Рішення

від 12.12.2019 по справі 520/9847/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2019 р. № 520/9847/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Панова М.М.,

за участю секретаря судового засідання - Кравчені Т.І.,

представника позивача - Онисько М.М.,

представника відповідача - Білоконя С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Власівський Мірошник" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Власівський Мірошник" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.06.2019 №0019251416, згідно з яким зменшено суму від`ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 327172,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено всупереч вимогам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що податкове повідомлення-рішення є правомірним та прийнятим з дотриманням вимог законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Харківській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Власівський Мірошник (ЄДРПОУ 34895482) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по господарським взаємовідносинам з ТОВ КОМПАНІ-АБІА (ЄДРПОУ 40994043) за період березень, квітень 2018 року та відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності.

За результатами перевірки складено акт від 29.05.2019 №91830/20-40-14-16-07/34895482. Згідно з актом перевірки, контролюючим органом зроблено висновки щодо порушення платником податків пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та податковим кредитом у сумі податку на додану вартість 327172,20 грн., в тому числі: за березень 2018 року на суму ПДВ 154641,10 грн.; за квітень 2018 року на суму 172531 грн.

На підставі вищезазначеного акту перевірки, Головним управлінням ДФС у Харківські області винесено податкове повідомлення-рішення від 24.06.2019 №90019251416, згідно з яким зменшено суму від`ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 327172 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 24.06.2019 №90019251416 позивачем подано до Державної фіскальної служби України скаргу на дане рішення.

Рішенням Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 06.09.2019 №920/6/99-99-08-05-02 адміністративна скарга ТОВ Власівський Мірошник залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 24.06.2019 №90019251416 - без змін.

З приводу спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Що стосується права ТОВ Власівський Мірошник на формування податкового кредиту за взаємовідносинами з ТОВ Компані-Абіа , суд зазначає наступне.

Передумовою щодо виникнення взаємовідносин між сторонами, слугує укладений договір №070318/2 від 07.03.2018 на транспортно - експедиційне обслуговування. За змістом договору ТОВ Компані-Абіа як виконавець зобов`язується надати на користь ТОВ Власівський Мірошник транспортно - експедиційні послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, в тому числі організовувати від свого імені доставку вантажів залізничним транспортом по території України і на експорт.

Вартість послуг у відповідності до п. 4.3 договору визначається сторонами правочину у додатковій угоді та включає в себе винагороду виконавця, залізничний тариф, вартість запірно- пломбувальних пристроїв, станційні збори, СЕС, оформлення карантинних, ветеринарних сертифікатів, інших сертифікатів на вантаж, ТПП, ВМД, митних платежів, лабораторних досліджень вантажу, послуги митного брокера, прикордонний ветеринарний контроль та інші витрати, пов`язані з наданням послуг.

Додатковою угодою №1 від 07.03.2018, сторонами визначено ціну послуги при перевезенні у розмірі 450,32 грн. за тону.

Додатковою угоду №2 від 26.03.2018, сторонами визначено ціну послуги при перевезенні у розмірі 417,24 грн. за тону.

Додатковою угодою №3 від 30.03.2018, сторонами визначено ціну послуги при перевезенні у розмірі 450,32 грн. за тону.

З врахуванням положень п. 3.1.4 розділу 3 договору, замовником було проведено оплату, що підтверджується платіжними дорученнями: №263 від 21.03.2018; №285 від 28.03.2018; №302 від 30.03.2018; №310 від 04.04.2018; №311 від 04.04.2018; №312 від 04.04.2018; №360 від 13.04.2018; №361 від 13.04.2018; №362 від 13.04.2018; №391 від 20.04.2018; №418 від 27.04.2018; №419 від 27.04.2018.

Факт надання послуг на користь ТОВ Власівський Мірошник засвідчується наступними документами: Акт виконаних робіт №1 від 13.03.2018; Доповнення до Акту №1 від 13.03.2018; Залізнична накладна №44161693 від 11.03.2018 з відомістю вагонів; Залізнична накладна №44178655 від 13.03.2018 з відомістю вагонів; Акт виконаних робіт №2 від 28.03.2018; Доповнення до Акту №2 від 28.03.2018; Залізнична накладна №44315364 від 27.03.2018 з відомістю вагонів; Акт виконаних робіт №3 від 31.03.2018; Доповнення до Акту №93 від 31.03.2018; Залізнична накладна №44327260 від 28.03.2018 з відомістю вагонів; Залізнична накладна №44310084 від 27.03.2018 з відомістю вагонів; Залізнична накладна №44365757 від 31.03.2018 з відомістю вагонів; Залізнична накладна №44310043 від 27.03.2018; Акт виконаних робіт №4 від 31.03.2018; Доповнення до Акту №4 від 31.03.2018; Залізнична накладна №944365872 від 31.03.2018 з відомістю вагонів; Залізнична накладна №944365914 від 31.03.2018 з відомістю вагонів; Акт виконаних робіт №5 від 02.04.2018; Доповнення до Акту №5 від 02.04.2018; Залізнична накладна №44386175 від 02.04.2018 з відомістю вагонів; Залізнична накладна №44376473 від 01.04.2018 з відомістю вагонів; Залізнична накладна №44376572 від 01.04.2018; Залізнична накладна №44376531 від 01.04.2018; Акт виконаних робіт №6 від 10.04.2018; Доповнення до Акту №6 від 10.04.2018; Залізнична накладна №44458701 від 10.04.2018; Залізнична накладна №44408185 від 04.04.2018 з відомістю вагонів; Залізнична накладна №44458719 від 10.04.2018 з відомістю вагонів; Залізнична накладна №44408086 від 04.04.2018 з відомістю вагонів.

