Рішення

від 09.12.2019 по справі 700/461/19

ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 700/461/19

провадження № 2-а/694/139/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

09.12.2019 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області

в складі: головуючої судді Гончаренко Т.В.

при секретарі Блискавці А.С.

за участі: представника відповідача Коростильової А.В.

(по довіреності)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Звенигородки справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

23.05.2019 року до Звенигородського районного суду Черкаської області надійшла справа за вищевказаним адміністративним позовом згідно розпорядження в.о.голови Лисянського районного суду Черкаської області Бесараб Н.В. про передачу справи з Лисянського районного суду Черкаської області до Звенигородського районногоьсуду Черкаської області, в якому позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення №103/0012По/05/01/-19 від 24.04.2019, винесену державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Дрозденком Володимиром Іллічем про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ст. 54 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340,00 грн, а справу про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Позивач мотивує свій позов тим, що подія адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 54 КУпАП, відсутня, оскільки у ПАТ Дашуківські бентоніти , головою правління якого є позивач, відсутній обов`язок по поверненню орендованої земельної ділянки з огляду на продовження (поновлення) строку дії відповідного договору оренди.

Так, позивач наголошує, що 09.03.2010 між ПАТ Дашуківські бентоніти та Лисянською районною державною адміністрацією укладено договір оренди землі, згідно якого ПАТ Дашуківські бентоніти передано в тимчасове користування (оренду) земельну ділянку, кадастровий номер 7122882800:02:001:0295, строком на 5 років.

За твердженнями позивача, після закінчення строку оренди земельної ділянки договір оренди землі від 09.03.2010 було поновлено на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, оскільки позивач продовжував користуватись земельною ділянкою за цільовим призначенням, належним чином виконував умови договору оренди сплачував орендну плату за земельну ділянку, яка Лисянською районною державною адміністрацією як орендодавцем земельної ділянки не поверталась ПАТ Дашуківські бентоніти , як і не направлялось звернення до ПАТ Дашуківські бентоніти щодо повернення земельної ділянки орендодавцю.

Крім того, за обґрунтуваннями позивача, по факту, зазначеному в постанові про накладення адміністративного стягнення №103/0012По/05/01/-19 від 24.04.2019, існує не скасована постанова про закриття справи про адміністративне правопорушення від 25.09.2018. Також позивач наголошує на тому, що строки притягнення його до адміністративної відповідальності закінчились, що є додатковими підставами для закриття справи про адміністративне правопорушення.

Одночасно з подачею позову позивач звернувся до суду з клопотанням, в якому просив витребувати у ГУ Держгеокадастру у Черкаській області матеріали адміністративної справи №103/0012ПО/05/01/-19 щодо притягнення до адміністративної відповідальності позивача за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 54 КУпАП, для огляду та належним чином засвідчених копій, для долучення до матеріалів даної справи.

Ухвалою суду від 24 травня 2019 року зазначений адміністративний позов було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження. Відповідачу запропоновано подати відзив в строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження.

13.09.2019 року на адресу суду надійшов відзив відповідача на адміністративний позов, в якому

відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає, що з 03.04.2019 по 16.04.2019 у чіткій відповідності до законодавства України було проведено плановий захід контролю за додержанням суб`єктом господарювання - ПАТ Дашуківські бентоніти - вимог земельного законодавства, за результатами якого державним інспектором складено акт № 103/0016АП/02/01-19 від 16.04.2019. Під час проведення перевірки виявлені та зазначені в акті наступні порушення: стаття 34 Закону України Про оренду землі (порушення строків повернення тимчасово зайнятих земель (земельної ділянки кадастровий номер 7122882800:02:001:0295), наданої ПАТ Дашуківські бентоніти в оренду строком до 24.02.2017), стаття 168 Земельного кодексу України (на частині земельної ділянки, площею 2,33544 га, без відповідного дозволу проведено роботи по зняттю та перенесенню ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту), відповідальність за що передбачена статтями 54 та 53-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення. На підставі зазначеного вище акту державним інспектором було складено адміністративний протокол № 103/0009ПТ/04/01/-19 від 16.04.2019 та видано припис № 103/001ПР/03/01/-19 від 17.04.2019, яким голові правління ПАТ Дашуківські бентоніти Бесарабу В.М. приписано у тридцятиденний термін усунути порушення вимог законодавства України - вжити дії щодо повернення земельної ділянки, термін оренди якої закінчився.

Як зазначає відповідач, в подальшому, при дотриманні процедури, передбаченої КУпАП, 24.04.2019 державним інспектором було винесено постанову про притягнення позивача за вчинене правопорушення до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 54 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 340 грн.

Стосовно суті правопорушення відповідач зазначає, що оскільки договір оренди землі від 09.03.2010 діяв до 24.02.2017, ПАТ Дашуківські бентоніти безпідставно не повернуто земельну ділянку, що має наслідком, в тому числі, адміністративну відповідальність, передбачену ст. 54 КУпАП, яку має понести керівник вказаного суб`єкта господарювання, яким є позивач.

Також відповідач заперечив наявність інших підстав для закриття справи про адміністративне правопорушення. Так, за твердженнями відповідача, постанова про закриття справи про адміністративне правопорушення від 25.09.2018 була винесена відносно ОСОБА_2 , а не відносно позивача, що виключає можливість застосування п. 8 ч. 1 ст. 247 КУпАП для закриття адміністративної справи.

Позивачем через канцелярію суду подано клопотання про витребування доказів, в якому позивач просить витребувати від Лисянської районної державної адміністрації Черкаської області інформацію та належним чином засвідчені копії підтверджуючих документів про період, за який Лисянською районною державною адміністрацією Черкаської області отримано орендні платежі від ПАТ Дашуківські бентоніти за договором оренди землі від 09.03.2010.

Ухвалою суду від 13 вересня 2019 року клопотання позивача про витребування доказів були задоволені, від ГУ Держгеокадастру у Черкаській області витребувано матеріали адміністративної справи №103/0012ПО/05/01/-19 щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ст.54 КУпАП, від Лисянської районної державної адміністрації Черкаської області витребувано копії підтверджуючих документів щодо отримання орендних платежів від ПАТ Дашуківські бентоніти за договором оренди землі від 09.03.2010.

Ухвалою суду від 16.10.2019 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не з`явився,про день,час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.Через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить позов задовольнити в повному об`ємі.

Представник відповідача Коростильова А.В. в судовому засіданні позов не визнала та просила суд відмовити в його задоволенні з підстав зазначених у відзиві.

Суд,вислухавши пердставника відповідача, перевіривши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

24 квітня 2019 року старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Дрозденком В.І. (надалі також державний інспектор відповідача) прийнято постанову №103/0012По/05/01/-19, в якій встановлено порушення ОСОБА_1 статті 34 Закону України Про оренду землі , а саме: порушення строків повернення тимчасово зайнятих земель, а саме земельної ділянки державної власності із земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, площею 15,0000 га (кадастровий номер 7122882800:02:001:0295), в адміністративних межах Лисянської ОТГ, за межами

с. Дашуківка, наданої ПАТ Дашуківські бентоніти в оренду терміном до 24.02.2017 року для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами. Позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 54 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Відповідно до обставин, зазначених в постанові №103/0012По/05/01/-19 від 24.04.2019 року,16 квітня 2019 року державним інспектором відповідача складено протокол про адміністративне правопорушення № 103/0009ПР/04/01/-19 про притягнення голови Правління ПАТ Дашуківські бентоніти ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 54 КУпАП.

В свою чергу, протокол про адміністративне правопорушення № 103/0009ПР/04/01/-19 від 16.04.2019 року було складено на підставі акту № 103/0016АП/02/01-19 від 16.04.2019 року, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання (ПАТ Дашуківські бентоніти ) вимог законодавства у сфері використання та охорони земель.

За результатами проведення зазначеного вище заходу органом контролю встановлено, зокрема, порушення ПАТ Дашуківські бентоніти статті 34 Закону України Про оренду землі , а саме: порушення строків повернення тимчасово зайнятих земель (земельної ділянки кадастровий номер 7122882800:02:001:0295), наданої ПАТ Дашуківські бентоніти в оренду на підставі договору оренди землі від 09.03.2010 року.

Судом встановлено, що 09 березня 2010 року між ПАТ Дашуківські бентоніти (орендар) та Лисянською районною державною адміністрацією (орендодавець) укладено договір оренди землі № А-ДБ-11-0309/1 (надалі також договір оренди), відповідно до п. 1, 15 якого в строкове платне користування ПАТ Дашуківські бентоніти було надано земельну ділянку, площею 15,0 га, під розширення кар`єру бентонітових глин.

Як свідчать матеріали справи, орендована за договором оренди земельна ділянка була зареєстрована в 2012 році в Державному земельному кадастрі із кадастровим номером 7122882800:02:001:0295 (надалі також земельна ділянка) з реєстрацією речового права (права оренди) ПАТ Дашуківські бентоніти на зазначену земельну ділянку.

Згідно із п. 8 договору оренди договір укладено на 5 років. При цьому, договір оренди набирає чинності після його підписання сторонами та його державної реєстрації. Як слідує з умов та посвідчувальних написів на договорі оренди, він зареєстрований 17.03.2010 за реєстровим № 041078900001.

Стверджуючи про порушення ПАТ Дашуківські бентоніти (та, відповідно, позивачем як його керівником) вимог земельного законодавства, відповідач зазначає, що земельна ділянка, всупереч умовам договору оренди, не була повернута орендодавцю, зважаючи на що ПАТ Дашуківські бентоніти було порушено вимоги ст. 34 Закону України Про оренду землі , що тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ст. 54 КУпАП України.

На підставі вищезазначених тверджень, відповідачем було прийнято постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення №103/0012По/05/01/-19 від 24.04.2019 року. Позивач оскаржив вказану постанову, подавши позов у даній справі.

Відповідно до ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Статтею 289 КУпАП визначено, що постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена в десятиденний строк з дня її винесення.

Згідно наявних матеріалів адміністративної справи №103/0012ПО/05/01/-19, акт №103/0016АП/02/01-19 від 16.04.2019 та протокол про адміністративне правопорушення № 103/0009ПР/04/01/-19 від 16.04.2019 було складено за участю позивача та повідомлено його, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 24.04.2019 року.

Позивач не був присутній 24.04.2019 року на розгляді справи про адміністративне правопорушення, хоча був належним чином повідомлений про такий розгляд та подав пояснення щодо обставин та підстав для закриття провадження у справі.

Оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення №103/0012По/05/01/-19 від 24.04.2019 року позивач отримав 25.04.2019 року.

26 квітня 2019 року позивач подав адміністративний позов у даній справі.

Отже, враховуючи приписи ч. 2 ст. 286 КАС України щодо того, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), суд зазначає, що позивачем не пропущено строк для звернення до суду із даним позовом.

Згідно із ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно

до якого органи державної влади, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України до компетенції адміністративних судів віднесено, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1ст. 3 КАС України). Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Вимоги ст. 69 КАС України передбачають, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно із ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України Про оренду землі , на яку здійснює посилання відповідач як на підставу притягнення позивача до адміністративної відповідальності, у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст.10 КУпАП).

За невиконання вимог земельного законодавства в частині порушення строків повернення тимчасово зайнятих земель ч. 1 ст. 54 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність у виді штрафу: щодо громадян - в розмірі від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і щодо посадових осіб - від п`ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Обґрунтовуючи порушення строків повернення земельної ділянки орендодавцю, та наявність, таким чином, складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 54 КУпАП, відповідач зазначає про закінчення 24.02.2017 року строку дії договору оренди земельної ділянки, після настання якого у ПАТ Дашуківські бентоніти (в особі позивача як посадової особи - голови правління) виник обов`язок по поверненню земельної ділянки.

Разом з тим, в матеріалах даної справи містяться докази, які свідчать про користування ПАТ Дашуківські бентоніти спірною земельною ділянкою та існування між сторонами договору оренди орендних відносин щодо неї і після вказаної дати.

Зокрема, матеріалами справи підтверджується сплата ПАТ Дашуківські бентоніти орендної плати за користування земельною ділянкою протягом 2017 року та виникнення заборгованості зі сплати орендної плати в 2018 році. Зазначені обставини підтверджені орендодавцем земельної ділянки (Лисянською районною державною адміністрацією), що спростовує твердження відповідача про відсутність після 24.02.2017 року договірних відносин між орендарем та орендодавцем щодо оренди спірної земельної ділянки.

Відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Матеріали справи не містять,а відповідачем не доведено, що договір оренди земельної ділянки не є поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Більше того, доказами, які містяться в матеріалах справи, підтверджується фактичне користування ПАТ Дашуківські бентоніти спірною земельною ділянкою після 24.02.2017 року та існування саме договірних відносин оренди відносно земельної ділянки, оскільки ПАТ Дашуківські бентоніти сплачувало саме орендну плату за її користування.

На підставі зазначеного, суд приймає до уваги також доводи позивача про те, що зі сторони орендодавця земельної ділянки, - Лисянської районної державної адміністрації - до ПАТ Дашуківські бентоніти не пред`являлось будь-яких заперечень щодо продовження користування останнім орендованою земельною ділянкою та/або листів-повідомлень із запереченнями у поновленні договору оренди, як і не поверталась орендна плата, сплачена після закінчення строку дії договору оренди, а також не направлялось звернення до ПАТ Дашуківські бентоніти щодо повернення земельної ділянки.

Належних та допустимих доказів протилежного відповідачем не надано, незважаючи на обов`язок саме відповідача надати такі докази (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Крім того,суд враховує, що в матеріалах даної справи містяться докази щодо реєстрації в 2012 році в Державному земельному кадастрі саме спірної земельної ділянки та власне речового права (права оренди) орендаря на неї строком на 5 років, що не є тотожним строку дії договору оренди земельної ділянки. Звідси, висновок відповідача про граничний строк користування ПАТ Дашуківські бентоніти спірною земельною ділянкою по 24.02.2017 року, а також обрахування із вказаної дати порушення ПАТ Дашуківські бентоніти (в особі посадової особи - позивача) строків повернення спірної земельної ділянки є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підтверджені належними та допустимими доказами.

За вказаних обставин,відповідачем не доведено порушення ПАТ Дашуківські бентоніти (в особі позивача) строків повернення земельної ділянки орендодавцю, адміністративна відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 54 КУпАП України.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Як передбачено ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За змістом ч. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Отже, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб`єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.

Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб`єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб`єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим.

Суд вважає, що старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Дрозденком В.І. при винесенні постанови №103/0012По/05/01/-19 від 24.04.2019 року було допущено порушення вимог ст. 245, 247, 251, 252, 280, 283 КУпАП як щодо перевірки встановлених і наведених вище обставин, так і щодо пояснень позивача відносно наявності підстав для закриття справи про адміністративне правопорушення.

Крім того,суд зазначає також про порушення відповідачем строків притягнення позивача до відповідальності, передбаченої ст. 54 КУпАП, а також про незастосування наслідків їх закінчення.

Згідно із ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Як слідує із ч. 1 ст. 242-1 КУпАП, розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачених ст. 54 КУпАП, віднесено до компетенції відповідача.

Суд зауважує про наявність в матеріалах даної справи доказів, які свідчать про порушення відповідачем строків притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Так, в матеріалах справи міститься акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки № 26-ДК/27/АП/09/01-18 від 31.01.2018 року, складений державним інспектором відповідача Дрозденком В.І.

За даними названого акту у результаті перевірки юридичної за адресою с. Дашуківка, Лисянський район, Черкаська область встановлено порушення вимог ст.ст. 29, 34 Закону України Про оренду землі , ст. 168 Земельного кодексу України, ст. 52 Закону України Про охорону земель внаслідок порушення ПАТ Дашуківські бентоніти строків повернення тимчасово зайнятої земельної ділянки площею 15,0000 га та проведенні без дозволу робіт зі зняття та перенесення грунтового покриву (родючого шару ґрунту).

Також, 12.03.2018 року державним інспектором відповідача Дрозденком В.І. складено акт обстеження земельної ділянки № 26-ДК/30/АП/09/01/-18, яким зафіксовано, що на частині земельної ділянки державної власності площею 15,0000 га, наданої ПАТ Дашуківські бентоніти в оренду терміном до 24.02.2017 року для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд, в порушення ст. 168 Земельного кодексу України, ст. 52 Закону України Про охорону земель проведено роботи без дозволу на зняття та перенесення грунтового покриву (родючого шару грунту) на площі 8,0853 га.

Таким чином, суд зазначає, що факт правопорушення, зазначений в оскаржуваній постанові №103/0012По/05/01/-19 від 24.04.2019 року, відповідачем було виявлено ще 31.01.2018, що свідчить

про порушення відповідачем строків, передбачених ст. 38 КУпАП, для накладення на позивача адміністративного стягнення.

Відповідач же належних і допустимих доказів на підтвердження правомірності дій при розгляді справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, в частині розгляду справи за межами строків, встановлених ст. 38 КУпАП, на спростування позову та встановлених судом обставин, не подав.

У зв`язку з вищевикладеним, суд вважає, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є такою, що не відповідає закону, постановленою за відсутності події адміністративного правопорушення на підставі неналежних доказів вини позивача, порушує його права, а тому підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.

Крім того суд зазначає, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення ст. 54 КУпАП не може бути здійснене з огляду на пропущення строків, передбачених ст. 38 КУпАП, для притягнення особи до відповідальності.

Інші доводи позивача в частині необхідності закриття справи про адміністративне правопорушення є вторинними з огляду на висновки суду про відсутність події адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КУпАП за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення

На підставі вищевикладеного, суд доходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення №103/0012По/05/01/-19 від 24.04.2019 року, а також про закриття справи про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач є звільненим від сплати судового збору на підставі ч. 4 ст. 288 КУпАП.

Вирішуючи питання розподілу між сторонами судових витрат по справі, суд враховує те, що позивач не поніс судових витрат по сплаті судового збору, оскільки звільнений від його сплати при поданні даної заяви до суду, відповідач теж не поніс судових витрат по даній справі, тому їх слід компенсувати за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України.

Керуючись ст. 6-9, 72-77, 139, 242-246, 255, 286, 295 КАС України, ст. 7, 222, 251, 254, 258, 268,288 КУпАП, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Скасувати постанову старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Дрозденка Володимира Ілліча № 103/0012По/05/01/-19 від 24.04.2019 року про накладення адміністративного стягнення за ст. 54 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 54 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події адміністративного правопорушення.

Судові витрати у виді судового збору по справі компенсувати за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України.

Повний текст рішення виготовлений 18.12.2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Звенигородський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя