Рішення

від 06.12.2019 по справі 520/9333/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

06 грудня 2019 р. справа № 520/9333/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Старосєльцевої О.В., за участю секретаря судового засідання - Кіт С.В., позивача - ОСОБА_1 , позивача - Бондаренко К.О., позивача - Бакумкіної Н.О., представника позивачів - Острась В.Ю., представник відповідача - Пушкарьова І.О., представник відповідача - Нерсисян Н.Р, представника третьої особи - Дикань О.В., представника третьої особи - Жерновий В.М., розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Чистоводівської сільської ради Ізюмського району Харківської області, треті особи: Бугаївська сільська рада Ізюмського району Харківської області, Бригадирівська сільська рада Ізюмського району Харківської області про визнання протиправним та скасування рішення,-

встановив:

Позов прийнято до розгляду ухвалою від 17.09.2019 року та відкрито провадження по справі у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання.

Ухвалою суду від 13.09.2019 року залишено без задоволення заява про забезпечення адміністративного позову.

Ухвалою суду від 13.09.2019 року відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін в порядку спрощеного провадження та вирішено здійснювати подальший розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Судові засідання у підготовчому провадженні призначались на 31.10.2019 року, 08.11.2019 року, 22.11.2019 року та 06.12.2019 року.

Ухвалою суду від 31.10.2019 року залишено без задоволення клопотання представника позивачів про залучення до участі у справі третіх осіб, а саме: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , мешканців с. Чистоводівка, Ізюмського району, Харківської області.

Ухвалою суду від 08.11.2019 року задоволено частково клопотання представника Чистоводівської сільської ради Ізюмського району Харківської області про виклик свідків та викликано в якості свідка ОСОБА_45 . Запропонувано ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за їх згодою, надати показання в якості свідків.

Ухвалою суду від 22.11.2019 року задоволено клопотання представника позивачів про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Бугаївську сільську раду Ізюмського району Харківської області та Бригадирівську сільську раду Ізюмського району Харківської області.

Представники учасників справи надали пояснення про те, що правові позиції сторін (як вимоги позову, так і заперечення проти позову) сформульовані остаточно, усі доводи наведені, а докази подані.

Тому 06.12.2019 року судом була постановлена усна ухвала із занесенням про протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження і призначення справи до розгляду по суті у той самий день, що також не заперечувалось сторонами.

Так, позивачі, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (далі за текстом - заявники, громадяни) у порядку адміністративного судочинства заявили вимогу визнанти протиправним та скасувати рішення XXXIII сесії VII скликання Чистоводівської сільської ради Ізюмського району Харківської області від 18.07.2019р. №269 Про схвалення проекту рішення сільської ради Про добровільне об`єднання територіальних громад .

Аргументуючи цю вимогу заявники зазначили, що дійсним волевиявленням більшості учасників громадського обговорення проекту рішення насправді було волевиявлення про відмову в добровільному об`єднанні.

Відповідач, Чистоводівська сільська рада Ізюмського району Харківської області (далі за текстом владний суб`єкт, сільська рада) з поданим позовом не погодився.

Підставами заперечень проти позову є доводи про те, що 03.07.2019 року участь у громадському обговоренні взяли 128 мешканців територіальної громади, участь у голосуванні брала 81 особа, з яких 42 громадянина висловились на підтримку проекту рішення про добровільне об`єднання, а 39 - "Проти".

Представник третьої особи Бригадирівської сільської ради Ізюмського району Харківської області позовні вимоги підтримав, в судовому засіданні пояснив, що був присутній на обговореннях проекту рішення 03.07.2019 року, під час проведення голосування виходив із залу, однак чув, що під час оголошення результатів голосування були озвучені протилежні дані результату голосування.

