Рішення

від 12.12.2019 по справі 802/214/17-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

12 грудня 2019 р. Справа № 802/214/17-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Поліщук І.М.,

за участю:

секретаря судового засідання: Дмитрука М.В.

представника позивача: Маркевич Т.Л.

представника відповідача: Сивий М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ангар-Будсервіс"

до: Головного управління ДПС у Вінницькій області

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Ангар-Будсервіс" з адміністративним позовом до Вінницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що не погоджується з висновками податкового органу, викладеними у акті перевірки № 1358/1401/35824035 від 23.12.2016 та, відповідно, із прийнятим податковим повідомленням-рішенням №0000161401 від 13.01.2017, вважає його протиправним, а тому звернувся до суду з позовом із вимогами його скасування.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 07.02.2017, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11.05.2017, адміністративний позов задоволено повністю.

Разом із тим, постановою Верховного Суду від 22.08.2019 скасовано постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07.02.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11.05.2017, а справу направлено до суду першої інстанції для нового розгляду.

Ухвалою від 01.10.2019 матеріали даної справи прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 24.10.2019.

Ухвалою від 24.10.2019 задоволено клопотання представника Головного управління ДПС у Вінницькій області та замінено первинного відповідача - Вінницьку об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Вінницькій області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Вінницькій області. Судовий розгляд справи відкладено до 11.11.2019.

Ухвалою від 11.11.2019 витребувано у слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Вінницькій області, а також у слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Київській області інформацію щодо існування відкритих кримінальних проваджень чи\або вироків відносно посадових осіб ТОВ "Ангар-Будсервіс" (код ЄДРПОУ 35824035), чи його контрагента - ТОВ "Профбудкомплекс" (код ЄДРПОУ 40028021), та, в разі наявності вироку - інформацію за якою статтею Кримінального кодексу України доведено обвинувачення та обставини злочину.

Іншою ухвалою від 11.11.2019 відкладено судовий розгляд справи до 05.12.2019.

Ухвалою від 05.12.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.12.2019.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, що викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував щодо задоволення даного позову, посилаючись на обґрунтованість висновків перевірки та прийнятого за її наслідками податкового повідомлення-рішення.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що на підставі направлення №596/14 від 16.12.2016, виданого Вінницькою ОДПІ Головного управління ДФС у Вінницькій області, головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок окремих платників управління аудиту Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області Іщенко О.І. на підставі ст. 20, п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Ангар-Будсервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ "Профбудкомплекс" за період з 01.01.2014 по 29.07.2016.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт №1358/1401/35824035 від 23.12.2016, висновками якого встановлено порушення п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України №2755-VI від 02 грудня 2010 року в результаті чого підприємством завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту по податку на додану вартість за травень 2016 року в сумі 20840 грн. та суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 20840 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки, 13.01.2017 Вінницькою об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Вінницькій області винесено податкове повідомлення-рішення №0000161401, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 20840 грн. 00 коп.

Не погоджуючись із даним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до Вінницького окружного адміністративного суду.

Встановлено, що постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 07.02.2017, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11.05.2017, адміністративний позов задоволено повністю.

Разом із тим, постановою Верховного Суду від 22.08.2019 скасовано постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07.02.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11.05.2017, а справу направлено до суду першої інстанції для нового розгляду.

Направляючи дану справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції вказав на те, що судами залишено поза увагу те, що перевірку ТОВ "Ангар-Будсервіс" проведено на виконання ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва у справі № 760/6919/16-к. Також, вказав не необхідність дослідження відносно кого відкрито кримінальне провадження, за ознаками яких кримінальних правопорушень, а також чи є вирок відносно посадових осіб ТОВ "Ангар-Будсервіс", чи його контрагентів, та, якщо є, за якою статтею Кримінального кодексу України доведено обвинувачення та обставини злочину.

Так, надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та враховуючи висновки Верховного Суду, що викладені в постанові від 22.08.2019, суд зазначає наступне.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (п. 198.1 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За правилами п. 198.2. статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до вимог пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що

Пунктом 200.1 ст.200 Податкового кодексу передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п.200.2 ст.200 ПК України).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-ХІV від 16.07.1999 року (далі Закон № 996-ХІV), бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно зі статтею 1 цього Закону господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Статтею 9 Закону № 996-ХІV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, системний аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що платник податку має право формувати податковий кредит та валові витрати у зв`язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

При цьому, обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), позаяк саме він є суб`єктом, який зменшує суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до бюджету, на суму податкового кредиту, визначеного постачальником.

З метою підтвердження обґрунтованості заявленої податкової вигоди необхідно встановити їх об`єктивний предметний зв`язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність представлених первинних документів, у тому числі щодо відомостей про учасників та умови господарських операцій. Оскільки, навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відтак, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів.

