Ухвала

від 16.12.2019 по справі 654/4531/19

ГОЛОПРИСТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 654/4531/19

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

16 грудня 2019 р.

Суддя Голопристанського районного суду Херсонської області Сіянко В.М., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Державного реєстратора Кушнаренко Валерія Вячеславовича, Управління агропромислового та економічного розвитку Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, -

У С Т А Н О В И В:

13 грудня 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , через свого представника ОСОБА_3 , звернулися до Голопристанського районного суду з позовом, в якому просили визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 48526790 від 05.09.2019р. державного реєстратора Кушнаренко Валерія Вячеславовича, Управління агропромислового та економічного розвитку Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області та стягнути з відповідача на свою користь судові витрати.

Дослідивши матеріали позовної заяви, оцінивши суб`єктний склад справи, предмет та підстави спору, вважаю за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі з наступних підстав.

Відносини, пов`язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом № 1952-IV.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Правовий статус і компетенція державного реєстратора визначені статтею 10 Закону № 1952-IV. За приписами пунктів 1, 2 частини третьої цієї статті державний реєстратор, зокрема:

- встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

- перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам (частина сьома статті 18 Закону № 1952-IV).

Згідно із частиною першою статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Спором адміністративної юрисдикції в розумінні пункту 1 частини першої статті 4 КАС є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.

За правилами пункту 1 частини другої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності.

Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Отже, вказані норми закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб`єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.

В позовній заяві вказано, що реєстратор неправомірно прийняв рішення про державну реєстрацію речового права з огляду на те, що:

1)Не проведено екологічну експертизу, а відтак не погоджений проект;

2)Відповідно рішення ради від 05.06.2003 №85 втратило чинність відповідно до приписів пункту 3 прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву 12.03.2011 .

3)Відсутнє рішення ради про затвердження проекту землеустрою (тобто відсутні документи, що свідчать, що земельна ділянка, як об`єкт цивільних прав утворилася і є правові підстави для реєстрації речового права на неї).

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ґрунтуються на протиправності дій Державного реєстратора, як суб`єкта, наділеного Законом № 1952-IV владними функціями приймати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, у зв`язку з невиконанням ним обов`язку щодо належної перевірки на достатність та відповідність закону поданих для цього документів.

Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Однак, окрім заявленої вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію, позивачі не порушують перед судом питань, пов`язаних з захистом їхнього права на майно - земельну ділянку.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що в даній справі спір про право відсутній, а дослідженню підлягають виключно владні управлінські функції та дії Державного реєстратора, який у межах спірних відносин діє як суб`єкт владних повноважень.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі Сокуренко і Стригун проти України зазначив, що фраза встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін судом, встановленим законом у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

З урахуванням наведеного, прихожу до висновку, що спір між сторонами даної справи являється публічно-правовим, а тому відноситься до юрисдикції адміністративних судів.

Згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відмовляючи у відкритті провадження, суддя, відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України, враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 10 квітня 2018 р. N 808/8972/15; N 11-178апп18 та постанові Верховного суду від 14 березня 2018р. № 619/2019/17 пр № 11-10апп18.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 186, 259, 260, 353 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

У відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Державного реєстратора Кушнаренко Валерія Вячеславовича, Управління агропромислового та економічного розвитку Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - відмовити.

Відповідно до ч.5 ст. 186 ЦПК України, роз`яснити позивачам, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції Херсонського окружного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Херсонського апеляційного суду безпосередньо або через Голопристанський районний суд Херсонської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її отримання.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ССуддя: В. М. Сіянко