Постанова

від 17.12.2019 по справі 400/1821/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2019 р.м.ОдесаСправа № 400/1821/19 Головуючий в 1 інстанції: Устинов І. А.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Косцової І.П.,

суддів - Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Держпраці у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю УК "Корабельний" до Управління Держпраці у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю УК "Корабельний" (далі - ТОВ УК "Корабельний") звернулось до суду першої інстанції з позовом до Управління Держпраці у Миколаївській області, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову №МК1282/14/АВ/П/ТД-ФС від 17.05.2019р. про накладення штрафу в сумі 250 380,00 грн., якою до Товариства застосовано штрафні санкції за порушення законодавства про працю, а саме допуск до роботи працівників без належного оформлення трудових правовідносин.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що укладені з фізичними особами цивільно-правові договори відповідають вимогам чинного законодавства, тому висновок контролюючого органу з приводу допуску підприємством до роботи працівників без належного оформлення трудових правовідносин є помилковим.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2019 року, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження, позов Товариства задоволено. Суд визнав протиправною та скасував оскаржувану постанову.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив із того, що на укладені позивачем з фізичними особами цивільно-правові угоди не поширюються вимоги трудового законодавства, отже висновок контролюючого органу про допуск підприємством до роботи працівників без належного оформлення трудових правовідносин є необґрунтованими.

Крім того суд зазначив, що постанова КМУ від 29.04.2017 року №295 Деякі питання реалізації ст. 259 КЗпП України та ст. 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , якою відповідач керувався при проведенні вказаної перевірки, визнана в судовому порядку не чинною.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву (заперечень).

В апеляційний скарзі Управління, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати прийняте у справі судове рішення та постановити нове про відмову у задоволенні позову.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначив, що цивільно-правові договори, укладені між позивачем та фізичними особами, містять ознаки трудового договору і укладені з метою приховання трудових правовідносини між сторонами, що, як наслідок, позбавляє таких працівників прав та гарантій, передбачених законодавством про працю.

Контролюючий орган наполягає, що обов`язки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за цивільно-правовими угодами не є юридично самостійними та здійснюються в межах діяльності ТОВ УК "Корабельний" із систематичним виконанням певних функцій, отриманням винагороди, а також відповідним підпорядкуванням, що притаманно до професії головного бухгалтера підприємства та двірника. Зазначені обставини на думку апелянта підтверджують законність оскаржуваної постанови.

ТОВ УК "Корабельний" не скористалось правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Враховуючи відсутність клопотань від учасників справи про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції, відповідно до п.1 ч.1 ст. 311 КАС України, розглянув справу в порядку письмового провадження.

Фактичні обставини справи.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ УК "Корабельний" перебуває на податковому обліку в органах державної фіскальної служби, діяльність якого, в тому числі пов`язана з комплексним обслуговуванням об`єктів, загальним прибиранням будинків, а також інших видів діяльності із прибирання.

У період з 22.04.2019р. по 23.04.2019р. інспектор Управління Держпраці, на підставі службового посвідчення №14, відповідно до ст.259 КЗпП України, пунктів 19, 31 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 26 квітня 2017 року №295, проведено інспекційне відвідування ТОВ УК "Корабельний" на предмет додержання останнім вимог законодавства про працю.

За результатами проведеної перевірки фахівцем Управління складено акт інспекційного відвідування №МК1282/14/АВ від 23.04.2019р., згідно висновку якого ТОВ УК "Корабельний" допустило до роботи двох працівників - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які систематично виконують функції, притаманні для трудових відносин (бухгалтера, двірника), без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, а також не повідомило центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівників, що є порушенням вимог ч.1 ст.21, ч.1,3 ст.24 КЗпП України.

З урахуванням встановлених перевіркою порушень, Управлінням Держпраці у Миколаївській області прийнято постанову №МК1282/14/АВ/П/ТД-ФС від 17.05.2019 р., якою накладено на ТОВ УК "Корабельний" штраф у сумі 250 380 грн.

Законність вказаної постанови є предметом спору у даній справі.

Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та висновки суду апеляційної інстанції.

Законом України від 08.09.2004 року за №1985-IV була ратифікована, у тому числі, Конвенція міжнародної організації праці за №81.

Стаття 1 даної Конвенції встановлює, що кожний член Міжнародної організації праці, для якого ця Конвенція є чинною, повинен забезпечувати систему інспекції праці на промислових підприємствах.

Статтею 3 Конвенції закріплено, що завданням системи інспекції праці є забезпечення застосування правових норм у галузі умов праці та охорони працівників під час їхньої роботи, як наприклад, норм щодо тривалості робочого дня, заробітної плати, безпеки праці, охорони здоров`я і добробуту, використання праці дітей і підлітків та з інших подібних питань, у тій мірі, в якій інспектори праці повинні забезпечувати застосування таких норм.

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (далі - Положення №96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначена Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (далі за текстом Порядок №295).

Відповідно до п.2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.

Пункт 5 Порядку №295 встановлює, що інспекційні відвідування проводяться, у тому числі, за інформацією ДФС та її територіальних органів про факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень.

За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю припис про їх усунення (п.19 Порядку №295).

