Постанова

від 12.11.2019 по справі 911/1/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2019 р. Справа№ 911/1/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Іоннікової І.А.

Скрипки І.М.

секретар судового засідання: Бендюг І.В.,

за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 12.11.2019,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги Виробничого кооперативу "Контакт-90" та Рожнівської сільської ради

на рішення

Господарського суду Київської області

від 23.03.2017

у справі № 911/1/17 (суддя Кошик А.Ю.)

за позовом Комунального підприємства "Київпастранс"

до 1. Рожнівської сільської ради

2. Виробничого кооперативу "Контакт-90"

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департаменту комунальної власності Київської міської державної адміністрації

про визнання недійсними та скасування рішень виконавчого комітету Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області №140 від 31.09.2009 року, визнання недійсними та скасування рішень, визнання недійсним договору та скасування його реєстрації, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2017 року Комунальне підприємство Київпастранс звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Рожнівської сільської ради та Виробничого кооперативу Контакт-90 , за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Департамент комунальної власності Київської міської державної адміністрації, про визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області №140 від 31.09.2009 Про оформлення права власності на нерухоме майно , визнання недійсним та скасування рішення Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області від 27.03.2015 №1947 Про затвердження проекту землеустрою , визнання недійсним договору оренди землі від 16.04.2015 року та скасування реєстрації договору оренди земельної ділянки.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви

Рішенням Господарського суду Київської області від 23.03.2017 у справі №911/1/17 позовні вимоги задовольнено повністю:

- визнано недійсним рішення виконавчого комітету Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області №140 від 31.09.2009 Про оформлення права власності на нерухоме майно ;

- визнано недійсним Рішення 57 сесії 6 скликання Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області від 27.03.2015 № 1947 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду в межах с. Рожни, на території Рожнівської сільської ради ;

- визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 16.04.2015, укладений між Рожнівською сільською радою Броварського району Київської області та Виробничим кооперативом Контакт-90 ;

- скасовано реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 16.04.2015, укладеного між Рожнівською сільською радою Броварського району Київської області та Виробничим комітетом Контакт-90 .

За рішенням суду присуджено до стягнення з Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області на користь Комунального підприємства Київпастранс 2756,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

За рішенням суду присуджено до стягнення з Виробничого кооперативу Контакт-90 на користь Комунального підприємства Київпастранс 2756,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Виробничий кооператив Контакт-90 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить скасувати оскаржуване рішення повністю та прийняти нове яким відмовити у позові повністю, мотивуючи свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права щодо порядку ведення судового процесу, огляду, витребування та дослідження доказів, неправильно застосовано норми матеріального права.

З рішенням суду першої інстанції також не погодилась Рожнівська сільська рада, яка звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та просить скасувати оскаржуване рішення повністю, прийняти нове, яким відмовити у позовних вимогах повністю, мотивуючи свої вимоги невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи апелянтів зводяться до того, що судом першої інстанції порушено порядок ведення судового процесу, у зв`язку з чим відповідачі не мали можливості надати суду для огляду та залучення копій до матеріалів справи частини документів, чим порушено положення статей 4-2, 4-3, 4-7, 22, 34, 43, 65 та 74 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла до 15.12.2017).

Відповідачі зазначають, що у матеріалах справи наявні усі документи, на підставі яких Рожнівською сільською радою було прийняте рішення №1947 від 27.03.2015 року Про затвердження проекта землеустрою, щодо відведення земельної ділянку в оренду в межах с.Рожни у встановленому порядку. А також вказують, що суд рішення про дозвіл на оформлення права власності на нерухоме майно за КОНТАКТ -90 приймалося Виконавчим комітетом Рожнівської сільської ради виключно у законний спосіб за заявою представника ВК Контакт -90 та технічної документації КП КОР МБТІ , де зазначався рік побудови та експлікація об`єктів.

Відповідачі посилаються на те, що суд першої інстанції в порушення норм матеріального права (ст.ст. 215, 623, 628 Цивільного кодексу України), за відсутності доказів щодо користування позивачем спірною земельною ділянкою, а також майном, яке на ній знаходилось, не встановивши, які саме права позивача порушені, визнав недійсним договір оренди земельної.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та заперечень проти пояснень відповідача

Заперечуючи проти вимог апеляційних скарг, позивачем подано відзив, у якому КП Київпастранс визнає рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим, таким, що прийнято за наявними у справі письмовими доказами.

Як вбачається з матеріалів справи, третьою особою не було надано відзив на апеляційну скаргу, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції, відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

За твердженнями позивача, викладених у позовній заяві, Комунальне підприємство Київпастранс створене відповідно до рішення Київської міської ради від 30.11.2000 № 101/1078 Про реорганізацію Київського міського територіально-виробничого об`єднання автомобільного транспорту та комунального підприємства Київелектронтранс у 2001 році, Комунальне підприємство Київпастранс є правонаступником майнових та інших прав і обов`язків Київського міського територіально-виробничого об`єднання автомобільного транспорту та Комунального підприємства Київелектронтранс та підпорядковується Департаменту транспортної інфраструктури Київської міської державної адміністрації (п. 1.2. Статуту).

Пунктом 1 наказу Головного управління з питань майна Київської міської державної адміністрації № 30 від 10.04.2002 року Про закріплення основних фондів комунальної власності територіальної громади м. Києва закріплено на праві повного господарського відання за КП Київпастранс основні фонди згідно з додатками 1-34.

Зокрема, згідно з додатком 22 до вказаного Наказу за енергогосподарством було закріплено дванадцять будиночків дачних (інвентарні №№ 335-346), які знаходяться за адресою: с. Рожни, База відпочинку.

Позивач зазначає, що з моменту його створення зазначені будиночки Бази відпочинку Енергетик в с. Рожни використовуються його працівниками для відпочинку з родинами. Вказане підтверджується наявними рахунками по оплаті за оздоровлення працівників Комунального підприємства.

Проте, як зазначає позивач, в травні 2016 року Комунальному підприємству Київпастранс стало відомо про той факт, що сім будиночків за №№ 7, 8, 9, 10, 12, 13, 14 та 00 (санвузол) перебувають у приватній власності Виробничого кооперативу Контакт-90 відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 23.10.2009 Рожнівською сільською радою Броварського району Київської області.