Представник третьої особи - Бугаївської сільської ради Ізюмського району Харківської області проти задоволення позовних вимог заперечував. В судовому засіданні зазначив, що спірне рішення прийнято депутатами Чистоводівської сільської ради, які були присутні на обговореннях проекту рішення. Рішення Чистоводівської сільської ради Ізюмського району Харківської області від 18.07.2019р. №269 Про схвалення проекту рішення сільської ради Про добровільне об`єднання територіальних громад прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, допитавши свідків, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

Листами від 09.07.2018р №02-25/260 та від 02-20/160 від 27.07.2018р. Бугаївська сільська рада звернулась до відповідача з пропозицією про добровільне об`єднання (у складі та межах 7 учасників, а саме: Бугаївської сільської ради Ізюмського району Харківської області, Олександрівської сільської ради Ізюмського району Харківської області, Чистоводівської сільської ради Ізюмського району Харківської області, Куньєвської сільської ради Ізюмського району Харківської області, Іванчуківської сільської ради Ізюмського району Харківської області, Бригадирівської сільської ради Ізюмського району Харківської області, Підвисочанської сільської ради Ізюмського району Харківської області, Сподобівської сільської ради Ізюмського району Харківської області).

Розпорядженням Чистоводівського сільського голови №23 від 27.07.2018р. було призначено громадське обговорення отриманої пропозиції на 10:00 год. 03.08.2018р.

03.08.2018р. відбулось громадське обговорення, у якому взяли участь 50 громадян, що зареєструвались.

У ході проведення громадських обговорень була обрана лічильна комісія у складі: ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 .

Участь у цьому обговоренні брав один із позивачів - ОСОБА_1 (який є депутатом Ізюмської районної ради Харківської області).

Письмово результати підрахунку голосів лічильною комісією не оформлювались.

Згідно з протоколом №01 від 03.08.2018р. 43 із 50 зареєстрованих громадян одноголосно підтримали пропозицію - предмет обговорення.

06.09.2018р. відповідачем, Чистоводівською сільської радою Ізюмського району Харківської області було прийнято рішення №204 про згоду на добровільне об`єднання на умовах пропозиції Бугаївської сільської ради згідно з листами від 09.07.2018р. №02-25/260 та від 02-20/160 від 27.07.2018р.

03.07.2019р. було проведено громадське обговорення проекту рішення спільної робочої групи з приводу добровільного об`єднання у складі і межах 3 учасників, а саме: Бугаївської сільської ради Ізюмського району Харківської області, Чистоводівської сільської ради Ізюмського району Харківської області, Бригадирівської сільської ради Ізюмського району Харківської області.

Участь в обговоренні брали 128 мешканців територіальної громади (згідно списку реєстрації осіб), обставини чого визнаються учасниками справи.

У ході проведення громадських обговорень була обрана лічильна комісія у складі: Бондаренко Катерини ОСОБА_49 , ОСОБА_2 , ОСОБА_45 .

Письмово результати підрахунку голосів лічильною комісією не оформлювались.

За даними відповідача участь у відкритому голосуванні брав 81 громадянин, з яких 42 особи підтримали проект рішення - предмет громадського обговорення, 39 осіб проголосувало - "Проти".

Натомість за твердженням позивачів проти проекту рішення про добровільне об`єднання проголосувало 45 членів територіальної громади. При цьому, об`єктивних даних про загальну кількість осіб, котрі брали участь у голосуванні позивачі не наводять.

18.07.2019р. відповідачем на сесії сільської ради було прийнято рішення №269 з приводу схвалення проекту рішення спільної робочої групи про добровільне об`єднання у складі та межах Бугаївської сільської ради Ізюмського району Харківської області, Чистоводівської сільської ради Ізюмського району Харківської області, Бригадирівської сільської ради Ізюмського району Харківської області.

Не погодившись із цим рішенням, заявники ініціювали даний спір.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі встановлених судом обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

За визначенням п.18 ч.1 ст.4 КАС України нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

У розумінні п.19 ч.1 ст.4 цього ж кодексу індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Правовий висновок з приводу критеріїв класифікації актів права викладений у тексті постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2019р. по справі №9901/284/19 (провадження №11-585заі19), де указано, що 29. Відповідно до пункту 18 частини першої статті 4 КАС України нормативно-правовий акт - це акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який установлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

30. Індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який (яке) стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пункт 19 частини першої статті 4 КАС України).

31. За владно-регулятивною природою всі юридичні акти поділяються на правотворчі, правотлумачні (правоінтерпретаційні) та правозастосовні. Нормативно-правові акти належать до правотворчих, а індивідуальні - до правозастосовних.

