Постанова

від 03.06.2020 по справі 911/1/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2020 року

м. Київ

Справа № 911/1/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.,

за участю секретаря судового засідання - Шпорта В.О.

розглянувши касаційну скаргу Виробничого кооперативу "Контакт-90" (з урахуванням заяви Рожнівської сільської ради про приєднання до касаційної скарги) на рішення Господарського суду Київської області від 23.03.2017 (суддя Кошик А.Ю.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2019 (головуючий суддя Тищенко А.І., судді: Іоннікова І.А., Скрипка І.М.)

за позовом Комунального підприємства "Київпастранс"

до 1. Рожнівської сільської ради, 2. Виробничого кооперативу "Контакт-90",

за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Департамент комунальної власності Київської міської державної адміністрації,

про визнання недійсними та скасування рішень виконавчого комітету Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області №140 від 31.09.2009 року, визнання недійсними та скасування рішень, визнання недійсним договору та скасування його реєстрації,

За участю представників сторін:

від позивача: Музика В.І. - адвокат,

від відповідача1: Рябченко Ю.А. - адвокат,

від відповідача2: Крижанівська О.М. - адвокат,

від третьої особи: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1.1 Комунальне підприємство Київпастранс (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Рожнівської сільської ради (далі відповідач1) та Виробничого кооперативу Контакт-90 (далі відповідач2), за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Департамент комунальної власності Київської міської державної адміністрації, про визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області №140 від 31.09.2009 Про оформлення права власності на нерухоме майно , визнання недійсним та скасування рішення Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області від 27.03.2015 № 1947 Про затвердження проекту землеустрою , визнання недійсним договору оренди землі від 16.04.2015 та скасування реєстрації договору оренди земельної ділянки.

1.2. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що у відповідача1 не було повноважень розпоряджатись спірним майно, яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва в особі Департаменту комунальної власності м. Києва, під час оформлення права власності не було надано всіх визначених законодавством документів, при тому, що у відповідача2 відсутні, ніколи не було і не могло бути будь-яких документів щодо будівництва спірних будинків та отримання прав на земельну ділянку з метою будівництва, тому винесення Виконавчим комітетом Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області рішення №140 від 31.09.2009, оформлення відповідачем1 Свідоцтва про право власності та проведення за відповідачем2 реєстрації права власності на спірне майно є безпідставним та протиправним.

1.3. Заперечуючи позову відповідачі стверджували, що спірні рішення прийняті з дотриманням законодавства за наявності у відповідача2 всіх документів на спірне майно.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 23.03.2017, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2019, у справі №911/1/17 позовні вимоги задоволено повністю:

- визнано недійсним рішення виконавчого комітету Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області №140 від 31.09.2009 Про оформлення права власності на нерухоме майно ;

- визнано недійсним Рішення 57 сесії 6 скликання Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області від 27.03.2015 № 1947 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду в межах с.Рожни, на території Рожнівської сільської ради ;

- визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 16.04.2015, укладений між Рожнівською сільською радою Броварського району Київської області та Виробничим кооперативом Контакт-90 ;

- скасовано реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 16.04.2015, укладеного між Рожнівською сільською радою Броварського району Київської області та Виробничим комітетом Контакт-90 .

3. Процедура касаційного провадження у Верховному Суді

3.1. 13.01.2020 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) Виробничим кооперативом "Контакт-90" подано касаційну скаргу на рішення Господарського суду Київської області від 23.03.2017 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2019 у справі № 911/1/17 безпосередньо до Касаційного господарського суду.

3.2. Витягом з протоколу автоматизованого розподілу касаційної скарги між суддями від 29.01.2020 у справі № 911/1/17 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Краснов Є.В., Мачульський Г.М.

3.3. Ухвалою Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 911/1/17 касаційну скаргу Виробничого кооперативу "Контакт-90" залишено без руху до 10.03.2020 на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржником не було додано документа, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку, встановлено ВК "Контакт-90" строк усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

3.4. 02.03.2020 скаржник звернувся до Касаційного господарського суду з заявою про усунення недоліків у справі № 911/1/17. До заяви скаржник долучив платіжне доручення № 3 від 19.02.2020 на суму 11 024,00 грн.

3.5. 04.03.2020 суд постановив ухвалу про поновлення строку Виробничому кооперативу "Контакт-90" для подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2019 у справі № 911/1/17, про відкриття касаційного провадження по справі та призначення до розгляду на 01.04.2020, якою повідомлено учасників справи про дату, час і місце розгляду скарги та визначено строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 20.03.2020.

3.6. Ухвалою Верховного Суду від 17.03.2020 відкладено розгляд касаційної скарги Виробничого кооперативу "Контакт-90" на рішення Господарського суду Київської області від 23.03.2017 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2019 у справі №911/1/17, доведено до відома учасників справи №911/1/17, що про дату, час та місце розгляду касаційної скарги їх буде повідомлено додатково.

3.7. 23.03.2020 судом отримано відзив на касаційну скаргу від позивача, надісланий на адресу суду 19.03.2020.

3.8. Ухвалою Верховного Суду від 21.04.2020 призначено до розгляду касаційну скаргу Виробничого кооперативу "Контакт-90" на рішення Господарського суду Київської області від 23.03.2017 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2019 у справі № 911/1/17 на 03.06.2020.

3.9. Ухвалою Верховного Суду від 25.05.2020 приєднано заяву Рожнівської сільської ради до касаційної скарги Виробничого кооперативу "Контакт-90" на рішення Господарського суду Київської області від 23.03.2017 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2019 у справі № 911/1/17.

3.10. В судове засідання з`явилися представник відповідача2, який просив суд задовольнити касаційну скаргу, скасувати судові рішення, прийняти нове, яким в позові відмовити, представник відповідача1, якій підтримав вимоги касаційної скарги, та представник позивача, який проти задоволення касаційної скарги заперечував. Представник третьої особи з належно підтвердженими повноваженнями у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду касаційної скарги.

4. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї

4.1. У касаційній скарзі відповідач2 просить рішення та постанову у справі скасувати, прийняти нове рішення, яким справу передати на новий розгляд.

4.2. Ці вимоги мотивовано порушенням судами статті 77 Господарського процесуального кодексу України в зв`язку з неналежною оцінкою доказів та аргументів відповідачів, помилковістю неприйняття висновків проведеної у справи експертизи, порушенням статей 203, 215, 623, 628 Цивільного кодексу України внаслідок помилкового визнання договору оренди недійсним, недоведеністю приналежності спірного майна позивачеві, і, як наслідок, відсутність суб`єктивного права на захист порушених прав шляхом звернення до суду з даним позовом.