Зазначене Свідоцтво видане відповідачу-2 на підставі рішення Рожнівської сільської ради № 140 від 31.08.2009 Про оформлення права власності на об`єкт нерухомого майна , яким вирішено оформити право власності на нерухоме майно База відпочинку Енергетик з відповідними надвірними будівлями та спорудами за № № 7, 8, 9, 10, 12, 13, 14 та 00 (санвузол) за адресою: с. Рожни, вул. Щорса, 81 за Виробничим кооперативом Контакт-90 .

Згідно листа Департаменту комунальної власності м. Києва (КМДА) № 062/06/90-4995 від 18.05.2016 дванадцять будиночків Бази відпочинку Енергетик перебувають на балансі позивача та закріплені за ним, як за комунальним майном Київської громади. Данні об`єкти належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва, до Програми приватизації комунального майна територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київської міської ради від 31.03.2011 року № 100/5487 не включались та знаходяться на території Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області за адресою: Київська область, Броварський район, с. Рожни, вул. Щорса, 81 а.

Позивач також зазначив, що договори оренди чи купівлі-продажу щодо вказаних будівель не укладались, списання не здійснювалось.

Також, позивач зазначив, що відповідач-1, приймаючи оскаржуване рішення від 31.09.2009 № 140, був обізнаний та знав, що всі будиночки побудовані на даній території, належать КП Київпастранс . Також, за рахунок КП Київпастранс було розроблено та проведено електро- та газопостачання до дачних будиночків і всі вони знаходяться на балансі позивача та належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва в особі Департаменту комунальної власності м. Києва.

У зв`язку з наведеним, позивач в обґрунтування позовних вимог про незаконність рішення виконкому Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області від 31.09.2009 року № 140 Про оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна зазначив, що у відповідача-1 не було повноважень розпоряджатись спірним майно, яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва в особі Департаменту комунальної власності м. Києва.

Також, позивач у позові зазначає, що прийняття Рішення виконкому Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області від 31.09.2009 № 140 Про оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна суперечить вимогам ч.2 ст.17, ч.1 ст.19, ст.20 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень , пунктів 2.7., 3.3., 6.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5 , оскільки під час оформлення права власності не було надано всіх визначених законодавством документів (взагалі не було надано жодного документу в підтвердження факту належності відповідачу-2 права власності на спірне майно).

Частиною 2 ст.331 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

За твердженнями позивача, у відповідача-2 відсутні будь-які документи щодо будівництва спірних будинків № № 7, 8, 9, 10, 12, 13, 14 та 00 (санвузол) та отримання прав на земельну ділянку з метою будівництва, тому винесення Виконавчим комітетом Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області рішення № 140 від 31.09.2009, оформлення відповідачем-1 Свідоцтва про право власності та проведення за відповідачем-2 реєстрації права власності на спірне майно є безпідставним та протиправним.

У зв`язку з наведеним, позивач просить визнати недійсним рішення виконавчого комітету Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області №140 від 31.09.2009 року Про оформлення права власності на нерухоме майно .

Крім того, як стало відомо позивачу, рішенням Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області від 27.03.2015 № 1947 57 сесії 06 скликання Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду в межах с.Рожни на території Рожнівської сільської ради було затверджено проект землеустрою щодо відведення Виробничому кооперативу Контракт-90 земельної ділянки площею 0,4354 га в довгострокову строком на 49 років для обслуговування Бази відпочинку Енергетик в с. Рожни по вул. Щорса, 81а Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області; вилучено із земель комунальної власності земельну ділянку площею 0,4354 га (кемпінги, будинки для відпочинку або проведення відпусток) та передано в оренду строком на 49 років земельну ділянку площею 0,4354 га для обслуговування ОСОБА_4 відпочинку Енергетик в с. Рожни по вул. Щорса, 81а Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області; встановлено орендну плату за земельну ділянку та доручено сільському голові укласти договір оренди земельної ділянки згідно з чинним законодавством. Виробничому кооперативу Контракт-90 зареєструвати договір оренди земельної ділянки у відповідності з чинним законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області від 27.03.2015 № 1947 57 сесії 06 скликання Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду в межах с. Рожни на території Рожнівської сільської ради , 16.04.2015 між Рожнівською сільською радою Броварського району Київської області, як орендодавцем, та Виробничим кооперативом Контакт-90 , як орендарем, було укладено договір оренди земельної ділянки, яка розташована за адресою: Київська область, Броварський район, с. Рожни, вул. Щорса, загальною площею 0,4354, кадастровий номер 3221287201:01:006:0050.

Згідно з п. 3 договору на вказаній земельній ділянці розташоване нерухоме майно - База відпочинку Енергетик , власником якої є орендар (ВК Контакт-90 ) на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 23.10.2009 року виконкомом Рожнівської сільської ради Броварського району. Право власності на базу відпочинку зареєстроване Броварським міжміським бюро технічної інвентаризації 23.10.2009 року за реєстрованим номером 28636241 в книзі В/3, номер запису 1046.

Також позивач зазначає, що з огляду на викладені в позові обставини, земельна ділянка (загальною площею 0,4354, кадастровий номер 3221287201:01:006:0050) була передана відповідачу-2 разом із об`єктами комунальної власності (дачними будинками), які перебувають на балансі позивача та закріплені за ним, як комунальне майно Київської громади.

Посилаючись на положення ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, позивач зазначає, що договір оренди земельної ділянки підлягає визнанню недійсним, оскільки в ньому відсутня істотна умова, передбачена ч. 1 ст. 15 Закону України Про оренду землі , а саме щодо способу, умови, строків та порядку розрахунків за оренду земельної ділянки; за таким договором відповідачу-22 передана земельна ділянка, на якій розташовані об`єкти комунальної власності Київської громади, які перебувають на балансі позивача.

Також позивач зазначив, що листом № б/н від 10.06.2016 Рожнівська сільська рада Броварського району Київської області повідомила про те, що дана земельна ділянка передана в оренду Виробничому кооперативу Контакт-90 на підставі Рішення 57 сесії 06 скликання від 27.03.2015 за № 1947 Про затвердження проект землеустрою, щодо відведення земельної ділянки в оренду в межах с. Рожни, на території Рожнівської сільської ради . До даного листа було долучено Рішення 57 сесії 06 скликання від 27.03.2015 року за № 1947 Про затвердження проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду в межах с. Рожни, на території Рожнівської сільської ради .

