Ухвала

від 28.07.2020 по справі 520/9847/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 липня 2020 року

м. Київ

справа № 520/9847/19

адміністративне провадження № К/9901/16459/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В.,

суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2020 року у справі №520/9847/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Власівський Мірошник до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Власівський Мірошник звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24 червня 2019 року №0019251416, згідно з яким зменшено суму від`ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 327172,00грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року позов задоволено.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2020 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року у справі №520/9847/19 - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Головне управління Державної податкової служби у Харківського області 02 липня 2020 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження встановленого пунктом 3 Розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 17 червня 2020 року №720-IX, звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 13 липня 2020 року для вирішення питання про відкриття касаційного оскарження суд витребував справу №520/9847/19 із Харківського окружного адміністративного суду.

20 липня 2020 року на адресу суду надійшла адміністративна справа №520/9847/19.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою судом з`ясовані такі обставини.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Власівський Мірошник задоволено повністю.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Державної податкової служби у Харківській області звернулось до Другого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2020 року витребувано справу з Харківського окружного адміністративного суду для вирішення питання щодо дотримання строків звернення з апеляційною скаргою Головним управлінням Державної податкової служби у Харківській області та вирішення питання щодо відповідності апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

25 лютого 2020 року, на адресу Другого апеляційного адміністративного суду надійшла справа №520/9847/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Власівський Мірошник до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області відповідно до частини третьої статті 298 КАС України залишено без руху (у зв`язку з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження) та надано строк в межах десяти днів з моменту отримання копії ухвали для усунення вказаних недоліків.

Суд апеляційної інстанції визначив, що оскільки з конверту доданого до апеляційної скарги не можливо було встановити точну дату коли саме податковий орган звернувся з апеляційною скаргою через засоби поштового зв`язку до суду апеляційної інстанції, датою звернення було 05 лютого 2020 року, тобто з моменту надходження апеляційної скарги на адресу суду.

04 травня 2020 року, на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, до Другого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження та продовження строку на усунення недоліків поданої апеляційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року по справі № 520/9847/19.

В обґрунтування підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, заявник вказує, що отримав повний текст судового рішення 23 грудня 2019 року та направив апеляційну скаргу засобами поштового зв`язку 22 січня 2020 року, тобто протягом тридцяти днів з дня отримання повного тексту судового рішення, однак жодних доказів на підтвердження даного факту суду апеляційної інстанції надано не було.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2020 року підстави пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення визнані судом неповажними.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2020 року призначено розгляд клопотання Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження та продовження строку на усунення недоліків поданої апеляційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року у справі № 520/9847/19 в порядку письмового провадження на 12 травня 2020 року.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2020 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року у справі №520/9847/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Власівський Мірошник до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено.

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених у надісланій на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, заяві про поновлення строку апеляційного оскарження підстав суддя-доповідач може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв`язку з чим відмовити у відкритті касаційного провадження на підставі частини третьою статті 298 КАС України.

Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 02 березня 2020 року надавав податковому органу достатній строк для усунення недоліків вдруге поданої апеляційної скарги щодо надання клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням причин поважності пропуску такого строку.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації відповідачем права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Відтак, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Суд апеляційної інстанції у своєму рішенні зазначив, що відповідачем не наведено обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об`єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення у визначений законом процесуальний строк.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 52, пунктом 5 частини першої та частиною другої статті 333 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2020 року у справі №520/9847/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Власівський Мірошник до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Т.М. Шипуліна