Рішення

від 18.12.2019 по справі 300/2193/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2019 р. справа № 300/2193/19

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Боршовський Т.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації про визнання неправомірними дій при виплаті щорічної допомоги на оздоровлення та стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації (надалі - відповідач), в якому просить суд: визнати неправомірними дії відповідача про відмову у перерахунку та виплаті позивачу за 2017-2018 роки недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення згідно статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; зобов`язати Управління соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації виплатити ОСОБА_1 недоплачені кошти на щорічну допомогу на оздоровлення за 2017-2018 роки виходячи із розміру 5-ти мінімальних заробітних плат, встановленої Законом України "Про Державний бюджет" на момент виплати згідно рішення суду.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, а тому на підставі статті 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат. ОСОБА_1 не погоджується з відмовою Управління соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації у виплаті йому щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат, оскільки вважає, що відповідач безпідставно застосував постанову Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 № 562 Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , яка не відповідає статті 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та порушує норми статті 22, пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України.

Ухвалою суду від 12.11.2019 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано строк для усунення недоліків. Позивач у вказаний в ухвалі строк усунув недоліки.

Ухвалою від 20.11.2019 Івано-Франківський окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

02.12.2019 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив Управління соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації на позовну заяву. У відзиві відповідач заперечив проти задоволення позову. Представник відповідача вказав, що передбачена статтею 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Так, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 № 562 Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи розмір щорічної допомоги на оздоровлення особам - інвалідам І та ІІ груп виплачується в розмірі 120,00 грн. Представник відповідача зазначив, що за 2017-2018 роки щорічну допомогу на оздоровлення виплачено ОСОБА_1 у вказаному розмірі, що підтверджується відповідними реєстрами виплат. При цьому, представник відповідача вказав на те, що протягом 2017-2018 років стаття 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи не містила і не містить надалі положень щодо виплати щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення у розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат. Також відповідач вказав на те, що визначальним у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень, а тому зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою. Окрім цього, представник Управління соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації вказав на пропущення ОСОБА_1 шестимісячного строку звернення до суду з цим позовом, оскільки про порушення своїх прав позивач дізнався, коли отримав щорічну разову грошову допомогу, а саме: за 2017 рік - в березні 2017 року, а за 2018 рік - в березні 2018 року. Представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити.

Суд, розглянувши відповідно до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив таке.

ОСОБА_1 згідно посвідчення серії НОМЕР_1 від 06.03.2019 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1990 році І категорії та має другу групу інвалідності, що також підтверджується довідкою серії МСЕ № 017323 (а.с.8-9).

Управління соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації в березні 2017 року виплатило позивачу щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, за 2017 рік в розмірі 120,00 грн., що підтверджується копією реєстру № 219/692 виплати щорічної допомоги на оздоровлення 2017 року.

В березні 2018 року відповідач виплатив ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, за 2018 рік в розмірі 120,00 грн., що підтверджується копією реєстру № 198/534 виплати щорічної допомоги на оздоровлення 2018 року.

Позивач звернувся до Управління соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації з заявою щодо виплати недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення згідно з статтею 48 Закону України Про Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи .

04.11.2019 відповідач листом № 1048/02-19/27 повідомив ОСОБА_1 , що передбачена статтею 48 Закону України Про Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 № 562 Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , а саме: щорічна допомога на оздоровлення особам - інвалідам І та ІІ груп виплачується в розмірі 120,00 грн. Позивача повідомлено, що кошти, передбачені згідно чинного законодавства виплачено ОСОБА_1 , як інваліду ІІ групи за 2017 рік в розмірі 120,00 грн., за 2018 рік також в розмірі 120,00 грн. (а.с.12).

Вважаючи неправомірними дії відповідача про відмову у перерахунку та виплаті позивачу за 2017-2018 роки недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення згідно статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", викладені в листі від 04.11.2019 року, ОСОБА_1 , звернувся з цим позовом до суду. Позивач просить зобов`язати Управління соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації виплатити позивачу недоплачені кошти на щорічну допомогу на оздоровлення за 2017-2018 роки, виходячи із розміру 5-ти мінімальних заробітних плат, встановленої Законом України "Про Державний бюджет" на момент виплати згідно рішення суду.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров`я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи .

Так, згідно з частиною 1 статті 1 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , цей закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Відповідно до статті 13 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи Держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов`язується відшкодувати її за:

1) пошкодження здоров`я або втрату працездатності громадянами та їх дітьми, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

2) втрату годувальника, якщо його смерть пов`язана з Чорнобильською катастрофою;

3) матеріальні втрати, що їх зазнали громадяни та їх сім`ї у зв`язку з Чорнобильською катастрофою, відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України.

На державу покладаються також зобов`язання щодо своєчасного медичного обстеження, лікування і визначення доз опромінення учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

В свою чергу, компенсації за шкоду, заподіяну здоров`ю, особам, які стали особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій, ядерних випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, сім`ям у зв`язку із втратою годувальника та щорічна допомога на оздоровлення, регламентовані статтею 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи .

Так, редакцією частини 4 статті 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991 за № 796-ХІІ до 01.01.2006 була передбачена виплата щорічної допомоги на оздоровлення інвалідам I і II групи в розмірі п`яти мінімальних заробітних плат.

В подальшому дію цієї норми в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005 за № 3235-IV.

Дію цієї норми в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати було зупинено і на 2007 рік згідно із Законом України від 19.12.2006 за №489-V, що згодом було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 за № 6-рп/2007).

Законом України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 28.12.2007 за № 107-VI текст статті 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991 за № 796-ХІІ було викладено в редакції, яка передбачала, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за № 10-рп/2008 положення Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України , якими викладено в новій редакції статтю 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991 за № 796-ХІІ про те, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, - визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Відповідно до статті 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у редакції, чинній після визнання зазначеним рішенням Конституційного Суду України неконституційними змін, внесених Законом України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 28.12.2007 за № 107-VI, було передбачено, що щорічна допомога на оздоровлення інвалідам I і II групи виплачується в розмірі 5 мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Законом України Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України від 28.12.2014 за №76-VIII були внесені зміни, в тому числі до статті 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , та вказану статтю викладено у новій редакції. Так, згідно нової редакції закону одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, дітям-інвалідам, сім`ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою, батькам померлого, щорічна допомога на оздоровлення виплачується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з Прикінцевими положеннями Закону України Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України від 28.12.2014 № 76-VIII, в зазначеній частині цей Закон набирає чинності із 01.01.2015.

При цьому, розділ VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 за № 2456-VI було доповнено пунктом 26 згідно із Законом № 79-VIII від 28.12.2014, яким встановлено, що норми і положення, в тому числі статті 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Зазначені зміни до Розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України також набрали чинності 01.01.2015.

За вказаних обставин, починаючи з 01.01.2015 стаття 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи не містить положень щодо виплати щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії у розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат. Зазначені зміни не визнані неконституційними та є чинними.

Окрім цього, Законом України Про внесення змін до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи щодо усунення дискримінаційного ставлення до громадян, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях та військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї від 21.04.2016 за №1339-VIII статтю 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи викладено в новій редакції.

Так, згідно з частиною 2 статті 48 цього Закону в редакції Закону України від 21.04.2016 за № 1339-VIII, щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт і постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 1, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій, громадянам, які брали участь у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, і постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 2 або 3, дітям-інвалідам, інвалідність яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою.

Відповідно до частини 3 статті 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в редакції Закону України від 21.04.2016 за № 1339-VIII, компенсація та допомога, передбачені цією статтею, виплачуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

В подальшому, Законом України Про внесення зміни до статті 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 06.06.2017 за № 2082-VIII статтю 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи викладено в новій редакції, а саме: щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, і постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 1, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій, громадянам, які брали участь у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, і постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 2 або 3, дітям-інвалідам, інвалідність яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою, кожній дитині, яка втратила одного з батьків внаслідок Чорнобильської катастрофи, та евакуйованим із зони відчуження у 1986 році.

Відповідно до частини 3 статті 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в редакції Закону України від 06.06.2017 за № 2082-VIII, компенсація та допомога, передбачені цією статтею, виплачуються в порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України .

Закон України від 06.06.2017 за № 2082-VIII набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування, а саме, 28.06.2017.

Таким чином, розмір виплат щорічної допомоги на оздоровлення, яка передбачена статтею 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , встановлюється Кабінетом Міністрів України.

В свою чергу, питання здійснення виплати передбачених статтею 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" одноразової компенсації за шкоду, заподіяну внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій, ядерних випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї (далі - одноразова компенсація), та щорічної допомоги на оздоровлення (далі - щорічна допомога) деяким категоріям громадян, врегульовано Порядком виплати одноразової компенсації за шкоду, заподіяну внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій, ядерних випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та щорічної допомоги на оздоровлення деяким категоріям громадян, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 № 760 (надалі - Порядок № 760).

Пунктом 2 Порядку № 760 встановлено, що одноразова компенсація та щорічна допомога виплачуються за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на відповідний рік для соціального захисту громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, центрами з нарахування та здійснення соціальних виплат, структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних і районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад за місцем фактичного проживання (перебування) громадян.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 760 виплати одноразової компенсації за шкоду, заподіяну внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій, ядерних випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та щорічної допомоги на оздоровлення деяким категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 за № 760, щорічна допомога виплачується громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, брали участь в ліквідації наслідків інших ядерних аварій, ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 1, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій, громадянам, які брали участь в ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 2 або 3, дітям-інвалідам, інвалідність яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою, в розмірах, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 за № 562 Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи .

Так, пунктом 1 вказаної постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 за № 562 встановлено такий розмір щорічної допомоги на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: інвалідам I і II групи - 120,00 грн.; учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії - 100 гривень; інвалідам III групи та дітям-інвалідам - 90 гривень; учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії, кожній дитині, яка втратила внаслідок Чорнобильської катастрофи одного з батьків, та евакуйованим із зони відчуження у 1986 році, включаючи дітей, - 75 гривень.

Як встановлено судом вище, ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1990 році І категорії та має другу групу інвалідності, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 06.03.2019 та довідкою серії МСЕ № 017323 (а.с.8-9).

Таким чином, розмір його щорічної допомоги на оздоровлення як інваліду II групи становить 120,00 грн.

Позивач в позовній заяві підтвердив факт отримання щорічної допомоги на оздоровлення за 2017 рік в розмірі 120,00 грн. та за 2018 рік також в розмірі 120,00 грн.

Вказані виплати підтверджуються відповідними реєстрами № 219/692 та № 198/534, які надані суду Управлінням соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації.

Таким чином, ОСОБА_1 отримав щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 за № 562 Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , оскільки на час виникнення спірних правовідносин статтею 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи не було передбачено виплату позивачу щорічної одноразової грошової допомогу на оздоровлення в розмірі п`яти мінімальних заробітних плат.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, зазначеній в постанові від 13.11.2019 в справі № 331/4450/17(2-а/331/174/2017), в постанові від 11.09.2019 в справі № 674/181/17 та в постанові від 21.11.2018 в справі № 202/4104/17.

Таким чином, суд зазначає про відсутність порушеного права позивача, оскільки у відповідача не було правових підстав для нарахування щорічної допомоги на оздоровлення у розмірах інших, ніж встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року за № 562, відповідно до статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Таким чином, доводи позивача про наявність права на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі п`яти мінімальних заробітних плат є безпідставними з огляду на посилання позивача на норми законодавства, які втратили чинність на час виникнення спірних правовідносин.

Щодо твердження позивача про те, що встановлені Кабінетом Міністрів України розміри щорічної допомоги на оздоровлення звужують та зменшують обсяг його прав, гарантованих статтею 22, пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України, то суд зазначає, що такі доводи не враховуються того, що статтю 48 Закону № 796-ХІІ викладено у новій редакції, за нормами якої повноваження щодо визначення порядку виплати і розміру щорічної допомоги на оздоровлення були делеговані Кабінету Міністрів України та які неконституційними не визнавались.

У рішенні за № 3-рп/2012 від 25 січня 2012 року Конституційний Суд України зазначив, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов`язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України. Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.

Отже, нарахування та виплата позивачу щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року за № 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", не суперечить положенням Конституції України.

Щодо дотримання позивачем строків звернення до суду з цим позовом, то суд вказує на таке.

Предметом судового розгляду в цій адміністративній справі є відмова Управління соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації у здійсненні перерахунку і виплаті одноразової грошової допомоги на оздоровлення, оформлена листом від 04.11.2019 № 1048/02-19/27. Слід зазначити, що строк звернення до суду і строк, впродовж якого, особа має право на перерахунок і виплату соціальної допомоги не є тотожними. Суд звертає увагу на те, що позивач пов`язує факт порушення свого права на перерахунок допомоги на оздоровлення за 2017-2018 роки, виходячи з розміру п`яти мінімальних зарплат з відмовою відповідача у виплаті в зазначеному розмірі, викладеною в листі від 04.11.2019 № 1048/02-19/27.

За вказаних обставин, суд вважає, що ОСОБА_1 не пропущено строку звернення до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з цим позовом, оскільки позивач дізнався про порушення свої прав з листа Управління соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації від 04.11.2019 № 1048/02-19/27.

Підсумовуючи вказане, суд дійшов висновку, що належить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації про визнання неправомірними дії відповідача про відмову у перерахунку та виплаті позивачу за 2017-2018 роки недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення згідно статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов`язання Управління соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації виплатити ОСОБА_1 недоплачені кошти на щорічну допомогу на оздоровлення за 2017-2018 роки виходячи із розміру 5-ти мінімальних заробітних плат, встановленої Законом України "Про Державний бюджет" на момент виплати згідно рішення суду.

Судові витрати згідно з статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на відмову в позові, за відсутності доказів їх понесення сторонами, судом не розподілялися.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , село АДРЕСА_1 ) до Управління соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації (ідентифікаційний код - 03193365, вулиця Шевченка, 4, місто Снятин, Івано-Франківська область, 78300) про визнання неправомірними дії відповідача про відмову у перерахунку та виплаті позивачу за 2017-2018 роки недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення згідно статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов`язання Управління соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації виплатити ОСОБА_1 недоплачені кошти на щорічну допомогу на оздоровлення за 2017-2018 роки, виходячи із розміру 5-ти мінімальних заробітних плат, встановленої Законом України "Про Державний бюджет" на момент виплати згідно рішення суду.

Судові витрати не розподіляти.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Відповідач - Управління соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації, ідентифікаційний код - 03193365, вулиця Шевченка, 4, місто Снятин, Івано-Франківська область, 78300.

Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.