Позивач зазначає, що Рішення 57 сесії 06 скликання від 27.03.2015 за № 1947 Про затвердження проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду в межах с. Рожни, на території Рожнівської сільської ради є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки винесено з порушення встановленого ст.120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України права позивача та територіальної громади м. Києва на земельну ділянку, на якій розташована їх нерухомість.

У зв`язку з незаконністю рішення відповідача-1 про надання відповідачу-2 земельної ділянки в оренду, позивач зазначає, що укладений між відповідачами на виконання такого рішення ради договір оренди земельної ділянки підлягає визнанню недійсним, а реєстрація такого договору оренди підлягає скасуванню.

Таким чином, позивач в позові просить визнати недійсним та скасувати рішення виконавчого комітету Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області № 140 від 31.09.2009 Про оформлення права власності на нерухоме майно , Рішення 57 сесії 06 скликання від 27.03.2015 за № 1947 Про затвердження проекта землеустрою, щодо відведення земельної ділянки в оренду в межах с. Рожни, на території Рожнівської сільської ради , визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 16.04.2015, укладений між Рожнівською сільською радою Броварського району Київської області та ВК Контакт-90 та скасувати реєстрацію Договору оренди земельної ділянки від 16.04.2015.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог КП Київпастранс у повному обсязі, з огляду на таке.

Преамбулою Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно (із змінами та доповненнями) визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захист державою таких прав.

Відповідно до частини 3 статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно визначено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1)реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2)на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Окрім цього, ч. 5 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно у редакції на момент його прийняття (2002 рік) було визначено, що право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою. Відповідно до цього Закону реєстрація речових прав на нерухомість, їх обмежень здійснюється лише в разі вчинення правочинів щодо нерухомого майна, а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 329 Цивільного кодексу України юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Відповідно до ст. 327 Цивільного кодексу України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Частиною 2 ст. 328 Цивільного кодексу України визначено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Заперечуючи проти позовних вимог, Виробничим кооперативом Контакт-90 подано відзив на позов та додаткові пояснення, в яких відповідач-2 заперечив проти позовних вимог та зазначив наступне:

- Виробничий кооператив Контакт-90 створений у 1989 році (згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців дата державної реєстрації 10.04.1989);

- відповідач-2 користується земельною ділянкою за адресою: Київська область, Броварський район, с. Рожни, вул. Щорса , площею 0, 4354 га, кадастровий номер 3221287201:01:006:0050 як належний користувач на підставі договору оренди від 16.04.2015, укладеного між ВК Контакт-90 та Рожнівською сільською радою Броварського району Київської області. Вказаний договір оренди укладений у встановленому законом порядку на підставі рішення 57 сесії 06 скликання Рожнівської сільської ради Броварського району від 27 березня 2015 року № 1947. Договір укладено на 49 років;

- на земельній ділянці розташоване нерухоме майно - База відпочинку Енергетик , власником якої є ВК Контакт-90 та яка була збудована на початку 90-х років господарським способом за рахунок матеріалів, коштів та силами Виробничого кооперативу Контакт-90 .

- право власності на базу відпочинку зареєстроване у встановленому порядку на підставі звернення ВК Контакт-90 із наданням відповідних документів Броварським міжміським бюро технічної інвентаризації 23.10.2009 року за реєстраційним номером 28636241;

- факт знаходження майна на балансі позивача не є доказом його права власності чи законного володіння.

Разом з тим, дослідивши викладені у відзиві та додаткових поясненнях відповідача-2 обставини, судом першої інстанції встановлено, що до відзиву та додаткових пояснень відповідачем-2 було надано лише Статут та документи, що стосуються надання земельної ділянки в користування. При цьому, до суду першої інстанції не надано жодного документу в підтвердження фактів створення майна на початку 90-х років господарським способом за рахунок матеріалів, коштів та силами Виробничого кооперативу Контакт-90 , не надано доказів надання на реєстрацію права власності відповідних документів Броварського міжміського бюро технічної інвентаризації (та пояснень, які саме документи надавались), взагалі не надано жодного документу, який свідчить про належність майна відповідачу-2 та користування ним (технічних паспортів, актів введення будиночків в експлуатацію, користування та обслуговування бази, тощо).

Як підтверджено матеріалами справи, в ході розгляду спору позивач надав письмові пояснення з доказами, в яких зазначив, що у вересні 2002 року Рожнівська сільська рада прийняла рішення № 123, яким надала дозвіл КП Київпастранс на попереднє погодження місця розташування земельної ділянки для під`їзного шляху до б/в Енергетик . Відповідні обставини підтверджуються копією рішення Виконавчого комітету Рожнівської сільської ради від 27.09.2002 № 123.

Також, позивач зазначив, що в 2006 році з метою покрашення побутових умов перебування відпочиваючих на базі, ним було здійснено будівельно-монтажні роботи по влаштуванню системи газопостачання до 14-ти будиночків відпочинку.

Доказами того, що позивач в повному обсязі займався організацією належного та безпечного відпочинку людей на базі Енергетик є Санітарний паспорт, складений Службою енергозабезпечення КП Київпастранс , Виконавчо-технічна документація на внутрішньо будинковий газопровід низького тиску, Робочий проект на газопостачання, виготовлені за замовленням позивача на будиночки відпочинку №№1-14 Бази відпочинку Енергетик в с. Рожни. У відповідній документації також зазначено, що відомча належність газопроводу СЕЗ КП Київпастранс .

Також, позивачем надано інвентаризаційну відомість № 19/12 від 01.12.2008, згідно якої обліковуються 12 будинків бази відпочинку з інвентарними номерами 335-346 (як зазначено в додатку 22 до Наказу № 30) з визначенням періодів введення їх в експлуатацію починаючи з 1977 року (10 будиночків) та 2 будиночки в 1989 - 1990 роках.

Позивачем до матеріалів справи додано Санітарний паспорт Бази відпочинку Енергетик , виданий Службі енергетичного забезпечення КП Київпастранс , з якого вбачається, що база відпочинку експлуатується з 1962 року, має 14 будиночків відпочинку і має в постійному користуванні земельну ділянку площею 0,5 га згідно акту № 50 від 24.01.1995.

