Рішення

від 17.12.2019 по справі 910/13910/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.12.2019Справа № 910/13910/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Будком

до Товариства з обмеженою відповідальністю Грін Гарден Груп

про стягнення 58.631,16 грн

Представники сторін: не викликались

СУТЬ СПОРУ:

07.10.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Будком до Товариства з обмеженою відповідальністю Грін Гарден Груп про стягнення 112.272,23 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі укладеного між сторонами договору № 7 від 06.09.2017 позивачем було поставлено та здійснено монтаж металопластикових вікон, що підтверджується видатковою накладною № РН-000281 від 22.11.2017 та актом здачі приймання-передачі робіт № ОУ-0000031 від 22.11.2017. Умовами договору встановлено, що сума договору становить 173.813,98 грн., з яких 70% відповідач зобов`язаний був перерахувати позивачу протягом 3-х робочих днів з моменту підписання договору, а 30% - протягом 3-х банківських днів після підписання акту виконаних робіт. Всупереч умов передбачених договором, відповідачем було здійснено оплату не у строк та не в повному обсязі, а саме було перераховано позивачу лише 135.000,00 грн. Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 112.272,23 грн, з яких: 38.813,98 грн основного боргу, 53.786,86 грн пені, 14.842,98 грн інфляційних втрат, 4.828,41 грн - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/13910/19 від 11.10.2019 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.

23.10.2019 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду відповідних документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2019 відкрито провадження у справі № 910/13910/19 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Даною ухвалою зобов`язано відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 24.10.2019 було 25.10.2019 направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0103049552690 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 02090, м. Київ, пров. Гродненський, 6-А, офіс 4, яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.

Відповідач ухвалу суду від 24.10.2019, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 29.10.2019, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0103049552690.

21.11.2019 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач вимоги позивача визначає частково в сумі 38.813,98 грн основного боргу, в іншій частині позовних вимог заперечує, оскільки позивачем невірно визначено початок нарахування. Також відповідачем заявлено про строк позовної давності до вимоги про стягнення пені.

27.11.2019 від позивача до суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 58.631,16 грн, з яких 38.813,98 грн основного боргу, 14.842,98 грн інфляційних втрат, 4.974,20 грн - 3% річних.

27.11.2019 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає, що нарахування інфляційних втрат та 3% річних є правомірними та обгрунтвоаними.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06.09.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Будком (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Грін Гарден Груп (далі - покупець, відповідач) укладено договір № 7 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується на підставі цього договору передати та здійснити монтаж, а покупець прийняти і оплатити товар в наступному асортименті та кількості:

1.1.1. Металопластикові вікна - 133 кв. м,

1.1.2. Монтаж метало пластикових вікон - 133 кв. м (далі - товар).

Спір виник внаслідок того, що відповідач в порушення умов договору не сплатив вартість поставленого товару у повному обсязі, у зв`язку з чим виникла заборгованість та позивачем нараховані інфляційні втрати та 3% річних.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 1. ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Дослідивши умови договору, суд приходить до висновку про те, що між сторонами укладено змішаний договір, який містить елементи договору поставки та договору підряду.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно з п. 11.1 договору цей договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2017, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов`язань.

Відповідно до п. 2.1 договору загальна сума договору складає 173.813,98 грн, в тому числі:

2.1.1. металопластикові вікна 133 кв. м - 172.013,98 грн,

2.1.2. доставка - 1.800,00 грн.

Згідно з п. 2.2 договору місцем монтажу є Київська область, с. Літки.

Відповідно до п. 4.1 договору строк поставки - товар повинен бути переданий покупцеві протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту виконання покупцем обов`язку, передбаченого п. 5.1.1 договору.

Згідно з п. 4.3 договору передача товару проводиться на складі покупця, за адресою, вказаною у п. 3.1.1 цього договору, у присутності уповноважених представників обох сторін шляхом підписання видаткової накладної, що є невід`ємною даного договору.

Датою поставки є дата, вказана у видаткових накладених (п. 4.4 договору).