4.3. У заяві про приєднання до касаційної скарги відповідач1 також просить прийняті у справі рішення та постанову скасувати з аналогічних підстав, а справу передати на новий розгляд.

4.4. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить у задоволені касаційної скарги відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

5. Фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій

5.1. За твердженнями позивача, викладеними у позовній заяві, Комунальне підприємство Київпастранс створене відповідно до рішення Київської міської ради від 30.11.2000 за №101/1078 Про реорганізацію Київського міського територіально-виробничого об`єднання автомобільного транспорту та комунального підприємства Київелектронтранс у 2001 році.

Комунальне підприємство Київпастранс є правонаступником майнових та інших прав і обов`язків Київського міського територіально-виробничого об`єднання автомобільного транспорту та Комунального підприємства Київелектронтранс та підпорядковується Департаменту транспортної інфраструктури Київської міської державної адміністрації (п. 1.2. Статуту).

5.2. Пунктом 1 наказу Головного управління з питань майна Київської міської державної адміністрації № 30 від 10.04.2002 року Про закріплення основних фондів комунальної власності територіальної громади м. Києва закріплено на праві повного господарського відання за КП Київпастранс основні фонди згідно з додатками 1-34.

Зокрема, згідно з додатком 22 до вказаного Наказу за енергогосподарством було закріплено дванадцять будиночків дачних (інвентарні №№ 335-346), які знаходяться за адресою: с. Рожни, База відпочинку.

Позивач зазначав, що з моменту його створення зазначені будиночки Бази відпочинку Енергетик в с. Рожни використовуються його працівниками для відпочинку з родинами. Вказане підтверджується наявними рахунками по оплаті за оздоровлення працівників Комунального підприємства.

5.3. Проте, як зазначав позивач, в травні 2016 року Комунальному підприємству Київпастранс стало відомо про той факт, що сім будиночків за №№ 7, 8, 9, 10, 12, 13, 14 та 00 (санвузол) перебувають у приватній власності Виробничого кооперативу Контакт-90 відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 23.10.2009 Рожнівською сільською радою Броварського району Київської області.

Зазначене Свідоцтво видане відповідачу2 на підставі рішення Рожнівської сільської ради № 140 від 31.08.2009 Про оформлення права власності на об`єкт нерухомого майна , яким вирішено оформити право власності на нерухоме майно База відпочинку Енергетик з відповідними надвірними будівлями та спорудами за № № 7, 8, 9, 10, 12, 13, 14 та 00 (санвузол) за адресою: с. Рожни, вул. Щорса, 81 за Виробничим кооперативом Контакт-90 .

5.4. Згідно листа Департаменту комунальної власності м. Києва (КМДА) №062/06/90-4995 від 18.05.2016 дванадцять будиночків Бази відпочинку Енергетик перебувають на балансі позивача та закріплені за ним, як за комунальним майном Київської громади.

Дані об`єкти належать до комунальної власності територіальної громади м.Києва, до Програми приватизації комунального майна територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київської міської ради від 31.03.2011 за № 100/5487, не включались та знаходяться на території Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області за адресою: Київська область, Броварський район, с. Рожни, вул. Щорса, 81 а.

Позивач також зазначив, що договори оренди чи купівлі-продажу щодо вказаних будівель не укладались, списання не здійснювалось.

5.5. Також, позивач зазначив, що відповідач-1, приймаючи оскаржуване рішення від 31.09.2009 за № 140, був обізнаний та знав, що всі будиночки побудовані на даній території, належать КП Київпастранс .

Також, за рахунок КП Київпастранс було розроблено та проведено електро- та газопостачання до дачних будиночків і всі вони знаходяться на балансі позивача та належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва в особі Департаменту комунальної власності м. Києва.

У зв`язку з наведеним, позивач в обґрунтування позовних вимог про незаконність рішення виконкому Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області від 31.09.2009 року № 140 Про оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна зазначив, що у відповідача-1 не було повноважень розпоряджатись спірним майно, яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва в особі Департаменту комунальної власності м. Києва.

5.6. Також, позивач у позові зазначав, що прийняття Рішення виконкому Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області від 31.09.2009 № 140 Про оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна суперечить вимогам ч.2 ст.17, ч.1 ст.19, ст.20 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень , пунктів 2.7., 3.3., 6.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5, оскільки під час оформлення права власності не було надано всіх визначених законодавством документів (взагалі не було надано жодного документу в підтвердження факту належності відповідачу2 права власності на спірне майно).

За твердженнями позивача, у відповідача2 відсутні будь-які документи щодо будівництва спірних будинків № № 7, 8, 9, 10, 12, 13, 14 та 00 (санвузол) та отримання прав на земельну ділянку з метою будівництва, тому винесення Виконавчим комітетом Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області рішення № 140 від 31.09.2009, оформлення відповідачем1 Свідоцтва про право власності та проведення за відповідачем2 реєстрації права власності на спірне майно є безпідставним та протиправним.

У зв`язку з наведеним, позивач просить визнати недійсним рішення виконавчого комітету Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області №140 від 31.09.2009 року Про оформлення права власності на нерухоме майно .

5.7. Крім того, як стало відомо позивачу, рішенням Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області від 27.03.2015 за № 1947 57 сесії 06 скликання Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду в межах с.Рожни на території Рожнівської сільської ради було затверджено проект землеустрою щодо відведення Виробничому кооперативу Контракт-90 земельної ділянки площею 0,4354 га в довгострокову строком на 49 років для обслуговування Бази відпочинку Енергетик в с. Рожни по вул. Щорса, 81а Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області; вилучено із земель комунальної власності земельну ділянку площею 0,4354 га (кемпінги, будинки для відпочинку або проведення відпусток) та передано в оренду строком на 49 років земельну ділянку площею 0,4354 га для обслуговування Бази відпочинку Енергетик в с. Рожни по вул. Щорса, 81а Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області; встановлено орендну плату за земельну ділянку та доручено сільському голові укласти договір оренди земельної ділянки згідно з чинним законодавством. Виробничому кооперативу Контракт-90 зареєструвати договір оренди земельної ділянки у відповідності з чинним законодавством.