При цьому позивач пояснив, що оформленням документів на право постійного користування землею займалось КП Київелектротранс ще у 1995 році, правонаступником якого є позивач, і ним було оформлено лише частину земельної ділянки, на якій розташована база відпочинку.

КП Київпастранс маючи наміри виправити дану ситуацію, в квітні 2016 року, звернулось з клопотанням до Рожнівської сільради про надання дозволу на розробку проекту землеустрою площею 0,4 га та переоформлення права постійного користування згідно Державного акту на право постійного користування землею серії КВ від 24.01.1995. Однак, надання земельної ділянки в оренду відповідачу-2 унеможливило оформлення позивачем права користування земельною ділянкою, на якій розташована належна йому База відпочинку Енергетик .

За доводами, Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), викладених у поясненнях, спірні будиночки Бази відпочинку Енергетик належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, знаходиться на балансі та закріплені на праві господарського відання за КП Київпастранс .

Набуття територіальною громадою міста Києва права комунальної власності розпочалося з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови № 311 від 05.11.1991 року Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю та власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю) , пунктом 1 якої встановлено, що державне майно України, крім майна, яке належить до комунальної власності, є загальнодержавною (республіканською) власністю. Також цією постановою затверджено перелік державного майна, що передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності).

Відповідно до цього переліку житлове господарство (житловий та нежитловий фонд Рад народних депутатів, житлово-експлуатаційні, житлово-комунальні, ремонтно-будівельні та інші організації, пов`язані з обслуговуванням та експлуатацією цього фонду передавався до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності).

Відповідно до Переліку державного майна України, що передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності), затвердженого вищезгаданою постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 № 311, а саме розділом II Переліку, до комунальної власності м. Києва було передано: Міськелектротранспорт Майновий комплекс трамвайно-тролейбусного управління, включаючи депо, лінійні та інші служби, що входять до його складу. Київський завод електротранспорту імені Ф.Е. Дзержинського. Будівельно-монтажне управління, автотранспортне та інші підприємства, що обслуговують або пов`язані з організацією виробничої діяльності підприємств міськелектротранспорту.

Спірне майно Рішенням Київської міської ради народних депутатів № 26 від 13.01.1992 Про формування комунального майна міста та районів належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Пунктом 10 вищевказаного рішення визначено, що до комунальної власності приймається майно Трамвайно-тролейбусного управління до складу якого і входило спірне майно.

В подальшому, Наказом Головного управління з питань майна № 30 від 10.04.2002 Про закріплення основних фондів спірне майно було закріплено за КП Київпастранс на праві повного господарського відання.

Зазначене рішення не оскаржувалось та не визнавалось недійсним в установленому законодавством порядку.

Суд звертає увагу на те, що положення законодавства щодо обов`язкової державної реєстрації речових прав на нерухоме майно як підставу виникнення права власності було введено в українське законодавство лише у 2010 році, зокрема статтю 334 Цивільного кодексу України Момент набуття права власності за договором було доповнено частиною 4 наступного змісту - Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону згідно із Законом України від 11.02.2010 № 1878-УІ.

Враховуючи, що право власності - це право володіти, користуватися та розпоряджатися майном, доказами того, що саме Київська міська рада як власник здійснювала дії спрямовані на володіння, користування та розпорядження майном є Наказ Головного управління комунальної власності від 10.04.2002 року № 30 Про закріплення основних фондів комунальної власності територіальної громади міста Києва де визначене спірне майно, а саме у додатку 22 до вказаного наказу, визначені саме спірні будиночки із зазначенням адреси, площі, тобто зазначені всі необхідні індивідуальні ознаки майна, які в повній мірі дозволяють встановити ідентичність спірного майна.

За твердженнями Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області, вона не була наділена повноваженнями щодо реєстрації права власності на нерухоме майно та видачі свідоцтв на право власності на нерухоме майно. З 2004 року по 2013 рік рішення щодо реєстрації нерухомого майна приймалося виключно керівником КП КОР Міжрайонне Бюро технічної інвентаризації на даний час КП КОР Лівобережне БТІ . Рішення про дозвіл на оформлення права власності на нерухоме майно за Контакт-90 приймалося Виконавчим комітетом Рожнівської сільської ради у законний спосіб за заявою представника ВК Контакт-90 та технічної документації КП КОР МБТІ де зазначався рік побудови та експлікація об`єктів.

Також, відповідач-1 посилається на те, що на земельній ділянці розташоване нерухоме майно - База відпочинку Енергетик , власником якої є ВК Контакт-90 . Про те, хто користувався базою відпочинку Енергетик та у кого вона була у віданні станом на 1990 рік, у Рожнівській сільській раді відомості відсутні.

Разом з тим, у спірному рішенні виконавчого комітету Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області № 140 від 31.09.2009, зазначено лише про лист Виробничого кооперативу Контакт-90 , при цьому, відсутні посилання на наявність будь-яких документів про належність відповідачу-2 права власності на спірне майно, в тому числі на наявність технічної документації КП КОР МБТІ , технічних паспортів, обставин щодо створення чи набуття відповідачем-2 права власності.

Відповідач-2 надав пояснення, в яких стверджує, що спірні будинки з початку їх будівництва та до 2009 року знаходились на балансі Виробничого кооперативу Контакт-90 . База відпочинку Енергетик створювалась силами членів кооперативу та працівників, які працювали у виробничому кооперативі Контакт-90 як на постійній так і на тимчасовій основі (за сумісництвом). В підтвердження своєї позиції відповідач-2 посилався на наявність технічної документації КП КОР МБТІ , де зазначався рік побудови та експлікація об`єктів.

Однак, судом першої інстанції встановлено, що відповідачем-2 не надано жодного доказу в підтвердження наведених обставин щодо перебування будиночків у нього на балансі, їх створення.

Відповідач-2 також стверджував, що до виконавчого органу Рожнівської сільської ради було подано у встановленому порядку усі необхідні документи, передбачені Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.01.2003 № 6/5 зі змінами та доповненнями а також положеннями Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , підставою щодо виникнення права власності був акт введення в експлуатацію основних засобів (нерухомого майна).

