Постанова

від 17.12.2019 по справі 820/915/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

17 грудня 2019 року

справа №820/915/17

адміністративне провадження №К/9901/31472/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р. Ф. (суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Олан"

на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 липня 2019 року у складі судді Лапій С.М.

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року у складі суддів Епель О.В., Лічевецького І.О., Степанюка А.Г.,

у справі №820/915/17

за позовом Приватного підприємства "Олан"

до Енергетичної митниці ДФС, Департаменту податкових та митних експертиз ДФС, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві

третя особа - Служба безпеки України

про визнання дій та бездіяльності протиправними, стягнення збитків,

У С Т А Н О В И В :

У березні 2017 року Приватне підприємство "Олан" (далі - Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Енергетичної митниці ДФС (далі - митниця, перший відповідач у справі), Департаменту податкових та митних експертиз ДФС (далі - ДПМЕ ДФС, другий відповідач у справі), Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві (далі - третій відповідач у справі), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило визнати протиправними дії Енергетичної митниці ДФС щодо здійснення відборів проб (зразків) товару (газ вуглеводневий скраплений, паливний марки ПБТ), заявленого до митного оформлення за митними деклараціями №903060000/2016/013357 від 18.12.2016, №903060000/2016/013365 від 18.12.2016, №903060000/2016/013657 від 24.12.2016, №903060000/2016/013658 від 24.12.2016, №903060000/2016/013783 від 28.12.2016 та №903060000/2016/013784 від 28.12.2016; визнати протиправною бездіяльність Енергетичної митниці ДФС щодо нездійснення відбору проб (зразків) товару (газ вуглеводневий скраплений, паливний марки ПБТ), заявленого до митного оформлення за митними деклараціями №903060000/2016/013357 від 18.12.2016, №903060000/2016/013365 від 18.12.2016, №903060000/2016/013657 від 24.12.2016, №903060000/2016/013658 від 24.12.2016, №903060000/2016/013783 від 28.12.2016 та №903060000/2016/013784 від 28.12.2016 у строки, визначені чинним законодавством; визнати протиправною бездіяльність Енергетичної митниці ДФС щодо нездійснення митного оформлення товару (газ вуглеводневий скраплений, паливний марки ПБТ), заявленого до митного оформлення за митними деклараціями №903060000/2016/013357 від 18.12.2016, №903060000/2016/013365 від 18.12.2016, №903060000/2016/013657 від 24.12.2016, №903060000/2016/013658 від 24.12.2016, №903060000/2016/013783 від 28.12.2016 та №903060000/2016/013784 від 28.12.2016 у строки, визначені чинним законодавством; визнати протиправною бездіяльність Департаменту податкових та митних експертиз ДФС щодо нездійснення досліджень (аналізів, експертиз) товару (газ вуглеводневий скраплений, паливний марки ПБТ), заявленого до митного оформлення за митними деклараціями №903060000/2016/013357 від 18.12.2016, №903060000/2016/013365 від 18.12.2016, №903060000/2016/013657 від 24.12.2016 у строки, визначені чинним законодавством; стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві на користь ПП Олан матеріальну шкоду (збитки), завдану протиправними рішеннями та бездіяльністю Енергетичної митниці ДФС та бездіяльністю Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС, на загальну суму 6 249 622,40 грн.

Справа розглядалася судами неодноразово. Судові рішення, які є предметом цього касаційного перегляду, прийняті в порядку нового розгляду на виконання постанови Верховного Суду від 24 квітня 2018 року.

