Постанова

від 11.12.2019 по справі 504/3267/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

11 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 504/3267/15-ц

провадження № 61-25211св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , Комінтернівська районна державна адміністрація Одеської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області про визнання незаконними та скасування розпоряджень Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку,

за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Булгакової Тетяни Валеріївни на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 13 грудня 2016 року у складі судді Доброва П. В. та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 10 травня 2017 року у складі колегії суддів: Сєвєрової Є. С., Гірняк Л. А., Дрішлюка А. І.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, який уточнила в процесі розгляду справи та просила: визнати незаконним та скасувати розпорядження Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області від 18 листопада 2011 року № 1803/А-2011 Про надання громадянину України ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення садівництва на території Фонтанської сільської ради (за межами населеного пункту) Комінтернівського району Одеської області ; визнати незаконним та скасувати розпорядження Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області від 29 березня 2012 року № 422/А-2012 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянину України ОСОБА_3 та іншим (всього 6 громадян) для ведення садівництва на території Фонтанської сільської ради в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та передачі безоплатно у власність громадянину України ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,06 га з цільовим призначенням - для ведення садівництва із земель запасу сільськогосподарського призначення на території Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (за межами населеного пункту); визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку від 07 липня 2012 року серії ЯЛ №783046, виданий на підставі розпорядження Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області від 29 березня 2012 року № 422/А-2012 на ім`я ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), на земельну ділянку площею 0,0600 га, що розташована на території Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (за межами населеного пункту), зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 512270001005332, кадастровий номер земельної ділянки 5122786400:01:001:2813; встановити порядок виконання рішення суду після набрання законної сили: дане рішення суду є підставою для скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), на земельну ділянку площею 0,0600 га, що розташована на території Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (за межами населеного пункту), державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 783046, виданий 07 липня 2012 року на підставі розпорядження Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області від 29 березня 2012 року № 422/А-2012, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 512270001005332, кадастровий номер земельної ділянки 5122786400:01:001:2813.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилалася на те, що на підставі протоколу загальних зборів Садівничого товариства Пограничник (далі - СТ Пограничник )від 13 червня 2009 року № 11 вона є членом цього товариства та за нею закріплено земельну ділянку АДРЕСА_1 площею 0,06 га з цільовим призначенням - для ведення садівництва, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (за межами населеного пункту). У 2014 році, з метою приватизації земельної ділянки, вона звернулася до Управління Держземагентства у Комінтернівському районі Одеської області з заявою про надання відомостей з документації із землеустрою та дізналася, що координати її земельної ділянки співпадають з координатами земельної ділянки кадастровий номер 5122786400:01:001:2813, розробник Товариство з обмеженою відповідальністю ДП Інагро (далі - ТОВ ДП Інагро ), яка належить ОСОБА_2 на підставі розпорядження Комінтернівської районної державної адміністрації від 18 листопада 2011 року № 1803/А-2011 та розпорядження Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області від 29 березня 2012 року № 422/А-2012. Вказана земельна ділянка знаходиться у її користуванні з 2009 року, вона постійно та своєчасно сплачувала членські та цільові внески до товариства і належним чином користувалась земельною ділянкою АДРЕСА_1 , тому вважала, що такими рішеннями та видачею державного акту порушені її права. Про наявність розпоряджень, що порушує її право на приватизацію земельної ділянки, вона дізналася в вересні 2014 року та в грудні 2014 року відповідно, а про наявність державного акту на право власності на земельну ділянку їй стало відомо у 2015 році, в процесі розгляду її адміністративного позову в Одеському окружному адміністративному суді, тому, на її думку, строк на звернення до суду з цим позовом нею не пропущений.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Комінтернівський районний суд Одеської області рішенням від 13 грудня 2016 року позов задовольнив. Визнав незаконним та скасував розпорядження Комінтернівської районної державної адміністрації Про надання громадянину України ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення садівництва на території Фонтанської сільської ради (за межами населеного пункту) Комінтернівського району Одеської області від 18 листопада 2011 року № 1803/А-2011. Визнав незаконним та скасував розпорядження Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянину України ОСОБА_3 та іншим (всього 6 громадян) для ведення для ведення садівництва на території Фонтанської сільської ради від 29 березня 2012 року № 422/А-2012, в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та передачі безоплатно у власність громадянину України ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,06 га - для ведення садівництва із земель запасу сільськогосподарського призначення на території Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (за межами населеного пункту). Визнав недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 783046, виданий 07 липня 2012 року на підставі розпорядження Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області від 29 березня 2012 року № 422/А-2012 на ім`я ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), на земельну ділянку площею 0,0600 га, що розташована на території Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (за межами населеного пункту), зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 512270001005332, кадастровий номер земельної ділянки 5122786400:01:001:2813. Встановив порядок виконання рішення суду після набрання законної сили: дане рішення суду є підставою для скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), на земельну ділянку площею 0,0600 га, що розташована на території Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (за межами населеного пункту), державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №783046, виданий 07 липня 2012 року на підставі розпорядження Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області від 29 березня 2012 року № 422/А-2012, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 512270001005332, кадастровий номер земельної ділянки 5122786400:01:001:2813 .

Мотивував рішення суд першої інстанції тим, що під час розгляду Комінтернівською районною державною адміністрацією Одеської області клопотання ОСОБА_2 щодо відведення земельної ділянки для садівництва безоплатно у власність із земель запасу державної власності, не було перевірено факту перебування спірної земельної ділянки у користуванні інших осіб, що призвело до порушення прав позивача. Ця земельна ділянка перебуває на території СТ Пограничник та може бути передана у власність лише його членам, тому розпорядження про надання ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою від 18 листопада 2011 року № 1803/А-2011 є незаконним та підлягає скасуванню. Незаконність вказаного розпорядження є підставою для скасування розпорядження від 29 березня 2012 року № 422/А-2012 в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та передачі безоплатно у власність громадянину України ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,06 га - для ведення садівництва із земель запасу сільськогосподарського призначення на території Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (за межами населеного пункту) та визнанню недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку від 07 липня 2012 року серії ЯЛ №783046, виданого на ім`я ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Апеляційний суд Одеської області ухвалою від 10 травня 2017 року рішення Комінтернівського районного суду Одеської області залишив без змін.

Мотивував рішення апеляційний суд тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому суд виходив з того, що право користування земельною ділянкою площею 13,7 га у СТ Пограничник виникло у 1992 році та не припинялося з 2002 року у зв`язку з введенням в дію Земельного кодексу України (далі - ЗК України) від 25 жовтня 2001 року, а тому питання про приватизацію земельних ділянок, що знаходяться в межах ділянки площею 13,7 га, повинні були вирішуватися з врахуванням інтересів СП Пограничник та його членів. Право ОСОБА_1 користуватися земельною ділянкою як члена товариства є похідними від прав товариства на земельну ділянку, а тому вони підлягають захисту.

Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи

У серпні 2017 року представник ОСОБА_2 - адвокат Булгакова Т. В. подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 13 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 10 травня 2017 року і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована неврахуванням судами того, що суди не дослідили, що СТ Пограничник не було оформлено право користування (не проведено державної реєстрації) земельною ділянкою площею 13,7 га, розташованою між селами Олександрівка та Вапнярка Комінтернівського району Одеської області на схилах Аджаликського лиману (у тому числі, спірної земельної ділянки). Комінтернівською районною державною адміністрацією Одеської області рішення про передачу у власність чи користування СТ Пограничник чи його членам земельних ділянок не приймалося, на час прийняття оскаржуваного розпорядження будь-які відомості щодо прав інших осіб на земельну ділянку, розташовану на території Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, були відсутні, а тому районна державна адміністрація правомірно у межах безоплатної приватизації надала дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність ОСОБА_2

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

14 травня 2018 року справу № 504/3267/15-цВищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві Зайцеву А. Ю.

Ухвалою Верховного Суду від 11 листопада 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі протоколу загальних зборів СТ Пограничник від 13 червня 2009 року № 11 ОСОБА_1 є членом вказаного товариства та за нею закріплено земельну ділянку площею 0,06 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (за межами населеного пункту).

Садівниче товариство Пограничник , код ЄДРПОУ 35845741, зареєстровано Комінтернівською районною державною адміністрацією Одеської області 17 грудня 1992 року.