Однак, до матеріалів справи не надано жодного документу, в підтвердження наведених обставин.

Відповідач-2 також зазначив, що в зв`язку з тим, що з часу оформлення права власності на нерухоме майно пройшло багато часу (2009 рік), досить велика кількість документації, в тому числі первинної бухгалтерської документації, було знищено. Зокрема, враховуючи характер діяльності ВК Контакт-90 (будівельні роботи, придбання та виготовлення складових елементів електричного транспорту (арматура, спецчастини, ізоляція і т.п.) постійно виникала необхідність у знищенні документів, які не потребують довгострокового зберігання.

За твердженнями відповідача-2, з 1999 року ВК Контакт-90 знищує у встановленому порядку документи, які не вносяться до Національного архівного фонду згідно Переліку типових документів, що створюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств, із зазначенням термінів зберігання документів, затвердженого наказом Головархіву України № 41 від 20.07.98 р. (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до акту від 28.12.2012 Про вилучення для залишення документів, не внесених до Національного архівного фонду та акту від 31.12.2012 Про вилучення для залишення документів, не внесених до Національного архівного фонду, затверджених Протоколом засідання Державного архіву м. Києва, до переліку документів, які підлягають знищенню ввійшли зокрема первинні бухгалтерські документи, головні книги, журнали - ордери, договори, угоди, акти, відомості проведення інвентаризації майна за 2008 - 2009 роки.

Разом з тим, судом першої інстанції встановлено, що згідно з наведеними актами знищувались документи за 2008-2009 роки і серед них відсутні документи, які стосуються будівництва та введення в експлуатацію спірного майна.

Крім того, з огляду на Перелік типових документів, що створюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств, із зазначенням термінів зберігання документів, затверджений наказом Головархіву України № 41 від 20.07.1998 (зі змінами та доповненнями), який до того ж втратив чинність згідно з Наказом Мінюсту від 12.04.2012 № 578/5 Про затвердження Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів , відповідачем-2 не наведено обґрунтувань щодо термінів зберігання документів щодо створення будівель, споруд. При цьому, згідно з п. 11.2 Переліку передбачено, що паспорти будівель, споруд мають зберігатись протягом 5 років після ліквідації основних засобів.

Тобто, документація, яка підтверджує створення об`єкту нерухомості має зберігатись принаймні протягом всього періоду експлуатації такого об`єкту, як невід`ємна частина правовстановлюючої документації, що підтверджує факт створення об`єкту.

Таким чином, посилання відповідача-2 на знищення документів, які свідчать про створення ним спірних будиночків та технічних паспортів на такі будиночки, безпідставне.

Відповідно до п.6.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 №7/5, в редакції, чинній на момент видачі свідоцтва відповідачу-2, оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування фізичним особам та юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об`єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності акта комісії про прийняття об`єкта і введення його в експлуатацію.

Пунктом 6.2 Тимчасового положення передбачено, що підготовку документів для видачі свідоцтв про право власності можуть за дорученням органів місцевого самоврядування, місцевої державної адміністрації та інших органів відповідно до законодавства проводити БТІ.

Згідно з п.п. 2, 3 ст. 17 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться за наявності кадастрового плану земельної ділянки та даних технічної інвентаризації інших об`єктів нерухомого майна, речові права стосовно яких підлягають державній реєстрації. Державній реєстрації підлягають заявлені речові права на нерухоме майно за наявності документів, що підтверджують вчинення правочинів щодо таких об`єктів, посвідчених відповідно до закону, або свідчать про наявність інших, передбачених законом підстав. Інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації речових прав орган державної реєстрації прав згідно із порядком ведення Державного реєстру прав зобов`язаний надати до відома заявників.

Відсутність технічних паспортів на будиночки та доказів їх будівництва відповідачем-2, відсутність доказів надання відповідних документів відповідачу-1 разом з заявою про оформлення права власності на об`єкт нерухомого майна, свідчить про безпідставність винесення спірного рішення виконавчого комітету Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області №140 від 31.09.2009 Про оформлення права власності на нерухоме майно .

Крім того, в самому рішенні відсутні посилання на наявність у відповідача-2 чи додання до заяви будь-яких документів, які підтверджують факт набуття у власність майна.

Крім того, на підставі вищенаведеного рішення було надано Комунальному підприємству Київської обласної ради Броварському міжміському бюро технічної інвентаризації видати свідоцтво про право власності.

Однак, відповідне Свідоцтво видано 23.10.2009 самим відповідачем-1 в особі сільського голови Т.І Мехед, що також ставить під сумнів викладені у відзиві відповідача-1 обставини.

Апеляційним господарським судом, з метою вирішення спору та з`ясування ким та коли було збудоване спірне майно, ухвалою від 19.07.2017 у справі №911/1/17 було призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Науково-дослідному інституту судових експертиз, на вирішення якої поставлено наступні питання:

1) Який рік будівництва нерухомого майна бази відпочинку Енергетик , а саме: будинок № 7, будинок № 8, будинок № 9, будинок № 10, будинок № 12, будинок № 13, будинок №14, будинок № 00, розташованих за адресою: Київська обл., Броварський р-н, с. Рожни, вул. Щорса, 81?

2) Чи відповідність побудовані об`єкти нерухомого майна бази відпочинку Енергетик за адресою: с. Рожни, вул. Щорса, 81 проектно-технічній документації Комунального підприємства Київпастранс ?

3) До якого виду робіт (нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт тощо) належать фактично виконані будівельні роботи на об`єкті?

4) Який ступінь будівельної готовності об`єктів бази відпочинку Енергетик за адресою: с. Рожни, вул. Щорса, 81?

5) Який технічний стан (ступінь фізичного зношення) об`єктів нерухомого майна бази відпочинку Енергетик за адресою: с. Рожни, вул. Щорса, 81 ?

6) Чи є об`єкти нерухомого майна (бази відпочинку Енергетик за адресою: с. Рожни, вул. Щорса, 81) аварійними?

7) Яке функціональне призначення приміщень? Чи належать приміщення будинків до нежитлових (допоміжних)?

Водночас, згідно наданого висновку експерта №16254/17-42/19557-19564/19-42 від 12.08.2019, складеного експертом Свистуновим І.С.:

1. Встановити дату будівництва будинків №№7-10, №№12-14, №00 бази відпочинку Енергетик , які розташовані за адресою: Київська область, Броварський район, с. Рожни, вул. Щорса, 81 за результатами проведеного натурного обстеження та виходячи із наданих на дослідження матеріалів не вбачається за можливе, по причині відсутності відповідної судової методики та незадоволення клопотання експерта про необхідність надання додаткових матеріалів;

2. У зв`язку з ненаданням на дослідження проектно-кошторисної документації Комунального підприємства Київпастранс провести співставлення об`ємно-планувальних та конструктивних рішень досліджуваних будівель бази відпочинку Енергетик , яка розташована за адресою: Київська область, Броварський район, с. Рожни, вул. Щорса, 81, не вбачається за можливе.

3. У зв`язку з незадоволення клопотання експерта від 12.10.2017 щодо надання дозвільної та виконавчої документації на виконання будівельних та ремонтно-будівельних робіт по об`єктам бази відпочинку Енергетик , а саме будинків №№7-40, №№12-№14, №00, які розташовані за адресою: Київська область, Броварський район, с. Рожни, вул. Щорса, 81, встановити до якого виду робіт належать виконані будівельні роботи, а також:

- перелік та об`єм будівельних/ремонтно-будівельних робіт які є предметом дослідження по третьому питанню;

- виконавців та замовників будівельних/ремонтно-будівельних робіт;

- дату та період виконання робіт

не вбачається за можливе;

4. За результатами проведеного натурного обстеження, експертом встановлено, що досліджувані будівлі №№7-40, №№12-№14, №00, які розташовані за адресою: Київська область, Броварський район, с. Рожни, вул. Щорса, 81 є завершеними будівництвом та за характерними ознаками (механічні пошкодження та забруднення оздоблюючого покриття, наявність меблів та кухонного обладнання) перебували в експлуатації.

5.6. За результатами проведеного дослідження, виходячи із результатів проведеного візуально-інструментального обстеження будівель за адресою: Київська область, Броварський район, с. Рожни, вул. Щорса, 81, у відповідності до положень розділів довідкового Додатку В та пунктів 5.2.1- 5.2.4, 5.3.1-5.3.2 Національного стандарту України ДСТУ-Н Б В.1.2-18:2016 Настанова щодо обстеження будівель і споруд для визначення та оцінки їх технічного стану в будівлях і спорудах мають місце частина будівельних конструкцій категорії відповідальності А1, А або Б, а тому технічний стан можливо оцінити:

- будинок №7 (літера А1 ) за набором ознак - задовільний/категорія технічного стану 2 / (величини фізичного зносу 40 (сорок) %);

- будинок №8 (літера Б ) за набором ознак - задовільний/категорія технічного стану 2 / (величини фізичного зносу 32 (тридцять два) %);

- будинок №9 (літера В ) за набором ознак - задовільний /категорія технічного стану 2 / (величини фізичного зносу 40 (сорок) %);

- будинок №10 (літера Г ) за набором ознак - не придатний до нормальної експлуатації /категорія технічного стану 3 / (величини фізичного зносу 45 (сорок п`ять) %);

- будинок №12 (літера Д ) за набором ознак - задовільний /категорія технічного стану 2 / (величини фізичного зносу 40 (сорок) %);

- будинок №13 (літера Е ) за набором ознак - не придатний до нормальної експлуатації /категорія технічного стану 3 / (величини фізичного зносу 45 (сорок п`ять) %);

- будинок №14 (літера Є ) за набором ознак - не придатний до нормальної експлуатації /категорія технічного стану 3 / (величини фізичного зносу 45 (сорок п`ять) %);

- будинок №00 (літера Ж ) за набором ознак - задовільний /категорія технічного стану 2 / (величини фізичного зносу 32 (тридцять два) %).

Технічний стан досліджуваних будівель, станом на дату проведення дослідження, не є аварійним .

7. Досліджувані будівлі бази відпочинку Енергетик , а саме будинки №№7-10, №№12-№14, №00, які розташовані за адресою: Київська область, Броварський район, с. Рожни, вул. Щорса, 81 не належать до об`єктів житлової нерухомості, а класифікуються як нежитлові будівлі, призначені для тимчасового проживання.

За приписами частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Частина друга вказаної статті містить вичерпний перелік засобів, за допомогою яких судом встановлюються вказані дані, а саме: 1) письмові, речові і електронні докази; 2) висновки експертів; 3) показання свідків.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 1 статті 98 ГПК України передбачено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Згідно зі статтею 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу . Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Системний аналіз змісту вказаних норм процесуального законодавства свідчить, що висновок експерта є рівноцінним засобом доказування у справі, наряду з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а оцінка його, як доказу, здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами за загальним правилом статті 86 ГПК України .

Оскільки висновок експерта №16254/17-42/19557-19564/19-42 від 12.08.2019 (складений судовим експертом за результатами проведення експертизи, призначеної судом у справі №911/1/17) не містить відповідей на поставлені судом питання щодо з`ясування обставин ким та коли було збудоване спірне майно, колегія суддів не може прийняти його в якості доказу у даній справі.

В той же час, з Постанови Кабінету Міністрів України постанови № 311 від 05.11.1991 Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю та власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю) , Переліку державного майна України, що передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності), затвердженого вищезгаданою постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 року № 311, Рішення Київської міської ради народних депутатів № 26 від 13.01.1992 року Про формування комунального майна міста та районів , Наказу Головного управління з питань майна № 30 від 10.04.2002 року Про закріплення основних фондів спірне майно було закріплено за КП Київпастранс , вбачається, що База відпочинку Енергетик була побудована до створення КП Київпастарнс та перебувала на балансі попереднього автотранспортного підприємства, відповідне майно належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва і передано позивачу в повне господарське відання та поставлено на його баланс.

При цьому, ні відповідачем-1, ні відповідачем-2 не надано до суду першої інстанції технічних паспортів на будівлі, на які вони посилаються в запереченнях проти позову та в обґрунтування факту належності відповідачу-2 права власності на спірне майно, та з огляду на встановлені судом першої інстанції обставини недоведеності відповідачем-2 факту створення ним спірного майна Бази відпочинку Енергетик в 90 роках, доводи відповідачів суперечать, наданим позивачем доказам, з яких вбачається створення майна починаючи з 1977 року.