32. У вітчизняній теорії права загальновизнано, що нормативно-правовий акт - це письмовий документ компетентного органу держави, уповноваженого нею органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта, в якому закріплено забезпечуване нею формально обов`язкове правило поведінки загального характеру. Такий акт приймається як шляхом безпосереднього волевиявлення народу, так і уповноваженим на це суб`єктом за встановленою процедурою, розрахований на невизначене коло осіб і на багаторазове застосування.

33. Натомість індивідуально-правові акти як результати правозастосування адресовані конкретним особам, тобто є формально обов`язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб`єктів; містять індивідуальні приписи, в яких зафіксовані суб`єктивні права та/чи обов`язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі, а свій зовнішній прояв можуть отримувати не лише в письмовій (документальній), але й в усній (вербальній) або ж фізично- діяльнісній (конклюдентній) формах.

34. Отже, нормативно-правовий акт містить загальнообов`язкові правила поведінки (норми права), тоді як акт застосування норм права (індивідуальний акт) - індивідуально-конкретні приписи, що є результатом застосування норм права; вимоги нормативно-правового акта стосуються всіх суб`єктів, які опиняються в нормативно регламентованій ситуації, а акт застосування норм права адресується конкретним суб`єктам і створює права та/чи обов`язки лише для цих суб`єктів; нормативно-правовий акт регулює певний вид суспільних відносин, а акт застосування норм права - конкретну життєву ситуацію; нормативно-правовий акт діє впродовж тривалого часу та не вичерпує свою дію фактами його застосування, тоді як дія індивідуального акта закінчується у зв`язку з припиненням існування конкретних правовідносин. .

З огляду на приписи ч.5 ст.242 КАС України суд застосовує дану правову позицію Верховного Суду при відправленні правосуддя у цій справі.

Суд наголошує, що кваліфікація оскарженого до суду акту права має першочергове значення для правильного вирішення спору у контексті норм ч.1 ст.2 КАС України, адже підстави для скасування індивідуального акту виникають лише у разі одночасного поєднання двох ознак: невідповідність закону та реального порушення права (інтересу особи), у той час як для скасування нормативного акту достатньо і однієї ознаки - невідповідність закону.

Суд вважає, що ті акти, які приймаються у порядку Закону України Про добровільне об`єднання територіальних громад однозначно не відповідають ані критеріям нормативного акту, ані ознакам індивідуального акту, позаяк поширюють дію на невизначене у них коло осіб, але діють одномоментно, створюючі певні юридичні наслідки і тим самим вичерпуючи власну дію.

Відтак, з огляду на норми ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010р. по справі Щокін проти України (Shchokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та 37943/06) і рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.2011р. по справі Серков проти України (Serkov v. Ukraine, заява № 39766/05) обставина порушення прав та інтересів заявників оскарженим рішенням не входить до предмету доказування у цьому спорі.

За визначенням ч.1 ст.140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

У розумінні ст.2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську тромаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України (ч.1 ст.2); Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст (ч.2 ст.2).

Відповідно до ст.6 названого закону первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста (ч.1 ст.6); Територіальні громади в порядку, встановленому законом, можуть об`єднуватися в одну сільську, селищну, міську територіальну громаду, утворювати єдині органи місцевого самоврядування та обирати відповідно сільського, селищного, міського голову (ч.2 ст.6).

Згідно з ст.8 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні загальні збори громадян за місцем проживання є формою їх безпосередньої участі у вирішенні питань місцевого значення (ч.1 ст.8); Рішення загальних зборів громадян враховуються органами місцевого самоврядування в їх діяльності (ч.2 ст.8); Порядок проведення загальних зборів громадян за місцем проживання визначається законом та статутом територіальної громади (ч.3 ст.8).

Отже, загальні збори територіальної громади є однією із форм участі громадян у місцевому самоврядуванні.

Іншою формою такої участі є запроваджені ст.13 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні громадські слухання.

Частиною 1 ст.3 Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" передбачено, що суб`єктами добровільного об`єднання територіальних громад є суміжні територіальні громади сіл, селищ, міст.

До кола ініціаторів добровільного об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст (далі за текстом - добровільне об`єднання) ч.1 ст.5 цього закону віднесені 1) сільський, селищний, міський голова; 2) не менш як третина депутатів від загального складу сільської, селищної, міської ради; 3) члени територіальної громади в порядку місцевої ініціативи; 4) органи самоорганізації населення відповідної території (за умови представлення ними інтересів не менш як третини членів відповідної територіальної громади).