17 грудня 1992 року рішенням виконкому Фонтанської сільської ради народних депутатів Комінтернівського району Одеської області № 108 Про виділення земельних ділянок для індивідуального садівництва дачного будівництва виділено земельні ділянки по 600 кв. м під садівництво та дачне будівництво, на місцевості із виступаючими на поверхню твердими породами в районі правого берега Великого Аджаликського лиману з північного боку села Вапнярки Лиманського району Одеської області.

Рішенням господарського суду Одеської області від 21 листопада 2008 року у справі № 12/21-08-4343 позов СТ Пограничник до Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області, третя особа - Фонтанська сільська рада Комінтернівського району Одеської області, про визнання права користування земельною ділянкою та зобов`язання укласти договір оренди земельної ділянки, задоволено частково. Визнано за СТ Пограничник право користування земельною ділянкою загальною площею 13,7 га, розташованою між селами Олександрівка та Вапнярка Комінтернівського району Одеської області на схилах Великого Аджаликського лиману.

02 квітня 2009 року Комінтернівською районною державною адміністрацією Одеської області видано розпорядження № 560/А-2009 Про надання дозволу на розробку містобудівного обґрунтування розміщення СТ Пограничник на території Фонтанської сільської ради Комінтернівського району , яким дозволено СТ Пограничник розробку містобудівного обґрунтування розміщення садівничого товариства на площі орієнтовно 13,70 га за межами населеного пункту на території Фонтанської сільської ради в Комінтернівському районі Одеської області.

Розпорядженням Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області від 28 серпня 2009 року визнано таким, що втратило чинність розпорядження № 560/А-2009 від 02 квітня 2009 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28 січня 2010 року в справі № 2-а-13338/09/1570 адміністративний позов СТ Пограничник задоволено. Розпорядження Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області № 918/А-2009 від 28 серпня 2009 року Про визнання таким, що втратило чинність розпорядження райдержадміністрації від 02 квітня 2009 року № 560/А-2009 (що набрало законної сили 09 лютого 2010 року) скасовано.

20 липня 2010 року Комінтернівською районною державною адміністрацією Одеської області видано розпорядження № 2066/А-2010 Про скасування розпорядження районної державної адміністрації від 28 серпня 2009 року № 918/А-2009 , яким скасовано розпорядження районної державної адміністрації № 918/А-2009 від 28 серпня 2009 року Про визнання таким, що втратило чинність розпорядження райдержадміністрації від 02 квітня 2009 року № 560/А-2009 .

Згідно з довідкою, виданою Фонтанською сільською радоюКомінтернівського району Одеської області від 02 липня 2012 року за № 2002, земельна ділянка загальною площею 0,06 га з цільовим призначенням - для ведення садівництва, розташована за адресою: АДРЕСА_1 (за межами населеного пункту), знаходиться у користуванні ОСОБА_1 з 2009 року.

Управління Держземагентства у Комінтернівському районі Одеської області листом від 21 березня 2014 року № 1489 повідомило ОСОБА_1 про те, що згідно з отриманим обмінним файлом координати земельної ділянки, яка передбачається до відведення в садовому масиві Вапнярський , СТ Пограничник , вулиця Лиманна, ділянка АДРЕСА_1 на території Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, співпадають з координатами земельної ділянки кадастровий номер 5122786400:01:001:2813, розробник ТОВ ДП Інагро .

При зверненні до Комінтернівської районної державної адміністраціїОдеської області із запитом на отримання публічної інформації ОСОБА_1 отримала копію розпорядження вказаної адміністрації від 18 листопада 2011 року № 1803/А-2011 Про надання громадянину України ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення садівництва на території Фонтанської сільської ради (за межами населеного пункту) Комінтернівського району Одеської області та копію розпорядження Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області від 29 березня 2012 року № 422/А-2012 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянину України ОСОБА_3 та іншим (6 осіб) для ведення садівництва на території Фонтанської сільської ради .

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Відповідно до статті 213 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року в редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваного рішення (далі - ЦПК України 2004 року), рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин (стаття 214 ЦПК України 2004 року).

Згідно з частиною першою статті 303 та частиною першою статті 304 ЦПК України 2004 року під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими цією главою.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.