Крім того, позивачем надано докази, які свідчать про користування майном та його утримання, а саме здійснення ремонтних робіт, поліпшення санітарного стану бази відпочинку, улаштування водо-, газо,- електропостачання до будиночків. При цьому, в матеріалах справи відсутні жодні докази, які свідчать про користування відповідачем-2 базою відпочинку, в тому числі спільно з позивачем.

У статті 133 Господарського кодексу України зазначено, що основу правового режиму майна суб`єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління. Господарська діяльність може здійснюватися також на основі інших речових прав (права володіння, права користування тощо), передбачених Цивільним кодексом України.

За змістом статті 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб`єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб`єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 22.10.2019 у справі №910/9757/18.

Таким чином, позивач має всі законні права на захист його порушеного права володіння, користування та розпорядження майном.

Відповідно до ст. 29 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до відання виконавчих органів сільських, селищних, сільських рад належать управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Частиною 3 ст. 24 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні встановлено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Таким чином, рішення виконавчого Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області №140 від 31.09.2009 Про оформлення права власності на нерухоме майно прийняте з перевищенням компетенції, оскільки протиправно припинено право міської комунальної власності на нерухоме майно, яке не належало територіальній громаді с. Рожни.

З прийняттям спірного рішення виконавчого Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області №140 від 31.09.2009 порушені права позивача, як балансоутримувача нерухомого майна, якому власником воно було передано в повне господарське віддання.

Відтак, суд дійшов обґрунтованого висновку про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області №140 від 31.09.2009 Про оформлення права власності на нерухоме майно . Що також спростовує наявність у відповідача-2 права власності на спірне майно та виключає наявність підстав для видачі відповідчу-2 свідоцтва про право власності.

Підстави для набуття відповідачем-2 права оренди земельної ділянки, на якій розташовані належні позивачу на праві господарського відання будиночки Бази відпочинку Енергетик , ґрунтувались на факті наявності у відповідача-2 права власності на відповідне майно, який спростовано в ході розгляду даного спору.

База відпочинку Енергетик є об`єктом комунальної власності територіальної громади м. Києва та передана КП Київпастранс в повне господарське віддання, передача іншій особі права користування земельною ділянкою, на якій розташоване належне позивачу майно, є неправомірним.

Зокрема, як вбачається з рішення Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області № 1947 57 сесії 06 скликання від 27.03.2015 Про затвердження проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки в оренду в межах с.Рожни, на території Рожнівської сільської ради , земельна ділянка надавалась відповідачу-2 в довгострокову оренду для обслуговування Бази відпочинку Енергетик .

На підставі та на виконання вищенаведеного рішення Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області № 1947 від 27.03.2015 між відповідачами було укладено спірний договір оренди земельної ділянки.

Як зазначено в постанові Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , при розгляді справ за позовами до органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування в разі незгоди з рішеннями з питань, віднесених у галузі земельних відносин до їх компетенції (зокрема, про відмову в передачі земельної ділянки у власність чи користування, у продажі земельної ділянки, в наданні дозволу і вимог на розроблення проекту відведення земельної ділянки тощо), суд за наявності підстав для задоволення позову визнає рішення такого органу недійсним і зобов`язує його залежно від характеру спору виконати певні дії, передбачені його компетенцією (або не вчиняти чи припинити їх), на захист порушеного права, як цього вимагає законодавство, або надає право позивачеві вчинити певні дії для усунення порушень його права. Суд вирішує ці питання по суті, якщо це відповідає закону.

Підпунктом ґ постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ визначено, що при переході права власності на будівлі та споруди за цивільно-правовими угодами, укладеними до 1 січня 2002 р., згідно з положеннями чинної до цієї дати статті 30 Земельного кодексу Україин до набувача від відчужувача переходить належне йому право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташовані будівлі та споруди, якщо інше не передбачалось у договорі відчуження. Після 31 грудня 2001 р. в таких випадках право власності на земельну ділянку або її частини могло переходити відповідно до статті 120 Земельного кодексу України 2001 року на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди, укладених відповідно відчужувачем або набувачем. До особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду після 31 грудня 2003 р., згідно зі статтею 377 Цивільного кодексу України, а з часу внесення змін до статті 120 Земельного кодексу України Законом України від 27 квітня 2007 р. № 997-V - і згідно зі статтею 120 Земельного кодексу України, переходило право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором; а якщо договором це не було визначено, до набувача переходило право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для її обслуговування. При переході права власності на будинок або його частину за договором довічного утримання до набувача переходило право на земельну ділянку, де вони розташовані, на умовах, на яких ця ділянка належала відчужувачу.

З позовами про визнання недійсними правочинів щодо земельних ділянок мають право звертатися сторони цих правочинів (договорів), а також інші зацікавлені особи, зокрема, особи, що мають право на придбання земельної ділянки, яка є предметом спірного договору. При цьому інтерес такої особи стосовно придбання у власність земельної ділянки має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам, а також відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надане в резолютивній частині Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 N 18-рп/2004 (справа N 1-10/2004).

З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв посилань позивача на відсутність в договорі оренди землі всіх істотних умов, що є підставою для визнання договору недійсним, натомість дійшов правильного висновку про те, що відповідний договір стосується позивача, який не є стороною договору, лише в частині наявності чи відсутності права на відповідну земельну ділянку, тому питання щодо недоліків його укладення, не стосуються прав та інтересів позивача і не підлягають дослідженню в матеріалах даної справи.

Водночас, для правильного вирішення спору про визнання недійсним договору оренди суттєве значення має з`ясування правового режиму спірної земельної ділянки та дотримання сторонами порядку передачі її в оренду згідно з вимогами статей 84 , 118 , 123 , 124 ЗК України з урахуванням необхідності у певних випадках дотримання порядку її вилучення. З огляду на це судам потрібно встановлювати наявність у відповідної ради повноважень для вирішення питання щодо затвердження проекту відведення і передачі спірної земельної ділянки в оренду, а отже й дійсність укладеного договору, що оспорюється.