За правилами ч.3 ст.5 Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" сільський, селищний, міський голова забезпечує вивчення пропозиції щодо ініціювання добровільного об`єднання територіальних громад та її громадське обговорення, яке проводиться протягом 30 днів з дня надходження такої пропозиції. Після завершення громадського обговорення пропозиція подається до відповідної ради на наступну сесію для прийняття рішення про надання згоди на добровільне об`єднання територіальних громад та делегування представника (представників) до спільної робочої групи.

Алгоритм подальший дій з приводу надання згоди на добровільне об`єднання або відмову у наданні згоди на добровільне об`єднання викладений законодавцем у положеннях ст.6 Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" і полягає у вивченні отриманої пропозиції, проведенні громадського обговорення отриманої пропозиції протягом 30 днів від дати надходження, передання пропозиції для вирішення по суті на наступну сесію ради, і у разі прийняття рішення про надання згоди на добровільне об`єднання - формування спільної робочої групи за однакової кількості представників усіх територіальних громад - учасників об`єднання.

Суд зауважує, що закон не визначає ані змісту, ані форм можливих заходів громадського обговорення, ані тривалості таких заходів (адже використане законодавцем словосполучення протягом тридцяти днів може бути витлумачено одночасно і як безперервна тривалість заходу, і як проміжок часу, коли захід має бути проведений).

Затверджене рішенням відповідача, Чистоводівської сільської ради Ізюмського району Харківської області 7 скликання 2 сесії №13 від 30.11.2015р., Положення про порядок проведення громадського обговорення з питань добровільного об`єднання територіальних громад передбачає, що форми обговорення обираються на розсуд організаторів, котрий не обмежений жодним критерієм (п.3 згаданого Положення).

При цьому, Положенням взагалі не визначений порядок підбиття підсумків обговорення, а згаданий у п.9 Положення звіт стосується виключно узагальненого аналізу пропозицій.

У подальшому складені спільною робочою групою проекти рішень з приводу добровільного об`єднання також мають бути піддані процедурі громадського обговорення згідно з ч.2 ст.7 Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад", де указано, що сільські, селищні, міські голови забезпечують протягом 60 днів проведення обов`язкового громадського обговорення (громадські слухання, збори громадян, інші форми консультацій з громадськістю) підготовлених спільною робочою групою проектів рішень щодо добровільного об`єднання територіальних громад, за результатами якого сільські, селищні, міські голови вносять питання про його схвалення на розгляд сільських, селищних, міських рад. Питання про схвалення проекту рішення щодо добровільного об`єднання територіальних громад розглядається сільськими, селищними, міськими радами протягом 30 днів з дня його внесення на їх розгляд та з врахуванням результатів громадського обговорення.

Суд відмічає, що і у даному випадку закон не визначає ані змісту, ані форм можливих заходів громадського обговорення, ані тривалості таких заходів (адже використане законодавцем словосполучення протягом 60 днів може бути витлумачено одночасно і як безперервна тривалість заходу, і як проміжок часу, коли захід має бути проведений).

Невизначеним у тексті Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" залишений законодавцем і такий використаний термін як з врахуванням результатів громадського обговорення .

З огляду на суть права громадянина на участь у місцевому самоврядуванні суд вважає, що змістом даного словосполучення є неможливість прийняття радою рішення з приводу добровільного об`єднання, котре б суперечило виявленому у ході громадського обговорення та достовірно зафіксованому волевиявленню простої більшості учасників цього заходу.

Системно аналізуючи положення ст.ст. 6 і 7 Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" суд доходить висновку про те, що процедура добровільного об`єднання передбачає два етапи громадського обговорення, а саме: на стадії обговорення пропозиції про об`єднання та на стадії обговорення проекту рішення про об`єднання.

Лише проведення двох стадій громадського обговорення дозволяє перейти до розгляду сільською радою на сесії питання з приводу прийняття рішення про схвалення проекту рішення спільної робочої групи стосовно добровільного об`єднання.

При цьому, нерозривність та послідовність етапів і безперервність циклу процедури добровільного об`єднання унеможливлює проведення громадського обговорення у межах однієї процедури двох різних предметів об`єднання.

Оскільки на стадії обговорення пропозиції про об`єднання предметом об`єднання було 7 сільських рад в одну територіальну громаду, а на стадії обговорення проекту рішення спільної робочої групи предметом об`єднання було 3 сільських ради в одну територіальну громаду, то відсутні підстави вважати оскаржене рішення відповідача таким, що відповідає закону, адже закон такого порядку дій не передбачає.

Критерії законності рішень (діянь) владних суб`єктів викладені законодавцем у ч.2 ст.2 КАС України і обов`язок доведення відповідності оскарженого акту (діяння) цим критеріям покладено саме на владного суб`єкта у силу положень ч.2 ст.77 КАС України.

У ході розгляду справи відповідач не довів відповідності закону оскарженого рішення сільської ради.

Отже, позов підлягає до задоволення.

Крім того, в судовому засіданні 06.12.2019 року були допитані в якості свідків учасники лічильної комісії: ОСОБА_45 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Так, за показаннями вказаних свідків підтверджено порядок підрахунку голосів вказаними особами у складі лічильної комісії у громадських обговореннях 03.07.2019 року шляхом підрахунку голосів кожним членом комісії окремо та в голос. Вказали, що голову лічильної комісії обрано не було, підсумки голосування не підбивались.

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_45 вказали, що на підтримку проекту рішення про добровільне об`єднання територіальних громад проголосувало - 42 особи. Однак, " Проти" схвалення проекту рішення за підрахунками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проголосувало - 45 осіб, тоді як ОСОБА_45 зазначила, що нею було підраховано 39 осіб, які проголосували "Проти".

Також, ОСОБА_45 зазначила, що повідомила секретарю громадського обговорення данні щодо підрахованих голосів у кількості "За - 42" та "Проти - 39".

На підставі ст.ст. 72-76, 91 КАС України, з урахуванням отриманих пояснень свідків (членів лічильної комісії), суд доходить висновку, про невідповідність відомостей підрахованих голосів вказаних у протоколі громадського обговорення від 03.07.2019 року №2, де зазначено, що "Проти" об`єднання територіальних громад проголосувало 39 осіб та 42 особи "За".

Відтак, протокол громадського обговорення від 03.07.2019 року №2 не може бути належним, достовірним та допустимим доказом виявленому у ході громадського обговорення та достовірно зафіксованому волевиявленню учасників цього заходу.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» , від 22.02.2007р. у справі «Красуля проти Росії» , від 05.05.2011р. у справі «Ільяді проти Росії -» , від 28.10.2010р. у справі «Трофимчук проти України» , від 09.12.1994р. у справі «Хіро Балані проти Іспанії -» , від 01.07.2003р. у справі «Суомінен проти Фінляндії -» , від 07.06.2008р. у справі «Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії» ) і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення XXXIII сесії VII скликання Чистоводівської сільської ради Ізюмського району Харківської області від 18.07.2019р. №269 Про схвалення проекту рішення сільської ради Про добровільне об`єднання територіальних громад .

Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце знаходження - АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Чистоводівської сільської ради Ізюмського району Харківської області (місцезнаходження - 64324, Харківська обл., Ізюмський район, с.Чистоводівка, площа Центральна, 2, код ЄДРПОУ - 04399772) витрати зі сплати судового збору у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.).

Стягнути на користь ОСОБА_2 (місце знаходження - АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код - НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Чистоводівської сільської ради Ізюмського району Харківської області (місцезнаходження - 64324, Харківська обл., Ізюмський район, с.Чистоводівка, площа Центральна, 2, код ЄДРПОУ - 04399772) витрати зі сплати судового збору у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.).

Стягнути на користь ОСОБА_3 (місце знаходження - АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код - НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Чистоводівської сільської ради Ізюмського району Харківської області (місцезнаходження - 64324, Харківська обл., Ізюмський район, с.Чистоводівка, площа Центральна, 2, код ЄДРПОУ - 04399772) витрати зі сплати судового збору у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.).

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.

Роз`яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Судове рішення у повному обсязі виготовлено 16.12.2019 року у порядку ч. 3 ст. 243 КАС України.

Суддя О.В.Старосєльцева