Відповідно до статті 6 Закону України Про місцеві державні адміністрації на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, щорічного послання Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази.

Статтею 17 ЗК України передбачено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до статті 35 ЗК України громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва. Іноземні громадяни та особи без громадянства, а також юридичні особи можуть мати земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва на умовах оренди. Земельні ділянки, призначені для садівництва, можуть використовуватись для закладання багаторічних плодових насаджень, вирощування сільськогосподарських культур, а також для зведення необхідних будинків, господарських споруд тощо. До земель загального користування садівницького товариства належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами загального користування. Землі загального користування садівницького товариства безоплатно передаються йому у власність за клопотанням вищого органу управління товариства до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування на підставі документації із землеустрою, за якою здійснювалося формування земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Приватизація земельної ділянки громадянином - членом садівницького товариства здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства. Використання земельних ділянок садівницьких товариств здійснюється відповідно до закону та статутів цих товариств.

Згідно з частиною третьою статті 122 ЗК України в редакції, чинній на час виникнення правовідносин, районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності (крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті) у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: сільськогосподарського використання; ведення водного господарства; будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини шостої цієї статті.

Відповідно до частин першої-третьої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно з частиною шостою статті 118 ЗК України в редакції, чинній на час виникнення правовідносин, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та висновки конкурсної комісії (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Частиною сьомою статті 118 ЗК України в редакції, чинній на час виникнення правовідносин, передбачено, що Рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Статтею 125 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Частиною третьою статті 126 ЗК України в редакції, чинній на час виникнення правовідносин, визначено, що право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Пунктом 12 Перехідних положень ЗК України в редакції, чинній на час виникнення правовідносин, встановлено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзацах другому та четвертому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Повноваження відповідних органів виконавчої влади щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 118, 122 ЗК України в редакції, чинній на час виникнення правовідносин.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок, що ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2 звернувся до районної державної адміністрації з клопотанням про отримання земельної ділянки в межах безоплатної приватизації у порядку та на підставі частини шостої статті 118 ЗК України в редакції, чинній на час виникнення правовідносин. Тобто, ОСОБА_2 набув право власності на спірну земельну ділянку в порядку та на підставах, визначених зазначеними вище правовими нормами.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У частинах першій, другій статті 321 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

В той же час, звертаючись з цим позовом, позивачкою не наведено встановлених законом підстав та доказів в обґрунтування наявності у неї прав на спірну земельну ділянку і позбавлення відповідача права власності.

Так, статтями 15, 16 ЦК України передбачено право на звернення до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі статтею 4 ЦПК України 2004 року, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом України.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Під час розгляду цієї справи судами не встановлено наявності у позивачки правовстановлюючих документів, які б підтверджували її право користування спірною земельною ділянкою , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , про що ОСОБА_1 зазначила і в позовній заяві.

Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що заявляючи вимоги про позбавлення права власності іншої особи, що є крайнім заходом втручання у мирне володіння майном, позивач зобов`язаний не тільки зазначити, а й довести своє право на спірну земельну ділянку. Проте у цій справі позивачкою не доведено, а судами не встановлено наявності у неї майнових прав на земельну ділянку, яка належить відповідачу, тобто не встановлено порушеного суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов.

Згідно з частинами першою, четвертою статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність скасування оскаржуваних судових рішень з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається, зокрема з резолютивної частини із зазначенням у ній розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до частини шостої статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів.

За подання позовної заяви та заяви про уточнення позовних вимог позивачкою сплачено судовий збір в загальному розмірі 1 346 грн (243,60+1 102,40).

ОСОБА_2 звільнений від сплати судового збору, а тому з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в загальному розмірі 3 095,80 грн (1 346х110% + 1 346х120%), який підлягав сплаті за подання апеляційної та касаційної скарг.

Керуючись статтями 141, 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Булгакової Тетяни Валеріївни задовольнити.

Рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 13 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 10 травня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області про визнання незаконними та скасування розпоряджень Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 3 095 грн (три тисячі дев`яносто п`ять грн) 80 коп. судових витрат, які підлягали сплаті за подання апеляційної та касаційної скарг.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська Судді: С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев В. М. Коротун В. П. Курило