09 липня 2019 року Київський окружний адміністративний суд рішенням позов задовольнив частково. Визнав протиправними дії щодо здійснення Енергетичною митницею ДФС відборів проб (зразків) товару (газ вуглеводневий скраплений, паливний марки ПБТ), заявленого до митного оформлення за митними деклараціями № 903060000/2016/013357 від 18.12.2016, №903060000/2016/013365 від 18.12.2016, №903060000/2016/013657 від 24.12.2016, №903060000/2016/013658 від 24.12.2016, №903060000/2016/013783 від 28.12.2016 та №903060000/2016/013784 від 28.12.2016. Визнав протиправною бездіяльність Енергетичної митниці ДФС щодо нездійснення відбору проб (зразків) товару (газ вуглеводневий скраплений, паливний марки ПБТ), заявленого до митного оформлення за митними деклараціями №903060000/2016/013357 від 18.12.2016, №903060000/2016/013365 від 18.12.2016, №903060000/2016/013657 від 24.12.2016, №903060000/2016/013658 від 24.12.2016, №903060000/2016/013783 від 28.12.2016 та №903060000/2016/013784 від 28.12.2016 у строки, визначені чинним законодавством. Визнав протиправною бездіяльність Енергетичної митниці ДФС щодо нездійснення митного оформлення товару (газ вуглеводневий скраплений, паливний марки ПБТ), заявленого до митного оформлення за митними деклараціями №903060000/2016/013357 від 18.12.2016, №903060000/2016/013365 від 18.12.2016, №903060000/2016/013657 від 24.12.2016, №903060000/2016/013658 від 24.12.2016, №903060000/2016/013783 від 28.12.2016 та №903060000/2016/013784 від 28.12.2016 у строки, визначені чинним законодавством. У решті позовних вимог відмовив.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виcновувався з того, що митницею не прийнято мотивованого рішення про взяття проб (зразків) товарів, які імпортувалися позивачем, що накладення резолюції на вхідних документах таким рішенням не є, що митним органом порушені строки відібрання проб (зразків) імпортованого позивачем товару (скрапленого газу) і жодних доказів щодо наявності перешкод та затримки пред`явлення підприємством вантажу суду не надано, а також з того, що митним органом порушено строки проведення митного оформлення товару.

В частині відмови в задоволенні позовних вимог це судове рішення мотивоване тим, що ДПМЕ ДФС продовжено строки дослідження зразків товару з об`єктивних причин і, що позивач не має права на відшкодування понесених ним збитків за рахунок відповідачів, оскільки господарська діяльність здійснюється ним на власний розсуд, саме він несе ризик збитків і сплата за понаднормове використання вагонів-цистерн та пені здійснена ним з власної волі та на виконання умов Контракту.

16 жовтня 2019 року Шостий апеляційний адміністративний суд постановою скасував рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 липня 2019 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій Енергетичної митниці Державної фіскальної служби України щодо здійснення відборів проб (зразків) товару (газ вуглеводневий скраплений, паливний марки ПБТ), заявленого до митного оформлення за митними деклараціями від 18.12.2016 №903060000/2016/013357, №903060000/2016/013365, від 24.12.2016 №903060000/2016/013657, №903060000/2016/013658, від 28.12.2016 №903060000/2016/013783, №903060000/2016/013784; визнання протиправною бездіяльності Енергетичної митниці Державної фіскальної служби України щодо нездійснення відбору проб (зразків) товару (газ вуглеводневий скраплений, паливний марки ПБТ), заявленого до митного оформлення за митними деклараціями 18.12.2016 №№903060000/2016/013357, 903060000/2016/013365, від 24.12.2016 №№903060000/2016/013657, 903060000/2016/013658, від 28.12.2016 №№903060000/2016/013783, 903060000/2016/013784 у строки, визначені чинним законодавством; визнання протиправною бездіяльності Енергетичної митниці Державної фіскальної служби України щодо нездійснення митного оформлення товару (газ вуглеводневий скраплений, паливний марки ПБТ), заявленого до митного оформлення за митними деклараціями 18.12.2016 №№903060000/2016/013357, 903060000/2016/013365, від 24.12.2016 №№903060000/2016/013657, 903060000/2016/013658, від 28.12.2016 №№903060000/2016/013783, 903060000/2016/013784 у строки, визначені чинним законодавством, а в задоволенні адміністративного позову в цій частині позовних вимог - відмовив. В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 липня 2019 року - залишив без змін.

