Постанова

від 11.03.2020 по справі 910/13910/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2020 р. Справа№ 910/13910/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Демидової А.М.

Владимиренко С.В.

розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Будком"

на ухвалу господарського суду міста Києва від 03.01.2020

у справі № 910/13910/19 (суддя Чинчин О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Будком"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Гарден Груп"

про стягнення 58 631, 16 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

В жовтні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Будком звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Грін Гарден Груп про стягнення 112 272, 23 грн., з яких: 38 813, 98 грн. основного боргу, 53 786, 86 грн. пені, 14 842, 98 грн. інфляційних втрат, 4 828, 41 грн. - 3 % річних.

Позов мотивовано неналежним виконання відповідачем зобов`язань за договором № 7 від 06.09.2017 в частині оплати за товар.

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.12.2019 у справі №910/13910/19 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Грін Гарден Груп на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Будком стягнуто 38 813, 98 грн. основного боргу, 13 264, 63 грн. інфляційних втрат, 4 974, 19 грн. 3 % річних, 1 869, 29 грн. витрат по сплаті судового збору.

Після прийняття судового рішення, 26.12.2019 позивач звернувся до господарського суду міста Києва із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Грін Гарден Груп на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Будком витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.01.2020 у справі №910/13910/19 у прийнятті додаткового рішення у справі № 910/13910/19 відмовлено.

Ухвалу суду мотивовано тим, що матеріали справи не містять доказів укладення позивачем з Адвокатським об`єднанням Кузьменко Діденко та партнери договору про надання правничої допомоги № 01-К від 01.10.2018 та додатку № 1 до договору про надання правничої допомоги № 01-К від 01.10.2018, якими встановлено порядок обчислення гонорару. Також, відсутній рахунок від 18.11.2019 на суму 20 000, 00 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з постановленою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Будком звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 03.12.2019 , прийняти рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Грін Гарден Груп 20 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що позивачем надано усі належні докази на підтвердження понесених витрат у заявленій до стягнення сумі, зокрема, акт наданих послуг та виписка по рахунку позивача. Також, скаржником додано до апеляційної скарги копії договору про надання правничої допомоги № 01-К від 01.10.2018 та додатку № 1 до договору про надання правничої допомоги № 01-К від 01.10.2018 та рахунок-фактура, виставлений за надані послуги.

Узагальнений доводи та заперечення інших учасників справи (доводи, викладені у відзивах та запереченнях на апеляційну скаргу).

Відзив на апеляційну скаргу від Товариства з обмеженою відповідальністю Грін Гарден Груп на адресу суду не надходив.

Відповідно до ч.3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги та явка представників сторін

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.02.2020 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді - Ходаківської І.П., суддів: Демидова А.М., Владимиренко С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Будком на ухвалу господарського суду міста Києва від 03.01.2020 у справі № 910/13910/19.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Згідно зі статтею 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами: - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 цього Кодексу зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Звертаючись із заявою про ухвалення додаткового рішення, позивач просив стягнути з відповідача 20.000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на укладений між ним та Адвокатським об`єднання Кузьменко Діденко та партнери договір про надання правничої допомоги № 01-К від 01.10.2018 та додаток № 1 до цього договору, у яких за словами позивача сторони погодили вартість послуг за консультування, вивчення судової практики з контрагентом ТOB Грін Гарден Груп , підготовку документів до для суду першої інстанції, проведення досудової підготовки, (листування претензії), по справі (заяви, клопотання, письмові пояснення, запити та інші необхідні процесуальні документи, щодо стягнення коштів з ТОВ Грін Гарден Груп ) - 40.000,00 грн. Вартість однієї години роботи адвоката складає 5.000,00 грн. Також позивач зазначив, що згідно з п. 3 додатку № 1 визначено, що за послуги передбачені п.п. 1, 2 клієнтом здійснюється попередня оплата в сумі 40.000,00 грн.

Окрім того, позивач послався на те, що 18.11.2019 Адвокатським об`єднанням Кузьменко Діденко та партнери було виставлено рахунок-фактуру в сумі 20.000,00 грн. ТОВ Торговий Дім Будком погодило вартість послуг та оплатило попередньо послуги в сумі 20.000,00 грн. Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) від 18.10.2019 до договору про надання правової допомоги № 01 -К від 01.10.2018, загальна вартість виконаних робіт складає 20.000,00 грн. Позивач зазначає, що понесенні витрати на професійну правничу допомогу повністю узгодженні між АО Кузьменко Діденко та партнери та ТОВ Торговий Дім Будком .

В той же час, господарський суд апеляційної інстанції зважає на те, що на момент винесення місцевим господарським судом оскаржуваної ухвали матеріали справи не містили доказів укладення позивачем з Адвокатським об`єднанням Кузьменко Діденко та партнери договору про надання правничої допомоги № 01-К від 01.10.2018 та додатку № 1 до договору про надання правничої допомоги № 01-К від 01.10.2018, якими встановлено порядок обчислення гонорару. Також, був відсутній рахунок від 18.11.2019 на суму 20.000,00 грн.

При цьому наданий позивачем акт наданих послуг за договором правничої допомоги від 01.10.2018 № 01/18-К сам по собі не може бути підставою для стягнення правничої допомоги, оскільки з нього не вбачається, коли саме його було складено (в акті зазначено дві дати - 25.11.2010 та 01 жовтня 2019 року, а сам позивач зазначає, що його було підписано 18.11.2019), до того ж, він містить послуги, надання яких не вбачається з матеріалів справи, зокрема, підготовка відповіді на проект мирової угоди та підготовка власного проекту мирової угоди.

Скаржником до апеляційної скарги додано копії договору про надання правничої допомоги № 01-К від 01.10.2018, додатку № 1 до договору про надання правничої допомоги № 01-К від 01.10.2018 та рахунок - фактуру від 18.11.2019 на суму 20.000,00 грн.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

З огляду на зазначену вище норму суд апеляційної інстанції не приймає до уваги додані до апеляційної скарги копії документів, оскільки скаржником не доведено неможливість подати зазначені докази до суду першої інстанції.

Окрім того, суд апеляційної інстанції в даному випадку зважає на те, що заявлена позивачем до стягнення сума витрат - 20 000 грн. на професійну правничу допомогу не є співрозмірною та розумною щодо суми стягнення у даній справі - 58 631, 16 грн. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог), тобто становить майже 40% ціни позову.

За таких обставин господарський суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у прийнятті додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведених вище обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, наведених в оскаржуваній ухвалі, а тому відсутні підстави для її скасування або зміни.

Судові витрати

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у відповідності до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 2, п. 19 ч. 1 ст. 255, ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Будком залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 03.01.2020 у справі №910/13910/19 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/13910/19 повернути до господарського суду міста Києва.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст судового рішення складено 11.03.2020 та підписано 12.03.2020 у зв`язку з перебуванням судді Владимиренко С.В. на лікарняному з 02.03.2020 по 11.03.2020.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді А.М. Демидова

С.В. Владимиренко