Постанова

від 10.12.2019 по справі 37/336

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2019 р. Справа№ 37/336

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Іоннікової І.А.

Тарасенко К.В.

Секретар судового засідання: Браславець Ю.Ю.

За участю представників учасників процесу: згідно протоколу судового засідання від 10.12.2019.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.09.2019 у справі № 37/336 (суддя Сташків Р.Б., м. Київ), яка прийнята у результаті розгляду заяви комунального підприємства виконавчого органу Київради (КМДА) "Київтеплоенерго" про заміну сторони її правонаступником у справі № 37/336

за позовом публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до комунального підприємства "ЖЕО-110" Голосіївської районної в місті Києві ради

про стягнення 1 971 585,43 грн

За результатами розгляду апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.12.2011 у справі № 37/336 позов задоволено частково; стягнуто з комунального підприємства ЖЕО-110 Голосіївської районної в м. Києві ради на користь публічного акціонерного товариства Київенерго 1 409 288,41 грн основного боргу, 86 946,89 грн інфляційної складової боргу, 44 403,82 грн трьох відсотків річних, 20 214,52 грн витрат по сплаті державного мита та 223,02 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; провадження щодо стягнення частини основного боргу в розмірі 480 812,16 грн припинено; у решті позовних вимог відмовлено.

16.01.2012 на виконання вказаного вище рішення видано судовий наказ.

19.08.2019 комунальне підприємство виконавчого органу Київради (КМДА) "Київтеплоенерго" (надалі - відповідач/скаржник) звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2019 у справі № 37/336 (суддя Сташків Р.Б., м. Київ) відмовлено у задоволенні заяви комунального підприємства виконавчого органу Київради (КМДА) "Київтеплоенерго" про заміну стягувача у справі № 37/336.

Відмовляючи у задоволенні заяви комунального підприємства виконавчого органу Київради (КМДА) "Київтеплоенерго" про заміну стягувача у справі № 37/336, суд першої інстанції зазначає, що оскільки провадження у справі № 37/336 закінчено ухвалою про затвердження мирової угоди від 17.05.2017, яка є судовим рішенням, але у наданих суду договорах про відступлення прав вимоги № 601-18 від 11.10.2018 і № 603-18 від 11.10.2018, з додатками та в угоді № 3080000 від 08.12.2015 з додатком, відсутні відомості щодо передачі заявнику прав вимоги до відповідача від позивача за ухвалою про затвердження мирової угоди від 17.05.2017 у справі №37/336, то відсутні підстави для задоволення вищезазначеної заяви.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду, комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просило скасувати оскаржуваний судовий акт та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити заяву комунального підприємства виконавчого органу Київради (КМДА) "Київтеплоенерго" про заміну стягувача у справі № 37/336.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуваний судовий акт прийнято без належного з`ясування обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, а висновки викладені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 16.09.2019 у справі № 37/336 не відповідають обставинам справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 у справі № 37/336 апеляційну скаргу комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.09.2019 у справі № 37/336 - залишено без руху.

29.10.2019 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" надійшла заява про усунення недоліків та відкриття апеляційного провадження, згідно якої останній просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 16.09.2019 у справі № 37/336.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2019 у справі № 37/336 задоволено клопотання комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" та поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 16.09.2019 у справі № 37/336; відкрито апеляційне провадження у справі № 37/336. розгляд апеляційної скарги комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.09.2019 у справі № 37/336 призначено на 03.12.2019.

03.12.2019 розгляд апеляційної скарги комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.09.2019 у справі № 37/336 не відбувся у зв`язку з перебуванням судді Іоннікової І.А. у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2019 у справі № 37/336 розгляд апеляційної скарги комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.09.2019 у справі № 37/336 призначено на 10.12.2019.

Позивач та відповідач не скористалися своїм правом передбаченим частиною 1 статті 263 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) та не надали суду письмового відзиву на апеляційну скаргу комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго", що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

10.12.2019 в судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав викладених у ній та просив її задовольнити, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.09.2019 у справі № 37/336 - скасувати.

В судове засідання 10.12.2019 не з`явилися представники позивача та відповідача, які повідомлялися завчасно та належним чином про час, місце та дату судового засідання, про причини нез`явлення суд не повідомили.

Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень (ч. 3 ст. 120 ГПК України).

Частиною 12 статті 270 ГПК України визначено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на те, що позивач та відповідач належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, враховуючи те, що їх явка обов`язковою не визнавалась, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, колегія суддів перейшла до здійснення апеляційного перегляду судового рішення за наявними матеріалами справи у присутності представника скаржника.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Пунктом 14 ч. 1 ст. 255 ГПК України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про відмову у забезпеченні позову.

Відповідно до ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника скаржника, обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вже було вище зазначено, рішенням Господарського суду міста Києва від 21.12.2011 у справі № 37/336 позов задоволено частково; стягнуто з комунального підприємства ЖЕО-110 Голосіївської районної в м. Києві ради на користь публічного акціонерного товариства Київенерго 1 409 288,41 грн основного боргу, 86 946,89 грн інфляційної складової боргу, 44 403,82 грн трьох відсотків річних, 20 214,52 грн витрат по сплаті державного мита та 223,02 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; провадження щодо стягнення частини основного боргу в розмірі 480 812,16 грн припинено; у решті позовних вимог відмовлено (а.с. 124-130, т.1).

На виконання зазначеного рішення, 16.01.2012 Господарським судом міста Києва видано судовий наказ (а.с.133, т.1).

В подальшому, а саме 19.08.2019 комунальне підприємство виконавчого органу Київради (КМДА) "Київтеплоенерго" звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про заміну сторони її правонаступником (а.с. 4, т.2).

В обґрунтування даної заяви, заявник зазначає, що 11.10.2018 між публічним акціонерним товариством "Київенерго" (кредитор) та комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) № 601-18, відповідно до якого публічне акціонерне товариство "Київенерго" відступило, а комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців щодо виконання ними грошових зобов`язань перед кредитором з оплати спожитої до 01.05.2018 теплової енергії (основний борг, в тому числі той, що є предметом судового розгляду та/або підтверджений судовим рішенням як такий, що підлягає стягненню із споживача станом на 01.08.2018. Перелік договорів, споживачів та сум грошових зобов`язань, право вимоги до яких відступається за цим договором, зазначається в додатку 1 до нього. Всі права вимоги переходять від кредитора до нового кредитора в момент підписання сторонами додатку 1 до договору № 601-18.

Також, 11.10.2018 між публічним акціонерним товариством "Київенерго" (кредитор) та комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) № 603-18, відповідно до якого публічне акціонерне товариство "Київенерго" відступило, а комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" набуло право грошової вимоги споживачів теплової енергії, комунальних послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, в частині їх зобов`язання перед кредитором оплатити неустойку, 3 % річних, інфляційні нарахування, судові та інші витрати, витрати на адвокатські послуги, пов`язані з отриманням боргу та примусовим стягненням та будь-які інші без виключень та обмежень, що нараховані кредитором та/або виникли до дати укладання цього договору та/або можуть бути нараховані та/або виникнути після дати укладання цього договору у зв`язку з неналежним виконанням споживачами обов`язків з оплати спожитої теплової енергії та/або комунальних послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води та є предметом судового розгляду або підтверджені судовими рішеннями, як такі, що підлягають стягненню із споживачів. Перелік споживачів та склад вимог, 3% річних, інфляційні нарахування, судові та інші витрати, витрати на адвокатські послуги пов`язані з отриманням боргу та примусовим стягненням та будь-які інші без виключень та обмежень у вже розпочатих спорах та/або рішеннях суду та/або виконавчих провадженнях зазначаються у додатках 1, 2, 3, 4 до договору № 603-18.

З укладанням договору № 603-18 та договорів про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 №№ 601-18, 602-18 новий кредитор набуває право отримання/вимоги від споживачів, які зазначені в додатках 1, 2, 3, 4 до договору № 603-18 та вказаних договорів про відступлення права вимоги до споживачів додаткових сум стягнення у зв`язку з неналежним виконанням споживачами договорів/угод, укладених з кредитором понад ті, що є предметом судового розгляду чи підтверджені судовими рішеннями.

Відповідно до додатку 1 до договору № 601-18, додатку 3 до договору № 603-18 публічне акціонерне товариство "Київенерго" відступило, а комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" набуло право вимоги основного боргу за спожиту комунальним підприємством "ЖЕО-110" Голосіївської районної в місті Києві ради теплову енергію, пеню, 3 % річних, інфляційні нарахування, судові та інші витрати згідно з рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 37/336.

Із матеріалів справи вбачається, що на стадії виконання судового рішення у справі ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2017 у справі № 37/336 затверджено мирову угоду між сторонами.

За умовами вищевказаної мирової угоди між сторонами були узгоджені питання щодо оплати заборгованості за теплову енергію, інфляційної складової боргу та 3% річних від простроченої суми.

Відповідно до п. 3 мирової угоди, сторонами врегульовано оплату боржником залишку основного боргу за спожиту теплову енергію в розмірі 308 655,53 грн здійснюється протягом 382 місяців починаючи з січня 2017 рівними частинами до 20 числа кожного місяця: протягом січня 2017-березня 2017 із щомісячним платежем не менше ніж 168,93 грн, протягом квітня 2017- липня 2048 із щомісячним платежем не менше ніж 811,73 грн та з серпня 2048 - із щомісячним платежем не менше ніж 979,79 грн.

Пунктом 4 мирової угоди визначено, що стягувач відмовляється від стягнення частини суми інфляційної складової боргу та трьох процентів річних по даній справі у розмірі 118 215,64 грн, а оплата залишку суми інфляційної складової боргу та трьох процентів річних у розмірі 13 135,07 грн відстрочується на 6 місяців з дня затвердження Господарським судом даної мирової угоди та здійснюється Боржником протягом 24 місяців рівними частинами до 20 числа кожного місяця, із щомісячним платежем не менше ніж 547,29 грн. та останнім платежем у розмірі 547,40 грн.

Згідно з п. 5 цієї угоди оплата боржником судових витрат у розмірі 20 437,54 грн, що понесені стягувачем під час подачі позову, здійснюється боржником протягом 24-х місяців з дня затвердження Господарським судом даної мирової угоди рівними частинами до 20 числа кожного місяця із щомісячним платежем не менше ніж 851,56 грн та останнім платежем у розмірі 851,66 грн.

У відповідності до приписів ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з положеннями ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частинами 1 та 5 статті 334 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

У відповідності до норм ст. 12 Закону України Про виконавче провадження пред`явлення виконавчого документа до виконання перериває строки його пред`явлення. У разі повернення виконавчого документа стягувану у зв`язку з неможливістю виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення. Загальний строк пред`явлення виконавчого документа встановлений у 3 роки.

Відповідно до умов мирової угоди у справі № 37/336, затвердженої Господарським судом міста Києва 17.05.2017, строк пред`явлення виконавчого документа в частині стягнення основного боргу спливає 01.10.2048, а в частині стягнення судових витрат - 17.05.2020.

Згідно з частиною 2 статті 15 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 N 1404-VIII стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

З врахуванням наведеного колегія суддів зазначає, що передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги є правонаступництвом, і правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження (заміну стягувача у виданому судом наказі до відкриття виконавчого провадження) як під час виконання судового рішення, так і поза межами виконавчого провадження.

Отже, юридична особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Водночас, заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, в тому числі, до відкриття виконавчого провадження.

Зазначена позиція також викладена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у справах № 910/10031/13 від 25.06.2019 та № 5/128 від 30.07.2019.

Відповідно до п.п. 5, 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч.1, ч.4, ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Статтею 326 ГПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

Крім того, Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012'); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт З мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Таким чином, право на виконання судового рішення є невід`ємною гарантією відновлення порушеного права позивача та складовою судового захисту його прав.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку про те, що у даному випадку у зобов`язанні відбулась заміна стягувача, а тому заява комунального підприємства виконавчого органу Київради (КМДА) "Київтеплоенерго" про заміну стягувача його правонаступником підлягає задоволенню.

Отже, висновок місцевого господарського суду про відмову у задоволенні заяви Комунального підприємства виконавчого органу Київради (КМДА) "Київтеплоенерго" про заміну стягувача у справі № 37/336 є необґрунтованим, суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню, з прийняттям нової ухвали про задоволення заяви комунального підприємства виконавчого органу Київради (КМДА) "Київтеплоенерго" про заміну сторони її правонаступником у справі № 37/336.

Окрім того, в прохальній частині апеляційної скарги скаржник просить вирішити питання щодо повернення з Державного бюджету України судового збору сплаченого комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.09.2019 у справі № 37/336.

Проте, суд апеляційної інстанції зазначає, що статтею 7 Закону України Про судовий збір визначено вичерпний перелік обставин, за яких сплачений судовий збір повертається заявнику, а отже вищевказане клопотання скаржника не підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 253-255, 269, 271, 275-284, 334 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.09.2019 у справі № 37/336 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.09.2019 у справі № 37/336 скасувати.

3. Заяву комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про заміну сторони її правонаступником у справі № 37/336 задовольнити.

4. Здійснити заміну стягувача - публічного акціонерного товариства "Київенерго" на його правонаступника - комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" у справі № 37/336 за позовом публічного акціонерного товариства "Київенерго" до комунального підприємства "ЖЕО-110" Голосіївської районної в місті Києві ради про стягнення 1 971 585,43 грн.

5. Справу № 37/336 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано - 17.12.2019 (у зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці)

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді І.А. Іоннікова

К.В. Тарасенко