Суд апеляційної інстанції мотивував свою постанову тим, що у митниці були всі достатні та необхідні законодавчо визначені підстави для відбору проб (зразків) товару, задекларованого Підприємством. Митницею вчинено послідовні, виважені дії відповідно до вимог чинного законодавства та не допущено бездіяльності в процесі здійснення митних процедур у строки, встановлені Митним кодексом України. Продовження ДПМЕ ДФС строків дослідження зразків товару відбулося з об`єктивних причин і відповідно до норм законодавства. Позивач не має права на відшкодування понесених ним збитків за рахунок відповідачів, оскільки господарська діяльність здійснюється ним на власний розсуд, саме він несе ризик збитків.

У листопаді 2019 року Підприємство подало касаційну скаргу до Верховного Суду, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, що на його думку призвело до ухвалення незаконних судових рішень, без повного з`ясування всіх обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та постанову суду апеляційної інстанції повністю.

14 листопада 2019 року Верховний Суд ухвалою відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою позивача та витребував справу №820/915/17 з Київського окружного адміністративного суду.

05 грудня 2019 року справа №820/915/17 надійшла до Верховного Суду.

Другий відповідач у справі у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити в задоволенні касаційної скарги Підприємства, рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 липня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року, якими відмовлено в частині задоволення позовних вимог до Департаменту податкових та митних експертиз ДФС у повному обсязі залишити без змін.

Митний орган у відзиві на касаційну скаргу просить залишити без задоволення касаційну скаргу Підприємства, а рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позову - без змін.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові постанова суду апеляційної інстанції відповідає.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що під час оформлення заявленого до митного оформлення товару - газ вуглеводневий скраплений, паливний марки ПБТ, за митними деклараціями №903060000/2016/013357 від 18.12.2016, №903060000/2016/013365 від 18.12.2016, №903060000/2016/013657 від 24.12.2016, №903060000/2016/013658 від 24.12.2016, №903060000/2016/013783 від 28.12.2016 та №903060000/2016/013784 від 28.12.2016 надійшли листи Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України щодо необхідності вжиття додаткових заходів контролю при здійсненні митного оформлення вказаного вантажу, що призвело до відбору проб товару для проведення експертного дослідження на предмет вмісту сильнодіючих/отруйних речовин.

Рішення, дії, бездіяльність відповідачів в процесі здійснення митних процедур, з урахуванням особливостей митного оформлення задекларованого товару стали причиною виникнення спору.

Суд апеляційної інстанції здійснивши системний аналіз правових норм Митного кодексу України, Закону України Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю від 30.06.1993 р. № 3341-XII (далі - Закон № 3341-XII), Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади , затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 р. № 1242, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин (втратила чинність згідно з постановою Кабінету міністрів України від 17.01.2018 р. № 55 (далі - Інструкція № 1242), Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженими наказом Мін`юста від 18.06.2015 р. № 1000/5 (далі - Правила № 1000/5), Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 р. № 684 (далі - Порядок № 684), дійшов висновку, що законодавством визначено чітку процедуру митного оформлення товару і механізм послідовних дій митного органу, які ним вчиняються в разі спрацювання СУР та отримання від СБУ доручень, орієнтувань щодо переміщення через митний кордон України товарів, які можуть бути об`єктом правопорушення.

При цьому, Митним кодексом України та Законом № 3341-XII регламентовано імперативний обов`язок контролюючих митних органів за наявності таких обставин провести перевірку імпортованого товару, зокрема, відібрати його зразки (проби) та направити їх на експертне дослідження.

Суд погоджується з посиланням суду апеляційної інстанції на положення статті 558 Митного кодексу України, відповідно до якої органи доходів і зборів при виконанні покладених на них завдань взаємодіють з правоохоронними органами в порядку, встановленому законодавством.

Щодо доводів касаційної скарги.