Встановлено судами те, що на виконання рішення Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області від 27.03.2015 № 1947 57 сесії 06 скликання Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду в межах с. Рожни на території Рожнівської сільської ради , 16.04.2015 між Рожнівською сільською радою Броварського району Київської області, як орендодавцем, та Виробничим кооперативом Контакт-90 , як орендарем, було укладено договір оренди земельної ділянки, яка розташована за адресою: Київська область, Броварський район, с. Рожни, вул. Щорса, загальною площею 0,4354, кадастровий номер 3221287201:01:006:0050.

Згідно з п. 3 договору на вказаній земельній ділянці розташоване нерухоме майно - База відпочинку Енергетик , власником якої є орендар (ВК Контакт-90 ) на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 23.10.2009 року виконкомом Рожнівської сільської ради Броварського району. Право власності на базу відпочинку зареєстроване Броварським міжміським бюро технічної інвентаризації 23.10.2009 за реєстрованим номером 28636241 в книзі В/3, номер запису 1046.

Також позивач зазначав, що з огляду на викладені в позові обставини, земельна ділянка (загальною площею 0,4354, кадастровий номер 3221287201:01:006:0050) була передана відповідачу2 разом із об`єктами комунальної власності (дачними будинками), які перебувають на балансі позивача та закріплені за ним, як комунальне майно Київської громади.

Посилаючись на положення ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, позивач зазначав, що договір оренди земельної ділянки підлягає визнанню недійсним, оскільки в ньому відсутня істотна умова, передбачена ч. 1 ст. 15 Закону України Про оренду землі , а саме щодо способу, умови, строків та порядку розрахунків за оренду земельної ділянки; за таким договором відповідачу2 передана земельна ділянка, на якій розташовані об`єкти комунальної власності Київської громади, які перебувають на балансі позивача.

Також позивач зазначив, що листом № б/н від 10.06.2016 Рожнівська сільська рада Броварського району Київської області повідомила про те, що дана земельна ділянка передана в оренду Виробничому кооперативу Контакт-90 на підставі Рішення 57 сесії 06 скликання від 27.03.2015 за № 1947 Про затвердження проект землеустрою, щодо відведення земельної ділянки в оренду в межах с. Рожни, на території Рожнівської сільської ради . До даного листа було долучено Рішення 57 сесії 06 скликання від 27.03.2015 за № 1947 Про затвердження проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду в межах с. Рожни, на території Рожнівської сільської ради .

Позивач зазначав, що Рішення 57 сесії 06 скликання від 27.03.2015 за № 1947 Про затвердження проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду в межах с. Рожни, на території Рожнівської сільської ради є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки винесено з порушення встановленого ст.120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України права позивача та територіальної громади м. Києва на земельну ділянку, на якій розташована їх нерухомість.

У зв`язку з незаконністю рішення відповідача1 про надання відповідачу2 земельної ділянки в оренду, позивач зазначав, що укладений між відповідачами на виконання такого рішення ради договір оренди земельної ділянки підлягає визнанню недійсним, а реєстрація такого договору оренди підлягає скасуванню.

Таким чином, позивач в позові просив визнати недійсним та скасувати рішення виконавчого комітету Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області № 140 від 31.09.2009 Про оформлення права власності на нерухоме майно , Рішення 57 сесії 06 скликання від 27.03.2015 за № 1947 Про затвердження проекта землеустрою, щодо відведення земельної ділянки в оренду в межах с. Рожни, на території Рожнівської сільської ради , визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 16.04.2015, укладений між Рожнівською сільською радою Броварського району Київської області та ВК Контакт-90 та скасувати реєстрацію Договору оренди земельної ділянки від 16.04.2015.

5.8. Позивач надав письмові пояснення з доказами, в яких зазначив, що у вересні 2002 року Рожнівська сільська рада прийняла рішення № 123, яким надала дозвіл КП Київпастранс на попереднє погодження місця розташування земельної ділянки для під`їзного шляху до б/в Енергетик . Відповідні обставини підтверджуються копією рішення Виконавчого комітету Рожнівської сільської ради від 27.09.2002 № 123.

Також, позивач зазначив, що в 2006 році з метою покрашення побутових умов перебування відпочиваючих на базі, ним було здійснено будівельно-монтажні роботи по влаштуванню системи газопостачання до 14-ти будиночків відпочинку.

Доказами того, що позивач в повному обсязі займався організацією належного та безпечного відпочинку людей на базі Енергетик є Санітарний паспорт, складений Службою енергозабезпечення КП Київпастранс , Виконавчо-технічна документація на внутрішньо будинковий газопровід низького тиску, Робочий проект на газопостачання, виготовлені за замовленням позивача на будиночки відпочинку №№1-14 Бази відпочинку Енергетик в с. Рожни. У відповідній документації також зазначено, що відомча належність газопроводу СЕЗ КП Київпастранс .

Також, позивачем надано інвентаризаційну відомість № 19/12 від 01.12.2008, згідно якої обліковуються 12 будинків бази відпочинку з інвентарними номерами 335-346 (як зазначено в додатку 22 до Наказу № 30) з визначенням періодів введення їх в експлуатацію починаючи з 1977 року (10 будиночків) та 2 будиночки в 1989 - 1990 роках.

Позивачем до матеріалів справи додано Санітарний паспорт Бази відпочинку Енергетик , виданий Службі енергетичного забезпечення КП Київпастранс , з якого вбачається, що база відпочинку експлуатується з 1962 року, має 14 будиночків відпочинку і має в постійному користуванні земельну ділянку площею 0,5 га згідно акту № 50 від 24.01.1995.

При цьому позивач пояснив, що оформленням документів на право постійного користування землею займалось КП Київелектротранс ще у 1995 році, правонаступником якого є позивач, і ним було оформлено лише частину земельної ділянки, на якій розташована база відпочинку.

КП Київпастранс маючи наміри виправити дану ситуацію, в квітні 2016 року, звернулось з клопотанням до Рожнівської сільради про надання дозволу на розробку проекту землеустрою площею 0,4 га та переоформлення права постійного користування згідно Державного акту на право постійного користування землею серії КВ від 24.01.1995. Однак, надання земельної ділянки в оренду відповідачу2 унеможливило оформлення позивачем права користування земельною ділянкою, на якій розташована належна йому База відпочинку Енергетик .

5.9. За доводами Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), викладеними у поясненнях, спірні будиночки Бази відпочинку Енергетик належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, знаходиться на балансі та закріплені на праві господарського відання за КП Київпастранс .

Набуття територіальною громадою міста Києва права комунальної власності розпочалося з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови № 311 від 05.11.1991 року Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю та власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю) , пунктом 1 якої встановлено, що державне майно України, крім майна, яке належить до комунальної власності, є загальнодержавною (республіканською) власністю. Також цією постановою затверджено перелік державного майна, що передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності).

Відповідно до цього переліку житлове господарство (житловий та нежитловий фонд Рад народних депутатів, житлово-експлуатаційні, житлово-комунальні, ремонтно-будівельні та інші організації, пов`язані з обслуговуванням та експлуатацією цього фонду передавався до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності).

Відповідно до Переліку державного майна України, що передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності), затвердженого вищезгаданою постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 № 311, а саме розділом II Переліку, до комунальної власності м. Києва було передано: Міськелектротранспорт Майновий комплекс трамвайно-тролейбусного управління, включаючи депо, лінійні та інші служби, що входять до його складу. Київський завод електротранспорту імені Ф.Е. Дзержинського. Будівельно-монтажне управління, автотранспортне та інші підприємства, що обслуговують або пов`язані з організацією виробничої діяльності підприємств міськелектротранспорту.

Спірне майно Рішенням Київської міської ради народних депутатів № 26 від 13.01.1992 Про формування комунального майна міста та районів належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Пунктом 10 вищевказаного рішення визначено, що до комунальної власності приймається майно Трамвайно-тролейбусного управління до складу якого і входило спірне майно.

В подальшому, Наказом Головного управління з питань майна № 30 від 10.04.2002 Про закріплення основних фондів спірне майно було закріплено за КП Київпастранс на праві повного господарського відання.

Зазначене рішення не оскаржувалось та не визнавалось недійсним в установленому законодавством порядку.

5.10. Виробничим кооперативом Контакт-90 подано відзив на позов та додаткові пояснення, в яких відповідач2 заперечив проти позовних вимог та зазначив наступне:

- Виробничий кооператив Контакт-90 створений у 1989 році (згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців дата державної реєстрації 10.04.1989);

- відповідач2 користується земельною ділянкою за адресою: Київська область, Броварський район, с. Рожни, вул. Щорса , площею 0 , 4354 га, кадастровий номер 3221287201:01:006:0050 як належний користувач на підставі договору оренди від 16.04.2015, укладеного між ВК Контакт-90 та Рожнівською сільською радою Броварського району Київської області. Вказаний договір оренди укладений у встановленому законом порядку на підставі рішення 57 сесії 06 скликання Рожнівської сільської ради Броварського району від 27 березня 2015 року № 1947. Договір укладено на 49 років;

- на земельній ділянці розташоване нерухоме майно - База відпочинку Енергетик , власником якої є ВК Контакт-90 та яка була збудована на початку 90-х років господарським способом за рахунок матеріалів, коштів та силами Виробничого кооперативу Контакт-90 .

- право власності на базу відпочинку зареєстроване у встановленому порядку на підставі звернення ВК Контакт-90 із наданням відповідних документів Броварським міжміським бюро технічної інвентаризації 23.10.2009 року за реєстраційним номером 28636241;

- факт знаходження майна на балансі позивача не є доказом його права власності чи законного володіння.

Разом з тим, дослідивши викладені у відзиві та додаткових поясненнях відповідача2 обставини, судом першої інстанції встановлено, що до відзиву та додаткових пояснень відповідачем2 було надано лише Статут та документи, що стосуються надання земельної ділянки в користування. При цьому, до суду першої інстанції не надано жодного документу в підтвердження фактів створення майна на початку 90-х років господарським способом за рахунок матеріалів, коштів та силами Виробничого кооперативу Контакт-90 , не надано доказів надання на реєстрацію права власності відповідних документів Броварського міжміського бюро технічної інвентаризації (та пояснень, які саме документи надавались), взагалі не надано жодного документу, який свідчить про належність майна відповідачу2 та користування ним (технічних паспортів, актів введення будиночків в експлуатацію, користування та обслуговування бази, тощо).

5.11. За твердженнями Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області, вона не була наділена повноваженнями щодо реєстрації права власності на нерухоме майно та видачі свідоцтв на право власності на нерухоме майно. З 2004 року по 2013 рік рішення щодо реєстрації нерухомого майна приймалося виключно керівником КП КОР Міжрайонне Бюро технічної інвентаризації на даний час КП КОР Лівобережне БТІ . Рішення про дозвіл на оформлення права власності на нерухоме майно за Контакт-90 приймалося Виконавчим комітетом Рожнівської сільської ради у законний спосіб за заявою представника ВК Контакт-90 та технічної документації КП КОР МБТІ де зазначався рік побудови та експлікація об`єктів.

Також, відповідач 1 посилався на те, що на земельній ділянці розташоване нерухоме майно - База відпочинку Енергетик , власником якої є ВК Контакт-90 . Про те, хто користувався базою відпочинку Енергетик та у кого вона була у віданні станом на 1990 рік, у Рожнівській сільській раді відомості відсутні.

Разом з тим, у спірному рішенні виконавчого комітету Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області № 140 від 31.09.2009 зазначено лише про лист Виробничого кооперативу Контакт-90 , при цьому, відсутні посилання на наявність будь-яких документів про належність відповідачу2 права власності на спірне майно, в тому числі на наявність технічної документації КП КОР МБТІ , технічних паспортів, обставин щодо створення чи набуття відповідачем2 права власності.

5.12. Апеляційний суд призначав у справі експертизу, однак, оскільки висновок експерта №16254/17-42/19557-19564/19-42 від 12.08.2019 (складений судовим експертом за результатами проведення експертизи, призначеної судом у справі №911/1/17) не містить відповідей на поставлені судом питання щодо з`ясування обставин, ким та коли було збудоване спірне майно, колегія суддів не прийняла його в якості доказу у даній справі.

6. Короткий виклад мотивів судових рішень судів попередніх інстанцій

6.1. Приймаючи спірне рішення про задоволення позову місцевий господарський суд, з яким погодилась апеляційна інстанція, свої висновки мотивував доведеністю позивачем його вимог, а саме, що База відпочинку Енергетик була побудована до створення КП Київпастранс та перебувала на балансі попереднього автотранспортного підприємства, відповідне майно належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва і передано позивачу в повне господарське відання та поставлено на його баланс.

7. Позиція Верховного Суду

7.1. Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК) у редакції, чинній на час подання касаційної скарги:

"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."

З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов`язані з переоцінкою доказів та встановленням по новому обставин справи.

7.2. З вищевказаних викладених судами попередніх інстанцій доводів сторін слідує, що фактично предметом дослідження та з`ясування даного судового розгляду став спір між позивачем та відповідачем2 щодо того, хто саме створив (побудував) та, відповідно, обслуговував та використовував спірне нерухоме майно, а саме будиночки Бази відпочинку Енергетик за адресою: Київська обл., Броварський р-н, с. Рожни.

7.3. Апеляційним господарським судом з метою вирішення спору та з`ясування, ким та коли було збудоване спірне майно, ухвалою від 19.07.2017 у справі №911/1/17 було призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Науково-дослідному інституту судових експертиз, на вирішення якої поставлено, зокрема, наступні питання:

1) Який рік будівництва нерухомого майна бази відпочинку Енергетик , а саме: будинок в„– 7, будинок № 8, будинок № 9, будинок № 10, будинок № 12, будинок №13, будинок №14, будинок № 00, розташованих за адресою: Київська обл., Броварський р-н, с. Рожни, вул. Щорса, 81?

2) Чи відповідність побудовані об`єкти нерухомого майна бази відпочинку Енергетик за адресою: с. Рожни, вул. Щорса, 81 проектно-технічній документації Комунального підприємства Київпастранс ?

3) До якого виду робіт (нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт тощо) належать фактично виконані будівельні роботи на об`єкті?

4) Який ступінь будівельної готовності об`єктів бази відпочинку Енергетик за адресою: с. Рожни, вул. Щорса, 81?

7) Яке функціональне призначення приміщень? Чи належать приміщення будинків до нежитлових (допоміжних)?

Згідно наданого висновку експерта №16254/17-42/19557-19564/19-42 від 12.08.2019, складеного експертом Свистуновим І.С.:

1. Встановити дату будівництва будинків №№7-10, №№12-14, №00 бази відпочинку Енергетик , які розташовані за адресою: Київська область, Броварський район, с. Рожни, вул. Щорса, 81 за результатами проведеного натурного обстеження та виходячи із наданих на дослідження матеріалів не вбачається за можливе, по причині відсутності відповідної судової методики та незадоволення клопотання експерта про необхідність надання додаткових матеріалів;

2. У зв`язку з ненаданням на дослідження проектно-кошторисної документації Комунального підприємства Київпастранс провести співставлення об`ємно-планувальних та конструктивних рішень досліджуваних будівель бази відпочинку Енергетик , яка розташована за адресою: Київська область, Броварський район, с. Рожни, вул. Щорса, 81, не вбачається за можливе.

3. У зв`язку з незадоволення клопотання експерта від 12.10.2017 щодо надання дозвільної та виконавчої документації на виконання будівельних та ремонтно-будівельних робіт по об`єктам бази відпочинку Енергетик , а саме будинків №№7-40, №№12-№14, №00, які розташовані за адресою: Київська область, Броварський район, с. Рожни, вул. Щорса, 81, встановити до якого виду робіт належать виконані будівельні роботи, а також:

- перелік та об`єм будівельних/ремонтно-будівельних робіт які є предметом дослідження по третьому питанню;

- виконавців та замовників будівельних/ремонтно-будівельних робіт;

- дату та період виконання робіт

не вбачається за можливе;

4. За результатами проведеного натурного обстеження, експертом встановлено, що досліджувані будівлі №№7-40, №№12-№14, №00, які розташовані за адресою: Київська область, Броварський район, с. Рожни, вул. Щорса, 81 є завершеними будівництвом та за характерними ознаками (механічні пошкодження та забруднення оздоблюючого покриття, наявність меблів та кухонного обладнання) перебували в експлуатації.

7. Досліджувані будівлі бази відпочинку Енергетик , а саме будинки №№7-10, №№12-№14, №00, які розташовані за адресою: Київська область, Броварський район, с. Рожни, вул. Щорса, 81 не належать до об`єктів житлової нерухомості, а класифікуються як нежитлові будівлі, призначені для тимчасового проживання.

Однак, оскільки висновок експерта №16254/17-42/19557-19564/19-42 від 12.08.2019 (складений судовим експертом за результатами проведення експертизи, призначеної судом у справі №911/1/17) не містить відповідей на поставлені судом питання щодо з`ясування обставин ким та коли було збудоване спірне майно, апеляційний суд не прийняв його в якості доказу у даній справі, а тому протилежні аргументи, викладені в касаційній скарзі відхиляються судом.

7.4. Отже, суди першої та апеляційної інстанції, фактично оцінивши представлені учасниками справи документи, взяли до уваги, що позивач на підтвердження своїх доводів щодо власних прав на спірне майно надав докази, які підтверджують, що:

- згідно з додатком 22 до наказу Головного управління з питань майна Київської міської державної адміністрації № 30 від 10.04.2002 Про закріплення основних фондів комунальної власності територіальної громади м. Києва за енергогосподарством було закріплено на праві повного господарського відання дванадцять будиночків дачних (інвентарні №№ 335-346), які знаходяться за адресою: с. Рожни, База відпочинку. Позивач зазначав, що з моменту його створення зазначені будиночки Бази відпочинку Енергетик в с. Рожни використовуються його працівниками для відпочинку з родинами, що підтверджується наявними рахунками по оплаті за оздоровлення працівників Комунального підприємства.

- у вересні 2002 року Рожнівська сільська рада прийняла рішення № 123, яким надала дозвіл КП Київпастранс на попереднє погодження місця розташування земельної ділянки для під`їзного шляху до б/в Енергетик . Відповідні обставини підтверджуються копією рішення Виконавчого комітету Рожнівської сільської ради від 27.09.2002 № 123.

- в 2006 році з метою покрашення побутових умов перебування відпочиваючих на базі саме ним було здійснено будівельно-монтажні роботи по влаштуванню системи газопостачання до 14-ти будиночків відпочинку.

- доказами того, що позивач в повному обсязі займався організацією належного та безпечного відпочинку людей на базі Енергетик є Санітарний паспорт, складений Службою енергозабезпечення КП Київпастранс , Виконавчо-технічна документація на внутрішньо будинковий газопровід низького тиску, Робочий проект на газопостачання, виготовлені за замовленням позивача на будиночки відпочинку №№1-14 Бази відпочинку Енергетик в с. Рожни . У відповідній документації також зазначено, що відомча належність газопроводу СЕЗ КП Київпастранс .

- також, позивачем надано інвентаризаційну відомість № 19/12 від 01.12.2008 , згідно якої обліковуються 12 будинків бази відпочинку з інвентарними номерами 335-346 (як зазначено в додатку 22 до Наказу № 30) з визначенням періодів введення їх в експлуатацію починаючи з 1977 року (10 будиночків) та 2 будиночки в 1989 - 1990 роках.

