Справа № 761/43309/19
Провадження № 2/761/8223/2019
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
09 грудня 2019 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:
головуючого: судді - Притула Н.Г.
при секретарі: Савенко О.І.,
за участю представника позивача: Левінцової В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Укр-Інвест-Буд до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, -
В С Т А Н О В И В:
05.11.2019 року позивач звернувся до суду із позовом в якому просив: визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_1 .
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що він є власником зазначеної квартири, яку було набуто у власність на підставі Протоколу №401893 від 26.04.2019 року про проведення електронних торгів по лоту №339892 сформованого Державним підприємством Сетам та 14.05.2019 року видано Свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів.
Право власності позивача на вказану вище квартиру зареєстровано в установленому законом порядку, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.05.2019 року.
Проте, як зазначає позивач, згідно витягу з реєстру територіальної громади міста Києва від 15.10.2019 року, у квартирі АДРЕСА_1 , зареєстровані відповідачі.
Позивач зазначив, що відповідачі фактично не проживають у вказаній квартирі, проте наявність реєстрації місця проживання відповідачів у вказаній квартирі перешкоджає позивачу, як власнику, користуватись і розпоряджатись своєю власністю.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Відповідачі в судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомлялись про час та місце слухання справи, до суду заперечення (відзив) на заявлені вимоги не надійшли.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.
Відповідно до вимог ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, вважав за можливе розглянути справу без участі відповідачів та ухвалити по справі заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши в сукупності надані суду докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про задоволення заявлених вимог за наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, Товариство з обмеженою відповідальністю УКР-ІНВЕСТ-БУД набуло у власність квартиру АДРЕСА_1 на підставі Свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (у формі електронних торгів) від 17.05.2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юр-Капінос А.Є. та зареєстрованим в реєстрі за № 1265.
Як вбачається із Свідоцтва, квартира раніше належала ОСОБА_4 .
З наведеного вбачається, що з придбанням квартири на торгах позивач набув право власності, а ОСОБА_4 втратив право власності на квартиру АДРЕСА_1 та правомочності власника, як-то право володіння, користування та розпорядження квартирою.
Згідно Витягу з Реєстру територіальної громади м.Києва від 15.10.2019 року, у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 10.10.2005 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 12.08.2010 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з 24.01.2012 року. Також реєстрація відповідачів в квартирі підтверджується отриманими відповідями на запит суду.
Частиною першою статті 383 ЦК України та статтею 150 ЖК УРСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб, мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.
Частиною першою статті 156 ЖК УРСР передбачено, що члени сім`ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Аналогічну норму містить також стаття 405 ЦК України.
Відповідно до частини четвертої статті 156 ЖК України до членів сім`ї власника відносяться особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу, а саме подружжя, їх діти і батьки. Членами сім`ї власника може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.
За змістом зазначених норм матеріального права правом користування житлом, який знаходиться у власності особи, мають члени сім`ї власника нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням, а також інші особи, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.
Згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім`ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-який час.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 16 листопада 2016 року у справі № 6-709цс16, постанові від 05 листопада 2014 року у справі № 6-158цс14, а також Верховним Судом у постанові від 12 вересня 2018 року у справі № 727/11132/14-ц.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що із втратою попереднім власником права власності на квартиру, припиняється право членів сім`ї власника квартири користуватись цим житловим приміщенням та осіб, які з його згоди набули права користування цим житлом. Права відповідачів на користування квартирою були похідними від прав колишнього власника цієї квартири, та з припиненням права власності ОСОБА_4 , припинилося і його право користування житлом. З цих підстав суд приходить до висновку, що відповідачі втратили право користування вказаним жилим приміщенням.
Усі зазначені вище та проаналізовані положення чинного законодавства кореспондуються з нормами ст.ст.13, 41 Конституції України і ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якими закріплені основні принципи здійснення права власності та його обмеження:
по-перше, встановлено право безперешкодно і в повному обсязі здійснювати правомочності власника щодо свого майна;
по-друге, визначено межі допустимого розумного втручання держави у здійснення правомочностей власника. Причому таке втручання повинно бути законним і має здійснюватися з дотриманням принципу справедливого балансу між публічними і приватними інтересами.
Зазначені принципи сформульовано і в рішенні Європейського суду з прав людини у справі Спорронг і Лоннрот проти Швеції (23.09.82), відповідно до якого суд повинен визначити, чи було дотримано справедливий баланс між вимогами інтересів суспільства і вимогами захисту основних прав людини. Забезпечення такої рівноваги є невід`ємним принципом конвенції в цілому і також відображено у структурі ст.1 Першого протоколу.
Відповідно до положень норм ч. 7 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
А тому на підставі встановлених в судовому засіданні обставин, перевірених відповідними доказами, суд приходить до висновку про задоволення заявлених вимог позивача.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 77-83, 89, 95, 259, 263, 265 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Укр-Інвест-Буд (ЄДРПОУ 37567489, адреса: м.Київ, вул..Саксаганського, 120, г.н.п. 25 (7 поверх)) до ОСОБА_1 (РНОКПП не відомий, ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 (РНОКПП не відомий, ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП не відомий, ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщення - задовольнити.
Визнати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 16 грудня 2019 року
Суддя : Н.Г.Притула
Суд | Шевченківський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 09.12.2019 |
Оприлюднено | 17.12.2019 |
Номер документу | 86362947 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Дундар Ірина Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні