У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2008 року справа №36/357
Колегія суддів Дніпропе тровського апеляційного адм іністративного суду у складі :
головуючого судді - Про ценко О.А. (доповідач),
суддів - Коршуна А.О., Туркі ної Л.П.,
при секретарі - Гулій О.Г.,
розглянувши у відкритому с удовому засіданні апеляційн у скаргу Державної податково ї інспекції Бабушкінського району м.Дніпропетровська
на постанову господарс ького суду Дніпропетровсько ї області від 31.10.2006 року в адмін істративній справі №А36/357
за позовом Закритого ак ціонерного товариства «Юнів ерсал Секьюрітіз»
до Державної податково ї інспекції у Бабушкінськом у районі м.Дніпропетровська
про визнання недійсним и податкових повідомлень-ріш ень від 11.01.2006 року №0000032200/0 та №0002001700/0,
ВСТАНОВИЛА:
В вересні 2006 року Закрите а кціонерне товариство «Юніве рсал Секьюрітіз» звернулось до суду із адміністративним позовом про визнання недійс ними податкових повідомлень -рішень Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська в ід 11.01.2006 року №0000032200/0 та №0002001700/0.
В обґрунтування позовних в имог позивач зазначав про те , що дані податкові повідомле ння-рішення винесені відпові дачем з порушенням чинного з аконодавства. З посиланням н а пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.7.6.2 п.7.6 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.837 Ц К України та норми Уніфіков аного Закону «Про переказн і векселі та прості векселі» позивач зазначав, що відпові дач безпідставно дійшов висн овку про неправомірність від несення позивачем до складу валових витрат видатків підп риємства на отримання маркет ингових послуг та витрат по о пераціях з векселями. Крім то го, посилаючись на пп.4.3.20 п.4.3 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», поз ивач вважає безпідставним до нарахування податку на прибу ток з фізичних осіб.
Постановою від 31.10.2006 року гос подарський суд Дніпропетров ської області частково задов ольнив позов Закритого акціо нерного товариства «Юніверс ал Секьюрітіз», визнавши нед ійсним податкове повідомлен ня-рішення від 11.01.2006 року №0000032200/0. В решті позову було відмовлен о.
Не погодившись з висновкам и суду першої інстанції, відп овідач оскаржує дану постано ву в апеляційному порядку, пр осить її скасувати та винест и нове рішення, яким відмовит и в задоволенні позовних вим ог. З урахуванням уточнення а пелянт просить скасувати пос танову суду першої інстанції в частині задоволення позов них вимог та прийняти нове рі шення, яким відмовити в задов оленні позову в повному обся зі. В обґрунтування апеляцій них вимог відповідач зазнача є, що судом першої інстанції н евірно застосовані норми мат еріального права, а саме: пп.5.3.9 Закону України «Про оподатк ування прибутку підприємст в», ст.9 Закону України «Про бу хгалтерський облік та фінанс ову звітність в Україні», ст.61 Цивільного кодексу України та норми Уніфікованого З акону «Про переказні векселі та прості векселі». З урахува нням доповнень до апеляційно ї скарги апелянт вказує, що по зивачем укладено договори з надання маркетингових послу г (інформації, консультації), в ідповідно до яких позивач (за мовник) доручає, а виконавець зобов'язується виконати по слуги. При цьому апелянт заув ажує, що результат маркетинг ових досліджень надавався по зивачу в усній формі. Посилаю чись на п.1 та п.2 ст.837 ЦК України апелянт вважає, що предмет сп ірних договорів, укладених п озивачем, відповідає предмет у договору підряду. За твердж енням апелянта, метою догово ру про надання маркетингових послуг є виконання маркетин гових досліджень, а їх реаліз ація - є отримання інформації (аналізу), яка повинна бути ви кладена в звіті виконаних ро біт, і звіт виконаних робіт є є диним документом, що підтвер джуює виконання маркетингов их досліджень, а тому пред'я влені до перевірки паперові носії не мають статусу перви нних документів та не можуть підтвердити правомірність в іднесення таких витрат до ск ладу валових. Крім того, з урах уванням наданих до апеляційн ої скарги додаткових пояснен ь апелянт зазначає, що судом п ершої інстанції не враховано те, що у зв'язку з прострочен ням терміну пред'явлення ве кселя №80307015223294 ТОВ НВФ «Вектор-Те хно» до сплати, а також втрато ю позивачем права регресу за векселем, відсутня можливіс ть позивача примусити вексел едавця виконати безумовне гр ошове зобов'язання сплатит и за векселем. Разом з тим, апе лянт зазначає, що простий век сель №80307015223294 ТОВ НВФ «Вектор-Тех но» не є цінним папером, а тому витрати на придбання цього в екселю не підпадають під пп.7.6 .2 п.7.5 ст.7 Закону України «Про оп одаткування прибутку підпри ємств»; апелянт стверджує, що позивач необґрунтовано збіл ьшив витрати від операцій з в екселями на загальну суму 665000,0 0грн., а тому застосування штра фних санкцій з цього приводу є правомірним.
