Постанова

від 25.05.2020 по справі 300/2193/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2020 рокуЛьвівСправа № 300/2193/19 пров. № А/857/1261/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Гуляка В.В., Пліша М.А.,

за участі секретаря судового засідання Хітрень О.Ю.,

позивач: не з`явився

відповідач: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року у справі № 300/2193/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації про визнання неправомірними дій при виплаті щорічної допомоги на оздоровлення та стягнення коштів,-

суддя в 1-й інстанції - Боршовський Т.І.,

час ухвалення рішення - не зазначено,

місце ухвалення рішення - м. Івано-Франківськ,

дата складання повного тексту рішення - не зазначено-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації (надалі - відповідач), в якому просив суд: визнати неправомірними дії відповідача про відмову у перерахунку та виплаті позивачу за 2017-2018 роки недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення згідно статті 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , зобов`язати Управління соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації виплатити ОСОБА_1 недоплачені кошти на щорічну допомогу на оздоровлення за 2017-2018 роки виходячи із розміру 5-ти мінімальних заробітних плат, встановленої Законом України Про Державний бюджет на момент виплати згідно рішення суду.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, а тому на підставі статті 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат. ОСОБА_1 вважає, що відповідач безпідставно застосував постанову Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 № 562 Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , яка не відповідає статті 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та порушує норми статті 22, пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , село Потічок, Снятинський район, Івано-Франківська область, 78309 ) до Управління соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації (ідентифікаційний код - 03193365, вулиця Шевченка, 4, місто Снятин, Івано-Франківська область, 78300) про визнання неправомірними дії відповідача про відмову у перерахунку та виплаті позивачу за 2017-2018 роки недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення згідно статті 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та зобов`язання Управління соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації виплатити ОСОБА_1 недоплачені кошти на щорічну допомогу на оздоровлення за 2017-2018 роки, виходячи із розміру 5-ти мінімальних заробітних плат, встановленої Законом України Про Державний бюджет на момент виплати згідно рішення суду.

Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не врахував положень Конституції України, а саме, статті 22, згідно якої, конституційні права та обов`язки гарантуються і не можуть бути скасовані. Конституція України має пряму дію та найвищу юридичну силу. З врахуванням цієї обставини, суду першої інстанції не слід було застосовувати статтю 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , оскільки вказана норма закону суттєво зменшує розмір виплат позивача, що гарантовано конституційними нормами.

Управління соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації надіслало відзив на апеляційну скаргу від 13.02.2020 року №419/02-19105, в якому зазначає, що статтею 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що вказаний вид державної допомоги виплачується в порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України. Вказана обставина вірно застосована судом першої інстанції, що заперечує наявність законних підстав для задоволення апеляційної скарг. Просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, вважає за можливе провести розгляд справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 згідно посвідчення серії НОМЕР_2 від 06.03.2019 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1990 році І категорії та має другу групу інвалідності, що також підтверджується довідкою серії МСЕ № 017323 (а.с.8-9).

Управління соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації в березні 2017 року виплатило позивачу щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, за 2017 рік в розмірі 120,00 грн., що підтверджується копією реєстру № 219/692 виплати щорічної допомоги на оздоровлення 2017 року.

В березні 2018 року відповідач виплатив позивачу щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, за 2018 рік в розмірі 120,00 грн., що підтверджується копією реєстру № 198/534 виплати щорічної допомоги на оздоровлення 2018 року.

Позивач звернувся до Управління соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації з заявою щодо виплати недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення згідно з статтею 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи .

04.11.2019 відповідач листом № 1048/02-19/27 повідомив позивача, що передбачена статтею 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 № 562 Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , а саме: щорічна допомога на оздоровлення особам - інвалідам І та ІІ груп виплачується в розмірі 120,00 грн.. Позивача повідомлено, що кошти, передбачені згідно чинного законодавства виплачено Рощинському , як інваліду ІІ групи за 2017 рік в розмірі 120,00 грн., за 2018 рік також в розмірі 120,00 грн. (а.с.12).

Вважаючи неправомірними дії відповідача про відмову у перерахунку та виплаті позивачу за 2017-2018 роки недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення згідно статті 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , викладені в листі від 04.11.2019 року, ОСОБА_1 , звернувся з позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції положення Закону України Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України від 28.12.2014 за №76-VIII яким були внесені зміни, в тому числі до статті 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , та вказану статтю викладено у новій редакції. Так, згідно нової редакції закону одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, дітям-інвалідам, сім`ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою, батькам померлого, щорічна допомога на оздоровлення виплачується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з Прикінцевими положеннями Закону України Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України від 28.12.2014 № 76-VIII, в зазначеній частині цей Закон набрав чинності із 01.01.2015.

При цьому, розділ VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 за № 2456-VI було доповнено пунктом 26 згідно із Законом № 79-VIII від 28.12.2014, яким встановлено, що норми і положення, в тому числі статті 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Зазначені зміни до Розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України також набрали чинності 01.01.2015.

За вказаних обставин, починаючи з 01.01.2015 стаття 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи не містить положень щодо виплати щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії у розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат. Зазначені зміни не визнані неконституційними та є чинними.

Колегія суддів вважає правильними та обґрунтованими нормами спеціального законодавства висновки суду першої інстанції та доповнює їх висновками наступного змісту.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров`я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи .

Законом України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 28.12.2007 №107-VI внесені зміни до ст. 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , яку викладено у редакції, згідно із якою, одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім`ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 таке звуження права осіб на одержання щорічної допомоги на оздоровлення і положення Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 28.12.2007 №107-VI про внесення таких змін до редакції ст. 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи - визнано неконституційними, та зазначено, що Закон України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи діє в попередній редакції, тобто від 09.07.2007.

Згідно зі статтею 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у редакції, чинній після визнання зазначеним рішенням Конституційного Суду України неконституційними змін, внесених Законом України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 28.12.2007 №107-VI, щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії виплачується в розмірі 5 мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Законом України Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України від 28.12.2014 №76-VIII внесені зміни до статті 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , та вказану статтю викладено у редакції, згідно якої щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт і постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 1, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій, громадянам, які брали участь у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, і постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 2 або 3, дітям-інвалідам, інвалідність яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою, кожній дитині, яка втратила одного з батьків внаслідок Чорнобильської катастрофи, та евакуйованим із зони відчуження у 1986 році.

Компенсація та допомога, передбачені цією статтею, виплачуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Згідно із Прикінцевими положеннями Закону України Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України , в зазначеній частині цей Закон набирає чинності із 01.01.2015.

Таким чином, починаючи з 01.01.2015 виплата щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення здійснюється у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 № 760 Про порядок виплати одноразової компенсації за шкоду, заподіяну внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій, ядерних випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та щорічної допомоги на оздоровлення деяким категоріям громадян розмір виплат щорічної допомоги на оздоровлення передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 №562 Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи .

Відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 №562 розмір щорічної разової грошової допомоги громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи становить: інвалідам I і II групи 120,00 грн, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії 100 грн, інвалідам III групи та дітям-інвалідам 90 грн.

Судом першої інстанції також встановлено, що Управлінням соціального захисту населення Снятинської РДА позивачу було виплачено щорічну разову грошову допомогу на оздоровлення, як особі, що постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС з II групою інвалідності за 2017 - 120 грн, за 2018 - 120 грн.

Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним поданням Управління Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення положень статті1, частини першої, другої та третьої статті 95, частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України, пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв`язку з окремими положеннями Конституції України від 25 січня 2012 року № 3рп/2012 встановлено, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими регулюються бюджетні відносини, зокрема питання соціального захисту за рахунок Державного бюджету України, є складовою бюджетного законодавства відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України.

Кабінетом Міністрів України змін до постанови від 12.07.2005 № 562 Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи щодо розмірів допомоги на оздоровлення внесено не було.

З врахуванням наведеного суд першої інстанції вірно вважав, що нарахування та виплата позивачу щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 за № 562 Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , не суперечить положенням Конституції України, а тому вірно вважав, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, а відтак підставно відмовив у задоволенні позову.

Окрім того, суд апеляційної інстанції вважає, що відсутні підстави для звернення до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності статті 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи .

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ч.4 ст.229, ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року по справі № 300/2193/19 - без змін.

Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді В. В. Гуляк М. А. Пліш Повне судове рішення складено 28 травня 2020 року.