Пунктом 5.1 договору визначено, що покупець зобов`язується перерахувати грошові кошти за товар на розрахунковий рахунок постачальника в національній валюті України (гривні) в наступному порядку:

5.1.1. 70% від суми згідно п. 2.1 договору покупець оплачує протягом 3-х (трьох) робочих днів з моменту підписання договору;

5.1.2 30% від суми згідно п. 2.1 договору покупець оплачує протягом 3-х (трьох) банківських днів після закінчення монтажу вікон та підписання сторонами акту виконаних робіт.

Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

З матеріалів справи вбачається, що позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 147.741,88 грн, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000281 від 22.11.2017.

Також сторонами складений акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000031 від 22.11.2017, відповідно до якого позивачем виконано, а відповідачем прийнято монтажні роботи загальною вартістю 26.072,10 грн.

Згідно зі ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Оскільки договір підписано 06.09.2017 відповідач згідно п. 5.1.1 договору мав сплатити 70% суми договору в розмірі 121.669,79 грн до 11.09.2017 включно.

Відповідно до постанови Національного банку України № 514 від 03.12.2003 Про затвердження Положення про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями банківський день це - робочий день банку в тому місці, в якому повинна виконуватися дія, передбачена УПДА або іншими міжнародними документами, затвердженими МТП.

З огляду на відсутність відомостей щодо робочих днів у тижні банківської установи відповідача суд приходить до висновку, що період прострочення оплати за виконані підрядні роботи слід встановлювати з урахуванням здійснення оплати протягом 3-х (трьох) не банківських, а робочих днів.

Оскільки видаткова накладна та акт здачі-приймання виконаних робіт складено 22.11.2017, то згідно п. 5.1.2 договору відповідач мав сплатити 30% суми договору в розмірі 52.144,19 грн до 27.11.2017 включно.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем здійснено перерахування грошових коштів позивачу в загальному розмірі 135.000,00 грн наступним чином

12.09.2017 в сумі 70.000,00 грн,

04.09.2018 в сумі 20.000,00 грн,

08.11.2018 в сумі 20.000,00 грн,

01.08.2019 в сумі 10.000,00 грн,

04.09.2019 в сумі 15.000,00 грн.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Проте, матеріали справи свідчать, що відповідач не виконав зобов`язання по сплаті отриманого товару та виконаних робіт у повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість перед позивачем, яка підтверджена відповідачем та складає 38.813,98 грн.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення заборгованості в розмірі 38.813,98 грн обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату за отриманий товар та надані послуги не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

В зв`язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті поставленого товару та виконаних робіт, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути 14.842,98 грн інфляційних втрат та 4.974,20 грн - 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Умовами договору не визначено інший розмір процентів.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 п. 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р; цього листа вміщено в газеті Бизнес від 29.09.1997 № 39, а також в інформаційно-пошукових системах Законодавство і Ліга .

Згідно листа Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р, що вміщено в інформаційно-пошуковій системі Ліга якщо внесенням оплати є з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число відповідного місяця то розрахунок індексації починається з наступного місяця.

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції проводиться шляхом помноження суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення виплати заборгованості.

За результатами здійснення судом власного перерахунку інфляційні втрати складають 13.264,63 грн та 3% річних складають 4.974,19 грн (розрахунок знаходиться в матеріалах справи) та вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

В іншій частині позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат в позові слід відмовити, оскільки розрахунок здійснений з порушенням чинного законодавства України.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Будком є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Грін Гарден Груп (02090, м. Київ, пров. Гродненський, 6-А, офіс 4, код ЄДРПОУ 40090571) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Будком (09113, м. Біла Церква, вул. Гетьманська, 3, кв. 3, код ЄДРПОУ 23581034) 38.813 (тридцять вісім тисяч вісімсот тринадцять) грн 98 коп. основного боргу, 13.264 (тринадцять тисяч двісті шістдесят чотири) грн 63 коп. інфляційних втрат, 4.974 (чотири тисячі дев`ятсот сімдесят чотири) грн 19 коп. - 3% річних, 1.869 (одна тисяча вісімсот шістдесят дев`ять) грн 29 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

СуддяВ.В.Сівакова