Позивач заперечує проти за доволення апеляційної скарг и, вважає, що оскаржувана пози вачем постанова суду першої інстанції від 31.10.2006 року є закон ною, прийнятою з дотриманням норм матеріального та проце суального права, а вимоги апе лянта - необґрунтованими, том у вони не можуть бути задовол еними. Позивач повністю пого джується з висновками суду п ершої інстанції.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови с уду в межах доводів апеляцій ної скарги, дослідивши матер іали справи, колегія суддів в важає, що апеляційна скарга Д ержавної податкової інспекц ії Бабушкінського району м.Д ніпропетровська не підлягає задоволенню з наступних під став.
Матеріалами справи встано влено, що за результатами ком плексної документальної пер евірки Закритого акціонерно го товариства «Юніверсал Сек ьюрітіз» за період з 02.09.2004 року по 01.10.2005 року відповідачем скла дено акт від 28.12.2005 року №004526, в яко му зазначено про порушення з боку позивача:
- пп.5.3.9 п.5.3 ст.5,11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.1.6 «Порядку складання декларації з пода тку на прибуток підприємств» , а саме: занижено податку на п рибуток через віднесення до складу валових витрат видатк ів підприємства з отримання маркетингових послуг в сумі 121900грн., у тому числі у ІІІ кварт алі 2004 року в сумі 16700грн., у ІІ ква рталі 2005 року в сумі 38000грн. та у І ІІ кварталі 2005 року в сумі 67200грн .;
- пп.7.6.2 п.7.6 ст.7 Закону України « Про оподаткування прибутку п ідприємств» та ст.ст. 34,69,75 Конве нції, якою запроваджено Уні фікований Закон про перека зні векселі та прості вексел і від 07.06.19 30 року, а саме: збільшен ня збитку через віднесення д о складу валових витрат від о перацій з цінними паперами у ІІ кварталі 2005 року витрат на п ридбання векселя в сумі 665000грн .;
- пп.3.1.3 п.3.1 ст.3, пп.4.3.20 п.4.3 ст.4, абз. а) п.17.2 ст.17, абз а) пп.19.2 ст.9 Закону Ук раїни «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме: заниже ння податку з доходів фізичн их осіб у сумі 563,94грн. через від несення до валових витрат на навчання працівників.
На підставі встановлених п еревіркою порушень Державно ю податковою інспекцією у Ба бушкінському районі м.Дніпро петровська винесені податко ві повідомлення-рішення від 11.01.2006 року:
- №0000032200/0 про донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 36180г рн., у тому числі 30500грн. за основ ним платежем та 5680грн. за штраф ними санкціями;
- №0002001700/0 про донарахування п одаткового зобов'язання з п одатку з доходів фізичних ос іб у сумі 1691,82грн. у тому числі 563,9 4грн. за основним платежем та 1 127,88грн. штрафних санкцій.
Підставою для прийнятті спірних податкових повідомл ень-рішень стали висновки за результатами дослідження ві дповідачем господарської ді яльності позивача у сфері ма ркетингових послуг та операц ій з векселями.
Аналіз матеріалів справи т а норм матеріального права п оказав наступне.
01.07.2004 року позивач - Закрите ак ціонерне товариство «Юнівер сал Секьюрітіз» (замовник) ук лало договір про надання мар кетингових послуг №01/07/04 з прив атним підприємцем ОСОБА_2 (виконавець) (а.с.79-81 т.1). Згідно з додатковою угодою від 02.07.2004 рок у №1 усі маркетингові послуги , надані виконавцем, здійснюю ться в усній формі або з надан ням звіту на вимогу замовник а; за надані послуги замовник виплачує виконавцю протягом 5-ти днів винагороду виконавц ю у сумі 10000грн.(а.с.82-83 т.1). Також, 01.07.2 005 року позивачем укладено дог овір про надання маркетингов их послуг №01/07/05-01 з приватним пі дприємцем ОСОБА_3 За умова ми договору за надані послуг и замовник сплачує виконавцю кожний місяць до 5-го числа мі сяця, наступного за звітним, 10 000грн. шляхом перерахування на поточний рахунок виконавця (а.с.87-90 т.1). На підтвердження вик онання укладених договорів в иконавцями надані акти здачі -приймання робіт та звіти О СОБА_3, в яких зазначено, що м аркетингові послуги, передба чені зазначеним договором, н адані замовником у повному о бсязі та з дотриманням умов д оговору відповідно до наведе ного у звіті переліку робіт (а .с.94-108 т.1).
