Постанова

від 18.12.2019 по справі 922/2279/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2019 р. Справа № 922/2279/19

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Россолов В.В., суддя Хачатрян В.С. , суддя Ільїн О.В.,

за участю секретаря судового засідання Ярош В.В.,

за участю представників:

позивача - Ворожбянова А.М., посвідчення №1787, довіреність №08-21/1/2-19 від 02.01.2019;

відповідача - Малєєвої С.П. (керівника), Маринушкіної Л.В., посвідчення №000361 від 22.06.2018;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Харківської міської ради (вх. №3357 Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 08.10.2019 у справі № 922/2279/19

за позовом Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7);

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спорттрикотаж" (61003, м. Харків,вул. Кузнечна, 17);

про розірвання договору,-

ВСТАНОВИЛА:

Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спорттрикотаж", в якому просить розірвати договір № 2741 на право тимчасового користування землею укладений 26.12.2001 між Виконавчим комітетом Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спорттрикотаж" на земельну ділянку площею 0,5327 га по вул. Кузнечній, 17 у м. Харкові строком до 06.06.2021, який 28.12.2001 зареєстрований в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею за № 2741; судові витрати позивач також просить покласти на відповідача.

В обрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що істотно змінилися обставини, якими сторони керувалися при укладенні договору № 2741 на право тимчасового користування землею на земельну ділянку площею 0,5327 га по вул. Кузнечній, 17 у м. Харкові. Під час укладання договору виконавчий комітет Харківської міської ради не міг передбачити, що ТОВ "Спорттрикотаж" перейде на спрощену систему оподаткування та не буде сплачувати плату за використання земельної ділянки комунальної власності, а чинне законодавство зміниться на стільки, що якби він міг це передбачити, то не укладав цей договір або укладав його на інших умовах.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 08.10.2019 у справі №922/2279/19 в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції зазначив, що на момент підписання спірного договору сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов щодо укладання саме договору на право тимчасового користування землею, істотні умови в договорі зазначено за чинним на час укладання Земельним кодексом України, договір підписано сторонами та зареєстровано в книзі записів на право тимчасового користування землею. Судом визначено, що на момент укладання договору позивач знав або міг знати про наявність такого факту - застосування відповідачем спрощеної системи оподаткування, оскільки ТОВ "СПОРТТРИКОТАЖ" застосовувало спрощену систему оподаткування та сплачувало єдиний податок, як суб`єкт малого підприємництва, а спірний договір не визначає в якості підстави для розірвання зміна приписів земельного законодавства.

Позивач з вказаним рішенням суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

В обґрунтуванні апеляційної скарги апелянт зазначає, що не заперечує факт укладення спірного договору, наголошуючи, що останній не був би укладеним або укладався на інших умовах в разі обізнаності з обставиною переходу ТОВ "Спорттрикотаж" на спрощену систему оподаткування, що зумовлює звільнення орендаря за відповідних обставин від сплати земельного податку, як плати за землю.

За твердженням апелянта, у разі використання ТОВ "СПОРТТРИКОТАЖ" земельної ділянки площею 0,5327 га по вул. Кузнечній, 17 у м. Харкові на підставі договору оренди землі, орендна плата на теперішній час складала б близько 37 203,95 грн в місяць. У зв`язку з чим Харківська міська рада втрачає грошові кошти за використання ТОВ "СПОРТТРИКОТАЖ" земельної ділянки комунальної власності, оскільки відповідно до інформації ГУ ДФС у Харківській області від 01.03.2019 № 6777/9/20-40-12-03-17 ТОВ "СПОРТТРИКОТАЖ" не значиться платником плати за землю у Основ`янському районі м. Харкова і перебуває на спрощеній системі оподаткування - єдиний податок третьої групи, тому звільняється від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), що передбачено п. 297.1 ст. 297 ПК України.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.11.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Харківської міської ради на рішення Господарського суду Харківської області від 08.10.2019 у справі №922/2279/19, призначено справу до розгляду на 04.12.2019 о 10:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 132.

У судове засідання, яке відбулось 04.12.2019, з`явились належні представники сторін, які підтримали свої правові вимоги.

Під час судового засідання оголошено перерву в розгляді до 18.12.2019.

У судове засідання, яке відбулось 18.12.2019, з`явились належні представники сторін, які підтримали свої правові вимоги.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановила, що рішення Господарського суду Харківської області від 08.10.2019 у справі №922/2279/19 відповідає в повній мірі нормам матеріального та процесуального права, враховуючи таке.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі рішень виконавчого комітету Харківської міської ради від 28.03.1996 № 240, від 23.04.1997 № 332 та від 24.12.2001 № 2616 між виконавчим комітетом Харківської міської ради та ТОВ "СПОРТТРИКОТАЖ" 26.12.2001 укладений договір № 2741 на право тимчасового користування землею (далі Договір), який 28.12.2001 зареєстрований в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею за № 2741.

На час укладення спірного договору суспільні відносини щодо тимчасового користування землею регулювалися Земельним кодексом України від 13.03.1992 (втратив чинність 01.01.2002), Законом України "Про оренду землі" від 06.10.1998, Законом України "Про плату за землю" від 03.07.1992 № 2535-ХІІ (втратив чинність 01.01.2011).

Можливість укладення відповідного договору зокрема передбачена приписами статті 7 Земельного кодексу України в редакції станом на 1992 рік, як самостійного виду землекористування.

Згідно із п. 1.1 Договору виконавчий комітет Харківської міської ради рішеннями № 240 від 28.03.1996 року, № 332 від 23.04.1997 року, № 2616 від 24.12.2001 надає, а Товариство з обмеженою відповідальністю "СПОРТТРИКОТАЖ" приймає в тимчасове користування земельну ділянку за адресою м. Харків, вул. Кузнечна, 17, загальною площею 0,5327 га.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що земельна ділянка надається у тимчасове користування строком до 06.06.2021 року для експлуатації та обслуговування адміністративного будинку, виробничих, складських та допоміжних будівель і споруд.

Відповідно до п. 2.1. Договору плата за землю вноситься землекористувачем щомісячно у вигляді земельного податку у розмірі 1 711,05 грн до 31.12.2001, а з 01.01.2002 - 2 516,26 грн.

Як вказує позивач, 25.10.2001 прийнято та введено у дію 01.01.2002 чинний Земельний кодекс України. Земельний кодекс України не передбачає можливості набуття та здійснення такого права на землю, як право тимчасового довгострокового користування землею, а містить положення про набуття та здійснення права оренди землі.

Окрім того, позивач зазначає, що з 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України та втратив чинність Закон України "Про плату за землю".

Відповідно до ст. 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно з п. 288.1 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 № 41/08 затверджене "Положення про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові".

Нормативна грошова оцінка тієї чи іншої земельної ділянки отримується шляхом застосування відповідної формули, яка затверджена "Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів", затвердженого Наказом Мінагрополітики від 25.11.2016 № 489.

Рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 № 1209/13 затверджена технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013.

Отже, Харківською міською радою розроблена та затверджена технічна документація на всі землі м. Харкова в тому числі і на земельну ділянку по вул. Кузнечній, 17.

Позивач зазначає, що у разі використання ТОВ "СПОРТТРИКОТАЖ" земельної ділянки площею 0,5327 га по вул. Кузнечній, 17 у м. Харкові на підставі договору оренди землі, орендна плата на теперішній час складала б близько 37 203,95 грн. в місяць.

Проте, на теперішній час, Харківська міська рада втрачає грошові кошти за використання ТОВ "СПОРТТРИКОТАЖ" земельної ділянки комунальної власності, оскільки відповідно до інформації ГУ ДФС у Харківській області від 01.03.2019 № 6777/9/20-40-12-03-17 ТОВ "СПОРТТРИКОТАЖ" не значиться платником плати за землю у Основ`янському районі м. Харкова і перебуває на спрощеній системі оподаткування - єдиний податок третьої групи, тому звільняється від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), що передбачено п. 297.1 ст. 297 ПК України.

Отже, позивач наполягає, що з моменту укладання договору істотно змінилися обставини, якими сторони керувалися при укладенні договору № 2741 на право тимчасового користування землею на земельну ділянку площею 0,5327 га по вул. Кузнечній, 17 у м. Харкові.

Під час укладання договору Виконавчий комітет Харківської міської ради не міг передбачити, що ТОВ "СПОРТТРИКОТАЖ" перейде на спрощену систему оподаткування та не буде сплачувати плату за використання земельної ділянки комунальної власності, а чинне законодавство зміниться настільки, що якби він міг це передбачити, то не укладав цей договір або укладав його на інших умовах.

Департаментом територіального контролю Харківської міської ради, в межах повноважень, на адресу ТОВ "СПОРТТРИКОТАЖ" направлено лист від 06.06.2019 № 8554/0/226-19 з пропозицією розірвати Договір з підстав викладених вище.

У відповідь ТОВ "СПОРТТРИКОТАЖ" направило Департаменту територіального контролю Харківської міської ради лист від 04.07.2019, в якому заперечувало щодо розірвання договору, оскільки вважає пропозиції Департаменту передчасними.

На підставі викладеного, Харківська міська рада вважає, що договір № 2741 на право тимчасового користування землею на земельну ділянку площею 0,5327 га по вул. Кузнечній, 17 у м. Харкові, зареєстрований в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею за № 2741 підлягає розірванню, у зв`язку з чим позивачем подано до господарського суду Харківської області відповідний позов.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам в межах підстав та предмету позову колегія суддів зазначає таке.

За змістом частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, якщо сторони в належній формі досягли згоди усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 652 ГПК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті,- змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1)в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2)зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3)виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4)із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Закон пов`язує можливість зміни договору безпосередньо не з самою по собі наявністю істотної зміни обставин, а з одночасною наявністю чотирьох умов, визначених частиною 2 статті 652 ЦК, за істотної зміни обставин. При цьому відповідна зміна обставин повинна мати місце вже після укладення договору.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для розірвання договору № 2741 на право тимчасового користування землею, позивач вказує на зміну обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору:

-зміна податкового статусу юридичної особи, а саме перехід ТОВ "СПОРТТРИКОТАЖ" на спрощену систему оподаткування, що згідно вимог податкового законодавства зумовлює не сплату орендарем плату за використання земельної ділянки комунальної власності у вигляді земельного податку;

-зміна земельного законодавства в частині механізму проведення розрахунків за користування особою земельною ділянкою на умовах оренди, а саме сплати орендної плати виходячи з розміру її нормативно грошової оцінки.

Аналізуючи матеріали справи на предмет існування умов, визначених ч. 2 ст. 652 ГПК України, виходячи з заявлених підстав позову колегія суддів зазначає таке.

Згідно з підпунктом 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

У підпункті 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до Витягу № 1920383401116 від 07.08.2019 з реєстру платників податку, виданого контролюючим органом, а саме ГУ ДФС у Харківській області, Східне управління, Індустріальна ДПІ (Основ`янського р-ну м. Харкова), ТОВ "СПОРТТРИКОТАЖ" код ЄДРПОУ 05501681 знаходиться на спрощеній системі оподаткування 3 групи, податкова адреса та місце провадження господарської діяльності вул. Кузнечна, 17 у м. Харкові.

Згідно із довідкою про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи від 07.08.2019, виданої ГУ ДФС у Харківській області, станом на 07.08.2019 ТОВ "СПОРТТРИКОТАЖ" не має податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску, іншої заборгованості з платежів (у тому числі розстроченої, відстроченої, реструктуризованої), контроль за справлянням яких покладено на контролюючий орган.

Відповідно до п. 291.2. ст. 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Згідно п.п. 3 п. 291.4 статті 291 Податкового кодексу України третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень;

Відповідно до п.п. 4 п. 297.1. ст. 297 Податкового кодексу України платники єдиного податку звільняються від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів, зокрема, податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Згідно Свідоцтва платника єдиного податку ДПС України серія № 826505 від 16.05.2012, виданого суб`єкту господарювання ТОВ "СПОРТТРИКОТАЖ", місце провадження господарської діяльності м. Харків, вул. Кузнечна, б. 17.

Згідно витягу КП БТІ від 15.12.2008 нежитлові будівлі ТОВ "СПОРТТРИКОТАЖ" розташовані за адресою вул. Кузнечна, 17 у м. Харкові.

Отже, ТОВ "СПОРТТРИКОТАЖ" як платник єдиного податку, що використовує будівлі та споруди (їх частини) по вул. Кузнечна, 17 в м. Харків для впровадження господарської діяльності та відповідно до вимог законодавства оформив право користування земельною ділянкою під об`єктами нерухомого майна дійсно не повинно сплачувати земельний податок, а тому звільняється від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку) у розумінні п. 297.1 ст. 297 ПК України.

Колегія суддів акцентує увагу, що за змістом пункту 1 частини 2 статті 652 Цивільного кодексу України договір може бути розірваний за наявності в поєднанні з іншими такої умови - в момент укладення договору сторони виходили з того, що зміна обставини, якою сторони керувалися при укладенні договору, не настане.

Отже, обов`язковим елементом доказування стороною в розрізі питання розірвання договору в порядку ч. 1 та ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України у зв`язку з істотною зміною обставин є доведення позивачем правомірності (підставності) очікувань її ненастання.

Правовим підґрунтям наявності відповідних сподівань є чітка визначеність у тексті угоди договірних умов, у тому числі як мети формування договірних правовідносин, так і меж допустимої поведінки її сторін.

Проаналізувавши зміст спірного договору колегія суддів дійшла висновку що предметом даної угоди є передача земельної ділянки у користування Товариства з обмеженою відповідальністю "Спорттрикотаж" як юридичної особи, без прив`язки до наявності у неї певного податкового статусу. Так, на момент укладення спірної угоди сторонами не було визначено податковий статус особи орендаря як істотну умову договору. Тобто, мета укладення спірної угоди з боку позивача не полягала у передачі земельної ділянки у користування особі за певною категорією, а саме як діючому та постійному суб`єкту сплати земельного податку.

Окрім цього зміст договору не містить жодних вказівок:

1)про заборону орендарю вчиняти дії, спрямовані на зміну податкового статусу в розумінні податкового законодавства;

2)про чинність правовідносин за даною угодою виходячи з

а)законодавчих змін в податковій сфері які впливають на обов`язок орендаря щодо сплати земельного податку,

б)тривалості статусу орендаря як безпосереднього суб`єкта оплати земельного податку згідно вимог податкового законодавства.

Тобто, в тексті спірного договору сторони не передбачили, що у правовідносинах з користування земельною ділянкою орендар в обов`язковому порядку виступає як суб`єкт оплати земельного податку, і чинність відповідних правовідносин залежить від наявності у даної особи триваючого обов`язку з оплати земельного податку в розумінні вимог законодавства.

Відтак, з боку позивача не доведено, що на момент укладення спірного договору обставина статусу орендаря, як діючого суб`єкта оплати земельного податку та його збереження, була обумовлена сторонами угоди, а відтак, і те, що сторони виходили з неможливості її зміни при укладенні такого договору.

Поряд з цим, як вбачається з матеріалів справи, вже на момент укладання договору ТОВ "СПОРТТРИКОТАЖ" застосовувало спрощену систему оподаткування та сплачувало єдиний податок, як суб`єкт малого підприємництва. Вказаний факт підтверджується Свідоцтвом про право сплати єдиного податку суб`єктом малого підприємництва - юридичною особою № 2038001553 від 14.12.2001, серія № 117651.

Вказана обставина дає підстави дійти висновку, що позивач знав або міг знати про наявність такого факту - застосування відповідачем спрощеної системи оподаткування.

У зв`язку з цим, всупереч позиції апелянта, колегія суддів зазначає про недоведеність позивачем обов`язкової складової для розірвання договору в порядку ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України, виходячи з визначеної підстави - зміна податкового статусу юридичної особи, а саме перехід ТОВ "СПОРТТРИКОТАЖ" на спрощену систему оподаткування.

Не є істотною зміною обставин в розумінні ч.ч. 1, 2 ст. 652 Цивільного кодексу України зміна земельного законодавства в частині зміни виду землекористування (користування на умовах оренди) та механізму проведення розрахунків за користування особою земельною ділянкою саме на умовах оренди.

Як було зазначене вище на час укладення договору від 26.12.2001 суспільні відносини щодо тимчасового користування землею регулювалися Земельним кодексом України від 13.03.1992, який втратив чинність 01.01.2002; Законом України "Про оренду землі" від 06.10.1998; Законом України "Про плату за землю" від 03.07.1992 № 2535-ХІІ, який втратив чинність 01.01.2011.

За змістом ч. 1-3 ст. 7 Земельного кодексу України (чинним на момент укладення договору) користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку. Тимчасове користування землею може бути короткостроковим - до трьох років і довгостроковим - від трьох до двадцяти п`яти років. У разі виробничої необхідності ці строки може бути продовжено на період, що не перевищує одного строку відповідно короткострокового або довгострокового тимчасового користування.

Приписами статті 7 Земельного кодексу України 1992 року було передбачено існування права тимчасового користування землею, яке виступало як самостійний вид землекористування поряд із правом користування землею на умовах оренди. Договір на право тимчасового користування землею мав значно коротший перелік істотних умов, до яких за змістом ст. 7 Земельного кодексу України 1992 року належав лише об`єкт (земельна ділянка із зазначенням цільового призначення) та строк користування.