З приводу оскаржуваних позивачем дій Енергетичної митниці ДФС щодо здійснення відборів проб (зразків) товару (газ вуглеводневий скраплений, паливний марки ПБТ), заявленого до митного оформлення за МД № 903060000/2016/013357 від 18.12.2016, № 903060000/2016/013365 від 18.12.2016, № 903060000/2016/013657 від 24.12.2016, № 903060000/2016/013658 від 24.12.2016, № 903060000/2016/013783 від 28.12.2016 та № 903060000/2016/013784 від 28.12.2016.

Суди попередніх інстанцій установили, що відбір Енергетичною митницею ДФС проб (зразків) імпортованого позивачем товару за вказаними Митними деклараціями здійснений митницею у зв`язку з надходженням доручення та орієнтування СБУ щодо небезпечності такої продукції (газу скрапленого), наявності в його складі отруйних та сильнодіючих речовин, шкідливих для здоров`я людей, та неправдивості даних, зазначених у документах, поданих для митного оформлення ввезеного газу, щодо його характеристик, номенклатури, класифікації за УКТЗЕД та вартості.

Відповідно до вимог статей 356, 558 Митного кодексу України, статті 18 Закону № 3341-XII та Порядку № 684 у митниці були всі достатні та необхідні законодавчо визначені підстави для відбору проб (зразків) товару, задекларованого Підприємством.

Згідно з приписами статті 18 Закону № 3341-XII за таких обставин у контролюючого митного органу виник обов`язок здійснити спеціальну перевірку імпортованого товару за процедурою, регламентованою митним законодавством, тобто у даному випадку - провести відбір проб товару та направити їх на експертне дослідження.

Надаючи оцінку цим обставинам, суд апеляційної інстанції висновувався з того, що будь-яка інша альтернативна поведінка Енергетичної митниці призвела б до невиконання покладених на неї обов`язків і формального та поверхневого проведення митних процедур, порушення принципів здійснення державної митної справи, закріплених у статті 8 Митного кодексу України, зокрема принципу законності.

З огляду на зазначене, Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для визнання протиправними дій Енергетичної митниці ДФС щодо здійснення відборів проб (зразків) товару (газ вуглеводневий скраплений, паливний марки ПБТ), заявленого позивачем до митного оформлення за МД № 903060000/2016/013357 від 18.12.2016, № 903060000/2016/013365 від 18.12.2016, № 903060000/2016/013657 від 24.12.2016, № 903060000/2016/013658 від 24.12.2016, № 903060000/2016/013783 від 28.12.2016 та № 903060000/2016/013784 від 28.12.2016.

Крім того, твердження позивача про те, що митницею не прийнято рішення про відбір проб (зразків) імпортованого ним товару, суд апеляційної інстанції визнав необґрунтованими, оскільки такі рішення були прийняті контролюючим митним органом шляхом проставлення резолюції керівника на відповідних дорученнях та орієнтуваннях СБУ, що відповідно до пункту 40 Інструкції № 1242 та розділів І, ІІІ Правил № 1000/5, є однією з форм рішення.

З приводу посилань позивача на те, що митницею не прийнято саме мотивованого рішення з цього питання, суд апеляційної інстанції зазначив, що це не призвело до протиправності дій митниці щодо відбору зразків імпортованого товару. Вказані висновки касаційною скаргою не спростовані.

Оцінюючи вказані твердження, суд апеляційної інстанції врахував висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні від 24.03.1988 у справі Олссон проти Швеції (Olsson v. Sweden), в якому Суд зазначив, що рішення органу влади має бути визнано протиправним, у разі, коли істотність порушення процедури потягнуло його неправильність.

Суд апеляційної інстанції установив дотримання митним органом положень частини другої статті 356 Митного кодексу України, яка встановлює, що взяття проб (зразків) товарів проводиться уповноваженими посадовими особами органу доходів і зборів на підставі вмотивованого письмового рішення керівника цього органу доходів і зборів, якою у межах спірних правовідносин є резолюція керівника, відтак посилання Підприємства на порушення форми рішення, що призвело до неможливості його оскарження у судовому порядку, є неприйнятним.