За приписами ч.1 та 2 ст.837 глави 61 Цивільного кодексу України за договором підряду одна ст орона (підрядник) зобов'язуєт ься на свій ризик виконати пе вну роботу за завданням друг ої сторони (замовника), а замов ник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може уклада тися на виготовлення, обробк у, переробку, ремонт речі або н а виконання іншої роботи з пе реданням її результату замов никові. На відміну від д оговору підряду, відповідно до ст.901 цього Кодексу, за догов ором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'яз ується за завданням другої с торони (замовника) надати пос лугу, яка споживається в проц есі вчинення певної дії або з дійснення певної діяльності , а замовник зобов'язується оп латити виконавцеві зазначен у послугу, якщо інше не встано влено договором. За визначен ням ч.2 вказаної статті положе ння цієї глави можуть застос овуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язанн я.
За приписами ч.1,2 ст.837 ЦК Укра їни за договором підряду одн а сторона (підрядник) зобов' язується на свій ризик викон ати певну роботу за завдання м другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується пр ийняти та оплатити виконану роботу; договір підряду може укладатись на виготовлення, обробку, переробку, ремонт ре чі або на виконання іншої з пе реданням її результату замов никові. Тобто, предметом дано ї є індивідуалізований резул ьтат праці підрядника, який н абуває тієї чи іншої матеріа лізованої форми.
Метою ж договору про наданн я маркетингових послуг є вик онання маркетингових дослід жень, а їх реалізація-отриман ня інформації (аналізу), яка по винна бути викладена в звіті виконаних робіт. При цьому сл ід зазначити, що на відміну ві д договору підряду при надан ні послуг продається не сам р езультат роботи, а дії викона вців, що призводять до такого результату (ст.901 ЦК України). В даному випадку позивачем бу ли укладені договори з ПП О СОБА_2 та ОСОБА_3 про нада ння послуг (пошук осіб, заціка влених в купівлі-продажу цін них паперів замовника та про ведення з ними попередніх пе реговорів відносно купівлі-п родажу цінних паперів замовн ика, дослідження в сфері вивч ення місткості сегменту ринк у, на якому працює замовник, з метою надання рекомендацій в усній та письмовій формах, як і б сприяли збільшенню реалі зації цінних паперів замовни ка), про що свідчить зміст укла дених договорів (а.с.79-90 т.1).
Отже, колегія суддів погодж ується з висновком суду перш ої інстанції, що договори №01/07/0 4 та №01/07/05-01 про надання маркетин гових послуг не відносяться до договорів підряду, акти зд ачі-приймання робіт (надання послуг) та акти прийому-перед ачі виконаних робіт відповід ають вимогам до первинних до кументів, які встановлені п.2 с т.9 Закону України «Про бухгал терський облік та фінансову звітність в Україні» №996-ХІУ в ід 16.07.1999 року, а тому висновок ві дповідача про те, що позиваче м завищено суму валових витр ат через віднесення до склад у валових витрат витрати під приємства з маркетингових по слуг у розмірі 121 900,0грн. є необґ рунтованим.
Що стосується правомірнос ті включення до складу валов их витрат по операціях з векс елями, слід зазначити наступ не.
Закрите акціонерне товари ство «Юніверсал Секьюрітіз» згідно з договором купівлі-п родажу цінних паперів від 30.05.20 05 року №Т-01/05; №Т-02/05 та з актом прий ому-передачі цінних паперів від 30.05.2005 року придбало у ЗАТ «М ененджмент-Технолоджи» прос тий вексель ТОВ НВФ «Вектор-Т ехно» (дата складання 14.03.2003 року , дата погашення - за пред'я вленням). Вартість векселя зг ідно з договором - 665000грн.
Віднесення позивачем до ск ладу валових витрат витрати від операцій з цінними папер ами у 2 кварталі 2005 року на прид бання векселя в сумі 665000грн. - правомірне виходячи з насту пного. За приписами пп.7.6.2 п.7.6 ст .7 Закону України «Про оподатк ування прибутку підприємств » норми цього пункту поширюю ться на платників податку - то ргівців цінними паперами та деривативами, а також на будь -яких інших платників податк у, які здійснюють операції з т оргівлі цінними паперами чи деривативами. Відповідно до ч.1. ст.70 Уніфікованого Зако ну «Про переказні векселі та прості векселі», позовні вим оги до акцептанта, які виплив ають з переказного векселя, п огашаються із закінченням тр ьох років, які обчислюються в ід дати настання строку плат ежу. Як передбачено ч.1 ст.78 вказ аного Закону, векселедавець простого векселя зобов'язани й так само, як акцептант за пер еказним векселем. Стат тею 77 цього ж Закону визначено , що до простих векселів засто совуються такі ж положення, щ о стосуються переказних векс елів, тією мірою, якою вони є с умісними з природою цих доку ментів, а саме положення щодо : індосаменту (статті 11 - 20); строк у платежу (статті 33 - 37); платежу ( статті 38 - 42); права регресу у раз і неплатежу (статті 43 - 50, 52 - 54); плат ежу у порядку посередництва (статті 55, 59 - 63); копій (статті 67 і 68); змін (стаття 69); позовної давно сті (статті 70 і 71); неробочих дні в, обчислення строків і забор они пільгових строків (статт і 72, 73 і 74). Отже, законодавцем пер едбачена можливість вимоги виконання зобов'язання по векселю від векселедавця про стого векселя протягом 3-х рок ів з дати настання терміну пл атежу по ньому.
Тому обґрунтування апелян та про прострочення строку п латежу за векселем №80307015223294 ТОВ Н ВФ «Вектор-Техно», протягом я кого позивач може пред'явля ти вимогу платежу за векселе м, безпідставні. З урахування м дати складання такого векс еля 14.03.2003р. строк, протягом яког о можна пред'являти вимогу платежу за векселем, станови ть, відповідно, до 14.03.2007 року.
Разом з тим, апелянт зауважу є, що відповідно до ст.76 Уніф ікованого Закону документ в якому відсутній будь-який з реквізитів, зазначених у поп ередній статті, не має сили пр остого векселя. Посилаючись на вказану норму, відповідач зробив висновок, що вексель Т ОВ НВФ «Вектор Техно» №Ю307015223294 н е є цінним папером. Проте, коле гія суддів не приймає до уваг и такі посилання відповідача , оскільки ані матеріали спра ви, ані матеріали акту переві рки не містять належного обґ рунтування з цього приводу: я кий саме реквізит простого в екселя за ст.75 Уніфікованог о Закону «Про переказні век селі та прості векселі», затв ердженого Конвенцією від 07.06.193 0р., відсутній, що виключає мож ливість вирішення даного пит ання по суті. Адже вказана ст аття передбачає випадки коли хоча реквізит і не вказано, ал е вексель вважається дійсним . Так відповідно до частин 2,3,4 ц ієї статті простий вексель, с трок платежу в якому не зазна чено, вважається таким, що під лягає оплаті за пред'явлення м. При відсутності особливог о зазначення, місце, де видано документ, вважається місцем платежу і, разом з тим, місцем проживання векселедавця. Пр остий вексель, в якому не вказ ано місце його видачі, вважає ться виданим у місці, зазначе ному поруч з найменуванням в екселедавця. А відтак, колегі я суддів вважає безпідставни м застосування штрафної санк ції у сумі 5680грн. з посиланням н а пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України « Про порядок погашення зобов' язань платників податків пер ед бюджетами та державними ф ондами».
Таким чином, доводи апеляці йної скарги не спростовують висновків суду першої інстан ції. Суд об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини , які мають суттєве значення д ля вирішення справи; рішення суду прийнято з дотриманням норм матеріального та проце суального права, а тому поста нову суду від 31.10.2006 року у даній адміністративній справі слі д залишити без змін.
Керуючись статями 195, 196, п.1ч.1 ст .198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, колег ія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Держа вної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дні пропетровська на постанову г осподарського суду Дніпропе тровської області від 31.10.2006 рок у в адміністративній справі №А36/357 залишити без задоволенн я.
Постанову господарського суду Дніпропетровської обла сті від 31.10.2006 року в адміністрат ивній справі №А36/357 залишити бе з змін.
Ухвала набирає законної си ли у відповідності до ст.254 КАС України і може бути оскаржен а в касаційному порядку до Ви щого адміністративного суду України у відповідності до с т.212 КАС України.
Головуючий суддя: О.А. Проценко
Судді: А.О . Коршун
Л.П. Туркіна
Суд | Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.10.2008 |
Оприлюднено | 14.09.2010 |
Номер документу | 8640284 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Проценко Олена Анатоліївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні