягує з відповідача на користь позивача судовий збір: оцінка майна 349807: 6156,59 (судовий збір, який позивач мав би сплатити за всі вимоги до суду, що дорівнює 56,81 % від оцінки майна, вартість експертизи становить 21000:100х56,81% , що дорівнює 11930.10 гривень, до цієї суми додаємо ще 3498,07 гривень, що в загальному становить 15428,17 гривень, що і стягує з відповідача на користь позивача.

Крім того, позивач при подачі позовної заяви до суду мав би сплатити 1% від ціни вартості майна (3689,79 гривень) та за 3 вимоги немайнового характеру по 704,80 гривень за кожну, 352,40 гривень за вимогу про забезпечення позову, що в загальному становить 6156,59 гривень, при цьому позивач сплатив лише 2196,59 гривень, а тому з позивача в дохід держави слід стягнути судовий збір в розмірі 3960,59 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 112, 120, 123 549 ЦК УРСР (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин), ст. 120 Земельного кодексу України, ст. ст. 328, 346, 392, 1258, 1259, 1270, 1301 ЦК України, керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 видане 28.09.2018 року приватним нотаріусом Хотинського районного нотаріального округу Мартинюком Віталієм Анатолійовичем, в спадковій справі № 80/2018, в 3/8 частинах наступного майна: житлового будинку, саманний, загальною площею 46,40 кв.м., житловою площею 41,80 кв.м., зазначений у плані під літ. А-1, літні кухні літ. Б, В, Г, баня літ. Д, сараї літ. Ж,З,К,Л,М,Н, погріб літ. ПГ, вбиральня літ. П, ворота № 1, огорожа № 2, хвіртка № 3, підпірна стінка № 4, криниця № 5, замощення ІІ, що знаходяться в АДРЕСА_2 .

Скасувати державну реєстрацію права власності на 3/8 частини наступного майна: житлового будинку, саманний, загальною площею 46,40 кв.м., житловою площею 41,80 кв.м., зазначений у плані під літ. А-1, літні кухні літ. Б, В, Г, баня літ. Д, сараї літ. Ж,З,К,Л,М,Н, погріб літ. ПГ, вбиральня літ. П, ворота № 1, огорожа № 2, хвіртка № 3, підпірна стінка № 4, криниця № 5, замощення ІІ, що знаходяться в АДРЕСА_2 , номер запису про право власності: 28132531 від 24.09.2018 року, за ОСОБА_8 , вчинений приватним нотаріусом Хотинського районного нотаріального округу Мартинюком Віталієм Анатолійовичем.

Скасувати рішення Клішковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області № 489/43//2018 від 11 жовтня 2018 року в частині надання дозволу на виготовлення технічних документів із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) у власність та підтвердження розміру земельних ділянок ОСОБА_4 , площею 0,25 га. - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 .

Визнати за ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_9 ) право власності в порядку спадкування за законом на 3/8 частини наступного майна: житлового будинку, саманний, загальною площею 46,40 кв.м., житловою площею 41,80 кв.м., зазначений у плані під літ. А-1, літні кухні літ. Б, В, Г, баня літ. Д, сараї літ. З,Ж,К,Л,М,Н, підвал ПД, три навіси 1977,1987, 1988 років побудови, вбиральня літ. П, погріб ПГ, ворота № 1, огорожа № 2, хвіртка № 3, підпірна стіна № 4, криниця № 5, замощення ІІ, що знаходяться в АДРЕСА_2 , після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В задоволенні позову ОСОБА_3 в іншій частині - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_9 ) судовий збір в розмірі 15428,17 гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_9 в дохід держави судовий збір в розмірі 3960,59 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду через Хотинський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 16.12.2019 року.

Суддя: О.Г. Єфтеньєв