Щодо оскаржуваної позивачем бездіяльності Енергетичної митниці ДФС щодо нездійснення відбору проб (зразків) та митного оформлення товару (газ вуглеводневий скраплений, паливний марки ПБТ), заявленого до митного оформлення за митними деклараціями № 903060000/2016/013357 від 18.12.2016, № 903060000/2016/013365 від 18.12.2016, № 903060000/2016/013657 від 24.12.2016, №903060000/2016/013658 від 24.12.2016, №903060000/2016/013783 від 28.12.2016 та №903060000/2016/013784 від 28.12.2016 у строки, визначені чинним законодавством.

Аналіз приписів статі 255 Митного кодексу України зумовив висновок суду апеляційної інстанції про те, що регламентовані частиною першою цієї статті строки митного оформлення товару, на порушенні яких наполягає позивач (протягом 4-х робочих днів), є загальними та підлягають застосуванню виключно в разі застосування звичайної процедури митних формальностей. В іншому ж випадку, зокрема в разі необхідності проведення експертного дослідження проб (зразків) товару, частиною другої цієї ж норми митного законодавства передбачено можливість перевищення таких строків.

Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що митний орган правомірно, за наявності законодавчих підстав відібрав зразки товару позивача на експертизу, виконав, зокрема вимоги статті 18 Закону № 3341-XII, забезпечив вжиття належних і достатніх заходів для перевірки обставин, зазначених в дорученнях та орієнтуваннях СБУ, отримав результати відповідних експертиз, здійснив обмін інформацією з СБУ, пересвідчився у можливості випуску товару у вільний обіг та після цього завершив відповідні процедури митних формальностей.

Отже, в даному випадку митницею вчинено послідовні, виважені дії, відповідно до вимог чинного законодавства, та не було допущено бездіяльності, на якій наполягає позивач, а тому такі позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо оскаржуваної позивачем бездіяльності Департаменту податкових та митних експертиз ДФС щодо нездійснення досліджень (аналізів, експертиз) товару (газ вуглеводневий скраплений, паливний марки ПБТ), заявленого до митного оформлення за митними деклараціями №903060000/2016/013357 від 18.12.2016, № 903060000/2016/013365 від 18.12.2016, № 903060000/2016/013657 від 24.12.2016, у строки, визначені чинним законодавством, суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

Суд апеляційної інстанції установив, що 22.12.2016, 13.01.2017, 26.01.2017 після відібрання проб (зразків) імпортованого товару відповідачем-1 направлено запити до ДПМЕ ДФС щодо проведення відповідних експертних досліджень товару, на виконання вимог частини четвертої статті 357 Митного кодексу України рішеннями керівника СЛЕД ДФС строки проведення таких експертних досліджень продовжені до 25.01.2017 та 15.02.2017.

Надаючи оцінку вказаним обставинам, суд апеляційної інстанції зазначив, що ДПМЕ ДФС з об`єктивних причин не могло виконати дослідження проб товару позивача в 10-денний термін, а тому продовження такого строку є обґрунтованим і правомірним, оскільки за наявності в роботі станом на 26.12.2016 210-ти запитів на проведення досліджень по 375-ти зразках нафтопродуктів навантаження на одного працівника складало 75 зразків. Станом на 16.01.2017 на дослідженні перебувало 147 запитів по 423 зразках товарів, а при наявності одного приладу газового хроматографу Хроматек Кристалл 5000.1 № 051609 ДПМЕ ДФС фактично не мало технічної можливості здійснювати дослідження більш ніж 6-ти проб газу за один робочий день.