- позивачем до матеріалів справи додано Санітарний паспорт Бази відпочинку Енергетик , виданий Службі енергетичного забезпечення КП Київпастранс , з якого вбачається, що база відпочинку експлуатується з 1962 року, має 14 будиночків відпочинку і має в постійному користуванні земельну ділянку площею 0,5 га згідно акту № 50 від 24.01.1995 .

- при цьому позивач пояснив, що оформленням документів на право постійного користування землею займалось КП Київелектротранс ще у 1995 році , правонаступником якого є позивач, і ним було оформлено лише частину земельної ділянки, на якій розташована база відпочинку. КП Київпастранс маючи наміри виправити дану ситуацію, в квітні 2016 року, звернулось з клопотанням до Рожнівської сільради про надання дозволу на розробку проекту землеустрою площею 0,4 га та переоформлення права постійного користування згідно Державного акту на право постійного користування землею серії КВ від 24.01.1995 . Однак, надання земельної ділянки в оренду відповідачу 2 унеможливило оформлення позивачем права користування земельною ділянкою, на якій розташована належна йому База відпочинку Енергетик .

7.5. Також суди прийняли до уваги, що в свою чергу відповідач2, заперечуючи проти заявленого позову та заявляючи про наявність саме у нього прав на спірні будиночки, вказував, що:

- Виробничий кооператив Контакт-90 створений у 1989 році (згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців дата державної реєстрації 10.04.1989);

- на земельній ділянці розташоване нерухоме майно - База відпочинку Енергетик , власником якої є ВК Контакт-90 та яка була збудована на початку 90-х років господарським способом за рахунок матеріалів, коштів та силами Виробничого кооперативу Контакт-90 .

Разом з тим, дослідивши викладені у відзиві та додаткових поясненнях відповідача2 обставини, суди на підставі власної оцінки доказів встановили, що до відзиву та додаткових пояснень відповідачем2 було надано лише Статут та документи, що стосуються надання земельної ділянки в користування.

При цьому, до судів першої та апеляційної інстанцій не надано жодного документу в підтвердження фактів створення майна на початку 90-х років господарським способом за рахунок матеріалів, коштів та силами Виробничого кооперативу Контакт-90 , не надано доказів надання на реєстрацію права власності відповідних документів Броварського міжміського бюро технічної інвентаризації (та пояснень, які саме документи надавались), взагалі не надано жодного документу, який свідчить про належність майна відповідачу-2 та користування ним (технічних паспортів, актів введення будиночків в експлуатацію, користування та обслуговування бази , тощо).

Відповідач2 надав пояснення, в яких стверджував, що спірні будинки з початку їх будівництва та до 2009 року знаходились на балансі Виробничого кооперативу Контакт-90 . База відпочинку Енергетик створювалась силами членів кооперативу та працівників, які працювали у виробничому кооперативі Контакт-90 як на постійній, так і на тимчасовій основі (за сумісництвом). В підтвердження своєї позиції відповідач 2 посилався на наявність технічної документації КП КОР МБТІ , де зазначався рік побудови та експлікація об`єктів.

Однак, судами встановлено, що відповідачем2 не надано жодного доказу в підтвердження наведених обставин щодо перебування будиночків у нього на балансі, їх створення .

Відповідач 2 також стверджував, що до виконавчого органу Рожнівської сільської ради було подано у встановленому порядку усі необхідні документи, передбачені Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.01.2003 № 6/5 зі змінами та доповненнями а також положеннями Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , підставою щодо виникнення права власності був акт введення в експлуатацію основних засобів (нерухомого майна).

Однак, до матеріалів справи не надано жодного документу, в підтвердження наведених обставин.

7.6. Відповідач2 також зазначав, що в зв`язку з тим, що з часу оформлення права власності на нерухоме майно пройшло багато часу (2009 рік), досить велика кількість документації, в тому числі первинної бухгалтерської документації, було знищено . Зокрема, враховуючи характер діяльності ВК Контакт-90 (будівельні роботи, придбання та виготовлення складових елементів електричного транспорту (арматура, спецчастини, ізоляція і т.п.) постійно виникала необхідність у знищенні документів, які не потребують довгострокового зберігання.

За твердженнями відповідача2, з 1999 року ВК Контакт-90 знищує у встановленому порядку документи, які не вносяться до Національного архівного фонду згідно Переліку типових документів, що створюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств, із зазначенням термінів зберігання документів, затвердженого наказом Головархіву України № 41 від 20.07.98 р. (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до акту від 28.12.2012 Про вилучення для залишення документів, не внесених до Національного архівного фонду та акту від 31.12.2012 Про вилучення для залишення документів, не внесених до Національного архівного фонду, затверджених Протоколом засідання Державного архіву м. Києва, до переліку документів, які підлягають знищенню ввійшли зокрема первинні бухгалтерські документи, головні книги, журнали - ордери, договори, угоди, акти, відомості проведення інвентаризації майна за 2008 - 2009 роки.

Разом з тим, судами встановлено, що згідно з наведеними актами знищувались документи за 2008-2009 роки і серед них відсутні документи, які стосуються будівництва та введення в експлуатацію спірного майна .

Крім того, з огляду на Перелік типових документів, що створюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств, із зазначенням термінів зберігання документів, затверджений наказом Головархіву України № 41 від 20.07.1998 (зі змінами та доповненнями), який до того ж втратив чинність згідно з Наказом Мінюсту від 12.04.2012 № 578/5 Про затвердження Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів , відповідачем2 не наведено обґрунтувань щодо термінів зберігання документів щодо створення будівель, споруд. При цьому, згідно з п. 11.2 Переліку передбачено, що паспорти будівель, споруд мають зберігатись протягом 5 років після ліквідації основних засобів.

Тобто, документація, яка підтверджує створення об`єкту нерухомості має зберігатись принаймні протягом всього періоду експлуатації такого об`єкту , як невід`ємна частина правовстановлюючої документації, що підтверджує факт створення об`єкту.

Таким чином, посилання відповідача2 на знищення документів, які свідчать про створення ним спірних будиночків та технічних паспортів на такі будиночки, безпідставне.

7.7. Відповідно до ст.4-3 ГПК в редакції станом на момент розгляду справи в суді першої інстанції:

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Згідно зі ст.33 ГПК у вказаній редакції:

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.13 ГПК в редакції станом на момент розгляду справи в суді першої інстанції:

1. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

2. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

3. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

4. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.74 ГПК:

1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

2. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

3. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зазначені норми свідчать, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень саме відповідними, вищевказаними, наданими саме цією стороною доказами.

7.8. Отже суди першої та апеляційної інстанції на підставі власної оцінки всіх матеріалів справи, враховуючи заявлену в документах давність створення майна (що база відпочинку експлуатується з 1962 року, а періоди введення в експлуатацію будинків 1977 рік (10 будиночків) та 1989 - 1990 роки (2 будиночки)), вірно встановили, що на відміну від позивача, відповідач2 взагалі не надав жодних доказів на підтвердження своїх доводів ні щодо створення спірного майна, ні, принаймні, щодо його обслуговування або користування з моменту заявленого ним створення спірного майна ще на початку 90-х років і саме в період до моменту оформлення оспорюваного права власності на них у 2009 році , посилаючись на їх відсутність у відповідача2, тобто, що свої доводи відповідач2 фактично ґрунтував не на власних доказах вищевказаних доводів, а лише на критичній оцінці тих доказів, що надав позивач.

З урахуванням викладеного, місцевий та апеляційний суди обґрунтовано визнали доведеність саме позивачем власних доводів, викладених у позовній заяві, а саме, що з Постанови Кабінету Міністрів України постанови № 311 від 05.11.1991 Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю та власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю) , Переліку державного майна України, що передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності), затвердженого вищезгаданою постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 за № 311, Рішення Київської міської ради народних депутатів №26 від 13.01.1992 Про формування комунального майна міста та районів , Наказу Головного управління з питань майна № 30 від 10.04.2002 Про закріплення основних фондів спірне майно було закріплено за КП Київпастранс , вбачається, що База відпочинку Енергетик була побудована до створення КП Київпастранс та перебувала на балансі попереднього автотранспортного підприємства, відповідне майно належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва і передано позивачу в повне господарське відання та поставлено на його баланс.

Крім того, позивачем надано докази, які свідчать про користування майном та його утримання, а саме здійснення ремонтних робіт, поліпшення санітарного стану бази відпочинку, улаштування водо-, газо,- електропостачання до будиночків.

При цьому, в матеріалах справи відсутні жодні докази, які свідчать про користування відповідачем2 базою відпочинку, в тому числі спільно з позивачем.

7.9. Перевіривши інші аргументи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів касаційного суду визнає, що висновки судів попередніх інстанцій є обґрунтованими та правомірними.

Суди вірно виходили з того, що у статті 133 Господарського кодексу України зазначено, що основу правового режиму майна суб`єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання , право оперативного управління. Господарська діяльність може здійснюватися також на основі інших речових прав (права володіння, права користування тощо), передбачених Цивільним кодексом України.

За змістом частини 1 статті 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч.4 вказаної статті, щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності . Суб`єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.

Крім того, згідно з ч.ч.1,4 ст.147 ГК України, майнові права суб`єктів господарювання захищаються законом. Право власності та інші майнові права суб`єкта господарювання захищаються у спосіб, зазначений у статті 20 цього Кодексу.

Відповідно до абз.3 ч.2 ст.20 ГК України, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 22.10.2019 у справі №910/9757/18, від 10.03.2020 у справі № 902/318/16 .

Відтак, позивач має всі законні права на захист його порушеного права володіння, користування та розпорядження спірним майном.

Посилання на іншу судову практику Верховного Суду в цій частині судом касаційної інстанції відхиляється, оскільки остання стосується не подібних правовідносин, зокрема, правовідносин сторін, що виникли на підставі договору оренди, а в даній справі саме між позивачем та відповідачами будь-які договірні відносини відсутні.

7.10. Отже, з прийняттям спірного рішення виконавчого Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області №140 від 31.09.2009 порушені права позивача, як балансоутримувача нерухомого майна, якому власником воно було передано в повне господарське віддання .

Таким чином, рішення виконавчого Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області №140 від 31.09.2009 Про оформлення права власності на нерухоме майно прийняте з перевищенням компетенції, оскільки протиправно припинено право міської комунальної власності на нерухоме майно, яке не належало територіальній громаді с. Рожни.

Відтак, суди дійшли обґрунтованого висновку про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області №140 від 31.09.2009 Про оформлення права власності на нерухоме майно , що також спростовує наявність у відповідача 2 права власності на спірне майно та виключає наявність підстав для видачі відповідачу2 свідоцтва про право власності.

7.11. Підстави для набуття відповідачем2 права оренди земельної ділянки, на якій розташовані належні позивачу на праві господарського відання будиночки Бази відпочинку Енергетик , ґрунтувались на факті наявності у відповідача2 права власності на відповідне майно, який судами спростовано в ході розгляду даного спору.

Так, суди на підставі власної оцінки доказів визначились, що База відпочинку Енергетик є об`єктом комунальної власності територіальної громади м. Києва та передана КП Київпастранс в повне господарське віддання, тому передача іншій особі права користування земельною ділянкою, на якій розташоване належне позивачу майно, є неправомірним.

Зокрема, як вбачається з рішення Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області № 1947 57 сесії 06 скликання від 27.03.2015 Про затвердження проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки в оренду в межах с.Рожни, на території Рожнівської сільської ради , земельна ділянка надавалась відповідачу2 в довгострокову оренду для обслуговування Бази відпочинку Енергетик .

На підставі та на виконання вищенаведеного рішення Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області № 1947 від 27.03.2015 між відповідачами було укладено спірний договір оренди земельної ділянки.

Разом з цим, оскільки судами встановлено безпідставність надання відповідачем1 відповідачу2 земельної ділянки в оренду, що є підставою для визнання недійсним рішення 57 сесії 6 скликання Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області від 27.03.2015 № 1947 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду в межах с. Рожни, на території Рожнівської сільської ради , укладений на підставі та на виконання такого рішення договір оренди земельної ділянки від 16.04.2015, також підлягає визнанню недійсним, що є підставою для скасування його державної реєстрації.

7.12. Щодо посилань відповідача2 на порушення судом першої інстанції процесу колегія суддів касаційного суду відмічає, що спірне рішення суду першої інстанції прийнято 23.03.2017 і на час його прийняття діяла редакція Господарського процесуального кодексу України в редакції від 05.10.2016, який передбачав інший порядок ведення процесу.

Так, згідно з ч.ч.1-3 ст.74 ГПК України у вказаній редакції:

Порядок ведення засідання визначається суддею, а в разі розгляду справи трьома суддями - суддею, головуючим у засіданні.