Також, з врахуванням вимог п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України, ТОВ Компані-Абіа на користь ТОВ Власівський Мірошник було складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: №1 від 02.04.2018; №7 від 13.03.2018; №9 від 10.04.2018; №38 від 28.03.2018; №49 від 31.03.2018; №50 від 31.03.2018.

З вищенаведеним переліком первинних бухгалтерських документів контролюючий орган ознайомився під час проведення позапланової перевірки.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими 8 Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.8. ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна у відповідності до п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, наявність належним чином оформлених податкових накладних №1 від 02.04.2018; №7 від 13.03.2018; №9 від 10.04.2018; №38 від 28.03.2018; №49 від 31.03.2018; №50 від 31.03.2018 дає право ТОВ Власівський Мірошник на формування податкового кредиту.

Що стосується кримінального провадження №32017100060000101 у якому встановлено, що ТОВ Компані-Абіа є підприємством з ознаками фіктивності, суд зазначає наступне.

Існуюча судова практика стосовно фігурування контрагента у кримінальному провадженні свідчить про те, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

В тому числі безпідставним є й посилання відповідача на наявність порушеної кримінальної справи за фактом створення фіктивного підприємства (ст. 205 Кримінального кодексу України), оскільки будь яких доказів в підтвердження такого доводу Головним управлінням ДФС у Харківській області у акті перевірки не наведено, як відповідно й не наведено вирок по кримінальному провадженні №32017100060000101 (висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи №806/4988/13-а, адміністративне провадження №К/9901/3749/18).

Що стосується відсутності рахунків-фактур, то суд зазначає, що рахунок-фактура за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа (оскільки ним не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції), а носить лише інформаційний характер. Фактично рахунок-фактура є розрахунково-платіжним документом, який передбачає тільки виставлення певних сум до оплати покупцям за поставлені (фактично поставлені) товари чи надані (фактично надані) послуги. Факт отримання товарів (послуг) повинен бути підтверджений накладною постачальника або актом приймання-передачі виконаних робіт (послуг). Даний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14 березня 2019 року по справі №826/25599/15.

Відповідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, акти приймання-передачі виконаних робіт (послуг) були надані під час проведення перевірки, що не заперечуються контролюючим органом.

Що стосується відсутності у актах виконаних робіт змісту та обсягу придбаних робіт, то суд зазначає, що згідно з частинами першою та другою ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В ході проведення позапланової перевірки, позивачем було надано акти виконаних робіт, що не заперечується контролюючим органом, їх зміст в повній мірі відповідає вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та містить в першу чергу: зміст операції (надання послуг по відправці кукурудзи, пшениці); обсяг господарської операції (кількість завантажених вагонів); одиниця виміру (вага завантаженого); вартість послуги, станція відправлення та станція призначення.

В тому числі ТОВ Компані-Абіа було оформлено доповненнями до актів виконаних робіт, які містили інформацію щодо номеру вагону, номеру відправки. Також надано реєстр вагонів, залізничних накладних.

Що стосується ненадання до перевірки деяких документів, судом встановлено наступне.

В ході проведення позапланової перевірки контролюючим органом не вимагались для огляду посвідчення якості та інші необхідні сертифікати, про які йде мова у останньому абзаці сторінки 7 акту перевірки. У зв`язку з чим платник податків з врахуванням вимог п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України й було надано копії згаданих документів.

Зі змісту п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України вбачається, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу. Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях).

У відповідності до абз. 2 п. 44.6. ст. 44 Податкового кодексу України, якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

В тому числі у відповідності до абз. 2 п. 44.7. ст. 44 Податкового кодексу України, протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

З врахуванням наведеного, позивачем було надано наступний перелік документів: посвідчення про якість зерна, копії яких наявні в матеріалах адміністративного позову та фіто санітарні сертифікати: №60/15-6 057/ХХ-560243; №60/15-6 057/ХХ-559698; №60/15-6 057/ХХ-559642; № 60/15-6 057/ХХ-559643.

Отже, вищенаведена правова позиція та наведений перелік документів повністю спростовує висновок ГУ ДФС у Харківській області про відсутність господарської операції з придбання послуг перевезення відповідно до договору на транспортно-експедиційне обслуговування №070318/2 від 07.03.2018.

Суд зазначає, що згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд зазначає, що відповідачем не доказано правомірності спірного рішення, проте, позивачем належними та допустимими доказами доведена його протиправність.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Власівський Мірошник" підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Власівський Мірошник" (вул. Визволення, буд. 1, с. Палатки, Нововодолазький район, Харківська область, 63258, ЄДРПОУ 34895482) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, ЄДРПОУ 39599198) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 24.06.2019 №0019251416.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Власівський Мірошник" (ЄДРПОУ 34895482) сплачену суму судового збору в розмірі 4907 (чотири тисячі дев`ятсот сім) грн. 58 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (ЄДРПОУ 39599198).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 17 грудня 2019 року.

Суддя М.М.Панов