Згідно абз.2 ч.2 ст. 265 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Згідно ч.1 ст. 21 КЗпП України, трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, дотримуючись внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

За приписами ч. 1,3 ст. 24 КЗпП України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим:

1) при організованому наборі працівників;

2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я;

3) при укладенні контракту;

4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;

5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу);

6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;

7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Водночас, цивільно-правовий договір - це угода між організацією (підприємством, установою тощо) і громадянином на виконання останнім певної роботи (договір підряду, договір доручення тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

Відповідно до частин 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (частина 1 статті 843 Цивільного кодексу України).

Основною ознакою, що відрізняє підрядні (цивільно-правові) відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація, а за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, оскільки метою договору є отримання певного матеріального результату. Підрядник, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.

В свою чергу, за підрядним договором оплачується не процес праці, а її результати, котрі визначають після закінчення роботи і оформляються актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата.

Відповідальність працівника за трудовим договором регулюється нормами Кодексу законів про працю України та інших актів трудового законодавства, що не можуть змінюватися сторонами у договорі, а відповідальність виконавця послуг (підрядника) у цивільно-правових відносинах визначається сторонами у договорі або чинним законодавством України, зокрема, нормами Цивільного кодексу України.

Як вже зазначалось, в ході інспекційного відвідування ТОВ УК "Корабельний", фахівцями Управління встановлено, що станом на 22.04.2019 року на підприємстві працевлаштовано 11 осіб, з яких ОСОБА_1 та ОСОБА_2 працювали за цивільно-правовими угодами.

Вказані робітники виконують роботи в чітко визначеній час, шляхом додержання певного режиму роботи, визначеного умовами Правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства.

Окрім цього, ОСОБА_1 ознайомлено з посадовою інструкцією головного бухгалтера, їй доводяться накази директора підприємства, робота координується та контролюється уповноваженою особою підприємства, а винагорода виплачується так само як і штатним працівникам, на картковий рахунок.

Щодо працівника ОСОБА_2 перевіркою встановлено, що остання виконує роботи з прибирання прибудинкової території за адресою АДРЕСА_1 , яка, в свою чергу, має відповідати вимогам державних стандартів та вимогам, які висуваються до даного виду робіт. Виконання роботи координується та контролюється уповноваженою особою підприємства.

При цьому згідно пояснень ОСОБА_2 , вона працює двірником на ТОВ УК "Корабельний" з 09.04.2019 р., та здійснює прибирання території у АДРЕСА_1 , режим роботи визначає інженер підприємства ОСОБА_3 , робочий день триває з 7.00 год. до 14.00 год., виплата заробітної плати здійснюється 2 рази на місяць.

Проаналізувавши зміст наведених вище цивільно-правових угод, а також встановлених перевіркою обставин, колегія суддів вважає, що покладені на працівників обов`язки (робота) не є юридично самостійними, оскільки здійснюються в межах діяльності ТОВ УК "Корабельний" із систематичним виконанням певних функцій, отриманням винагороди, а також відповідним підпорядкуванням, що притаманно до професії головного бухгалтера та двірника підприємства. Таким чином, в діях ТОВ УК "Корабельний" мало місце порушення вимог ч.1 ст.21, ч.1,3 ст.24 КЗпП України, а тому постанова Управління Держпраці у Миколаївській області про накладення штрафу прийнята законно та обґрунтовано.

Аналогічна за змістом правова позиція наведена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові по справі №620/392/19 від 25 листопада 2019 року.

При цьому колегія суддів зазначає, що надання трудовому договору форми цивільно-правового договору перешкоджає реалізації працівником права на працю, гарантованого статтею 2 Кодексу законів про працю України, а також права на соціальний захист у випадку безробіття, при тимчасовій втраті працездатності у разі нещасного випадку на виробництві або внаслідок професійного захворювання, права на відпочинок, щорічну оплачувану відпустку, право на здорові і безпечні умови праці, на об`єднання в професійні спілки.

Оцінюючи з правової точки зору спірні правовідносини, суд першої інстанції мав звернути увагу, що предметом вказаних угод є процес праці, а не її кінцевий результат, фізичні особи самостійно не організовували свою роботу, виконували її не на власний ризик та розсуд, а підпорядковувалися відповідним посадовим особам підприємства, за виконання якої систематично отримували винагороду, що у даному випадку притаманно до трудових правовідносин.

Також колегія суддів не вбачає правових підстав для застосування до спірних правовідносин наслідків визнання не чинною постанови КМУ від 29.04.2017 року №295 Деякі питання реалізації ст. 259 КЗпП України та ст. 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , оскільки остання визнана не чинною лише 14.05.2019 року, тобто вже після проведення спірної перевірки.

Підсумовуючи викладене, слід зробити висновок про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та про наявність підстав згідно з ч.1 ст. 317 КАС України для скасування судового рішення з прийняттям нового про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління Держпраці у Миколаївській області задовольнити.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2019 року у справі за №400/1821/19 скасувати.

Ухвалити у справі нову постанову, якою Товариству з обмеженою відповідальністю УК "Корабельний" у задоволенні позову до Управління Держпраці у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя Косцова І.П. Судді Осіпов Ю.В. Скрипченко В.О. Повне судове рішення складено 17.12.2019 року.