Суддя оголошує склад господарського суду, роз`яснює учасникам судового процесу їх права та обов`язки і сприяє у здійсненні належних їм прав.

У засіданні заслуховуються представники позивача і відповідача та інші особи, які беруть участь у засіданні.

Тобто, окремо інші, ніж вказані, стадії і, в першу чергу, така стадія як дебати, не визначалась.

Крім того, апеляційний суд надавав детальну оцінку таким аргументам та обґрунтовано їх відхилив, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, у даній справі у Господарському суді Київської області відбулось п`ять судових засідань з викликом та повідомленням учасників справи, а саме 24.01.2017, 09.02.2017, 28.02.2017, 14.03.2017 та 23.03.2017, на якому було прийнято оскаржуване рішення суду першої інстанції.

Згідно протоколу судового засідання та ухвали Господарського суду міста Києва від 24.01.2017, у судове засідання з`явився лише представник позивача, водночас відповідачі та третя особа, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи не з`явились про причини нявки суд не повідомили. Розгляд справи було відкладено на 09.02.2017 та зобов`язано відповідачів виконати вимоги ухвали суду від 11.01.2017.

В судове засідання 09.02.2017 з`явились представники позивача та відповідача-2, які надали свої пояснення по суті спору, а відповідачем2 подано відзив на позовну заяву (а.с. 72-74, том І).

В судовому засіданні 28.02.2017 надали пояснення по суті спору, позивачем подано письмові пояснення на відзив відповідача2 (а.с. 109-11, том І), а відповідачем2 додаткові письмові пояснення з додатками (а.с. 83-108, том І).

Ухвалою суду від 28.02.2017 розгляд справи відкладено на 14.03.2017, а також зобов`язано позивача надати всі докази щодо передачі йому та перебування спірних будівель на балансі; зобов`язано відповідача1 надати письмові пояснення, на підставі яких доказів було оформлено право власності; пояснення стосовно того, кому належали спірні будинки до 2009 року і хто мав право розпорядження ними; зобов`язано відповідача2 надати пояснення та докази щодо підстав набуття права власності на спірні будинки у 2009 році (на яких підставах відповідач-2 звернувся до Рожнівської сільської ради із заявою про оформлення права власності); пояснення стосовно того, кому належали спірні будинки до 2009 року і хто мав право розпорядження ними; зобов`язано третю особу надати письмові пояснення та докази щодо створення спірного майна та його передачі позивачу.

На виконання вимог ухвали суду від 28.02.2017, позивачем подано письмові пояснення з додатками (а.с. 122- 137, том І), третьою особою - пояснення з додатками (а.с. 138-152, том І), відповідачем1 - пояснення (а.с. 153-154, том І), відповідачем2 - пояснення з додатками (а.с. 166, том І).

В судове засідання 14.03.2017 з`явились представники позивача, відповідачів та третьої особи, надали пояснення по суті спору. У судовому засіданні оголошено перерву до 23.03.2017.

В судове засідання 23.03.2017 з`явились представники позивача, відповідачів та третьої особи, надали пояснення по суті спору.

Отже, в судових засідання у суді першої інстанції, представники відповідачів надавали усні та письмові пояснення з наданням відповідних доказів .

З викладеного вище не вбачається порушення судом першої інстанції порядку ведення судового засідання, що унеможливило подання відповідачами доказів на підтвердження своїх заперечень. Навпаки, у сторін було достатньо часу підготувати та подати до суду усі необхідні пояснення, заперечення та відповідні докази на підтвердження своїх доводів.

Частиною 2 статті 22 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла до 15.12.2017) передбачено, що сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.

Колегія суддів апеляційного суду вірно звернула увагу на положення частини 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла до 15.12.2017), відповідно до якої сторони зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Вищевказаною статтею 33 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла до 15.12.2017) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідачі повинні були належним чином користуватись своїми правами та виконувати обов`язки, передбачені чинним процесуальним законодавством, та не були обмежені часом судових засідань на подання необхідних на їхню думку доказів на підтвердження заперечень проти позову.

Крім того, колегія суддів апеляційного суду також обґрунтовано звернула увагу апелянтів на таке.

Відповідно до частин 1-3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що з 15.12.2017) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

До апеляційної скарги Виробничого кооперативу "Контакт-90" подано копію технічного паспорту на базу відпочинку Енергетик , разом з тим, встановлені статтею 269 ГПК України межі перегляду справи у суді апеляційної інстанції не дають можливості колегії суддів дослідити даний доказ та надати йому правову оцінку, оскільки відповідачем2 не мотивовано та не надано доказів неможливості подання копії технічного паспорту до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Крім того, як вже зазначено вище, відповідачі мали достатньо часу на подання необхідних на їхню думку доказів на підтвердження заперечень проти позову до суду першої інстанції.

7.13. Доводи касаційної скарги фактично зводяться до незгоди з вищевказаними висновками судів попередніх інстанцій про недоведеність фактів, наведених скаржником, вимоги до касаційного суду здійснити переоцінку доказів по справі та встановити по новому фактичні обставини справи, визнавши доведеність скаржником фактів, покладених ним в основу заперечення проти позову та касаційної скарги.

Разом з тим, суд касаційної інстанції, в силу положень наведеної ч.2 ст.300 Господарського процесуального кодексу України позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність.

Згідно з ч.1 ст.300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи перевіряє виключно правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Обґрунтованих та переконливих доводів щодо неправильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права в цій частині касаційна скарга не містить.

З урахуванням викладеного, колегія суддів касаційного суду вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими.

8. Висновки Верховного Суду

8.1. Відповідно до п.1 ч.1 ст.308 Господарського процесуального кодексу України

"Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення."

Згідно з ч.1 ст.309 зазначеного Кодексу:

"Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права."

8.2. На підставі викладеного, суд доходить висновку, що касаційну скаргу Виробничого кооперативу "Контакт-90" (з урахуванням заяви Рожнівської сільської ради про приєднання до касаційної скарги) необхідно залишити без задоволення, а судові рішення залишити без змін.

8.3. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Виробничого кооперативу "Контакт-90" (з урахуванням заяви Рожнівської сільської ради про приєднання до касаційної скарги) на рішення Господарського суду Київської області від 23.03.2017 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2019 залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2019 та рішення Господарського суду Київської області від 23.03.2017 у справі №911/1/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кушнір

Судді Є. Краснов

Г. Мачульський