З огляду на це судам необхідно враховувати, що оскільки договір оренди укладається на виконання рішення органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади, то без скасування таких рішень у встановленому законом порядку відсутні правові підстави для визнання відповідних договорів недійсними з підстав відсутності повноважень у відповідної місцевої ради чи органу виконавчої влади на затвердження проекту відведення та передачі спірної земельної ділянки в оренду.

Таким чином, враховуючи, що за наслідками розгляду спору встановлено безпідставність надання відповідачем-1 відповідачу-2 земельної ділянки в оренду, що є підставою для визнання недійсним рішення 57 сесії 6 скликання Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області від 27.03.2015 № 1947 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду в межах с. Рожни, на території Рожнівської сільської ради , укладений на підставі та на виконання такого рішення договір оренди земельної ділянки від 16.04.2015, також підлягає визнанню недійсним, що є підставою для скасування його державної реєстрації.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості та задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Колегія суддів визнає безпідставними твердження відповідачів про те, що судом першої інстанції порушено порядок ведення судового процесу, у зв`язку з чим відповідачі не мали можливості надати суду для огляду та залучення копій до матеріалів справи частини документів, чим порушено положення статей 4-2, 4-3, 4-7, 22, 34, 43, 65 та 74 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла до 15.12.2017), з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, у даній справі у Господарському суді Київської області відбулось п`ять судових засідань з викликом та повідомленням учасників справи, а саме 24.01.2017, 09.02.2017, 28.02.2017, 14.03.2017 та 23.03.2017, на якому було прийнято оскаржуване рішення суду першої інстанції.

Згідно протоколу судового засідання та ухвали Господарського суду міста Києва від 24.01.2017, у судове засідання з`явився лише представник позивача, водночас відповідачі та третя особа, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи не з`явились про причини нявки суд не повідомили. Розгляд справи було відкладено на 09.02.2017 та зобов`язано відповідачів виконати вимоги ухвали суду від 11.01.2017.

В судове засідання 09.02.2017 з`явились представники позивача та відповідача-2, які надали свої пояснення по суті спору, а відповідачем-2 подано відзив на позовну заяву (а.с. 72-74, том І).

В судовому засіданні 28.02.2017 надали пояснення по суті спору, позивачем подано письмові пояснення на відзив відподповідача-2 (а.с. 109-11, том І), а відповідачем-2 додаткові письмові пояснення з додатками (а.с. 83-108, том І).

Ухвалою суду від 28.02.2017 розгляд справи відкладено на 14.03.2017, а також зобов`язано позивача надати всі докази щодо передачі йому та перебування спірних будівель на балансі; зобов`язано відповідача-1 надати письмові пояснення, на підставі яких доказів було оформлено право власності; пояснення стосовно того, кому належали спірні будинки до 2009 року і хто мав право розпорядження ними; зобов`язано відповідача-2 надати пояснення та докази щодо підстав набуття права власності на спірні будинки у 2009 році (на яких підставах відповідач-2 звернувся до Рожнівської сільської ради із заявою про оформлення права власності); пояснення стосовно того, кому належали спірні будинки до 2009 року і хто мав право розпорядження ними; зобов`язано третю особу надати письмові пояснення та докази щодо створення спірного майна та його передачі позивачу.

На виконання вимог ухвали суду від 28.02.2017, позивачем подано письмові пояснення з додатками (а.с. 122- 137, том І), третьою особою - пояснення з додатками (а.с. 138-152, том І), відповідачем-1 - пояснення (а.с. 153-154, том І), відповідачем-2 - пояснення з додатками (а.с. 166, том І).

В судове засідання 14.03.2017 з`явились представники позивача, відповідачів та третьої особи, надали пояснення по суті спору. У судовому засіданні оголошено перерву до 23.03.2017.

В судове засідання 23.03.2017 з`явились представники позивача, відповідачів та третьої особи, надали пояснення по суті спору.

Отже, в судових засідання у суді першої інстанції, представники відповідачів надавали усні та письмові пояснення з наданням відповідних доказами.

З викладеного вище не вбачається порушення судом першої інстанції порядку ведення судового засідання, що унеможливило подання відповідачами доказів на підтвердження своїх заперечень. Навпаки, у сторін було достатньо часу підготувати та подати до суду усі необхідні пояснення, заперечення та відповідні докази на підтвердження своїх доводів.

Частиною 2 статті 22 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла до 15.12.2017) передбачено, що сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу , оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом

Колегія суддів звертає увагу на положення частини 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла до 15.12.2017), відповідно до якої сторони зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла до 15.12.2017) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла до 15.12.2017) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідачі повинні були належним чином користуватись своїми правами та виконувати обов`язки, передбачені чинним процесуальним законодавством, та не були обмежені часом судових засідань на подання необхідних на їхню думку доказів на підтвердження заперечень проти позову.

Крім того, колегія суддів також вважає за необхідне звернути увагу апелянтів на таке.

Відповідно до частин 1-3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що з 15.12.2017) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

До апеляційної скарги Виробничого кооперативу "Контакт-90" подано копію технічного паспорту на базу відпочинку Енергетик , разом з тим, встановлені статтею 269 ГПК України межі перегляду справи у суді апеляційної інстанції не дають можливості колегії суддів дослідити даний доказ та надати йому правову оцінку, оскільки відповідачем-2 не мотивовано та не надано доказів неможливості подання копії технічного паспорту до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Крім того, як вже зазначено вище, відповідачі мали достатньо часу на подання необхідних на їхню думку доказів на підтвердження заперечень проти позову до суду першої інстанції.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розцінюватись як вимога детально відповідати на кожний аргумент апеляційної скарги (рішення ЄСПЛ у справі Трофимчук проти України, № 4241/03, від 28.10.2010 р.).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянтів по суті їх скарг в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду Київської області від 23.03.2017 у справі №911/1/17 обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв`язку з чим апеляційні скарги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Виробничого кооперативу "Контакт-90" на рішення Господарського суду Київської області від 23.03.2017 у справі №911/1/17 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Рожнівської сільської ради на рішення Господарського суду Київської області від 23.03.2017 у справі №911/1/17 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Київської області від 23.03.2017 у справі №911/1/17 залишити без змін.

Матеріали справи № 911/1/17 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до ст. 288 ГПК України.

Повний текст складено: 16.12.2019.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді І.А. Іоннікова

І.М. Скрипка