Разом з тим положення статті 8 Земельного кодексу України 1992 року надавали можливість передачі сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів і власники землі у тимчасове користування на умовах оренди землі громадянам України, підприємствам, установам і організаціям, громадським об`єднанням і релігійним організаціям, спільним підприємствам, міжнародним об`єднанням і організаціям з участю українських та іноземних юридичних осіб і громадян, підприємствам, що повністю належать іноземним інвесторам, а також іноземним державам, міжнародним організаціям, іноземним юридичним особам та фізичним особам без громадянства.

Передача земельної ділянки в користування на праві оренди на законодавчому рівні була закріплена положеннями Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент укладення договору)

Приписи статті 3 даного Закону визначали право оренди, як засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Зміст статті 15 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент укладення договору) встановлював значно ширший перелік істотних умов договору оренди земельної ділянки.

Крім цього надання земельної ділянки у тимчасове користування землею визначалося із граничним терміном у 25 років, в той час строк надання в оренду як одного із видів тимчасового користування земельною ділянкою передбачався до 50 років.

Згідно зі ст. 36 Земельного кодексу України власники землі та землекористувачі щорічно сплачують плату за землю у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначаються залежно від якості та місцеположення земельної ділянки, виходячи з кадастрової оцінки земель. Орендар сплачує за землю орендну плату, розмір якої встановлюється за угодою сторін у договорі оренди.

Положеннями ст. 2 Закону України "Про плату за землю" (у редакції, чинній на момент укладення договору) передбачалось, що плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Отже, зазначений Закон встановлював обов`язок для тимчасових землекористувачів вносити плату за землю у вигляді земельного податку, а орендарів у вигляді орендної плати, залежно від грошової оцінки земель.

Згідно зі статтею 1 вказаного Закону грошова оцінка - капіталізований рентний доход із земельної ділянки.

Наразі відповідне визначення оцінки землі трансформовано у поняття "нормативно грошової оцінки", передбаченої пунктом 14.1.125 статті 14 Податкового кодексу України, статтею 1 Закону України "Про оцінку земель".

Таким чином, на момент укладення спірного договору механізм сплати коштів за користування земельною ділянкою на праві оренди, пов`язувався з розміром грошової оцінки земельної ділянки, яке наразі дорівнює поняттю нормативно грошової оцінки.

З правового аналізу приписів земельного законодавства вбачається, що на момент укладення договору від 26.12.2001 передбачалась можливість передачі міською радою земельної ділянки юридичній особі як на праві тимчасового користування землею, згідно статті 7 Земельного кодексу України 1992 року, так і на праві оренди в порядку статті 8 даного Кодексу.

За таких обставин виконавчий комітет Харківської міської ради, як орендодавець земельної ділянки, замість укладання договору на право тимчасового користування землею не був позбавлений можливості укласти саме договір оренди земельної ділянки, оплата за яким проводилась з врахуванням грошової оцінки останньої, а не тимчасового користування земельною ділянкою.

У зв`язку з цим твердження апелянта, що на момент укладення договору сторони не могли передбачити зміну земельного законодавства в частині механізму проведення розрахунків за користування особою земельною ділянкою на умовах оренди, не відповідає фактичним обставинам справи.

Більш того, сама по собі зміна земельного законодавства не може розглядатись в якості істотної зміни обставини, якою сторони керувалися при укладенні договору, оскільки не пов`язана з умовами та метою виникнення правовідносин, виступаючи лише засобом їх регулювання з боку держави.

Окрім цього з моменту укладення спірного договору № 2741 та до теперішнього часу з боку Харківської міської ради будь - які дії щодо внесення змін стосовно істотних умов договору не здійснювались.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з позицією місцевого господарського суду про необгрунтованість доводів позивача та підстав для розірвання договору № 2741 на право тимчасового користування землею від 26.12.2001, у зв`язку з чим в задоволенні позову відмовити.

Ураховуючи наведене, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду вважає, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції встановлені фактичні обставини справи на основі повного і об`єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам та їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 129, 269, п.1, ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 08.10.2019 у справі № 922/2279/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складено 18.12.2019.

Головуючий суддя В.В. Россолов

Суддя В.С. Хачатрян

Суддя О.В. Ільїн