Доводи Підприємства про те, що частиною четвертою статті 357 Митного кодексу України чітко визначено строки проведення дослідження проб (зразків) товару і внутрішні організаційні питання експертних установ та органів влади не можуть впливати на господарську діяльність підприємства, суд апеляційної інстанції визнав необґрунтованими, оскільки цією ж законодавчою нормою передбачено можливість продовження строків проведення експертного дослідження і, як зазначалося вище, у даному випадку в ДПМЕ ДФС були наявні об`єктивні причини, що унеможливлювали провести експертизу товару позивача в 10-денний термін. В касаційній скарзі зазначені висновки не спростовані.

Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності правових підстав для задоволення позову в частині позовних вимог до ДПМЕ ДФС.

Щодо матеріальної шкоди.

Системний аналіз положень статей 22, 1173, 1174 Цивільного кодексу України, статті 42, частини першої статті 225 Господарського кодексу України зумовив висновок судів попередніх інстанцій, що підприємницька діяльність здійснюється суб`єктами господарювання самостійно на власний ризик і майнові втрати від такої діяльності, обумовлені договірними зобов`язаннями сторін, не можуть покладатися на державу за самим лише фактом їх понесення в будь-якому разі.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17.

При цьому, з приписів статей 30, 357 Митного кодексу України убачається, що підставою для відшкодування суб`єкту господарювання шкоди з бюджету є вчинення відповідним органом влади протиправних дій, допущення бездіяльності та прийняття неправомірного рішення, що перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із завданням такої шкоди.

Надаючи оцінку доводам позивача щодо наявності підстав для відшкодування матеріальної шкоди, суд апеляційної інстанції зазначив, що у ході розгляду цієї справи не встановлено ані вчинення відповідачами протиправних дій, допущення бездіяльності чи прийняття неправомірних рішень, ані відповідного причинно-наслідкового зв`язку.

Крім того, суд апеляційної інстанції установив, що за умовами контрактів від 14.11.2016 № LPG 14/11-01, від 25.11.2016 № LPG 25/11-01 та від 12.12.2016 № LPG 12/12-01, укладених позивачем з Компанією INCOMP TRADING LTP (Великобританія), дії органів влади та інші незалежні від позивача як постачальника обставини є підставою для застосування ним форс-мажору шляхом повідомлення про це іншої сторони (пункти 7, 8, 10 вказаних Контрактів). Тобто, сторонами погоджено непередбачувані випадки та алгоритм дій у разі їх настання. Однак, позивачем в ході розгляду цієї справи (упродовж майже двох років) не було надано жодних доказів застосування вказаної договірної процедури, а натомість надано суду докази оплати за понаднормове використання вагонів-цистерн та сплати пені за власним волевиявленням, виконання відповідних договірних зобов`язань та отримання в кінцевому результаті відповідного доходу.

Відтак, твердження позивача, що саме перевищення строків проведення експертного дослідження стало причиною простою товару у вагонах-цистернах, у зв`язку з чим підприємство було змушено сплатити штрафні санкції, а також що саме внаслідок неправомірних дій відповідачів та допущеної ними бездіяльності позивачу завдані збитки, підставно визнані судами попередніх інстанцій необґрунтованими.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для стягнення з Державного бюджету України на користь позивача матеріальної шкоди (збитків), завданих протиправними рішеннями та бездіяльністю Енергетичної митниці ДФС та бездіяльністю Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС, на загальну суму 6 249 622,40 грн.

Враховуючи викладене, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність складу протиправності дій, рішень та бездіяльності відповідачів при взятті проб (зразків) експортованого товару та здійсненні митного оформлення товару. Відповідачі діяли в межах повноважень та у спосіб, що встановлений законом.

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судами попередніх інстанцій. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права касаційна скарга відповідача не містить.

Суд визнає, що судами попередніх інстанцій не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень в частині відмови в задоволенні позову, внаслідок чого касаційна скарга позивача залишається без задоволення, а судові рішення в частині відмови в задоволенні позову - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Олан" залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 липня 2019 року у частині залишеній без змін постановою суду апеляційної інстанції та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року у справі №820/915/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р. Ф. Ханова

Судді: І. А. Гончарова

І. Я. Олендер