Як вбачається з акту перевірки податкового органу, висновки викладені у ньому мотивовані відсутністю у ТОВ "Профбудкомплекс" необхідних умов та ознак, необхідних для здійснення задекларованих господарських операцій, оскільки дане підприємство фактично не надавало ТОВ "Ангар-Будсервіс" комплексу робіт по бетонуванню в травні 2016 року на суму 125039,38 грн., а, відтак, податкові накладні зареєстровані в ЄРПН на адресу ТОВ "Ангар-Будсервіс" та відображення в податковому обліку ТОВ "Ангар-Будсервіс" в травні 2016 року не можуть вважатися такими, що підтверджують реальність проведення операцій з придбання даних послуг.

Разом з тим, досліджуючи взаємовідносини позивача з ТОВ "Профбудкомплекс", судом встановлено наступні факти, які свідчать про реальність господарських операцій між ними.

Так, 17 лютого 2016 року між ПП "Агро-Експрес-Сервіс" (Замовник) та ТОВ "Ангар-Будсервіс" (Підрядник) укладено договір будівельного підряду №17/02/2016.

Пунктом 1.1 Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується виготовити дві аркові безкаркасні конструкції для зберігання товару розмірами 28х130х10 м. та 28х170х10 (фундаменти, гідроізоляцію та омонолічування арки в бетон, монолітні підлоги з активною вентиляцією та з можливістю горизонтального напису товару до 3м., вентиляційними решітками, боковими розпашними воротами розміром 5х4,5) на території ферми с. Башарівка, Радивілівського району, Рівненської області відповідно до доданої кошторисної документації та договірної ціни, яка є невід`ємною частиною цього договору.

Підрядник виконує всі роботи, передбачені п. 1.1 даного договору своїми матеріалами та засобами (п. 1.2 договору).

Загальна вартість робіт, що підлягають виконанню вказана в додатковій кошторисній документації та договірній ціні, які є невід`ємними частинами цього договору та складає 22499959,20 грн. з розрахунку 9749961,60 грн. за аркову безкаркасну конструкцію розміром 28х130х10 м. та 12749997,60 грн. за аркову безкаркасну конструкцію розміром 28х170х10. Вказана вартість робіт та суми оплати включає в себе ПДВ (п. 3.1 договору).

Пунктом 4.2 договору визначено, що Підрядник має право одержувати плату за виконані обсяги робіт у розмірах та у строки передбачені договором; залучати за своїм вибором для виконання певних обсягів робіт субпідрядні спеціалізовані будівельні та інші організації, що мають відповідні документи та дозволи на такі роботи, при цьому відповідальність за роботи перед замовником несе Підрядник.

27 травня 2016 року між ТОВ"Ангар-Будсервіс" (Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Профбудкомплекс" (Підрядник) укладено договір підряду № 10.

Пунктом 1.1. договору визначено, що Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується виконати власними силами та засобами комплексних робіт по бетонуванню відповідно до умов цього договору та в межах договірної ціни.

Проведення зазначених в п. 1.1 цього договору робіт здійснюється з матеріалів Замовника (п. 1.2. договору).

Загальна вартість робіт, що підлягають виконанню вказана у доданій кошторисній документації та договірній ціні , які є невід`ємними частинами цього договору та складає 125039 грн. 38 коп. (п. 2.1 договору).

Підрядник приступає до виконання до виконання умов даного договору після отримання від Замовника суми авансу відповідно до пункту 2.2.1 цього договору і передачі "Підряднику" фронту робіт оформленого відповідним актом.

Пунктом 5.2 договору визначено, що підрядник зобов`язаний, зокрема, при необхідності залучити від свого імені для виконання окремих робіт організації, що володіють відповідними ліцензіями та дозволами.

Таким чином, із зазначених вище договорів ТОВ "Ангар-Будсервіс" може залучати до виконання робіт інших осіб (субпідрядників), що не потребує погодження із Замовниками.

Факт реальності виконання договору №10 підтверджується податковою накладною № 55 від 27 травня 2016 року (а.с. 31), актом приймання виконаних будівельних робіт за травень 2016 року (а.с. 27-30) та оборотно-сальдовою відомістю по рахунку: 631 за 2016 рік (а.с. 32).

Також, в акті перевірки відповідач посилається на те, що ТОВ "Ангар-Будсервіс" у рядку 10.1 розділу ІІ Податковий кредит податкової декларації з податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2016 року додатку № 5 до декларації по ПДВ "Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за травень 2016 року включено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Профбудкомплекс" 20839,90 грн. Так, за 2015 рік декларація з податку на прибуток та баланс до органу доходів та зборів ТОВ "Профбудкомплекс" не подавало, тому визначити наявність основних засобів та їх балансову вартість не є можливим.

Податковим органом зазначено, що досліджені по ланцюгу постачання комплекс робіт по бетонуванню за травень 2016 року вказує на те, що ТОВ "Профбудкомплекс" є учасником тіньового сектору економіки та вказує на транзитність операцій спрямованих на отримання податкової вигоди кінцевими отримувачами. Встановлені факти підтверджують, що дане підприємство фактично не надавало зазначені послуги на адресу ТОВ "Ангар-Будсервіс" у травні 2016 року, так як в свою чергу, вказаний обсяг робіт при наявній чисельності працюючих на підприємстві не видається можливим.

За таких обставин, податковий орган дійшов висновку, що для забезпечення виконання ТОВ "Профбудкомплекс" послуг, необхідних умов та ознак для здійснення задекларованих господарських операцій, наявності значної кількості працівників для забезпечення процесу виконання послуг підтверджує, що дане підприємство фактично не надавало ТОВ "Ангар-Будсервіс" комплекс робіт по бетонуванню в травні 2016 року. Так, зазначені обставини стала підставою для податкового органу зробити висновок, що задекларовані ТОВ "Ангар-Будсервіс" операції з їх придбання не можуть вважатися операціями, що дають право на податковий кредит згідно умов ст. 198.1 Податкового кодексу України.

Однак, чинне законодавство не пов`язує право платника на податковий кредит з дотриманням контрагентами законодавчо встановлених умов провадження господарської діяльності та не зобов`язує і не наділяє юридичні особи правом перевіряти своїх контрагентів на наявність офіційно оформлених працюючих осіб належної кваліфікації, наявність обладнання, устаткування для надання відповідних послуг або для проведення робіт.

Отже, наведені перевіряючим обставини не можуть бути доказом неспроможності ТОВ "Профбудкомплекс" виконання операцій з огляду на відсутність необхідних умов та ознак для здійснення робіт, недостатню кількість працюючих осіб. Крім того, такі обставини не можуть бути підставою для висновків про порушення вимог податкового законодавства ТОВ "Ангар-Будсервіс" так як не залежать від останнього та не підтверджують відсутність наміру у сторін на досягнення правових наслідків, обумовлених укладеними договорами, а є лише припущенням неможливості настання таких наслідків.

Твердження податкового органу щодо відсутності у ТОВ "Профбудкомплекс" необхідних умов та працюючих осіб необхідних для виконання робіт, ще не є підставою для визначення нереальності вчинення господарських операцій, а наявність або відсутність матеріально-технічної бази у контрагента не може бути передумовою для визначення господарської компетенції останнього та не має правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеними договорами або порушення платником податку правил оподаткування.

Таким чином, наявні в матеріалах адміністративної справи первинні документи позивача по взаємовідносинам з ТОВ "Профбудкомплекс" за формою та змістом відповідають вимогам законодавства, що пред`являються до первинних документів.

При цьому, факт надання послуг позивачеві зі сторони його контрагента, зазначеного в акті перевірки, документально підтверджується, а надані позивачем докази є переконливими і достатніми для висновку про реальність господарських операцій.

Крім того, на виконання висновків Верховного Суду в постанові від 22.08.2019, ухвалою від 11.11.2019 судом витребувано у слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Вінницькій області, а також у слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Київській області інформацію щодо існування відкритих кримінальних проваджень чи\або вироків відносно посадових осіб ТОВ "Ангар-Будсервіс" (код ЄДРПОУ 35824035), чи його контрагента - ТОВ "Профбудкомплекс" (код ЄДРПОУ 40028021), та, в разі наявності вироку - інформацію за якою статтею Кримінального кодексу України доведено обвинувачення та обставини злочину.

Із наданої на виконання вимог ухвали від 11.11.2019 інформації судом встановлено, що ані в слідчому управлінні фінансових розслідувань ГУ ДФС у Вінницькій області, ані в слідчому управлінні фінансових розслідувань ГУ ДФС у Київській області не розслідуються кримінальні провадження стосовно посадових осіб ТОВ "Ангар-Будсервіс" (код ЄДРПОУ 35824035), чи його контрагента - ТОВ "Профбудкомплекс" (код ЄДРПОУ 40028021), а також відсутні судові вироки щодо зазначених підприємств (а.с. 209, 211).

Таким чином, враховуючи сукупність встановлених вище обставин справи, суд приходить до висновку про реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Профбудкомплекс" та правомірність формування позивачем податкового кредиту, а тому оскаржуване податкове повідомлення - рішення №0000161401 від 13.01.2017 є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно із ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, в силу ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку, відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача підлягають стягненню понесені ним витрати зі сплати судового збору, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255,295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000161401 від 13.01.2017.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ангар-Будсервіс" сплачений при зверненні судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ангар-Будсервіс" (вул. Фурманова, 28, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 35824035);

Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 43142454).

Повний текст рішення складено 18.12.2019.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна